Рішення

від 28.03.2023 по справі 908/2560/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 17/202/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2023 Справа № 908/2560/22

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Василенко В.В., розглянувши матеріали справи № 908/2560/22

за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю Адванс-Лізинг, 49083, м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1

до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Лев, 70530, Запорізька область, Оріхівський район, смт Комишуваха, вул. Польова, буд. 1

до відповідача 2: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

про стягнення 2 764 134,53 грн.

В судовому засіданні присутні представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача 1: Богословський В.А., ордер серії АР № 1109710 від 06.01.23

від відповідача 2: Богословський В.А., ордер серії АР № 1112917 від 06.03.23

СУТЬ СПОРУ:

13.12.22 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. від 22.11.22 № 2211/22-2К з вимогами товариства з обмеженою відповідальністю Адванс-Лізинг (далі ТОВ Адванс-Лізинг) до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Лев (надалі ТОВ Агрофірма Лев, відповідач 1) та ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1 , відповідач 2) про солідарне стягнення заборгованості згідно договору фінансового лізингу від 12.06.20 № 25АФ-20 у розмірі 2 764 134,53 грн., а саме: 1 698 841,87 грн. основного боргу та 1 065 292,66 грн. 365 % річних.

13.12.22 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 20.12.22 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2560/22 за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 18.01.23 об 11 год. 30 хв.

30.12.22 на електронну адресу суду надійшла заява за вих. від 30.12.22 № 3012/22-1К (зареєстрована в канцелярій суду та передана судді 02.01.23), в якій представник ТОВ Адванс-Лізинг Талоконов К.В. просить суд надати можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 18.01.23 об 11 год. 30 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/2560/22.

10.01.23 на адресу суду від представника відповідача-1 надійшов відзив за вих. від 06.01.23, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою від 11.01.23 залишено без задоволення заяву представника ТОВ Адванс-Лізинг за вих. від 30.12.22 № 3012/22-1К про проведення засідання в режимі відеоконференції 18.01.23 об 11 год. 30 хв. поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EasyCon у справі № 908/2560/22 з підстав викладених в тексті такої ухвали.

17.01.23 на адресу суду від представника позивача надійшла заява за вих. від 09.01.23 № 1К, в якій просить суд:

- долучити до матеріалів справи копію додаткової угоди від 21.11.22 № 9 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 10.12.21 № 2/12-21 та платіжну інструкцію від 21.11.22 № 1250;

- стягнути з відповідачів на користь позивача 40 000,00 грн. витрат на правничу (правову) допомогу.

18.01.23 на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява за вих. від 18.01.22 № 1801/22-1, в якій просить суд провести підготовче засідання, призначене на 18.01.23 об 11 год. 30 хв. за відсутності представника позивача.

Ухвалою від 18.01.23 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 20.02.23 включно, відкладено підготовче засідання на 14.02.23 о 12 год. 00 хв.

25.01.23 до суду надійшла відповідь за вих. від 19.01.23 № 1К на відзив, в якій представник ТОВ Адванс-Лізинг просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

25.01.23 на електронну адресу суду надійшла заява за вих. від 25.01.23 № 1К, в якій представник позивача просить суд надати можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 14.02.23 о 12 год. 00 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/2560/22.

Ухвалою від 01.02.23 задоволено заяву представника ТОВ Адванс-Лізинг за вих. від 25.01.23 № 1К про проведення засідання в режимі відеоконференції 14.02.23 о 12 год. 00 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/2560/22.

14.02.23 на електронну адресу суду від відповідачів 1 та 2 надійшла заява за вих. від 14.02.23 про відкладення розгляду справи у зв`язку із знаходженням представника відповідачів адвоката Богославського В.А. на лікарняному.

В судовому засіданні 14.02.23 прийнято до розгляду відзив на позовну заяву за вих. від 06.01.23, відповідь за вих. від 19.01.23 № 1К на відзив, заяву про стягнення з відповідачів витрат на правничу допомогу за вих. від 09.01.23 № 1К.

Ухвалою від 14.02.23 закрито підготовче провадження у справі № 908/2560/22. Вирішено розпочати розгляд справи по суті з 21.02.23 та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.03.23 о 12 год. 00 хв.

15.02.23 на електронну адресу суду надійшла заява за вих. від 14.02.23 № 1К, в якій представник позивача просить суд надати можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 06.03.23 о 12 год. 00 хв. поза межами приміщення суду.

Крім того, 15.02.23 на електронну адресу суду надійшла заява за вих. від 14.02.23 № 1К, в якій представник позивача просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 40 000,00 грн. витрат на правничу (правову) допомогу.

Ухвалою від 27.02.23 судом задоволено заяву представника ТОВ Адванс-Лізинг за вих. від 14.02.23 № 1К про проведення засідання в режимі відеоконференції 06.03.23 о 12 год. 00 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/2560/22.

06.03.23 на адресу суду надійшла заява за вих. від 06.03.23, в якій представник відповідача 1 просить суд долучити до матеріалів справи пропозицію директора ТОВ Агрофірма Лев про укладення мирової угоди від 06.03.23 з додатками.

В судовому засіданні 06.03.23 судом оголошено перерву по суті спору без винесення ухвали на 22.03.23 о 10 год. 30 хв.

06.03.23 на електронну адресу суду надійшла заява за вих. від 06.03.23 № 1К, в якій представник позивача просить суд надати можливість взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції 22.03.23 о 10 год. 30 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/2560/22.

Ухвалою від 09.03.23 судом залишено без задоволення заяву представника ТОВ Адванс-Лізинг за вих. від 06.03.23 № 1К про проведення засідання в режимі відеоконференції 22.03.23 о 10 год. 30 хв. поза межами приміщення суду у справі № 908/2560/22.

