Ухвала

від 26.04.2023 по справі 926/1768/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о з а л и ш е н н я п о з о в н о ї з а я в и б е з р у х у

м.Чернівці

26 квітня 2023 року Справа № 926/1768/23

Суддя Господарського суду Чернівецької області Гушилик Світлана Миколаївна, розглянувши матеріали позовної заяви за вх.№1768 від 25.04.2023 року

За позовом Благодійної організації Благодійний фонд "ІСТИНА ДОБРА" (32300, Хмельницька обл., м. Кам`янець-Подільський, вул, Привокзальна, буд. 30-А)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Hydramed" (80-299, Республіка Польща, м. Гданськ, вул. Барневицька, буд.8-А)

Про стягнення грошових коштів в сумі 243492,81 доларів США та моральної шкоди в сумі 50000 грн

В С Т А Н О В И В :

Благодійна організація Благодійний фонд "ІСТИНА ДОБРА" звернулася до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Hydramed" стягнення грошових коштів в сумі 237500,00 доларів США, 3% річних в сумі 5992,81 доларів США та відшкодування моральної шкоди за невиконання договірних зобов`язань в сумі 50000 грн.

25.04.2023 року відділом документального та інформаційного забезпечення суду зареєстровано матеріали позовної заяви за вх.№1768.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2023 року позовну заяву за вх.№1768 передано судді Гушилик С.М.

Як визначено статтею 2 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Це означає, зокрема, що обов`язок доказування тих чи інших обставин лежить на стороні, а суд, крім випадків, встановлених цим Кодексом, не зобов`язаний збирати докази. (ч. 3 ст. 2, ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України)

Сприяння своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подання всіх наявних доказів в порядку та строки, встановлені законом, віднесено статтею 42 ГПК України до обов`язку учасників справи.

В той же час, згідно ч. 2 ст. 14 ГПК України, учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд і відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням тих чи інших процесуальних дій.

Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами, господарський суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору.

З прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить відстрочити залишок сплати судового збору Благодійній організації Благодійний фонд "ІСТИНА ДОБРА" (далі - БО БФ "ІСТИНА ДОБРА") в розмірі 67140,73 грн, що становить 50% від первинної (повної) суми судового збору (134281,17 грн) до 01.07.2023 року, обґрунтовуючи це тим, що БО БФ "ІСТИНА ДОБРА" включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, майновий стан позивача не дозволяє сплатити суму судового збору повністю, позивач не здійснював заощаджень і на його рахунку відсутні достатні кошти для здійснення такої сплати, а потреба в судовому захисті - є нагальною, що підтверджується відповідною довідкою БО БФ "ІСТИНА ДОБРА" та виписками з банківського рахунку Фонду за період з 01.04.2023-18.04.2023 року. Також, позивачем надано гарантійний лист від 10.04.2023 року про те, що останній зобов`язується здійснити добровільний внесок для здійснення статутної діяльності або будь-яких інших потреб передбачених законодавством (в тому числі-сплати судового збору) який буде перерахований суду до 01.07.2023 року.

Частиною 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Варто зауважити, що Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у ст. 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

З аналізу ж ст. 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (зазначений висновок щодо застосування статті 8 Закону України "Про судовий збір" викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20).

Предметом спору, у даному позові, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а тому включення позивача до Реєстру неприбуткових установ та організацій та відсутність коштів для сплати судового збору, не є передбаченими ст. 8 Закону України "Про судовий збір" умовами для звільнення (зменшення розміру, відстрочення або розстрочення) від сплати судового збору.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів і узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Також слід зазначити, що згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no.28249/95 від 19.06.2001р. зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Отже, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником наведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати, залишати без руху позовну заяву.

Суд звертає увагу позивача, що у зазначених ним постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 13.02.2018 року у справі № 905/974/17, від 20.02.2018 року у справі № 910/17456/17, від 17.05.2018 року у справі № 904/9117/17 - суди дійшли аналогічного висновку.

