Рішення

від 13.04.2023 по справі 911/1756/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.04.2023Справа № 911/1756/22

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.,

при секретарі судового засідання - Жалобі С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали

у справі за позовом Національного центру «Мала академія наук України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіріх»

про стягнення 974 458,00 грн.,

за участю представників: згідно протоколу судового засідання;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.09.2022 позовну заяву Національного центру «Мала академія наук України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіріх» про стягнення 974 458,00 грн. разом з доданими до неї документами передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2022 справу передано на розгляд судді Приходько І.В.

Позовна вимога обґрунтована неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Гіріх» зобов`язань за договором №0810 від 08.10.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.10.2022 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у десять днів з дня вручення цієї ухвали.

25.11.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 31.10.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання у справі призначено на 08.02.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2023 відкладено судове засідання на 22.03.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2023 відкладено судове засідання на 13.04.2023.

У судовому засіданні 13.04.2023 представник позивача надав усні пояснення щодо предмету спору та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, представник відповідача не з`явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом враховано, що відповідач був належним чином повідомлений про дати, час та місце кожного судового засідання, що відбувалися у межах цієї справи, проте процесуальним правом на подання заяв по суті справи не скористався спростування позовних вимог відповідач не скористався.

У даному випадку суд відзначає, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.

Згідно з частини 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Разом з цим, згідно з частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У судовому засіданні 13.04.2023 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За результатами проведення процедури відкритих торгів за номером ЦБД UA-2021-08-30-008748-а, між Національним центром «Мала академія наук України» (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГІРІХ» (далі - Підрядник), було укладено Договір №0810 від 08.10.2021 (далі - Договір), згідно якого Підрядник зобов`язується за завданням Замовника власними та залученими силами і засобами, на свій ризик виконати Монтаж та встановлення електротехнічного обладнання за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 1, павільйон №3, літера «В». Код ДК 021:2015 - 51110000-6: Послуги зі встановлення електричного обладнання.

Відповідно до пункту 11.1. Договору, оплата за виконані послуги (роботи) здійснюються на підставі Актів (форма КБ-2В, КБ-3) шо підписані уповноваженими представниками Сторін або на умовах попередньої оплати на підставі рахунків- фактур згідно наказу МОН України від 09.03.2021 №304 та постанови КМУ від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» протягом 10 банківських днів після отримання Замовником рахунку, за умови обов`язкового дотримання вимог Постанови КМУ № 641 від 22.07.2020 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Додатковою угодою №1 від 01.12.2021 до пункту 11.1. Договору були внесені зміни та відповідно пункт 11.1. був викладений в наступній редакції: « 11.1. Оплата за виконані послуги (роботи) здійснюються на підставі Актів (форма КБ-2В, КБ-3) що підписані уповноваженими представниками Сторін або на умовах попередньої оплати відповідно до постанови КМУ від 04.12.2019 № 1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», та постанови КМУ від 22.07.2020 №641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зі змінами, внесеними згідно Постанови КМУ від 19.05.2021 №485 «Про внесення зміни до пункту 151 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641», наказу МОН України від 11.10.2021 №10777 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 09.03.2021 №304» у розмірі до 100 (ста) % від вартості договору, що становить 1 184 958,60 грн., в тому числі ПДВ 20% - 197 493,10 грн., протягом 10 (десяти) банківських днів після отримання Замовником рахунку на строк не більше 3 місяців.».

Згідно з пунктом 14.1. Договору, у разі порушення Підрядником строків виконання послуг (робіт), передбачених цим Договором, настають правові наслідки, встановлені Договором. За шкоду, завдану Стороні (її працівнику, представнику), третій особі, довкіллю, зокрема за шкоду, завдану внаслідок порушення умов техніки безпеки, відповідає Сторона, з вини якої такі збитки завдані. Одностороння відмова від Договору не звільняє винну Сторону від відповідальності за порушення його умов. Сплата штрафних санкцій не звільняє Сторони від виконання договірних зобов`язань.

