Ухвала

від 29.06.2023 по справі 533/391/22

КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

29.06.2023 рокуКОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙСУД ПОЛТАВСЬКОЇОБЛАСТІ

Справа № 533/391/22

Провадження № 2/533/6/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

28 червня 2023 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання Лобач М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Козельщинської селищної ради, третя особа, без самостійних вимог на предмет спору: Козельщинська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно за заповітом,

У С Т А Н О В И В :

08липня 2022року позивач ОСОБА_1 звернувсядо Козельщинськогорайонного судуПолтавської областізі позовноюзаявою до ОСОБА_2 ,Козельщинської селищноїради, третя особа, без самостійних вимог на предмет спору: Козельщинська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, у якій просив визнати за ним право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться на території Лутовинівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, кадастровий номер 5322082500:00:001:0825, площею 5,0600 га; земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться на території Лутовинівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, кадастровий номер 5322082500:00:001:0826, площею 4,3001 га та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться на території Лутовинівської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, кадастровий номер 5322082500:00:001:0827, площею 0,7600 га.

Ухвалою суду від 12.07.2022 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 01.03.2023 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 20 березня 2023 року, визначено резервні (наступні) дати судових засідань на 28.03.2023, 04.04.2023.

У судове засідання 20.03.2023 учасники справи не з`явилися. Представником позивача адвокатом Корольовим І.М. подано заяву про відкладення судового засідання на іншу дату та час у зв`язку зі зайнятістю у іншому судовому засіданні (а.с. 159 т.с. 2).

Протокольною ухвалою суду від 20.03.2023 судове засідання відкладено на резервну дату, визначену в ухвалі суду від 01.03.2023, - на 28.03.2023 (а.с. 162 т.с. 2).

У судове засідання 28.03.2023 представник позивача та позивач повторно не з`явилися. В цей же день представником позивача подано заяву про відкладення судового засідання (а.с. 166 т.с. 2).

Ухвалою суду від 28.03.2023 повторно відкладено судовий розгляд справи на резервну дату, визначену в ухвалі суду від 01.03.203, - на 04.04.2023. Цією ж ухвалою роз`яснено позивачеві та його представникові, що наслідком повторної неявки у судове засідання позивача та/або представника позивача може бути залишення позовної заяви без розгляду (а.с. 176-178 т.с. 2)

04.04.2023 представник позивача адвокат Корольов І.М. повторно подав заяву про відкладення судового розгляду справи до вирішення питання про відкриття касаційного провадження у взаємопов`язаній справі № 533/50/22 (а.с. 180-181 т.с. 2).

Протокольною ухвалою суду від 04.04.2023 відкладено судове засідання на 25.04.2023 у зв`язку з неявкою сторін (а.с. 189 т.с. 2).

25.04.2023 від представника позивача адвоката Корольова І.М. надійшла заява про зупинення провадження у справі до розгляду Касаційним цивільним судом Верховного Суду касаційної скарги позивача у справі № 533/50/22 (а.с. 200-204 т.с. 2).

25.04.2023 у судове засідання з`явилися представники позивача та відповідачів.

Ухвалою суду від 25.04.2023 у задоволенні заяви представника позивача про зупинення провадження у справі відмовлено; у судовому засіданні оголошено перерву до 29.05.2023. Цією ж ухвалою визначено резервну дати наступного судового засідання 06.06.2023 на 13 годину 30 хвилин (а.с. 211-213 т.с. 2)

29.05.23 від представника позивача знову надійшла заява про відкладення судового засідання на іншу дату та час у зв`язку з повітряною тривогою (а.с. 222 т.с. 2).

У судове засідання 29.05.2023 учасники справи не з`явилися. Усі належним чином повідомленні про місце дату та час судового засідання.

Протокольною ухвалою суду від 29.05.2023 судовий розгляд справи було відкладено на 06.06.2023.

У судове засідання 06.06.2023 повторно учасники справи не з`явилися, були належним чином повідомленні про місце, дату та час судового засідання.

