Ухвала

від 26.04.2023 по справі 819/951/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 квітня 2023 року

м. Київ

справа №819/951/16

адміністративне провадження № К/9901/52423/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів - Шишова О. О., Яковенка М. М.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву Головного управління ДПС у Тернопільській області про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 819/951/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ 2015» до Головного управління ДПС у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

у с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ 2015» (далі - ТОВ «АТ 2015, позивач) звернулося з позовом до ГУ ДФС України у Тернопільській області (правонаступник - ГУ ДПС України у Тернопільській області; далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.05.2016 за № 0001341407 та № 0001361407.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.10.2016, яку було залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2016, у задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.06.2017 касаційну скаргу ТОВ «АТ 2015» задоволено частково: постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.10.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2016 скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду цією справи постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.10.2017 у задоволенні позову відмовлено.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 24.04.2018 скасував постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.10.2017 та прийняв нову, якою позов задовольнив: визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 26.05.2016 №0001341407, №0001361407; стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Тернопільській області на користь ТОВ "АТ 2015" сплачені судові витрати у розмірі 727 445 грн.

Окрім цього, додатковою постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2018 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Тернопільській області на користь ТОВ "АТ 2015" сплачені судові витрати у розмірі 1 262 506,25 грн.

У подальшому, Верховний Суд постановою від 28.07.2021 касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області задовольнив: постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2018 скасував, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.10.2017 залишив у силі.

До Верховного Суду 03.04.2023 надійшла заява Головного управління ДПС у Тернопільській області про ухвалення додаткового судового рішення, у якій заявник просить здійснити розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, а саме:

- стягнути з позивача судовий збір, який був сплачений відповідачем за подання касаційної скарги під час нового розгляду справи, у розмірі 1 202 386,85 грн;

- стягнути з позивача судовий збір, який був сплачений на виконання скасованої постанови Львівського апеляційного адміністративного суду та додаткової постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2018, у розмірі 727445 грн та 1 262 506,25 грн відповідно.

Заявник зазначає, що на виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду постановою від 24.04.2018 та додаткової постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2018 з нього було стягнуто судові витрати, що підтверджується платіжними дорученнями від 25.09.2018 №81-1 на суму 264 000,00 грн, від 19.09.2018 №81 на суму 749 273,22 грн, від 25.07.2018 №56 на суму 727 445,00 грн, від 16.10.2018 №81-2 на суму 249 233,03 грн.

Проте за результатами касаційного розгляду Верховний Суд скасував рішення суду апеляційної інстанції та залишив в силі рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у задоволенні позову.

Тому, на думку ГУ ДПС у Тернопільській області, наявні підстави для перерозподілу судових витрат шляхом стягнення з позивача судового збору за подання касаційної скарги, а також стягнення судового збору, який був списаний з рахунків заявника на виконання постанови суду апеляційної інстанції, що у подальшому була скасована.

Розглянувши зазначену заяву, колегія суддів Верховного Суду дійшла таких висновків.

За правилами частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 139 КАС України врегульовано питання розподілу судових витрат у випадках задоволення позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, задоволення позову суб`єкта владних повноважень та частковому задоволенні позову.

Разом із тим, указана стаття процесуального закону не регулює питання розподілу судових витрат у випадку відмови у задоволенні адміністративного позову стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Відповідно, відсутні підстави для розподілу судових витрат у цьому випадку, оскільки згідно остаточного рішення у справі відмовлено у задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень.

Варто також зазначити, що згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Таким чином, у випадку задоволення вимог суб`єкта владних повноважень судом стягуються витрати пов`язані лише із залученням свідків та проведенням експертиз.

Ураховуючи те, що в ході судового розгляду справи відповідач не поніс витрат, пов`язаних із залученням свідків та/або проведенням судових експертиз, підстави для ухвалення додаткового судового рішення відсутні.

Водночас Суд уважає необхідним зазначити таке.

Положеннями статті 380 КАС України передбачено, що суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі..

Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

У своїй постанові від 04.09.2019 у справі N 569/15646/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила: "Поворот виконання рішення - це процесуальна гарантія захисту майнових прав учасників справи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Тому суди на забезпечення такої гарантії відновлення прав учасників процесу, як поворот виконання рішення мають задовольняти відповідні заяви та повертати відповідачеві стягнуті кошти за скасованим судовим рішенням, у разі відсутності обмежень, установлених законом".

З огляду на те, що у цій справі Верховний Суд скасував постанову суду апеляційної інстанції, на підставі якої з відповідача стягнуто судові витрати на користь відповідача, та залишив в силі рішення суду першої інстанції, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог, порушене відповідачем питання щодо повернення суми судових витрат, що були стягнуті на виконання скасованого рішення суду попередньої інстанції, має вирішуватись шляхом повороту виконання рішення, а не шляхом ухвалення додаткового судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 248, 252, 380 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні заяви Головного управління ДПС у Тернопільській області про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 819/951/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТ 2015» до Головного управління ДПС у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 , про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко