Ухвала

від 26.04.2023 по справі 533/391/22

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

26.04.2023 рокуКОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ПОЛТАВСЬКОЇОБЛАСТІ

Справа № 533/391/22

Провадження № 2/533/6/23

УХВАЛА

про розгляд заяви про зупинення провадження у справі

25 квітня 2023 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Кругловецького Ю.В.,

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Корольова І.М. (у режимі ВКЗ),

представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Дашка М.В (у режимі ВКЗ),

представника відповідача Козельщинської селищної ради Нестеренка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Козельщинської селищної ради, третя особа, без самостійних вимог на предмет спору: Козельщинська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно за заповітом,

УСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Козельщинської селищної ради, третя особа, без самостійних вимог на предмет спору: Козельщинська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, у якій позивач просив визнати за ним право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лутовинівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, кадастровий номер 5322082500:00:001:0825, площею 5,0600 га; земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лутовинівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, кадастровий номер 5322082500:00:001:0826, площею 4,3001 га та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лутовинівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, кадастровий номер 5322082500:00:001:0827, площею 0,7600 га.

Ухвалою суду від 01.03.2023 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті. Судові засідання неодноразово відкладалися.

25.04.2023 електронною поштою до суду надійшла заява представника позивача адвоката Корольова Іллі Миколайовича про зупинення провадження у справі.

Клопотання обґрунтоване тим, що основним доказом, на який посилається відповідач у заперечення доводів позовної заяви це рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 04.07.2022 та постанова Полтавського апеляційного суду від 09.01.2023 у справі № 533/50/22. На думку відповідача даними судовими рішеннями встановлено факти, які мають приюдиційне значення по даній справі щодо законності посвідчення спірних заповітів. На даний час у Касаційному цивільному суді Верховного Суду відкрито касаційне провадження у цивільній справі № 533/50/22 на рішення Козельщинського районного суду Полтавської області та постанову Полтавського апеляційного суду. Ухвалою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 12.04.2023 вирішено витребувати з Козельщинського районного суду Полтавської області матеріали цивільної справи № 533/50/22. Докази, що містяться у справі № 533/50/22 є предметом дослідження у даній справі, тому на підставі п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України існує об`єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення справи № 533/50/22, що знаходиться на розгляді у Верховному Суді.

Крім того, звертав увагу, що раніше на час розгляду судом апеляційної інстанції справи № 533/50/22 ухвалою від 31.08.2022 Козельщинський районний суд Полтавської області вже зупиняв провадження у справі, мотивуючи ухвалу тим, що оригінали певних доказів, зокрема і тих на витребуванні яких наполягав представник позивача, знаходяться у наведеній судовій справі. На той час рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 04.07.2022 … не набрало законної сили.

Посилаючись на п. 6 ч. 1 ст. 251, 252 ЦПК України, ураховуючи ідентичність підстав позовів, які виникли з одних і тих самих правовідносин, та однаковість доказової бази в обох справах (№ 533/50/22 та № 533/391/22) для уникнення конфлікту судових рішень по даних справах та уникнення труднощів у їх виконанні уважав за необхідне просити суд зупинити провадження у справі до вирішення Касаційним цивільним судом Верховного Суду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 533/50/22.

У судовому засіданні заяву підтримав, просив суд її задовільнити, провадження у справі зупинити, надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у письмовій версії заяви.

Представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Дашко М.В. у судовому засіданні проти задоволення заяви про зупинення провадження у справі заперечував. Уважав, що відсутні підстави, передбачені 251, 252 ЦПК для зупинення провадження у справі, а усі дії представника позивача свідчать про затягування розгляду справи, просив здійснювати розгляд справи по суті.

Представник відповідача Козельщинської селищної ради (на умовах самопредставництва) Нестеренко О.В. у судовому засіданні також проти задоволення заяви представника позивача заперечував, уважав, що відсутні підстави для зупинення провадження у справі.

Розглянувши заяву представника позивача про зупинення провадження у справі, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов таких висновків.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібранідоказидозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 252 суд може за заявоюучасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Представник позивача уважав, що у суду є як обов`язок, так і право зупинити провадження у справі з підстав, передбачених наведеними вище нормами процесуального закону.

Суд зазначає, що метою зупинення провадження у справі згідно зпунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК Україниє виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупиняється.

Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Отже, необхідність у зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно допункту 6 частини першої статті 251 ЦПК Українисуд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Саме такі правові висновки зробив Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2022 року у справі N 357/10397/19 (провадження N 61-5752сво21), які є застосовними і до даної справи.