13.03.23 на електронну адресу суду від представника позивача надійшла заява за вих. від 13.03.23 № 1К, в якій він просить суд судове засідання 22.03.23 провести без участі представника позивача. Також у заяві представник позивача повідомив, що ТОВ Адванс-Лізинг відмовляється від підписання будь-яких мирових угод з відповідачами.

В судовому засіданні 22.03.23 прийнято до розгляду заяву представника відповідачів 1 та 2 щодо пропозиції укласти мирову угоду, яка надійшла до суду 06.03.23.

Представник відповідачів 1 та 2 в судовому засіданні 22.03.23 позовні вимоги в частині основного боргу визнав в повному обсязі, а в частині стягнення 365 % річних просить суд відмовити в повному обсязі. Крім того, представник відповідачів 1 та 2 заперечує проти заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу та вважає її завищеною.

Ухвалою від 22.03.23 судом оголошено перерву в судовому засіданні під час розгляду справи по суті на 28.03.23.

23.03.23 на електронну адресу суду надійшла заява за вих. від 23.03.23 № 1К, в якій представник позивача просить суд провести засіданні 28.03.23 за відсутності представника позивача.

27.03.23 на електронну адресу суду надійшла заява за вих. від 23.03.23 № 1К, в якій представник позивача просить суд під час ухвалення рішення відстрочити його виконання до 01.11.23.

В судовому засіданні 28.03.23 судом прийнято до розгляду заяву представника відповідачів 1 та 2 за вих. від 24.03.23 щодо відстрочки виконання рішення. При цьому, додатки додані до вказаної заяви судом не прийнятті, як такі, що не були подані до суду в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Представник позивача в судове засідання 28.03.23 не з`явився, про місце, дату та час був повідомлений належним чином.

Представник відповідачів 1 та 2 надав пояснення щодо питань, які виникли у суду в розгляді справи по суті та просив суд під час ухвалення рішення відстрочити його виконання до 01.11.23. При цьому, зважаючи на усне клопотання вказаного представника в судовому засіданні 28.03.23 про не розгляд вказаної заяви, судом клопотання задоволено, заява представника відповідачів 1 та 2 без номеру від 24.03.23 про відстрочення рішення по справі до 01.11.23 не розглядалось.

В засіданні 28.03.23, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представнику відповідачів 1 та 2 повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.

Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 22.11.22 № 2211/22-2К та в відповіді за вих. від 19.01.23 № 1К на відзив. Просив суд стягнути солідарно з відповідачів 1 та 2 на користь позивача заборгованість згідно договору фінансового лізингу від 12.06.20 № 25АФ-20 у розмірі 2 764 134,53 грн., а саме: 1 698 841,87 грн. основного боргу та 1 065 292,66 грн. 365 % річних.

Відповідач 1 та 2, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві за вих. від 06.01.23 та у заяві за вих. від 24.03.23. Просив суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в частині 365 % річних та зменшити їх до 3 %. При цьому, представник відповідачів 1 та 2 проти основного боргу не заперечив.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

12.06.20 між товариством з обмеженою відповідальністю Агротек (Лізингодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Лев (Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 25АФ-20, за умовами якого (п. 1.1. договору) Лізингодавець зобов`язується передати на умовах фінансового лізингу у платне користування предмет лізингу (Майно), а Лізингоодержувач зобов`язаний прийняти Майно та зобов`язується сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору. Ціна одиниці, кількість і загальна вартість Майна на момент укладання договору наведені в додатку № 1 «Специфікація».

Згідно із п. 1.2. договору, строк користування (строк лізингу) не може бути менше одного року.

Пунктом 2.1. договору визначено, що вартість Майна становить гривневий еквівалент 125 400,00 Євро, що розраховується за курсом продажу Євро, встановленим у міжбанківській інформаційній системі «УкрДілінг», сформованим на 16:00 за Київським часом (Міжбанківський курс) на дату, що передує даті укладання цього договору, збільшений на розмір зборів (податків), пов`язаних із здійсненням операцій купівлі іноземної валюти юридичними особами (Міжбанківський курс договору), та на дату укладання цього договору становить 3 795 820,38 грн., у т.ч. ПДВ 632 636,73 грн. (вартість Майна). Вартість Майна у гривні підлягає перерахунку за Міжбанківським курсом на дату, що передує даті підписання Акту приймання-передачі Майна, збільшеним на розмір зборів (податків), пов`язаних із здійсненням операцій купівлі іноземної валюти юридичними особами (Міжбанківський курс Акту приймання-передачі), відповідно до умов п. 2.1.1. договору. Сторони погодили використовувати банківські дні для визначення Міжбанківського курсу. Сторони погодили, що Лізингодавець залишає за собою право використовувати у якості Міжбанківського курсу середньозважений курс Євро, встановлений на інтернет-сайті http://coursedealing.com.ua на власний розсуд.

У відповідності до п. 2.1.1. договору, якщо Міжбанківський курс Акту приймання-передачі буде відрізнятись від Міжбанківського курсу договору, вартість Майна (в гривнях) автоматично змінюється та підлягає перерахунку виходячі з Мжбанківського курсу Акту приймання-передачі. При цьому перерахунок вартості Майна здійснюється шляхом додавання до розміру Авансового платежу в Євро (п. 4.2. договору), помноженому на Міжбанківській курс на дату, що передує даті сплати Авансового Платежу, що збільшений на розмір зборів (податків) пов`язаних із здійсненням операцій купівлі іноземної валюти юридичними особами (Міжбанківський курс Авансового платежу) різниці між вартістю Майна (в Євро п. 2.1. договору) та сумою Авансового платежу (в Євро п. 4.2. договору), помноженої на Міжбанківський курс Акту приймання-передач. Вартість майна в гривневому еквіваленті, перерахована відповідно до умов цього пункту договору, зазначається в гривневому еквіваленті в Акті приймання-передачі Майна. Вартість Майна (в гривнях) коригується шляхом підписання Додаткової угоди до Акту Приймання-передачі майна у випадку зміни курсу на дату зарахування (п. 4.7. договору).

Відповідно до розділу 3, Сторонами визначені умови передачі та експлуатації майна, а саме:

- впродовж 45 календарних днів з моменту сплати Лізингоодержувачем Лізингодавцю Авансового платежу, а також комісії, зазначеної в п. 4.3 Договору, та після виконання Лізингоодержувачем вимог щодо страхування Майна Лізингодавець зобов`язаний передати Лізингоодержувачу Майно в лізинг (п. 3.1. договору);

- передача Майна з лізинг здійснюється на підставі Акту приймання-передачі Майна за адресою: Херсонська обл., м. Таврійськ, вул. Незалежності, буд. 29в. Майно вважається переданим Лізингоодержувачу з дати підписання Акта приймання-передачі Майна (п. 3.2. договору);

- Майно повинно постійно знаходитися в місці експлуатації за адресою: 70530, Запорізька обл., Оріхівський район, смт Комишуваха, вул. Польова, буд. 1 (п. 3.3. договору).

Згідно із п. 4.1. договору, всі платежі за Договором здійснюються в національній валюті України відповідно до умов цього договору та Додатку № 2 «Графік внесення лізингових платежів» до договору (Графік) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця, вказаний у цьому Договорі.

Пунктом 4.2. договору визначено, що сума Авансового платежу у гривнях обчислюється виходячи з Міжбанківського курсу на дату, що передує даті фактичної оплати, збільшеного на розмір зборів (податків), пов`язаних із здійсненням операцій купівлі іноземної валюти юридичними особами (Міжбанківський курс фактичної оплати). Авансовий платіж в рахунок оплати Майна складає 0,00 % від Вартості Майна та складає 0,00 Євро, та підлягає сплаті в термін до 19.06.20 року включно.

Лізингоодержувач за надання Майна у фінансовий лізинг сплачує Лізингодавцю одноразову комісію, яка є першим лізинговим платежем, в розмірі 0,00 Євро у строк до 19.06.20. Комісія сплачується Лізингоодержувачем на поточний рахунок Лізингодавця .в національній валюті за Міжбанківським курсом фактичної оплати (п. 4.3. договору).

У відповідності до п. 4.4. договору, сума чергового Лізингового платежу є гривневим еквівалентом відповідної суми (в Євро), зазначеної в Графіку, виходячи з Міжбанківського курсу на дату, що передує даті сплати Лізингоодержувачем чергового Лізингового Платежу, зазначеного в Графіку, збільшеного на розмір зборів (податків), пов`язаних із здійсненням операцій купівлі іноземної валюти юридичними особами (Міжбанківський курс Графіку). Такий порядок застосовується до усіх Лізингових платежів та будь-яких інших сум, які підлягають сплаті згідно з Договором. Розмір, склад, терміни сплати Лізингових платежів встановлюються в Графіку. При зміні Міжбанківськог курсу фактичної оплати, Міжбанківського курсу Графіку, Міжбанківського курсу Акту приймання-передачі по відношенню до Міжбанківського курсу Договору, пропорційно автоматично змінюється і Ціна Договору в гривні, і, в даному випадку, не має потреби в підписанні додаткової угоди про зміну Ціни Договору в гривні.

Якщо Лізингоодержувач здійснить оплату Лізингового платежу після строку його оплати, вказаного в Графіку, і на дату фактичної оплати Лізингового платежу Міжбанківський курс фактичної оплати Лізингового платежу буде більшим, ніж Міжбанківський курс Графіку, Лізингоодержувач зобов`язаний здійснити оплату такого Лізингового платежу, виходячи з Міжбанківського курсу фактичної оплати (п.п. 4.4.1. п. 4.4. договору).

Якщо Лізингоодержуеач здійснить оплату Лізингового платежу раніше строку його оплати, вказаного в Графіку, платіж зараховується, виходячи з Міжбанківського курсу фактичної оплати (п. 4.4.2. договору).

Згідно із п. 4.5. договору, Лізингові платежі складаються:

- суми, яка відшкодовує частину Вартості Майна, яка є гривневим еквівалентом суми, визначеної в Графіку, помноженої на фіксований Міжбанківський курс Акту приймаиня-передач (п.п. 4.5.1.);

- платежу як винагороди (комісії) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно, який не може бути меншою за 1 гривню, та розраховується в гривнях як різниця між сумою Лізингового платежу та Сумою, яка відшкодовує частину Вартості Майна (п.п. 4.5.2.

Пунктом 4.6. договору визначено, що датою сплати Лізингового платежу є дата зарахування коштів на поточний рахунок Лізингодавця. Якщо строк сплати будь-якого лізингового платежу припадає на неробочий (вихідний, святковий або ін.) день, то Лізингоодержувач зобов`язаний сплатити такий платіж не пізніше дня, який передує останньому робочому дню, за яким настає такий неробочий (вихідний, святковий або ін.) день.

У відповідності до п. 4.7. договору, всі сплачені Лізингоодержувачем грошові кошти за договором в гривні зараховуються Лізингодавцем в рахунок оплати грошових зобов`язань за договором виходячи з Міжбанківського курсу Євро, встановленого на відповідний (мінімально встановлений) банківський день (встановлений чинною постановою НБУ щодо строків здійснення банками купівлі іноземної валюти за дорученням юридичних осіб) після дня зарахування грошових коштів Лізингодавцю згідно умов договору, збільшеного на розмір зборів (податків), пов`язаних із здійсненням операцій купівлі іноземної валюти юридисними особами. У випадку недостатності сплачених Лізингоодержувачем грошових коштів в гривні для виконання ним грошових зобов`язань в Євро згідно умов Договору, Лізингоодержувач зобов`язаний впродовж 10 календарних днів з дня відповідної сплати коштів здійснити відповідну доплату; якщо сплачених Лізингоодержувачем грошових коштів в гривні виявиться більше, ніж необхідно для виконання ним грошових зобов`язань в Євро згідно умов Договору, Лізингодавець зобов`язаний зарахувати їх в рахунок майбутніх платежів по Договору.

