Рішення

від 27.04.2023 по справі 334/1201/22

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 27.04.2023

Справа № 334/1201/22

Провадження № 2/334/221/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Добрєва М.В., при секретарі Кириленко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перетворювач 3» до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Полтавець Дмитра Володимировича,треті особи: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, Департамент Комунальної власності та приватизації про визнання протиправними та скасування рішення державного реєстратора, поновлення права власності,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2022 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Полтавець Дмитра Володимировича, треті особи: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, Департамент Комунальної власності та приватизаціїпро визнання протиправними та скасування рішення державного реєстратора, поновлення права власності,в обґрунтування якого зазначив, що переведення квартири АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , до нежитлового фонду - порушує права членів ОСББ «Перетворювач 3» (співвласників будинку). Позивач зазначив, що сусіди, під час ремонтних робіт з влаштування окремого власного входу з вулиці до квартири АДРЕСА_2 , почали скаржитись на неправомірні дії сусіда та нового власника квартири ОСОБА_1 . Окрім того, позивач зазначив, що реєстрація квартири АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , як нежитлового приміщення відбулася з порушенням передбаченої законом процедури, оскільки жодних дозволів на такі дії ані ОСББ, ані мешканці будинку - не надавали. Рішення місцевої ради відсутнє. З огляду на вказане, позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення 60559643 від 24.09.2021 року про державну реєстрацію об`єкту нерухомого майна за ОСОБА_1 нежитлового приміщення, салону-перукарні за адресою: АДРЕСА_3 ; припинити право власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, салону-перукарні за адресою: АДРЕСА_3 ; поновити право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 .

Ухвалою Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 21.03.2022 року, позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перетворювач 3» в особі голови правління Житнікової Світлани Миколаївни до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Полтавець Дмитро Володимирович, треті особи: Виконавчий комітет Запорізької міської ради Департамент Комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, поновлення права власності - залишено без руху, з підстав несплати позивачем судового збору.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 09.06.2022 року, відкрито спрощене провадження у цивільній справі за позовом ОСББ «Перетворювач 3» в особі голови правління Житнікової Світлани Миколаївни, до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Полтавець Дмитро Володимирович, треті особи: Виконавчий комітет Запорізької міської ради Департамент Комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, поновлення права власності. Встановлено строк відповідачу для надіслання (надання) до суду відзиву на позовну заяву і всіх доказів, які можливо доставити до суду, що підтверджують заперечення проти позову, - протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.

29.07.2022 року адвокат Штенгелов О.В., який є представником відповідача ОСОБА_1 , надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову ОСББ «Перетворювач 3» у повному обсязі, з підстав того, що позовна заява не містить жодних відомостей про те, яке саме право позивача порушене, та за захистом якого права чи інтересу звернулося до суду ОСББ «Перетворювач 3». Представник відповідача зазначив, що позовна заява містить загальні формулювання, як то «порушення прав сусідів, порушення прав членів ОСББ, тощо», проте не містить жодної конкретизації, які ж саме права членів ОСББ порушив ОСОБА_1 . Також, представник відповідача зазначив, що до позовної заяви не додано жодних доказів тих обставин, на які посилається позивач, в тому числі і доказів порушеного права позивача. Окрім того, представник відповідача зазначив у відзиві, що ОСББ «Перетворювач 3» у прохальній частині позовної заяви просить суд припинити право власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення, що є порушенням Цивільного законодавства України та принципу непорушності права власності, шо закріплений у Цивільному кодексі України та Конституції України. Власник майна має право на власний розсуд володіти та користуватися своїм майном, в тому числі і здійснювати ремонтні роботи. Окрім того, представник відповідача у відзиві зазначив, що 29.11.2021 року Департамент комунальної власності та приватизації листом №5479/01/01-07/8306 на адвокатський запит б/н від 18.11.2021 року повідомив позивача, що Державна реєстрація прав власності на об`єкти нерухомості здійснюється у відповідності до норм Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 (із змінами). Так, пунктом 43 вказаного Порядку встановлено перелік документів, необхідних для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна у результаті реконструкції такого об`єкта, серед яких відсутні рішення органу місцевого самоврядування про переведення житлового приміщення до нежитлового фонду та згода співвласників ОСББ. До зазначеного листа, в якості додатку, було додано копію Положення про порядок переведення житлових приміщень до нежитлового фонду №9 від 28.08.2013 року, застосування якого було припинено Положенням №1127. На момент надання відповіді на адвокатський запит, а саме - 29.11.2021 року, пункт 43 виключено на підставі Постанови КМ № 509 від 28.04.2021.Таким чином, на момент звернення ОСОБА_1 до державного реєстратора, діяло Положення №1127, відповідно до п.77 якого, державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об`єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об`єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом. Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому об`єкту адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Представник відповідача ОСОБА_1 зазначив, що реєстрація прав власності на нежитлове приміщення салону-перукарні здійснена у відповідності до вимог Положення №1127, є законною, а тому позов не підлягає задоволенню.

