Ухвала

від 25.04.2023 по справі 910/12950/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/12950/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.,

за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,

представників учасників справи:

прокуратури -Сельська О.З.,

позивача 1 - не з`явився,

позивача 2 - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Гаврилюк О. М., Сулім В. В., Ткаченко Б. О.

від 14.12.2022

за позовом Виконуючого обов`язки заступника керівника Вознесенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Державного підприємства "Радгосп "Виноградна Долина"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ролінс"

про стягнення грошових коштів у розмірі 513 254,54 грн,

ВСТАНОВИВ:

Виконуючий обов`язки заступника керівника Вознесенської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Державного підприємства "Радгосп "Виноградна Долина" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ролінс" про стягнення грошових коштів у розмірі 513 254,54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Вознесенською окружною прокуратурою у ході здійснення процесуального керівництва у кримінальному провадженні № 12019150000000553, розпочатому за частиною 3 статті 191 Кримінального кодексу України, встановлені порушення економічних інтересів держави при розпорядженні державним майном з боку Державного підприємства "Радгосп "Виноградна Долина", які залишились без належного захисту уповноваженого органу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 у справі № 910/12950/21 у задоволенні позову Виконуючого обов`язки заступника керівника Вознесенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Державного підприємства "Радгосп "Виноградна Долина" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ролінс" про стягнення грошових коштів у розмірі 513 254,54 грн відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:

- прокурор подав позов в інтересах держави в особі державного підприємства, яке не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції яких віднесено відповідні повноваження, що прямо заборонено частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Державного підприємства "Радгосп "Виноградна долина";

- матеріали справи містять докази, які спростовують доводи прокурора щодо невиконання договору № 12 від 19.04.2019, його сторонами, при цьому, прокурор висловив припущення щодо неможливості виконання договору відповідачем у справі, які на його думку підтверджувались висновком аналітичного дослідження Головного управління ДПС у Миколаївській області ДПС України від 07.04.2021, яке зробило такі висновки через півтора роки після надання послуг, які споживалися в процесі виконання в 2019 році, що не може бути належним доказом не надання таких послуг, а тому, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Постановою від 14.12.2022 Північний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2021 у справі № 910/12950/21. Позовну заяву Виконуючого обов`язки заступника керівника Вознесенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Фонду державного майна України та Державного підприємства "Радгосп "Виноградна Долина" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ролінс" про стягнення грошових коштів у розмірі 513 254,54 грн залишив без розгляду.

Постанова апеляційного господарського суду мотивована тим, що:

- в межах спірних правовідносин, прокурор подав позов в інтересах держави в особі державного підприємства, яке не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції яких віднесено відповідні повноваження, що прямо заборонено частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру". Наведене свідчить про те, що прокурор не мав права підписувати позовну заяву в інтересах держави в особі державного підприємства, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення такого позову без розгляду. Враховуючи положення чинного законодавства та правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, суд вважає, що позов прокурора в інтересах держави в особі Державного підприємства "Радгосп "Виноградна Долина" підлягає залишенню без розгляду через відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі державного підприємства;

- з матеріалів справи вбачається, що предметом спору в межах даної справи є стягнення заборгованості з контрагента Державного підприємства "Радгосп "Виноградна долина" за договірними зобов`язаннями. Викладене, в свою чергу, свідчить про те, що цей спір жодним чином не пов`язаний з владними повноваженнями чи функціями Фонду державного майна України, пов`язаними з захистом інтересів держави. Крім того, відповідно до пункту 1.1 статуту Державного підприємства "Радгосп "Виноградна долина", чинного на момент виникнення спірних правовідносин, останнє засновано на основі державної власності, входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України і є підзвітним йому. Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність господарських правовідносин саме між двома господарюючими суб`єктами - Державне підприємство "Радгосп "Виноградна долина" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Ролінс". Враховуючи обставини справи, суд вважає, що прокурором при поданні позовної заяви не обґрунтовано, яким чином цей спір пов`язаний з владними повноваженнями чи функціями Фонду державного майна України, пов`язаними з захистом інтересів держави;

- зі змісту листа Фонду державного майна України від 24.06.2021 № 10-47-14325 не вбачається прохання звернутись до суду в інтересах держави саме в особі Фонду державного майна України та не повідомлено про відсутність намірів Фонду державного майна України звернутись до суду із відповідною позовною заявою.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022, та передати справу до апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права: статті 131-1 Конституції України, частини 3 статті 8 Господарського кодексу України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", а також з порушенням норм процесуального права: статей 2, 4, 53, 86, 226, частини 3 статті 236 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, скаржник у касаційній скарзі просить відступити від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, які були враховані судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови.

Під час розгляду матеріалів касаційної скарги Судом встановлено, що колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передала на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 905/1907/21 за позовом Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської обласної ради, Комунального закладу "Канівська санаторна школа Черкаської обласної ради" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС" про стягнення 365 870,72 грн.

Підставою передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначено те, що є необхідність уточнення висновку, наведеного у пункті 9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20, про те що: "заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон), має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи. У контексті засадничого положення частини другої статті 19 Конституції України відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави".

Ухвалою від 01.02.2023 Великою Палатою Верховного Суду прийнято до розгляду справу №905/1907/21.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Верховний Суд враховує те, що елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).

У відповідності до частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи підстави касаційного оскарження та доводи скаржника щодо наявності повноважень у прокурора, передбачених статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 Господарського процесуального кодексу України, для звернення до суду з відповідним позовом, з огляду на те, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі №905/1907/21 може мати суттєве значення для вирішення питання у даній справі, що розглядається №910/12950/21, щодо застосування цих норм права, а також для єдності судової практики, враховуючи, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі №910/12950/21 відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №905/1907/21.

Керуючись пунктом 7 частини 1 статті 228, пунктом 11 частини 1 статті 229, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Суд

УХВАЛИВ:

Зупинити касаційне провадження у справі № 910/12950/21 за касаційною скаргою Першого заступника керівника Миколаївської обласної прокуратури на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі № 905/1907/21 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді Г. О. Вронська

І. Д. Кондратова