06.06.2023 від представника позивача надійшла заява про відкладення судового засідання з тих підстав, що представник позивача адвокат Корольов І.М. перебуває у відпустці з 06.06.2023 по 16.06.2023. При призначенні дати наступного судового засідання представник позивача просив суд урахувати дати інших судових засідань у інших судах, у яких адвокат Корольов І.М. має брати участь (а.с. 230-232 т.с. 2).

Протокольною ухвалою суду від 06.06.2023 судове засідання відкладено на 28.06.2023 на 13:30 годину з урахуванням повідомлених представником позивача дат судових засідань у інших справах, у яких він є учасником.

У судове засідання 28.06.2023 учасники справи знову не з`явилися, були належним чином повідомленні про місце, дату та час судового засідання.

28.06.2023 від представника позивача адвоката Корольова І.М. знову надійшла заява про відкладення судового засідання у зв`язку з тим, що представник позивача 28.06.2023 на 14.00 годину викликаний як захисник іншої особи для проведення слідчих дій (а.с. 247 т.с. 2).

Вирішуючи питання щодо подальшого руху справи та її розгляду по суті суд дійшов таких висновків.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини друга, четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У частині першій статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю варто розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з ч. 5 ст. 130 ЦПК України вручення судової повісткипредставниковіучасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Згідно з частинами першою та другоюстатті 211 ЦПК Українирозгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться (частина перша статті 131 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до частини п`ятої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналізуючи зміст зазначених норм процесуального закону, слід дійти висновку, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов`язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першоїстатті 257 ЦПК України процесуальнихнаслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.

Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

Устатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.

Саме такі правові висновки зробив Верховний Суд у постанові від 07.12.2020 у справі справа № 686/31597/19.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позов без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Тобто законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони, а тому саме позивач має продемонструвати свій процесуальний інтерес у як найшвидшому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.

Відтак норми частини п`ятої статті 223 ЦПК України та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Тож, під час вирішення питання про залишення позову без розгляду правове значення має виключно належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні висновки викладено в постановах Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13-ц (провадження № 61-17220св18), від 10 листопада 2021 року у справі № 756/2137/20 (провадження № 61-3782св21), від 09 грудня 2021 року у справі № 754/16126/16 (провадження № 61-17043св21), від 12 травня 2022 року у справі № 645/5856/13-ц.

У даній справі суд встановив, що позивач та представник позивача не з`явилися у судові засідання: 29.05.2023, 06.06.2023, 28.06.2023. Крім того, систематично не з`являлися й у інші судові засідання та подавали клопотання про відкладення судового розгляду справи.

Про дату та час судових засідань 29.05.2023, 06.06.2023 та 28.06.2023 позивач та представник позивача були належним чином повідомлені, про що свідчать матеріали справи, а саме: заяви представника позивача про відкладення розгляду справи та рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення позивачеві, які поверталися до суду зі зазначенням причин повернення «адресат відсутній», «адресат не проживає» (т.с. 2 а.с. 219, 233, 245). Іншої адреси для листування з позивачем ані позивач, ані його представник суду не повідомили.

Суд врахував, що правило пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України дає підстави для висновку, що врученою судова повістка вважається у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, що відповідає усталеній практиці Верховного Суду.

Представник позивача належним чином повідомлений про дату, місце та час судових засідань шляхом направлення судових повісток про виклик в його «Електронний кабінет» через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему у порядку, визначеному ч. 5 ст. 14, ч. 6 ст. 128 ЦПК України.

У відповідності до положень ч. 5 ст. 130 ЦПК вручення судової повісткипредставниковіпозивача уважається врученням повістки і позивачеві ОСОБА_1 .

Крім того, ухвали та повістки направлялися на електронну адресу, повідомлену позивачем у позовній заяві.

Отже, і позивач і представник позивача були належним чином повідомлені про місце, дату та час судових засідань у даній справі, про що опосередковано свідчать і клопотання представника позивача про відкладення судових засідань.

