Рішення

від 27.04.2023 по справі 909/158/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/158/23

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу № 909/158/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі" до відповідача Комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради про стягнення 1322203,17 грн.

Суть спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради про стягнення заборгованості за договором №110121/01 на постачання теплової енергії від 11 січня 2021 р. у сумі 1322203,17 грн., з яких: 362498,30 грн. - основний борг; 135537,62 грн. - три проценти річних за період з 24.04.2021 по 13.02.2023; 824167,25 грн. - сума інфляційних втрат за період з квітня 2021 р. по січень 2023 р.

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 21.02.2023 для розгляду справи № 909/158/23 призначено суддю Горпинюка І.Є.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 27.02.2023 прийнято позовну заяву ТОВ "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі" до розгляду, відкрито провадження у справі № 909/158/23; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та запропонував сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідне обґрунтоване клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі суд надіслав сторонам, згідно вимог ст.120 ГПК України, рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Вручення учасникам справи зазначеної вище ухвали підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення: №76501 0270303 0 (06.03.2023), №76501 0270304 9 (06.03.2023).

Враховуючи те, що клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Стислий виклад позиції позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідачем порушено умови договору на постачання теплової енергії №110121/01 від 11.01.2021 щодо здійснення своєчасної оплати за спожиту теплову енергію за період січень-квітень 2021 року.

При цьому позивач зазначає, що заборгованість відповідача в сумі 2578437,20 грн, за період січень-березень 2021 року, підтверджена рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 29.09.2021 у справі №909/409/21, яким частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі" до Комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради про стягнення 2605017,51 грн, з яких: 2578437, 20 грн - основний борг, 6720,26 грн - 3% річних, 19860,05 грн - сума інфляційних втрат та стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі" основний борг в сумі 2578437,20 грн (за теплову енергію спожиту в січні, лютому та березні 2021 року), 3% річних в сумі 6720,26 грн. (за період з 23.02.2021 по 23.04.2021), інфляційні втрати в сумі 14115,98 грн (за період з 01.03.2021 по 31.03.2021) та судовий збір в сумі 38989,10 грн. Суд відмовив в частині стягнення 5744,07 грн. інфляційних втрат (за період з 23.02.2021 по 28.02.2021).

Зазначене вище рішенням виконане відповідачем шляхом оплати коштів в сумі 2455045,14 грн, які надійшли на рахунок позивача 25 жовтня 2022 року та оплати коштів в сумі 183148,40 грн, які надійшли на рахунок позивача 23 грудня 2022 року.

Також позивач покликається на те, що у відповідача є заборгованість в розмірі 362498,30 грн. за спожиту теплову енергію в квітні 2021 року відповідно до акта наданих послуг № 0004 від 30.04.2021.

З огляду на прострочку виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем нараховано до стягнення з відповідача три процента річних в сумі 135537,62 грн. за період з 24.04.2021 по 13.02.2023 та 824167,25 грн. інфляційних втрат за період з квітня 2021 року по січень 2023 року.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.

Згідно з ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Фактичні обставини справи встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд та інші мотиви ухваленого рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив таке.

11.01.2021 ТОВ "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі" (постачальник) та НКП "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської районної ради (споживач) уклали договір № 110121/01 на постачання теплової енергії, відповідно до пунктів 1.1 та 1.5 якого постачальник зобов`язується у 2021 році відпускати теплову енергію у водяній парі та гарячій воді, а споживач - прийняти і оплатити поставлену теплову енергію. Кількість теплової енергії, яка подається постачальником споживачу, визначається згідно з даними приладів обліку теплової енергії.

Пунктами 2.1 і 2.2 Договору встановлено, що вартість послуг визначається сторонами в актах наданих послуг та становить 1400011,14 грн, ціна однієї Гкал 1928,39 грн.

У розділі 3 Договору визначено, що облік теплової енергії, яка відпускається споживачу, проводиться приладами обліку постачальника. Акти по приладах обліку про використану споживачем теплову енергію постачальник зобов`язаний надавати споживачу до 23 числа поточного місяця. Оплата за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника через 30 календарних днів з дня подачі акту наданих послуг за фактично спожиту теплову енергію.

Згідно з п. 4.1 цього Договору, строк (термін) надання послуг з постачання водяної пари і гарячої води за цим договором надаються з дати його підписання до 31 грудня 2021 р.

За змістом п. 6.2 Договору, споживач зобов`язується вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Відповідно до п. 8.1 Договору, цей договір набирає чинності з дня підписання і діє до 31 грудня 2021 р.

Договір № 110121/01 на постачання теплової енергії від 11.01.2021 укладено у письмовій формі, підписано сторонами, скріплено печатками юридичних осіб, погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього.

Позивач (постачальник) належним чином виконував умови договору в частині постачання відповідачу теплової енергії.