Також у постанові від 14 лютого 2022 року у справі N 357/10397/19 (провадження N 61-5752сво21)Верховний Суд дійшов висновку, що при вирішенні клопотання щодо зупинення провадження на підставіпункту 6 частини першої статті 251 ЦПК Українисуд має враховувати приписистатті 367 ЦПК України (питання стосувалося зупинення провадження на стадії апеляційного перегляду)та не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Суд у даній справі не встановив об`єктивної неможливості розгляду справи по суті, оскільки зібрані у справі докази, у тому числі оригінали доказів, на дослідженні яких наполягав раніше представник позивача, дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які предметом судового розгляду.

Дійсно ухвалоювід 31.08.2022суд зупинявпровадження уданій справідо набрання законної сили рішенням у цивільній справі № 533/50/22. Ухвала була мотивована тим, що оригінали певних доказів, зокрема і тих на витребуванні яких наполягав представник позивача, знаходилися у наведеній судовій справі, а зібрані докази у даній справі не дозволяли встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Проте на даний час рішення суду у справі № 533/50/22 набрало законної сили, а оригінали доказів, на дослідженні яких наполягав представник позивача, за його ж ініціативою було судом витребувано з матеріалів цивільної справи № 533/50/22, а саме: оригінали архівної справи № 06-02 «Заповіти, витяги про реєстрацію у Спадковому реєстрі» з 09.01.2013 по 17.12.2013; архівної справи № 05-04 «Реєстр для реєстрації заповітів» з 08.01.2014 по 19.12.2017; архівної справи № 06-02 «Заповіти. Витяги про реєстрацію у Спадковому реєстрі» з 18.01.2017 по 19.12.2017; архівної справи № 06-01 «Реєстр для реєстрації нотаріальних дій за 2013 рік». На даний час оригінали цих доказів знаходяться у матеріалах даної справи № 533/391/22.

Ствердження представника позивача, що об`єктивно неможливо розглянути цю справу до вирішення справи № 533/50/22, оскільки докази, що містяться у справі № 533/50/22, є предметом дослідження у даній справі, є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах даної справи.

Ствердження представника позивача про ймовірність виникнення труднощів при виконанні судових рішень у наведених справах також є безпідтавним припущенням, оскільки рішення суду, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог у справі № 533/50/22, не підлягає примусовому виконанню.

Отже, у суду відсутній обов`язок, встановлений п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України для зупинення провадження у справі.

Що стосується права суду на зупинення провадження у справі на підставі п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України, суд керується висновками Верховного Суду у постанові від 21 липня 2021 року у справі N 265/2189/20 (провадження N 61-14007св20), у якій ВС зазначив, що тлумачення цієї норми свідчить про те, що суд може зупинити провадження у справі лише у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку: а) палатою; б) об`єднаною палатою; в) Великою Палатою Верховного Суду та прийняття ними справи до свого провадження. При цьому така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли на розгляді перебуває справа, за наслідками перегляду якої Верховний Суд може прийняти постанову, у якій міститься правовий висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об`єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об`єднаної палати, Великої Палати (частина друга статті 416 ЦПК України). Зупиняючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції не врахував, що справа, до закінчення розгляду якої в касаційному порядку зупинено провадження у справі, що переглядається, перебувала на розгляді Верховного Суду у складі колегіїсуддів Першоїсудової палатиКасаційного цивільногосуду, а не палати, об`єднаної палати чи Великої Палати Верховного Суду, що виключало можливість зупинення провадження у справі.

З наданої представником позивача копії касаційної скарги про оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанції у справі № 533/50/22 вбачається, що скаржник просить змінити рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 04.07.2022 та постанову Полтавського апеляційного суду від 09.01.2023, змінивши мотивувальну частину судових рішень, у якій зазначити про відмову позивачеві ОСОБА_1 у задоволенні позову про визнання нікчемності заповітів з підстав обрання ним неефективного способу захисту порушених прав.

Касаційне провадження у справі № 533/50/22 відкрито ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, а не палати, об`єднаної палати чи Великої палати касаційного цивільного суду, що виключає можливість зупинення провадження у даній справі.

З огляду на все наведене вище, суд погоджується з тим, що обидві справи є взаємопов`язані, оскільки мають спільні підстави, які виникли з одних і тих самих правовідносин, та однаковість доказової бази в обох справах (№ 533/50/22 та № 533/391/22), але зважаючи на те, що суд не встановив наявності об`єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення у касаційному порядку іншої справи № 533/50/22, суд відмовляє у задоволенні заяви представника позивача про зупинення провадження у справі та оголошує перерву у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 251, 252 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 адвоката Корольова Іллі Миколайовича про зупинення провадження у справі відмовити.

У судовому засіданні оголосити перерву до 29травня 2023року до13години 30 хвилин. Визначити резервну дату наступного судового засідання 06.06.2023 на 13 годину 30 хвилин.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за вебадресою: https://court.gov.ua/sud1611/.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 26.04.2023.

Суддя В.П. Козир