Ухвала

від 27.04.2023 по справі 569/5690/23

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 569/5690/23

провадження № 51-2421 впс 23

Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючої ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - ОСОБА_6 про направлення кримінального провадження № 42022180000000063 від 19 серпня 2022 року щодо ОСОБА_5 , обвинуваченої за ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 Кримінального кодексу України (далі - КК) (судова справа № 569/5690/23) до Печерського районного суду м. Києва,

встановив:

До Касаційного кримінального суду Верховного Суду в порядку ст. 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло клопотання захисника про направлення вищевказаного кримінального провадження з Рівненського міського суду Рівненської області до Печерського районного суду м. Києва у зв`язку з порушенням правил підсудності.

Своє клопотання захисник обґрунтовує тим, що:

- під заволодінням грошовими коштами прокурор розуміє отримання обвинуваченою права оперативного управління коштами, які надійшли на рахунок ТОВ «Євро Буд Плюс», проте захисник зазначає, що в цьому контексті є очевидним, що моментом виникнення у ОСОБА_5 права оперативного управління коштами є час надходження коштів на банківський рахунок ТОВ «Євро Буд Плюс», і таким чином, на думку адвоката, час надходження грошових коштів на банківський рахунок ТОВ «Євро Буд Плюс» це і є час вчинення кримінального правопорушення, оскільки саме з цього моменту ОСОБА_5 отримала право оперативного управління вказаними коштами, тобто заволоділа коштами, а місце розташування банківської установи, куди надійшли грошові кошти - є місцем завершення реалізації «злочинного умислу» ОСОБА_5 , місцем заволодіння грошовими коштами та відповідно місцем вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК;

- прокурор вважає інкриміновані кримінальні правопорушення за ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 209 КК закінченими у формі заволодіння бюджетними коштами та у формі легалізації цих коштів, однак, на думку захисника, закінчити вчинення правопорушень ОСОБА_5 могла тільки за місцем розташування банківської установи, а саме АТ «Райффайзен банк Аваль», яка на час перерахування коштів розташована за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 9, що є територією Печерського району м. Києва, у зв`язку з чим, на думку захисника, місцем вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_5 , належить до територіальної юрисдикції Печерського району м. Києва, а у Рівненській області ТОВ «Євро Буд Плюс» виконувалися лише будівельні роботи.

Таким чином, на думку захисника, кримінальне провадження № 42022180000000063 підсудне саме Печерському районному суду м. Києва, проте, як зазначає адвокат, на вказані обставини прокурор не звернув уваги та помилково направив обвинувальний акт щодо ОСОБА_5 до Рівненського міського суду Рівненської області.

Учасникам судового провадження було направлено повідомлення про дату, час та місце розгляду клопотання, проте в судове засідання вони не прибули, що не перешкоджає його розгляду. Клопотань про відкладення розгляду на іншу дату не надійшло.

Від прокурора ОСОБА_7 надійшли заперечення, в яких прокурор просить відмовити в задоволенні клопотання захисника.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали клопотання, перевіривши доводи, наведені у ньому, дійшла такого висновку.

Частиною 1 ст. 32 КПК передбачено, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 34 КПК передбачено, що кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів вирішується колегією суддів Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.

Як вбачається з наявних в Суді матеріалів, до Рівненського міського суду Рівненської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42022180000000063, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 серпня 2022 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК.

Згідно з вказаним обвинувальним актом, ОСОБА_5 обвинувачується, в тому числі, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 5 ст. 191 КК, а саме у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненим у особливо великих розмірах.

Суть обвинувачення за ч. 5 ст. 191 КК полягає в тому, що в період час з 7 серпня 2019 року по 26 грудня 2019 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, директор ТОВ «Євро Плюс Буд» ОСОБА_5 маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи про те, що акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2В та довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати**) форми КБ-3, містять неправдиві відомості щодо вартості та фактичних обсягів виконання робіт з поточного середнього ремонту мосту на км 50+589 автомобільної дороги Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів, використала їх, шляхом подачі службовим особам Служби автомобільних доріг у Рівненській області для здійснення оплати за виконані будівельні роботи.

На підставі поданих ОСОБА_5 підроблених документів (які зазначені в обвинувальному акті), замовником робіт згідно Договору № 15 зараховано витрати та згідно платіжних доручень (зазначених у обвинувальному акті) перераховано грошові кошти з рахунку Головного Управління Державної Казначейської служби України в Рівненській області, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Симона Петлюри, 13 на рахунок ТОВ «Євро Плюс Буд» № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Райффайзен Банк Аваль», за роботи, які не відповідають обсягам та вартості виконаних робіт в загальному розмірі 1 860 258,91 грн, як оплата за виконання робіт з поточного середнього ремонту мосту на км 50+589 автомобільної дороги Н-25 Городище-Рівне-Старокостянтинів.

Відповідно до положень ст. 12 КК, злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК є особливо тяжким та більш тяжким кримінальним правопорушенням серед інших у цьому криминальному провадження.

Так, частиною ч. 1 ст. 32 КПК зокрема передбачено, що у разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення.

Однак, як убачається з обвинувального акту щодо ОСОБА_5 , час та місце вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК, органом досудового розслідування не встановлено.

При цьому, також відповідно до положень ч. 1 ст. 32 КПК, якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.

Відповідно до ст. 219 КПК, строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань або винесення постанови про початок досудового розслідування у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу, до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Як вбачається з наявних матеріалів, обвинувальний акт підписаний та затверджений прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Рівненської обласної прокуратури ОСОБА_7 28 березня 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 , а 30 березня 2023 року вказаний обвинувальний акт надійшов до Рівненського міського суду Рівненської області суду.

Відтак, колегія суддів дійшла до висновку, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42022180000000063, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 серпня 2022 року по обвинуваченню ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК надійшов до Рівненського міського суду Рівненської області з дотриманням правил територіальної підсудності.

Що стосується доводів захисника про те, що закінчити вчинення правопорушень ОСОБА_5 могла тільки за місцем розташування банківської установи, то вони є необґрунтованими з огляду на таке.

Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, у вчиненні якого, в тому числі, обвинувачується ОСОБА_5 , вважається закінченим з моменту отримання можливості розпорядитися ним на власний розсуд.

Тобто ОСОБА_5 могла розпоряджатися грошовими коштами з моменту їх надходження на рахунок ТОВ «Євро Плюс Буд» № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Однак, захисник у своєму клопотанні не наводить належних обґрунтувань про те, чому ОСОБА_5 могла отримувати та розпоряджатися вказаними грошовими коштами (здійснювати перерахування коштів) лише за місцем розташування АТ «Райффайзен банк Аваль», який на час перерахування коштів розташований за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 9, що є територією Печерського району м. Києва, а не в будь-якому іншому місці, в тому числі за місцем здійснення господарської діяльності.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_5 з Рівненського міського суду Рівненської області до Печерського районного суду м. Києва, а тому клопотання захисника необхідно залишити без задоволення.

Керуючись статтями 32, 34 КПК, Суд

постановив:

Клопотаннязахисника обвинуваченої ОСОБА_5 - ОСОБА_6 про направлення кримінального провадження № 42022180000000063 від 19 серпня 2022 року щодо ОСОБА_5 , обвинуваченої за ч. 2 ст. 366, ч. 4 ст. 358, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 209 КК (судова справа № 569/5690/23) до Печерського районного суду м. Києва - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3