При зміні курсу валют на дату зарахування грошових коштів згідно п. 4.7 договору по відношенню до Міжбанківського курсу фактичної оплати та/або Міжбанківського курсу Графіку, пропорційно автоматично змінюється і Ціна договору, і, в даному випадку, немає потреби в підписанні додаткової угоди про зміну Ціни договору (п. 4.8. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору, право власності на Майно переходить до Лізингоодержувача за умови сплати ним всіх лізингових платежів в розмірах та у терміни, передбачені Графіком, в т.ч. оплати Лізингодавцю всієї суми вартості Майна, що у гривневому еквіваленті не менше вартості Майна, зазначеної у Акті приймання-передачі Майна, сплати штрафних санкцій відповідно до умов Договору. На підтвердження переходу права власності до Лізингоодержувача Сторони підписують Договір купівлі-продажу (викупу) Майна.

У випадку, якщо Лізингоодержувач не здійснить оплату Лізингового платежу у строки визначені в Графіку, то при зверненні Лізингодавця до суду для розрахунку суми несплачених Лізингових платежів Лізингодавець має право використовувати Міжбанківський курс на дату, що передує даті складання ним позовної заяви (п. 9.2. договору).

Згідно із п. 10.1. договору, Ціна договору становит гривневий еквівалент 141 234,38 Євро, що за Міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 4 275 122,31 грн., у т.ч.ПДВ 632 636,73 грн. (Ціна договору).

Ціна договору складаєьться з гривневих еквівалентів: Вартості Майна, Платежів як винагороди (комісії) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно та Одноразової комісії, визначених у Євро (п. 10.2. договору).

Платежі як винагорода (комісія) Лізиигодавцю за отримане у лізинг майно становлять гривневий еквівалент 15 834,38 Євро, що за Міжбанківським курсом договору на дату його укладання становлять 479 301,93 грн. Платежі як винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно у гривнях підлягають перерахунку у відповідності до п. 4.5.2 договору ( п.п. 10.2.1. п. 10.2. договору).

У відповідності до п.п. 10.2.2. п. 10.2. договору, одноразова комісії передбачена п. 4.3. договору, становить гривневий еквівалент 0,00 Євро, що за Міжбанківським курсом договору на дату його укладання становить 0,00 грн.

Згідно із п. 11.1. договору, строк дії договору з 12.06.20 по 20.10.22, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами всіх зобов`язань цим договором. Зазначений строк може бути змінений відповідно до умов даного Договору.

Даний договір набирає чинності з моменту йсго підписання та втрачає свою чинність піеля виконання Сторонами всіх зобов`язань по ньому (п. 11.2. договору).

Специфікація, Графік та Акт приймання-передачі Майна є невід`ємними частинами цього Договору (п. 12.1. договору).

Відповідно до Специфікації майна (додаток № 1), майном за договором фінансового лізингу від 12.06.20 № 25АФ-20 є: Трактор John Deere 6195М вартістю 125 400,00 Євро.

Згідно із Графіком внесення лізингових платежів (Додаток № 2), ТОВ Агрофірма Лев (Лізингоодержувач) сплачує ТОВ Агротек (Лізингодавець) суму за майно, згідно договору поруки від 12.06.20 № 25АФ-20, у розмірі 141 234,38 Євро (125 400,00 Євро сума, яка компенсує частину вартості предмету лізингу з урахуванням ПДВ та 15 834,38 Євро платіж, як винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно, без ПДВ) наступним чином:

- 21.08.20 25 081,00 Євро (25 080,00 Євро сума, яка компенсує частину вартості предмету лізингу з урахуванням ПДВ та 1,00 Євро платіж, як винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно, без ПДВ);

- 20.10.20 21 110,49 Євро (18 810,00 Євро сума, яка компенсує частину вартості предмету лізингу з урахуванням ПДВ та 2 300,49 Євро платіж, як винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно, без ПДВ);

- 21.08.21 28 443,64 Євро (20 377,50 Євро сума, яка компенсує частину вартості предмету лізингу з урахуванням ПДВ та 8 066,14 Євро платіж, як винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно, без ПДВ);

- 20.10.21 21 523,11 Євро (20 377,50 Євро сума, яка компенсує частину вартості предмету лізингу з урахуванням ПДВ та 1 145,61 Євро платіж, як винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно, без ПДВ);

- 20.08.22 24 370,37 Євро (20 377,50 Євро сума, яка компенсує частину вартості предмету лізингу з урахуванням ПДВ та 3 992,87 Євро платіж, як винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно, без ПДВ);

- 20.10.22 20 705,77 Євро (20 377,50 Євро сума, яка компенсує частину вартості предмету лізингу з урахуванням ПДВ та 328,27 Євро платіж, як винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно, без ПДВ).

У відповідності до Акту приймання-передачі від 31.07.20 (Додаток № 3), ТОВ «Агротек» (Лізингодавець) передав, а ТОВ «Агрофірма Лев» (Лізингоодержувач) отримав майно, а саме: Трактор John Deere 6195М вартістю 125 400,00 Євро, що еквівалентно 4 087 914,60 грн.

13.06.20 між товариством з обмеженою відповідальністю Агротек (Лізингодавець), Лупинос Віталієм Юрійовичем (Поручитель) та товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма Лев (Лізингоодержувач) укладено договір поруки № 1П/25АФ-20.

Згідно із п. 1.1. договору поруки, предметом цього договору є зобов`язання Поручителя перед Лізингодавцем в повному обсязі солідарно відповідати за виконання Лізингоодержувачем, своїх зобов`язань перед Лізингодавцем, які випливають з умов Договору фінансового лізингу № 25АФ-20 від 12.06.20, а також усіх додаткових угод до нього, які вже укладені та можуть бути укладені до закінчення строку дії Договору фінансового лізингу № 25АФ-20 від 12.06.20 (Основний договір).