Крім того, з метою перевірки актуальності адреси позивача, зазначеної ним у позовній заяві, та з`ясування причин неотримання позивачем поштових повідомлень, що направляються судом на адресу позивача, судом отримано відомості з Єдиного державного демографічного реєстру, згідно з якими місце проживання позивача ОСОБА_1 дійсно зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Доказів перебування позивача поза межами України представником позивача не надано. Крім того, виїзд позивача за межі території України не є підставою для неодноразових відкладень розгляду справи та порушення строків розгляду справи, оскільки позивач не позбавлений можливості брати участь у судовому розгляді через представника або ж подати заяву про розгляд справи за його відсутності.

Для суду є очевидним, що представник позивача, звертаючись систематично зі заявами про відкладення розгляду справи намагається затягнути розгляд справи по суті до вирішення інших дотичних спорів між сторонами (справа № 533/50/22 та справа № 440/6850/23), рішення в яких, на думку представника позивача, мають вплинути на результат вирішення спору у даній справі. Проте, залишається незрозумілою мета передчасного звернення до суду з даним позовом до вирішення інших спорів, які, на думку позивача та його представника, є взаємопов`язаними та можуть вплинути на рішення суду у даній справі. Незрозумілим для суду залишилося питання, чому позивач та його представник не дочекалися вирішення дотичних справ для того, щоб звернутися до суду з даним позовом, замість того, щоб постійно просити суд відкладати судові засідання на інші дати.

Ураховуючи викладене, встановивши, що позивач та представник позивача, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи у суді, не з`явилися у судові засідання щонайменше двічі поспіль - 06.06.2023, 28.06.2023; не надіслали заяви до суду про розгляд справи за їх відсутністю, а також те, що неявка представника позивача або позивача перешкоджає розгляду справи через неможливість без їх участі вирішити спір по суті, врахувавши тривалість розгляду справи (майже рік), суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без розгляду. Вагомих підстав для чергового відкладення розгляду справи суд першої інстанції не мав.

Урахувавши тривалість розгляду справи та недобросовісність позивача, який зловживає своїми процесуальними обов`язками, не отримує судову кореспонденцію, не з`являється за викликами до суду, не забезпечує явку свого представника, затягує розгляд справи, яка перебуває в провадженні суду з липня 2022 року, суд зробив висновок, що неявка позивача та його представника у судові засідання перешкоджає розгляду позову по суті та порушує принцип розумності строку розгляду справи.

Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача та/або його представника і у випадку повторної неявки позивача/представника, якщо від них не надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Правове значення у такому випадку має лише належне повідомлення позивача (представника позивача) про день та час розгляду справи, повторність неявки у судове засідання та неподання ними заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі№ 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі № 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц.

Також у справі № 344/5570/17 (постанова від 31.03.2023) Верховний Суд при застосуванні норм права дійшов таких висновків:

«умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першоїстатті 257 ЦПК України, є саме повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду.

Позивач має бути належно і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого (відразу після першого) судових засідань, в які він не з`явився.

Процесуальний закон не містить вимог про необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Отже, зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Тож, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати такий позов без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише факт належного повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторний характер неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами, що презюмується.

Відтак, правила частини п`ятої статті223тапункту 3 частини першої статті257 ЦПК Українидисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Суд зобов`язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.»

У постанові Верховного Суду від 22 березня 2021 року у справі № 757/43966/16-ц (провадження № 61-19254св19) зроблено висновки про те, що процесуальний закон не вимагає врахування судом поважності причин повторної неявки позивача в судове засідання під час вирішення питання про залишення позову без розгляду. Такі наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

З цих підстав суд не аналізує причини неявки у судові засідання позивача та його представника.

Отже, оскільки позивач та його представник, належним чином повідомленні про день та час розгляду справи у суді, двічі поспіль не з`явилися у судові засідання, незалежно від причин їх неявки, не подавши заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд вбачає законні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.

Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст. 12, 13, 128, 131, 211, 223, 257, 263-265, 354 ЦПК України, наведеними по тексту ухвали правовими позиціями ВС, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Козельщинської селищної ради, третя особа, без самостійних вимог на предмет спору: Козельщинська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 29.06.2023.

Суддя В.П. Козир