В свою чергу, позивач ОСББ «Перетворювач 3», в особі представника, надало суду відповідь на відзив, де зазначені норми Житлового кодексу УРСР, з яких позивач зробив висновок про те, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад здійснюють безпосереднє управління лише житловим фондом, який віднесений до комунальної власності. В усіх інших випадках вони надають відповідні дозволи, здійснюючи при цьому контроль за дотриманням прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад вправі вирішувати питання переведення житлових приміщень (квартир), що належать на праві власності юридичним або фізичним особам, у нежитлові за умови, що проведені зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку. Позивач зазначив, що переведення житлового приміщення у нежитлове здійснюється в порядку визначеному місцевою радою та, зокрема, вимагає дозволу ОСББ.

В письмових запереченнях представник відповідача ОСОБА_1 зазначив про відсутність порушень прав позивача ОСББ «Перетворювач 3» та, як наслідок про безпідставність звернення до суду. Окрім того, представник відповідача зазначив, що Державний реєстратор при здійсненні реєстрації речових прав на нерухоме майно, керується Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 (зі змінами). Пунктом 43 вказаного Порядку встановлений перелік документів, необхідних для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна у результаті реконструкції такого об`єкта, серед яких відсутнє рішення органу місцевого самоврядування про переведення житлового приміщення до нежитлового фонду та дозвіл ОСББ. Представник відповідача зазначив, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки Державний реєстратор при здійсненні державної реєстрації прав на нежитлове приміщення за ОСОБА_1 майно керувався саме Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 (зі змінами). Порушення Державним реєстратором вказаного порядку при реєстрації права власності за ОСОБА_1 відсутні.

За клопотанням представника позивача, ухвалою суду від 12.09.2022 року витребувано від Департаменту реєстраційних послуг (69063, м.Запоріжжя, вул.Жуковського,буд.36) належним чином завірену копію відповідних матеріалів електронної та письмової реєстраційної справи № 2162494223101, на підставі яких державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Полтавцем Д.В. 20 вересня 2021 року було проведено реєстраційні дії щодо зміни цільового призначення квартири АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні просив суд відмовити у позовних вимогах ОСББ «Перетворювач 3», з підстав, викладених у відзиві та письмовому запереченні. Адвокат Штенгелов О.В. надав пояснення, що реєстрація приміщення здійсненна у відповідності до передбачених законом вимог, а тому підстави для скасування рішення державного реєстратора відсутні.

Представник відповідача державний реєстратор Полтавець Д.В. Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради у судове засідання не з`явився, направив заяву про розгляд справи в його відсутність.

Представник третьої особи Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради у судовому засіданні надала пояснення до позову, в яких просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши заяви по суті справи, письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Пунктом 2 ч.1 ст.3 ЦК України, передбачена неприпустимість позбавлення права власності.

Частиною 1 ст.316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частина 1 та 2 ст.319 ЦК України вказують, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Стаття 320 ЦК України зазначає, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.

Частини 1, 2, 3 ст.321 ЦК України зазначають, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Частина 2 ст.383 ЦК України вказує, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Так, представником позивача до позовної заяви додано копію відповіді від 29.11.2021 року №5479/01/01-07/8306 на адвокатський запит, згідно якої Державна реєстрація прав власності на об`єкти нерухомості здійснюється у відповідності до норм Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127. Пунктом 43 вказаного Порядку (на момент здійснення державної реєстрації) встановлено перелік документів, необхідних для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна у результаті реконструкції такого об`єкта, згідно якого до зазначеного листа, в якості додатку, було додано копію Положення про порядок переведення житлових приміщень до нежитлового фонду № 9 від 28.08.2013 року, застосування якого було припинено Порядком №1127. На момент надання відповіді на адвокатський запит, а саме - 29.11.2021 року, пункт 43 виключено на підставі Постанови КМ № 509 від 28.04.2021.