Пунктом 1.2. договору поруки визначено, що Сторони договору встановлюють, що зобов`язання Поручителя перед Лізингодавцем є безумовними і ніяких інших умов, крім передбачених цим договором та Основним договором, не потребують.

Поручитель свідчить, що він ознайомлений зі змістом Основного договору (в т.ч. усіх додаткових угод до Основного договору) та обсягом зобов`язань Лізингоодержувача за Основним договором, повністю з ними згоден, ніяких заперечень, а також непорозумінь щодо його положень не має. Для внесення будь-яких змін та доповнень до Основного договору Лізингодавцю та Лізингоодержувачу не потрібно отримувати згоду Поручителя на внесення таких змін (п. 1.3. договору).

У випадках неможливості виконання Лізингоодержувачем своїх зобов`язань за Основним договором (п. 2.1. договору):

- Лізингодавець має прано на свій розсуд пред`явити свої вимоги безпосередньо до Поручителя чи Лізингоодержувача або обом Сторонам одночасно.

- Лізингоодержувач не пізніше ніж за 3 банківських дня до моменту настання строку виконання зобов`язань за Основним договором повідомляє Лізингодавця та Поручителя про неможливість виконання зобов`язань за Основним договором.

У відповідності до п. 2.2. договору поруки, Сторони договору встановлюють, що якщо надійде вимога про погашення суми заборгованості по Основному договору і Поручитель не буде в змозі виконати таку вимогу Лізингодавця, то Лізингодавець має право задовольнити свої вимоги за рахунок майна Поручителя, згідно норм чинного законодавства.

Пунктом 2.3. договору поруки встановлено, що Сторони договору встановлюють, що Поручитель, після виконання взятих на себе зобов`язань по цьому Договору, у відповідності до ст. 556 Цивільного кодексу України, набуває всіх прав Лізингодавця як кредитора по виконаному ним зобов' язанню Основному договору.

Згідно із п. 3.1. договору поруки, Поручитель зобов`язаний:

- протягом одного робочого дня, від дати отримання письмової вимоги Лізингодавця про прострочення Лізингоодержувачем забезпеченого порукою зобов`язання або листа Лізингодавця про неможливість виконати зобов`язання за Основним договором, виконати відповідне зобов`язання, шляхом перерахування коштів па погашення заборгованості Лізингоодержувача за Основним договором на рахунок Лізингодавця (п.п. 3.1.1.);

- у разі невиконання Лізингоодержувачем забезпеченого порукою зобов`язання, відповідати перед Лізингодавцем як солідарний боржник всім своїм майном на яке, згідно з чинним законодавством України, може бути звернено стягнення (п.п. 3.1.2.).

Відповідно до п.п. 3.3.1. п. 3.3. договору поруки, Лізингодавець зобов`язаний надати Поручителю відповідні документи що підтверджують дійсність вимоги, розмір виконаного Поручителем зобов`язання, а також інші необхідні Поручителю документи для реалізації належного йому права зворотної вимога до Лізингоодержувача.

Підпунктом 3.4.1. п. 3.4. договору поруки Сторонами встановлено, що Лізингодавець має право у разі невиконання Лізингоодержувачем та Поручителем забезпеченого порукою зобов`язання звернути стягнення на все майно Поручителя та/або Лізингоодержувача, як солідарних Боржників, згідно з чинним законодавством України.

У відповідності до п. 6.2. договору поруки, Сторони договору встановлюють, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами. Порука припиняється, якщо Лізингодавець протягом 3 років з дня настання строку виконання зобов`язання за Основним договором не пред`явить вимоги до Поручителя.

04.01.21 між товариством з обмеженою відповідальністю Агротек (Первинний кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю Адванс-Лізинг (Новий кредитор) укладено договір № 25АФ-20 (ВПВ), згідно якому (п. 1.1. договору № 25АФ-20 (ВПВ)), Первинний кредитор зобов`язується продати (передати у власність) Нового кредитора Товар, який є об`єктом фінансового лізингу, а Новий кредитор зобов`язується прийняти Товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 1.2. договору № 25АФ-20 (ВПВ), Сторони узгодили, що на момент укладення цього Договору Товар є переданим у фінансовий лізинг Лізингоодержувачу (ТОФ «Агрофірма Лев», код 38608714) за договором фінансового лізингу № 25АФ-20 від 12.06.20 (Договір лізингу), укладеним між Первинним кредитором та Лізингоодержувачем. Права та обов`язки Лізингодавця та Лізингоодержувача за Договором лізингу залишаються незмінними.

Найменування Товару, його вартість та строк його оплати вказані в Додатку № 1 до Договору (п. 1.3. договору № 25АФ-20 (ВПВ).

Відповідно до п. 2.1. договору № 25АФ-20 (ВПВ), ціна Договору складає 3 089 878,55 грн. без ПДВ.

Пунктом 2.2. договору № 25АФ-20 (ВПВ) встановлено, що ціна Договору включає:

- несплачену на момент укладення цього Договору суму, яка компенсує частину вартості Предмету лізингу за Договором лізингу;

- прострочену заборгованість по платежам як винагороді (комісії) Лізингодавцго за отримане у лізинг майно за Договором лізингу.

У відповідності до п. 4.1. договору № 25АФ-20 (ВПВ), право власності на Товар переходить до Нового кредитора з моменту оплати вартості Товару (Ціни Договору) у розмірі, передбаченому цим Договором.

З моменту підписання Сторонами Акту приймания-передачі зобов`язання Первинного кредитора з передачі Товару вважаються виконаними в повному обсязі (п. 4.2. договору № 25АФ-20 (ВПВ).