Проте, відповідач (споживач) прийняті на себе договірні зобов`язання щодо вчасного проведення розрахунку за спожиту теплову енергію не виконав, в зв`язку з чим, у травні 2021 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради про стягнення заборгованості за договором на постачання теплової енергії від 11.01.2021 №110121/01 в сумі 2605017,51, з яких: 2578437,20 грн. - основний борг (за період з 23.02.2021 по 23.04.2021); 6720,26 грн - 3% річних (за період з 23.02.2021 по 23.04.2021), 19860,05 грн - інфляційні втрати (за період з 01.03.2021 по 31.03.2021).

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 29.09.2021 у справі №909/409/21 частково задоволено зазначений вище позов; стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі" основний борг в сумі 2578437,20 грн (за теплову енергію спожиту в січні, лютому та березні 2021 року), 3% річних в сумі 6720,26 грн. (за період з 23.02.2021 по 23.04.2021), інфляційні втрати в сумі 14115,98 грн (за період з 23.02.2021 по 31.03.2021) та судовий збір в сумі 38989,10 грн. Суд відмовив в частині стягнення 5744,07 грн. інфляційних втрат (за період з 23.02.2021 по 28.02.2021).

Зазначене вище рішення набрало законної сили. 02.11.2021, Господарський суд Івано-Франківської області видав відповідний наказ. На виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 29.09.2021 у справі №909/409/21, відповідач оплатив заборгованість в сумі 2455045,14 грн - 25 жовтня 2022 року (платіжне доручення № 93 від 24 жовтня 2022 року); заборгованість в сумі 183148,40 грн оплачена відповідачем - 23 грудня 2022 року (платіжна інструкція № 2 від 23 грудня 2022 року).

Крім того, згідно умов договору № 110121/01 на постачання теплової енергії від 11.01.2021 року, у квітні 2021 року, позивач (постачальник) надав відповідачу (споживачу) обумовлені договором послуги на загальну суму 558076,07 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом здачі-приймання робіт № 0004 від 30.04.2021.

Відповідач прийняті на себе договірні зобов`язання щодо вчасного проведення розрахунку за спожиту теплову енергію у квітні місяці 2021 року не виконав, внаслідок чого заборгованість КНП "Коломийської ЦРЛ" КМР, згідно акта здачі-приймання робіт № 0004 від 30.04.2021, складає 362498,30 грн.

Даний факт також підтверджується наявним в матеріалах справи, підписаним сторонами та скріпленим печатками, актом звірки взаєморозрахунків за період: 01.01.2022-30.11.22 (а.с. 26).

З метою досудового врегулювання спору, 08.11.2022, позивачем на адресу відповідача направлено претензію вих. № 07/11/22/01 від 07.11.2022 щодо невідкладної сплати заборгованості в сумі 362498,30 грн. за спожиту теплову енергію по акту наданих послуг №4 від 30.04.2021 та 123391,89 грн. недоплати по рішенню Господарського суду Івано-Франківської області від 29.09.2021 по справі № 909/409/21 (докази направлення претензії наявні в матеріалах справи). Проте, вимога щодо невідкладної сплати заборгованості залишена без відповіді та задоволення.

З огляду на прострочку виконання відповідачем грошового зобов`язання згідно укладеного між сторонами договору № 110121/01 на постачання теплової енергії від 11.01.2021, позивачем нараховано до стягнення з відповідача три проценти річних в сумі 135537,62 грн. за період з 24.04.2021 по 13.02.2023 та 824167,25 грн. інфляційних втрат за період з квітня 2021 року по січень 2023 року.

Нарахування здійснені згідно актів здачі-приймання робіт: № 0001 від 23.01.2021, період прострочки з 24.04.2021 по 24.10.2022, сума боргу - 830351,66 грн; № 0002 від 23.02.2021, період прострочки з 24.04.2021 по 24.10.2022, сума боргу - 1078355,69 грн; № 0003 від 23.03.2021, період прострочки з 24.04.2021 по 24.10.2022, сума боргу - 669729,85 грн. та період прострочки з 25.10.2022 по 22.12.2022, сума боргу - 123392,06 грн; № 004 від 30.04.2021, період прострочки з 31.05.2021 по 13.02.2023, сума боргу - 362498,30 грн.

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 ГК України). Вказане положення кореспондується з приписами ст. 712 ЦК України.

Відповідно до наведеного договір на постачання теплової енергії від 11.01.2021 № 110121/01 є договором поставки.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 179 ГК України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач належним чином виконав договірні зобов`язання щодо постачання теплової енергії відповідачу.

Проте, відповідач не здійснив у повному обсязі оплату поставленої позивачем теплової енергії у квітні місяці 2021 року, в зв`язку з чим у останнього утворилася заборгованість в сумі 362498,30 грн.

Розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально та не спростований відповідачем, отже вимога про стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради заборгованості за поставлену, у квітні 2021 року, теплову енергію згідно акта здачі-приймання робіт № 0004 від 30.04.2021 в сумі 362498,30 грн обґрунтована та підлягає задоволенню.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) - ст. 610 ЦК України.

Відтак, в силу ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що сума основного боргу відповідачем своєчасно не сплачена, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов`язання.

Також при розгляді справи №909/409/21 суд встановив факт заборгованості відповідача перед позивачем за договором №110121/01 на постачання теплової енергії від 11.01.2021 у розмірі 2578437,20 грн, за період січень - березень 2021 року, та прострочку виконання відповідачем грошового зобов`язання згідно укладеного між сторонами договору згідно актів здачі-приймання робіт: № 0001 від 23.01.2021, де сума боргу - 830351,66 грн; № 0002 від 23.02.2021, де сума боргу - 1078355,69 грн; № 0003 від 23.03.2021, де сума боргу - 669729,85 грн.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями статті 11 Цивільного кодексу України рішення суду може бути підставою виникнення цивільних прав та обов`язків у випадках, установлених актами цивільного законодавства, тобто за наявності прямої вказівки про це в законі.

За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов`язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

При цьому, зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов`язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Отже, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Таким чином, наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов`язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. І в розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Зважаючи на те, що факт прострочки виконання зобов`язання за договором на постачання теплової енергії підтверджується матеріалами справи, тобто судом встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, нарахування позивачем трьох процентів річних та інфляційних втрат є правомірним.

При цьому, господарський суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем інфляційних втрат. Розрахунок позивача є арифметично та методологічно правильним, отже вимога про стягнення з Комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради 824167,25 грн. інфляційних втрат за період з квітня 2021 року по січень 2023 року обгрунтована та підлягає задоволенню.

Також суд перевірив правильність нарахування позивачем трьох процентів річних. Розрахунок позивача щодо нарахування останніх, згідно актів здачі-приймання робіт: № 001 від 23.01.2021, № 002 від 23.02.2021, № 003 від 23.03.2021, є арифметично та методологічно правильним. Щодо нарахування трьох процентів річних згідно акта здачі-приймання робіт № 004 від 30.04.2021 суд зазначає таке.

Пунктом 3.3. Договору передбачено, що плата за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника через 30 календарних днів з дня подачі акту наданих послуг за фактично спожиту теплову енергію.

Відтак, з урахуванням положень статті 253 ЦК України щодо початку перебігу строку, період у часі, упродовж якого має місце прострочення боржника (відповідача) щодо виконання зобов`язання з оплати перед кредитором (позивачем), починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, в даному випадку з наступного дня з моменту підписання акта здачі-приймання робіт № 0004 від 30.04.2021, тобто з 01.05.2021.Тридцятий день - 30.05.2021 припадає на неділю.

Згідно приписів ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

В контексті викладеного, прострочення відповідача щодо виконання зобов`язання з оплати перед позивачем почалося не з 31.05.2021, як зазначено в розрахунку позивача, а - з 01.06.2021.

За розрахунком суду згідно акта здачі-приймання робіт № 0004 від 30.04.2021, з відповідача на користь позивача слід стягнути три проценти річних за період з 01.06.2021 по 13.02.2023 (623 дн.) в сумі 18561,90 грн, отже в частині стягненні трьох процентів річних в сумі 29,79 грн (за один день - 31.05.2021) позов задоволенню не підлягає.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги вищенаведене, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ТОВ "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі".

Судові витрати.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 19833,05 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2592 від 14 лютого 2023 р.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в сумі 19831,07 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), а судовий збір в сумі 1,98 грн. покласти на позивача.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 75, 86, 123, 129, 165, 178, 236, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі" до Комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 1322203,17 грн., з яких: 362498,30 грн. - основний борг; 135537,62 грн. - три проценти річних за період з 24.04.2021 по 13.02.2023; 824167,25 грн. - сума інфляційних втрат за період з квітня 2021 року по січень 2023 року задовольнити частково.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради (вул. І. Мазепи, буд. 134, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200, ідентифікаційний код юридичної особи 25596594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі" (вул. Євгена Коновальця, буд. 207, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код юридичної особи 39271287) 362498 (триста шістдесят дві тисячі чотириста дев`яносто вісім) грн 30 коп. основної заборгованості, три проценти річних в сумі 135507 (сто тридцять п`ять тисяч п`ятсот сім) грн 83 коп., інфляційні втрати в сумі 824167 (вісімсот двадцять чотири тисячі сто шістдесят сім) грн 25 коп. та 19831 (дев`ятнадцять тисяч вісімсот тридцять одну) грн 07 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в частині позову про стягнення трьох процентів річних в сумі в сумі 29 (двадцять дев`ять) грн 79 коп.

Судовий збір в сумі 1 (одна) грн 98 коп. покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Є. Горпинюк