На момент звернення ОСОБА_1 до державного реєстратора діяло положення Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127, відповідно до розділу якого, а саме: «Особливості державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об`єкт у результаті здійснення нового будівництва чи реконструкції», в редакції Постанови Кабінету Міністрів №509 від 28.04.2021 року. Так, згідно п.77 вказаного Порядку, державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться відповідно до статті 331 Цивільного кодексу України щодо особи, яка здійснювала будівництво такого об`єкта (замовник будівництва), чи у випадку, передбаченому статтею 332 Цивільного кодексу України, - щодо особи, яка є власником закінченого будівництвом об`єкта, реконструкція якого проводилася, якщо інше не встановлено договором або законом.Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому об`єкту адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

06.10.2022 року, через канцелярію Ленінського районного суду міста Запоріжжя, надійшли матеріали електронної та письмової реєстраційної справи № 2162494223101, на підставі яких державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Полтавцем Д.В. 20 вересня 2021 року було проведено реєстраційні дії щодо зміни цільового призначення квартири АДРЕСА_1 , що витребувані судом відповідною ухвалою.

Вказана вище реєстраційна справа містить в собі заяву ОСОБА_1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на квартиру АДРЕСА_1 (а.с.152-172). Доповнення до типу об`єкта: «Салон-перукарня». Окрім того, справа містить витяг з Реєстру будівельної діяльності єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, який містить відомості про зареєстровану у встановленому законом порядку Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а саме: реконструкції квартири АДРЕСА_1 . Містобудівні умови та обмеження видані Департаментом архітектури та містобудування Запорізької міської ради 29.03.2021 року №05-04/С-0412. Окрім того, справа містить технічний паспорт з реєстраційним номером ТІ01:1656-2388-0637-7478, виготовлений 30.08.2021 року на приміщення АДРЕСА_1 , а також витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на приміщення АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 .

У відповідності до п.43 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 (станом на дату здійснення реєстрації права власності), для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна у результаті реконструкції такого об`єкта подаються:1) документ, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна до його реконструкції (крім випадків, коли право власності на такий об`єкт зареєстровано в Державному реєстрі прав); 2) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 3) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на реконструйований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, реконструкція якого здійснювалася в результаті спільної діяльності). Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів. У такому разі державний реєстратор з використанням наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у режимі реального часу отримує відомості Єдиного реєстру документів про документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, та перевіряє відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в зазначеному Реєстрі.

Відповідно до ст.331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Відповідно до вимог ст.332 ЦК України, переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.

Позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30 травня 2022 року справа № 725/5490/19, провадження № 61-9665св20) полягає в наступному.

Власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов`язаний за сві рахунок привести це приміщення до попереднього стану. У разі якщо самовільне перепланування або переобладнання приводить до погіршення технічного стану жилого будинку в цілому та порушуються права інших споживачів, зазначені роботи виконуються виконавцем послуг, питання відшкодування вартості цих робіт власником, наймачем (орендарем) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення вирішується у судовому порядку.

Отже, наслідки самовільного переобладнання або перепланування квартири полягають у приведенні приміщення до попереднього стану за умов порушення конструктивних елементів багатоквартирного будинку або засобів протипожежногозахисту.

Системний аналіз наведених норм дає підстави вважати, що власник квартири обмежений щодо можливості використовувати житлове приміщення для промислового виробництва. Водночас він має право на свій розсуд здійснювати в ній ремонт, змінювати її вигляд та призначення, але за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Позивач не довів обставини порушення тривкості або руйнації несучих конструкцій будинку АДРЕСА_4 , погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та засобів протипожежного захисту внаслідок переведення квартири АДРЕСА_5 у нежитлове приміщення.

Судом встановлено, що рішення про зміну статусу житлового приміщення у нежитлове виконавчим комітетом Запорізької міської ради не приймалось. На ці обставини посилається й представника позивача.