Пунктом 14.2.1. Договору передбачено, що у разі порушень Підрядником зобов`язань стосовно кінцевого строку виконання послуг (робіт), встановленого Договором, а так само в разі якщо Підрядник не розпочав виконання послуг (робіт) протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту, коли він повинен був їх розпочати. Підрядник зобов`язаний сплатити Замовнику штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується штраф, від суми Договору за кожен день прострочення. Крім сплати штрафу Підрядник відшкодовує завдані Замовнику таким порушенням збитки у повній сумі понад штрафні санкції.

Також, Додатковою угодою №1 були внесені зміни до пункту 17.1. Договору, відповідно зазначений пункт був викладений в новій редакції: « 17.1. Цей Договір набирає чинності з дати його укладення і діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань, але не довше ніж до 28.02.2022 року».

17.12.2021 Національним центром «Мала академія наук України» на виконання вимог Договору №0810 було здійснено попередню оплату в сумі 829 471,02 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 22170434 (#227985546) від 17.12.2021.

Управлінням державної казначейської служби України у Печерському районі міста Києва надано попередження № 01-08/1379 від 08.07.2022 року про неналежне виконання бюджетних зобов`язань щодо неподання в установлений термін документів, які підтверджують факт надання послуг, на які здійснено авансування на суму 829 471,02 грн.

08.08.2022 позивач звертався до відповідача з Претензією стосовно неподання документів у визначений законодавством термін № 1.2-310 про надання документів, які підтверджують надання послуг згідно умов Договору, а у випадку неможливості надання таких документів позивач вимагав повернути перераховані авансові платежі.

Позивач, вважає, що станом на дату подання позовної заяви відповідач зобов`язання за договором №0810 від 08.10.2021 не виконав, а відтак, він зобов`язаний повернути попередню оплату у розмірі 829 471,02 грн, та сплатити штраф за період прострочення з 01.03.2022 по 31.08.2022 у розмірі 144 986,98 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач у строк передбачений договором не виконав договірні зобов`язання, що призводить до порушення строків здійснення проекту в цілому, а відтак, з метою недопущення нераціонального використання бюджетних коштів відповідач зобов`язаний повернути позивачу суму попередньої оплати у розмірі 829 471,02 грн., а також керуючись розділом 14 Договору «Відповідальність сторін за порушення умов договору» сплатити штраф за період прострочення з 01.03.2022 по 31.08.2022 у розмірі 144 986,98 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору №0810 від 08.10.2021, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою такий договір є договором підряду, оскільки, він укладений з метою виконання відповідачем певної роботи - монтаж та встановлення електротехнічного обладнання.

Згідно частиною 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі статтею 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Дослідивши зміст укладеного Договору, додатків до нього, а також Додаткової угоди та додатку до неї, суд зазначає, що попри те, що сторонами не визначено чіткого строку виконання робіт, втім виконавець, керуючись строком дії договору, що обумовлений сторонами в пункті 17.1. Договору зі змінами Додаткової угоди №1, в якому сторони зазначили, що цей Договір набирає чинності з дати його укладення і діє до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань, але не довше ніж до 28.02.2022.

Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин, обов`язок відповідача з виконання обумовлених договором підряду робіт спливає 28.02.2022, а позивач правомірно очікував виконання зобов`язань (робіт) відповідача у строк не пізніше 28.02.2022, оскільки матеріалами справи підтверджено виконання позивачем обов`язку з оплати вартості робіт згідно ціни, що зазначена в Додатковій угоді №1 до Договору №0810 від 08.10.2021 - 829 471,02 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 22170434 (#227985546) від 17.12.2021, що містять в призначенні платежу посилання на Договорі та додаткову угоду до нього.

Матеріали справи не містять доказів того, що обумовлені договором підряду роботи були виконані у строк до 28.02.2022 та відповідач не подав до суду докази, що свідчать про протилежне або те, що вчасне виконання робіт було неможливе з вини самого позивача (замовника), наявність у спірних правовідносинах форс-мажорних обставин, що звільняли б відповідача від відповідальності за невиконання договірного зобов`язання тощо.