Згідно із п. 8.1. договору № 25АФ-20 (ВПВ), цей Договір є чинним з моменту його підписання та діє до повного виконання Сторонами прийнятих на себе договірних зобов`язань.

Відповідно до Акту приймання-передачі від 04.01.21 (додаток № 2 до договору № 25АФ-20 (ВПВ) від 04.01.21), товариство з обмеженою відповідальністю Агротек (Первинний кредитор) передав, а товариство з обмеженою відповідальністю Адванс-Лізинг (Новий кредитор) прийняв наступний товар, а саме: Трактор John Deere 6195M, серійний № 1L06195MTLK956171, 2020 року випуску.

27.01.21 ТОВ Агротек надіслало ТОВ «Агрофірма Лев» повідомлення від 12.01.21 № 1201/1 та копію договору від 04.01.21 № 25АФ-20 (ВПВ) з додатками, які отримані останнім 30.01.21, що підтверджується фіскальним чеком від 27.01.21, описом вкладення від 27.01.21 та повідомленням про вручення поштового відправлення № 0500356241536.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін суд дійшов висновку про наступне.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Належними (ст. 76 ГПК України) є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Згідно із ч. 1 ст. 3 Закону України «Про фінансовий лізинг», відносини між лізингодавцем та лізингоодержувачем, що виникають на підставі договору фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України, ГК України з урахуванням особливостей, встановлених законами України з питань регулювання діяльності з надання фінансових послуг, цим Законом та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами.

Статтею 292 ГК України визначено поняття лізингу:

лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне володіння та користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у володіння та користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Аналогічне визначення договору лізингу міститься у ст. 1 Закону України «Про фінансовий лізинг».

Частиною 2 ст. 806 ЦК України передбачено, що до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Отже, аналіз зазначеної норми у контексті параграфу 1 глави 54 ЦК України свідчить, що у ч. 2 ст. 806 ЦК України закріплена норма, яка відсилає до загальних положень про договір купівлі-продажу (параграф 1 глави 54 ЦК України). Тому, до договору лізингу можуть субсидіарно застосовуватись норми параграфу 1 Глави 54 ЦК України, а не інші параграфи цієї глави.

Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 ЦК України унормовано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт передачі товару ТОВ «Агротек» відповідачу 1 у відповідності до договору фінансового лізингу від 12.06.20 № 25АФ-20, а саме: Трактор John Deere 6195М вартістю 125 400,00 Євро, що еквівалентно 4 087 914,60 грн., підтверджується Актом приймання-передачі від 31.07.20 (додаток № 3).

Як зазначалось вище у тексті цього рішення, за п. 4.1. договору фінансового лізингу від 12.06.20 № 25АФ-20, всі платежі за Договором здійснюються в національній валюті України відповідно до умов цього договору та Додатку № 2 «Графік внесення лізингових платежів» до договору (Графік) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Лізингодавця, вказаний у цьому Договорі.

Згідно із Графіком внесення лізингових платежів (додаток № 2 до договору поруки від 12.06.20 № 25АФ-20), ТОВ Агрофірма Лев (Лізингоодержувач) сплачує ТОВ Агротек (Лізингодавець) суму за майно, згідно договору поруки від 12.06.20 № 25АФ-20, у розмірі 141 234,38 Євро (125 400,00 Євро сума, яка компенсує частину вартості предмету лізингу з урахуванням ПДВ та 15 834,38 Євро платіж, як винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно, без ПДВ).

ТОВ «Агротек» свої зобов`язання перед відповідачем 1 виконано належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не заперечувалось представником відповідачів 1 та 2.

У свою чергу, ТОВ Агрофірма Лев здійснило ТОВ Агротек часткову оплату за наданий товар у лізинг на загальну суму 33 232,52 Євро, що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалось жодним із учасників справи.

Доказів зворотнього матеріали цієї справи не містять та сторонами суду не надано.

При цьому, як вже зазначалося судом, 04.01.21 між ТОВ Агротек (Первинний кредитор) та ТОВ Адванс-Лізинг (Новий кредитор) укладено договір № 25АФ-20 (ВПВ), згідно якому (п. 1.1. договору № 25АФ-20 (ВПВ)), Первинний кредитор зобов`язується продати (передати у власність) Нового кредитора Товар, який є об`єктом фінансового лізингу, а Новий кредитор зобов`язується прийняти Товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із п. 1.2. договору № 25АФ-20 (ВПВ), Сторони узгодили, що на момент укладення цього Договору Товар є переданим у фінансовий лізинг Лізингоодержувачу (ТОФ «Агрофірма Лев», код 38608714) за договором фінансового лізингу № 25АФ-20 від 12.06.20 (Договір лізингу), укладеним між Первинним кредитором та Лізингоодержувачем. Права та обов`язки Лізингодавця та Лізингоодержувача за Договором лізингу залишаються незмінними.

З моменту підписання Сторонами Акту приймания-передачі зобов`язання Первинного кредитора з передачі Товару вважаються виконаними в повному обсязі (п. 4.2. договору № 25АФ-20 (ВПВ).

Відповідно до Акту приймання-передачі від 04.01.21 (Додаток № 2 до договору № 25АФ-20 (ВПВ) від 04.01.21), ТОВ Агротек (Первинний кредитор) передав, а ТОВ Адванс-Лізинг (Новий кредитор) прийняв наступний товар, а саме: Трактор John Deere 6195M, серійний № 1L06195MTLK956171, 2020 року випуску.

27.01.21 ТОВ Агротек надіслало ТОВ «Агрофірма Лев» повідомлення від 12.01.21 № 1201/1 та копію договору від 04.01.21 № 25АФ-20 (ВПВ) з додатками, які отримані останнім 30.01.21, що підтверджується фіскальним чеком від 27.01.21, описом вкладення від 27.01.21 та повідомленням про вручення поштового відправлення № 0500356241536.

