Рішення

від 26.04.2023 по справі 760/34055/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/34055/21 2/760/2505/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Усатової І.А.

при секретарі - Омелько Г..

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Радянська наука» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2021 року позивач ЖБК «Радянська наука» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 54 747,70 грн. та судові витрати в розмірі 2 270,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідачі є користувачем квартири АДРЕСА_1 , та користується всіма житлово-комунальними послугами та послугами з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, про що укладені відповідні договори.

ЖБК «Радянська наука» є балансоутримувачем вказаного будинку, який самостійно та через укладені договори з виконавцями забезпечує надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а також послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення та централізованого опалення.

Також, позивач вказує, що своєчасно і в повному обсязі надає житлово-комунальні послуги, проте відповідач не сплачує їх вартість, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 54 747,70 грн. (з них основна заборгованість 47 054,19 грн., інфляційні нарахування - 5 361,99 грн., 3% річних - 2 340,53 грн.).

З урахуванням вищенаведеного, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

21.12.2021 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищезазначену справу було передано до провадження головуючому судді Усатовій І.А.

Ухвалою суду від 29 грудня 2021 року позовну заяву залишено без руху, позивачу наданий строк на усунення недоліків.

20 жовтня 2022 року на виконання вимог ухвали від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 15.11.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі. В ухвалі про відкриття провадження сторонам було визначено строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу копію позовної заяви з додатками на адресу його реєстрації.

На адресу суду повернувся конверт із копією ухвали про відкриття провадження у справі та копією позовної заяви, який направлявся відповідачу.

Відповідач у встановлений судом строк відзив не подав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, учасники справи не викликались.

Суд, дослідивши матеріали справи, вивчивши надані письмові докази у сукупності, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_2 знаходиться на балансі ЖБК «Радянська наука», який самостійно та через укладені договори з виконавцями забезпечує надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, а також послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води, водовідведення та централізованого опалення (а.с.а.с. 14-22).

Позивач звертаючись до суду з позовом зазначив, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу не сплачує надання ЖБК «Радянська наука» житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість за період з 01.10.2018 року по 31.10.2021 року в сумі 47 045,19 грн., яку позивач просить з нього стягнути.

Відповідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

За ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги (ст. 68 ЖК України).

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08 жовтня 1992 року із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 власники квартир зобов`язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином,законодавством покладено обов`язок своєчасно вносити квартирну плату саме на наймачів (власників).

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За доводами сторони позивача, відповідач в порушення умов Договорів та вимог законодавства зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з 01.10.2018 по 31.10.2021 послуг не виконав належним чином, внаслідок чого вникла заборгованість у розмірі 47 045,19 грн.

Разом з тим, позивач у поданому позові не зазначає, на якій саме правовій підставі відповідальність за неналежне виконання зобов`язання щодо сплати боргу за надані послуги має нести саме ОСОБА_1 , в якому не зазначено правового статусу відносно квартири, за якою надаються послуги.

Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За наданими матеріалами суд не може достовірно встановити належність на праві власності відповідачу зазначеного майна.

Суд зазначає, що стаття 360 ЦК України передбачає, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Згідно зі статтею 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

За змістом частин першої-третьої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Аналіз наведених норм дає підставі для висновку про те, що в разі належності квартири декільком особам на праві спільної сумісної або спільної часткової власності, позовні вимоги мають бути пред`явлені до кожного з них про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірах, що відповідають їх часткам у праві спільної сумісної/часткової власності на квартиру. Крім тих випадків, коли між співвласниками досягнуто домовленості щодо утримання квартири і визначено уповноваженого власника квартири (постанова ВС від 20.09.2018 у справі № 522/7683/13-ц, постанова ВСУ від 04.11.2015 у справі 6-734цс15, постанова ВС від 01.09.2020 у справі № 352/2163/13-ц).

У той же час члени сім`ї наймача несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями, що випливають з договору.

Про витребування доказів сторона позивача суд не просила, інформацію про причину відсутності можливості їх надання також не зазначала.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

При цьому згідно з ч.2 ст.83 ЦПК позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги до відповідача є недоведеними, а тому позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 322, 509, 525, 610 ЦК України, ст.ст. 3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.А. Усатова