Суд зазначає, що юридичний аналіз статті 837, частин 2, 4 статті 849 Цивільного кодексу України дозволяє зробити висновок про те, що договір підряду є одним з цивільно-правових договорів, який має власне правове регулювання умов його укладення та визначає особливості захисту сторонами такого договору своїх прав та інтересів у процесі його виконання.

Зокрема, законодавцем чітко визначено правові наслідки порушення сторонами зобов`язань за договором підряду відповідно до статті 849 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з частиною 1 зазначеної норми замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Відповідно до частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (частина 3 статті 849 Цивільного кодексу України).

За змістом частини 4 статті 849 цього Кодексу замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Тобто, у статті 849 Цивільного кодексу України передбачено три окремі (самостійні) підстави для відмови замовника від договору підряду, а саме: - підрядник несвоєчасно розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим (частина 2); - очевидність для замовника невиконання роботи належним чином та невиконання підрядником у визначений замовником строк вимоги про усунення недоліків (частина 3); - відмова замовника від договору до закінчення робіт з виплатою підрядникові плати за виконану частину робіт та відшкодуванням збитків, завданих розірванням договору (частина 4).

Системний аналіз статей 5, 14, 46 (частина 3), 162 (частина 3 пункти 4-5) ГПК України дозволяє зробити висновок про те, що законодавець надав виключно особі право на звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів та обмежив суд у повноваженнях щодо розгляду справи в межах визначеного особою предмету спору та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом відповідно до існуючих процесуальних норм. Надання суду права на ефективний судовий захист прав та інтересів особи згідно зі статтею 5 Господарського процесуального кодексу України обмежено тими способами захисту, які визначені законом або договором і відійти від цього суд може тільки з врахуванням заявленої позовної вимоги, якщо законом або договором не визначено способів захисту цивільних прав та інтересів, які були б ефективними.

Отже, якщо спеціальними нормами законодавства передбачено певні способи захисту прав та інтересів сторін договору підряду, однак одна із сторін обрала предметом спору таку вимогу, яка не відповідає способам захисту прав та інтересів сторін за договором підряду, визначеним законодавством та не передбаченим умовами укладеного договору підряду, суд не вправі за власною ініціативою вжити інших способів захисту, оскільки це матиме наслідком втручання суду в предмет та підстави позову, їх зміну за рішенням суду, а не сторони договору (позивача).

Вказана правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 922/2982/18.

В матеріалах справи міститься Претензія № 1.2-310 позивача до відповідача від 08.08.2022, стосовно неподання документів у визначений законодавством термін, в якій позивач просив відповідача протягом 30 календарних днів з дати отримання претензії надати відповідні документи, які підтверджують факт наданих послуг відповідно до фактичного обсягу наданих послуг, у разі неможливості надання зазначених документів, позивач вимагав повернути перераховані авансові платежі.

Однак, матеріали справи не містять доказів відповіді відповідача на зазначену претензію.

Разом з тим, суд констатує, що ні в претензії, ні безпосередньо в позові позивач не посилається на жоден передбачений статтею 849 Цивільного кодексу України спосіб захисту порушеного права за договором підряду, однак, розділом 14 Договору «Відповідальність сторін за порушення умов договору», сторони передбачили наступне:

Згідно з пунктом 14.1. Договору, у разі порушення Підрядником строків виконання послуг (робіт), передбачених цим Договором, настають правові наслідки, встановлені Договором. За шкоду, завдану Стороні (її працівнику, представнику), третій особі, довкіллю, зокрема за шкоду, завдану внаслідок порушення умов техніки безпеки, відповідає Сторона, з вини якої такі збитки завдані. Одностороння відмова від Договору не звільняє винну Сторону від відповідальності за порушення його умов. Сплата штрафних санкцій не звільняє Сторони від виконання договірних зобов`язань.