Відповідно до ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Як свідчить зміст договору фінансового лізингу від 12.06.20 № 25АФ-20 та зміст договору від 04.01.21 № 25АФ-20 (ВПВ), вимоги ч. 1 ст. 513 ЦК України відносно форми правочину щодо заміни кредитора у зобов`язанні сторонами дотримані.

Згідно ст. 515 ЦК України, заміна кредитора не допускається у зобов`язаннях, нерозривно пов`язаних з особою кредитора, зокрема у зобов`язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

Зобов`язання за договором фінансового лізингу від 12.06.20 № 25АФ-20 не є нерозривно пов`язаними з особою кредитора.

За приписами ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ані умовами договору фінансового лізингу від 12.06.20 № 25АФ-20, ані законом не встановлено заборону заміни кредитора у зобов`язанні без згоди боржника (відповідача 1 у справі).

Відповідно до ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідачем 1 не спростовано та не заперечувалось під час розгляду справи в суді, що ТОВ Агротек (Первісним кредитором) передано позивачу ТОВ Адванс-Лізинг (Новому кредитору) всі документи, які засвідчують права, що передаються за договором від 04.01.21 № 25АФ-20 (ВПВ), та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Інше договором або законом в даному випадку не встановлено.

З огляду на вказане вище, до нового кредитора (позивача у справі) перейшли права первісного кредитора у зобов`язанні за договором фінансового лізингу від 12.06.20 № 25АФ-20 в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, тобто станом на 04.01.21 включно.

У свою чергу, ТОВ Агрофірма Лев після 04.01.21 здійснило ТОВ Адванс-Лізинг часткову оплату за наданий товар у лізинг на загальну суму 63 144,87 Євро, що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалось жодним із учасників справи.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

З підстав наведених вище в тексті цього рішення вбачається, що станом на дату прийняття рішення по суті спору у даній справі, у ТОВ Агрофірма Лев рахується заборгованість у розмірі 44 856,99 Євро (40 535,85 Євро сума, яка компенсує частину вартості предмету лізингу з урахуванням ПДВ та 4 321,14 Євро платіж, як винагорода (комісія) Лізингодавцю за отримане у лізинг майно, без ПДВ).

За приписами ст. 524 ЦК України, зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Частиною 2 ст. 533 ЦК України унормовано, що якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як встановлено п. 9.2. договору фінансового лізингу від 12.06.20 № 25АФ-20, у випадку, якщо Лізингоодержувач не здійснить оплату Лізингового платежу у строки визначені в Графіку, то при зверненні Лізингодавця до суду для розрахунку суми несплачених Лізингових платежів Лізингодавець має право використовувати Міжбанківський курс на дату, що передує даті складання ним позовної заяви.

Оскільки на момент складання даної позовної заяви загальна заборгованість відповідача 1 перед позивачем за поставлений Товар склала суму еквівалентну 44 856,99 Євро, розрахунок боргу в гривні на дату подання позовної заяви проводиться на підставі пункту 9.2. договору фінансового лізингу від 12.06.20 № 25АФ-20 відповідно останнього відомого курсу продажу Євро, встановленому у міжбанківській інформаційній системі «УкрДілінг», тобто станом на 21.11.22 сформованому на 16:00 за Київським часом.

Так, перерахувавши суму заборгованості відповідача 1 за курсом продажу Євро, встановленому у міжбанківський інформаційній системі «Укрділінг» (сайт www.udinform.com), сформованому на 16 год. 00 хв. за київським часом на 21.11.22, сума, яка підлягає сплаті позивачу становить 1 698 841,87 грн. (44 856,99 Євро х 37.8724 грн за 1 Євро).

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.

Згідно із п. 7.2. договору фінансового лізингу від 12.06.20 № 25АФ-20, у випадку, якщо Лізингоодержувач порушить строк оплати будь-якого Лізингового платежу, який встановлений в Графіку, Лізингоодержувач несе відповідальність перед Лізингодавцем у вигляді сплати 365 % річних від суми простроченого Лізингового платежу (відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Позивачем за прострочення виконання грошового зобов`язання заявлено до стягнення 365 % річних в сумі 1 065 292,66 грн. за загальний період з 22.08.22 по 21.11.22 (розрахунок міститься в позовній заяві).

Як вже зазначалось вище, з метою забезпечення належного виконання зобов`язання та захисту майнових інтересів кредитора на випадок порушення зобов`язання боржником (відповідачем 1) за договором фінансового лізингу від 12.06.20 № 25АФ-20 між ТОВ Агротек та відповідачем 2 укладено договір поруки від 13.06.20 № 1П/25АФ-20, що узгоджуються із положеннями ст. 546 ЦК України.

Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК).

Кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі (ч. 2 ст. 543 ЦК України).

Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем, кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання (ч. 1). Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем (ч. 2). Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов`язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу (ч. 3). Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом 3 років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом 3 років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання (ч. 4). Ліквідація боржника - юридичної особи не припиняє поруку, якщо до дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення боржника - юридичної особи кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя у зв`язку з порушенням таким боржником зобов`язання (ч. 5).

Жодної з підстав для припинення дії договору поруки від від 13.06.20 № 1П/25АФ-20, визначених ст. 559 ЦК України судом не встановлено.

Як вже зазначалось вище в тексті цього рішення, відповідачами 1 та 2 не спростовано належними та допустимими доказами доводів позивача, доказів погашення 2 764 134,53 грн., а саме: 1 698 841,87 грн. основного боргу та 1 065 292,66 грн. 365 % річних суду не надано.

За таких обставин, вимоги позивача про солідарне стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Лев (відповідач 1) та ОСОБА_1 (відповідач 2) заборгованості за договором фінансового лізингу від 12.06.20 № 25АФ-20 у розмірі 2 764 134,53 грн., а саме: 1 698 841,87 грн. основного боргу та 1 065 292,66 грн. 365 % річних є правомірними, обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідачів 1 та 2.