Відповідно до підпункту 1 пункту «б» частини першої статті 31Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Додатково дозвільні повноваження виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва визначаються статтею 152ЖК УкраїнськоїРСР та пунктом 1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 75, щодо переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належать громадянинові на праві приватної власності.

Проте неправомірність переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень без одержання дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів встановлюється судом за позовом відповідного юрисдикційного органу - виконавчого органу сільських, селищних, міських рад, а не співвласника багатоквартирного будинку, який не має дозвільних повноважень у галузі будівництва й, відповідно, не володіє засобами контролю за дотриманням дозвільного законодавства.

Отже, відсутність рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради про зміну статусу житлового приміщення у нежитлове не може бути підставою задоволення позову.

З урахуванням вищевказаного, суд, дослідивши, в тому числі, матеріали реєстраційної справи, наданої Департаментом реєстраційних послуг, дійшов висновку про відсутність будь-яких порушень з боку Державного реєстратора при здійсненні Державної реєстрації права власності на приміщення АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . Державний реєстратор діяв чітко в межах нормативно-правового акту, яким він зобов`язаний керуватися, а саме: Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127.

До того ж, вимога позивача щодо скасування державної реєстрації приміщення АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 є такою, яка не підлягає задоволенню, оскільки пунктом 43 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року №1127 (в редакції станом на дату Державної реєстрації) не передбачений ані дозвіл членів ОСББ, ані рішення органу місцевого самоврядування про переведення житлового приміщення у нежитлове, як умови для здійснення Державної реєстрації відповідного об`єкту нерухомого майна.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, представник відповідача ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву просив стягнути з позивача понесені відповідачем судові витрати.

Так, на підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, в якості додатків до відзиву, представником відповідача Соскова О.О. долучено: копію угоди про надання правової допомоги від 01.07.2022 року, що укладена ОСОБА_1 та адвокатом Штенгеловим О.В.; копію ордеру на надання правової допомоги ОСОБА_1 від 28.07.2022 року; попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу на суму 6500 гривень; копію акту приймання-передачі наданих послуг від 28.07.2022 року на суму 3000 гривень; копію квитанції про сплату ОСОБА_1 послуг адвоката Штенгелова О.В. від 28.07.2022 року на суму 3000 гривень, згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 28.07.2022 року; копію акту приймання-передачі наданих послуг від 29.08.2022 року на суму 1500 гривень; копію квитанції про сплату ОСОБА_1 послуг адвоката Штенгелова О.В. від 29.08.2022 року на суму 1500 гривень, згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 29.08.2022 року; копію акту приймання-передачі наданих послуг від 10.10.2022 року на суму 1500 гривень; копію квитанції про сплату ОСОБА_1 послуг адвоката Штенгелова О.В. від 10.10.2022 року на суму 1500 гривень, згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 10.10.2022 року; копію акту приймання-передачі наданих послуг від 17.01.2023 року на суму 1500 гривень; копію квитанції про сплату ОСОБА_1 послуг адвоката Штенгелова О.В. від 17.01.2023 року на суму 1500 гривень, згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 17.01.2023 року.

Таким чином, загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, які поніс відповідач ОСОБА_1 складає 7500 гривень.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови у позові - на позивача.

Відповідно до ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

Документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки та ін.), які б засвідчували факт того, що ОСОБА_1 дійсно поніс витрати на правничу допомогу, матеріали справи не містять. Надані представником ОСОБА_1 копії актів приймання-передачі наданих послуг, копії квитанцій про сплату ОСОБА_1 послуг адвоката Штенгелова О.В., згідно акту приймання-передачі наданих послуг не є належним доказом таких витрат.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для стягнення витрат на професійну (правничу) допомогу у зв`язку з порушенням відповідачем ОСОБА_1 , його представником адвокатом Штенгеловим О.В. норм Цивільного процесуальногокодексу України щодо такої вимоги про відшкодування витрат на професійну (правничу) допомогу адвоката.

Керуючись ст.ст.23, 76, 78, 280- 289 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перетворювач 3» до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Полтавець Дмитра Володимировича, треті особи: Виконавчий комітет Запорізької міської ради, Департамент Комунальної власності та приватизації про визнання протиправними та скасування рішення державного реєстратора, поновлення права власності - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Добрєв М. В.