Пунктом 14.2.1. Договору передбачено, що у разі порушень Підрядником зобов`язань стосовно кінцевого строку виконання послуг (робіт), встановленого Договором, а так само в разі якщо Підрядник не розпочав виконання послуг (робіт) протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту, коли він повинен був їх розпочати. Підрядник зобов`язаний сплатити Замовнику штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується штраф, від суми Договору за кожен день прострочення. Крім сплати штрафу Підрядник відшкодовує завдані Замовнику таким порушенням збитки у повній сумі понад штрафні санкції.

Таким чином, умовами договору підряду сторони передбачили спосіб захисту прав замовника відмінний від тих, що зазначені в статті 849 Цивільного кодексу України. Отже, звертаючись до суду з даним позовом позивач обрав спосіб захисту порушеного права, що визначений договором підряду, а саме пунктом 14.1. (вимога про сплату штрафних санкцій та повернення авансу) та підпунктом 14.2.1. (розмір застосованих штрафних санкцій заявлених до стягнення).

За таких обставин, з огляду на встановлений судом факт невиконання відповідачем зобов`язань у визначений сторонами кінцевий строк їх виконання до 28.02.2022, суд погоджується з твердженнями позивача, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язань з 01.03.2022 та саме з цієї дати, у відповідача виник обов`язок з повернення сплачених позивачем авансових платежів за роботи, що не були проведені.

Отже, позовні вимоги в частині повернення суми попередньої оплати у розмірі 829 471,02 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 22170434 (#227985546) від 17.12.2021, підлягають задоволенню.

У зв`язку з простроченням виконання зобов`язань, з відповідача підлягають стягненню штрафні санкції, що розраховуються від вартості робіт, що згідно з розділом 14 Договору «Відповідальність сторін за порушення умов договору» розраховуються позивачем за період прострочення з 01.03.2022 по 31.08.2022 у розмірі 144 986,98 грн.

Суд констатує, що договір підряду був укладений між сторонами за результатами проведеної процедури закупівлі та оплата робіт проводилась за рахунок асигувань з державного бюджету.

Згідно частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до положень частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Частино 3 статті 549 Цивільного кодексу України унормовано, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, сторони у пункті 14.2.1. Договору передбачили відповідальність за порушення зобов`язань у вигляді пені.

Отже, суд приходить до висновку, що у відповідача, у зв`язку з невиконанням робіт з 01.03.2022 настала відповідальність у вигляді сплати пені.

Суд, здійснивши перевірку проведеного позивачем розрахунку штрафних санкцій, а саме пені за період прострочення з 01.03.2022 по 31.08.2022 у розмірі 144 986,98 грн., дійшов висновку про наступне.

Оскільки, умовами договору, сторони не передбачили інший строк нарахування пені, суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі, що визначений підпунктом 14.2.1. Договору та частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України за період прострочення з 01.03.2022 по 31.08.2022. Нарахований розмір пені є арифметично вірним, обґрунтованим та здійсненим у відповідності до умов чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 144 986,98 грн. підлягають задоволенню повністю.

Згідно з частини 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Належних та достовірних доказів на спростування обставин, викладених позивачем, відповідач суду не надав, жодного змістовного та обґрунтованого заперечення проти позову не навів.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищезазначене в сукупності, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, приймаючи до уваги, що відповідач не подав відзив на позовну заяву, не надав суду належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог, господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Національного центру «Мала академія наук України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіріх» у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Національного центру «Мала академія наук України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіріх» про стягнення 974 458,00 грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіріх» (04119, місто Київ, вулиця Зоологічна, будинок 4А; ідентифікаційний код: 37474871) на користь Національного центру «Мала академія наук України» (01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок 8; ідентифікаційний код: 32827468) суму попередньої оплати у розмірі 829 471 (вісімсот двадцять дев`ять тисяч чотириста сімдесят одну) грн. 02 коп., пеню у розмірі 144 986 (сто сорок чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят шість) грн. 98 коп., судовий збір у розмірі 14 616 (чотирнадцять тисяч шістсот шістнадцять) грн. 87 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 26.04.2023.

Суддя І.В. Приходько