З урахуванням викладеного вище, суд не вбачає правових підстав для звільнення від сплати (зменшення, відстрочення або розстрочення) судового збору - позивача.

Позивач заявляє до стягнення з відповідача грошових коштів в іноземній валюті, не перераховуючи її в еквіваленті до гривні за курсом долара.

Згідно з статтею 533 ЦК України, грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до приписів п. 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України, відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

У разі подання позову про стягнення національної валюти України - еквіваленту іноземної валюти ціна позову визначається в іноземній або національній валюті України за офіційним курсом, визначеним Національним банком України, на день подання позову. У разі подання до господарського суду позову про стягнення іноземної валюти обов`язковим є значення еквіваленту в національній валюті України - гривні.

Отже, позивачу необхідно зазначити про стягнення коштів в іноземній валюті з зазначенням еквіваленту в національній валюті України, по курсу встановленого Національним банком України на день подання позову.

Пунктом 1, 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Приписами ч. 2 ст. 174 ГПК України визначено, що якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Як встановлено судом, позивач звернувся до суду 21.04.2023 року, що підтверджено штемпелем на поштовому конверті, адресованому на адресу суду. Згідно офіційних даних НБУ станом на 21.04.2023 року курс долара до гривні становив 36,5686.

Зважаючи, на те що позивачем заявлено про стягнення грошових коштів в сумі 243492,81 доларів США та моральної шкоди в сумі 50000 грн, з врахуванням курсу НБУ станом на 21.04.2023 року, загальна сума позову становить 8954191,17 грн, таким чином, сума судового збору мала б бути 134312,87 грн.

З урахуванням того, що при подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 67140,73 грн, позивачу необхідно доплатити судовий збір в 67172,14 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів позовної заяви, лист №27 від 30.09.2022 року викладений російською мовою, також подано документи викладені англійською мовою, а саме: товарно-транспортна накладна №325879 та №325881, інвойс №05/04/2022/А від 19.04.2022 року та №5/04/2022 від 19.04.2022 року.

Згідно з частиною 1 статті 10 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.

Відповідно до частини 4 зазначеної статті Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

За приписами частини 1 статті 12 Закону України "Про судоустрій статус суддів" судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 року у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).

Частиною 79 Закону України "Про нотаріат" визначено, що нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови.

Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.

Зважаючи на вищенаведене, позивач повинен надати суду належним чином засвідчений переклад на українську мову документів, які він подав разом із позовною заявою, зокрема: лист №27 від 30.09.2022 року викладений російською мовою, також подано документи викладені англійською мовою, а саме: товарно-транспортні накладні №325879 та №325881, інвойси №05/04/2022/А від 19.04.2022 року та №5/04/2022 від 19.04.2022 року.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищевикладене, позовна заява БО БФ "ІСТИНА ДОБРА" не може бути призначена до розгляду та підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

Суд звертає увагу позивача, що якщо усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду (ч.3 ст. 174, ч. 3 ст. 12 ГПК України).

У випадку не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч.4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 164, 172, 174 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити Благодійнійї організації Благодійний фонд "ІСТИНА ДОБРА" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати (зменшення, відстрочення або розстрочення) судового збору.

2. Позовну заяву Благодійної організації Благодійний фонд "ІСТИНА ДОБРА" (м.Кам`янець-подільський, Хмельницька обл.) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Hydramed" (м.Гданськ, Республіка Польща) про стягнення грошових коштів в сумі 243492,81 доларів США та відшкодування моральної шкоди за невиконання договірних зобов`язань в сумі 50000 грн залишити без руху.

3.Надати позивачу строк, який становить 10 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків, а саме:

довідку про сплату судового збору в розмірі, який встановлений Законом України "Про судовий збір";

зазначити ціну позову в національній валюті відповідно до офіційного курсу долара до української гривні на день подачі позову до суду з доказами в її підтвердження;

надати належним чином засвідчений переклад на українську мову документів, які подані на англійській та російській мовах.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Суддя Гушилик С.М.