Статтею 123 ГПК України нормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3).

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст. 126 ГПК України).

Приписами ч. 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в т.ч. гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підтвердження здійснення витрат на оплату послуг адвоката, представником позивача надано:

- копію договору про надання правничої (правової) допомоги від 10.12.21 № 2/12-21;

- копію додаткової угоди від 21.11.22 № 9 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 10.12.21 № 2/12-21;

- копію платіжної інструкції від 09.12.22 № 1250.

Матеріалами справи підтверджено, що 10.12.21 між ТОВ Адванс-Лізинг (Клієнт) та Адвокатським бюро «Талоконова Кирила» (Бюро) укладено договір про надання правничої (правової) допомоги № 2/12-21.

Згідно із п. 1.1. договору, Бюро приймає доручення Клієнта та бере на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу щодо:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань;

- складання звернень (заяв, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру;

- складання процесуальних документів (заперечень, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства);

- представництва та захисту інтересів Клієнта в будь-яких органах державної влади, па підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах виконавчої служби (в т.ч. приватних виконавців), органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України та МВС тощо з будь-яких питань;

- будь-яких інших питань правового характеру.

У відповідності до п. 3.1. договору, розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього договору правничу (правову) допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до Договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін.

Цей договір діє з моменту погодження сторонами усіх істотних умов та підписання сторонами тексту договору та додатків (додаткових угод) до нього. Дія договору припиняється через 5 років з дня його укладання (п. 4.1. та п. 4.2. договору).

21.11.22 між ТОВ Адванс-Лізинг (Клієнт) та Адвокатським бюро «Талоконова Кирила» (Бюро) укладено додаткову угоду № 9 до договору про надання правничої (правової) допомоги № 2/12-21.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди, дана додаткова угода визначає порядок та умови оплати гонорару за надання правничої (правової) допомоги Бюро у спорі про стягнення з ТОВ «Агрофірма Лев» (38608714) та Лупинос Віталія Юрійовича (2787807230) на користь ТОВ «Адванс-Лізинг» заборгованості за договором фінансового лізингу № 25АФ-20 від 12.06.20 та договором поруки № 1П/25АФ-20 від 13.06.20.

Пунктом 2 додаткової угоди визначено, що розмір гонорару за надання правничої (правової) допомоги по комплексному веденню вказаної в п. 1 цієї додаткової угоди справи у суді першої інстанції, включаючи підготовку всіх процесуальних документів, складає 25 000,00 грн. Сторони поголили, то вищезазначений розмір гонорару за надання правничої (правової) допомоги встановлений у цій додатковій угоді у вигляді фіксованої суми, яка не змінюється в залежності від обсягу послугта витраченого Бюрочасу, а отже розмір гонорару є визначеним у розумінні ч. 3 ст. 126 ГПК України. Повна оплата гонорару за надання правничої (правової) допомоги за цією додатковою угодою здійснюється впродовж 30 календарних днів з дати укладення цієї додаткової угоди.

Згідно із п. 3 додаткової угоди, розмір «гонорару успіху» за досягнення позитивного результату внаслідок надання Бюро правничої (правової) допомоги Клієнту відповідно до цієї додаткової угоди складає 15 000,00 грн. Під «досягненням позитивного результату» сторони розуміють винесення судом першої інстанції рішення на користь Клієнта про стягнення з відповідача/відповідачів не менше 70 % ціни позову). Повна оплата «гонорару успіху» за досягнення позитивного результату за цією додатковою угодою здійснюється впродовж 90 календарних днів з дати ухвалення судом першої інстанції відповідного рішення.

Сплата узгодженого сторонами гонорару за надання правничої (правової) допомоги здійснюється Клієнтом в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок Бюро, зазначений в договорі (п. 4 додаткової угоди).

У відповідності до копії платіжної інструкції від 09.12.22 № 1250 ТОВ «Адванс-Лізинг» перерахувало Адвокатському бюро «Талоконова Кирила» оплату за надання правової допомоги згідно додаткової угоди № 9 від 21.11.22 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 21.11.22 № 2/12-21 в розмірі 25 000,00 грн.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд, за клопотанням іншої сторони, може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Представник відповідачів 1 та 2 в судовому засіданні 28.03.23 в усній формі заперечив проти заявленої суми позивача щодо стягнення витрат на правничу допомогу та вважає її завищеною.

Судом прийнято до уваги, що постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.13 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» роз`яснено, що оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи, у визначенні розумно необхі дного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи, тощо.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Приймаючи до уваги принцип співмірності судом враховано, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу господарський суд, враховуючи усне заперечення представника відповідачів 1 та 2, дійшов висновку, що витрати у сумі 40 000,00 грн. є співмірними зі складністю цієї справи та наданим адвокатським бюром обсягом послуг за договором про надання правничої (правової) допомоги від 21.11.22 № 2/12-21.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на оплату правничої допомоги є доведеною та обґрунтованою, а тому, як наслідок, задовольняється судом в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 123, 126, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Лев (70530, Запорізька область, Оріхівський район, смт Комишуваха, вул. Польова, буд. 1, код ЄДРПОУ 38608714) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Адванс-Лізинг (49083, м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1, код ЄДРПОУ 36493872) 1 698 841 (один мільйон шістсот дев`яносто вісім тисяч вісімсот сорок одну) грн. 87 коп. основного боргу, 1 065 292 (один мільйон шістдесят п`ять тисяч двісті дев`яносто дві) грн. 66 коп. 365 % річних, 41 462 (сорок одну тисячу чотириста шістдесят дві) грн. 02 коп. судового збору та 40 000 (сорок тисяч) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та п.п. 17.5. п. 1 Розділ ХІ «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.

У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України, який триває, … повний текст рішення складено 26.04.2023.

Суддя В.Л. Корсун