Вирок

від 27.04.2023 по справі 686/14017/20

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 686/14017/20

Провадження № 11-кп/4820/347/23

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурорів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020240010001929 від 18 травня 2020 року, за апеляційною скаргою прокурора Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_5 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 січня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Цим вироком

ОСОБА_8 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрівка Нововоронцовського району Херсонської області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, пенсіонера, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , не має судимостей в силу ст.89 КК України,

визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України та виправдано через недоведення, що кримінальні правопорушення вчинені обвинуваченим.

Органом досудовогорозслідування ОСОБА_8 обвинувачувався в тому, що він 01 травня 2020 року близько 13 год 37 хв, перебуваючи в приміщенні магазину «SРАR», що на вулиці Інститутській, 10 в місті Хмельницькому, реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю нагляду працівників магазину та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу зі стелажів з продукцією здійснив крадіжку пляшки коньяку марки «Тиса Закарпатський 4*» об`ємом 0,5 л, вартістю 157 грн 02 коп, консерви «Горбуша Аквамарин натуральна з/б» 230 г, вартістю 43 грн 05 коп, консерви «Печінка тріски Аквамарин нат.» 115 г, вартістю 40 грн 30 коп, сиру «Швейцарія» вагою 0,2 кг, вартістю 43 грн 74 коп, які заховав до сумки та виніс за межі розрахункових кас магазину, не розрахувавшись за викрадений товар, чим завдав ТОВ «Продесбуд» майнової шкоди на загальну суму 284 грн 11 коп.

Тобто, ОСОБА_8 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, в таємному викраденні чужого майна (крадіжці).

Також ОСОБА_8 обвинувачувався в тому, що він 07 травня 2020 року о 15 год 30 хв, перебуваючи в торгівельному залі магазину «Економ» № 10», що на вулиці Львівське шосе, 18 в місті Хмельницькому, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою власної наживи, шляхом вільного доступу із стелажів з алкогольними напоями здійснив крадіжку двох пляшок вина «Baron de lirondeau Rouge Sec Ч сух 11%» об`ємом 0,75л, вартістю 216,9 грн за пляшку, на загальну суму 433 грн 80 коп, які заховав до внутрішньої кишені куртки, в яку був одягнутий, та вийшов через касу магазину, не розрахувавшись за вказаний товар, чим завдав ПП «Славутич Поділля» майнової шкоди на загальну суму 433 грн 80 коп.

15 травня 2020 року о 20 год 00 хв, перебуваючи у торгівельному залі магазину «Економ» № 10», що на вулиці Львівське шосе в місті Хмельницькому, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою власної наживи, шляхом вільного доступу із стелажу з алкогольними напоями здійснив крадіжку пляшки коньяку марки «Старий Кахеті 7*» об`ємом 0,5л, вартістю 314,60 грн, яку заховав до внутрішньої кишені куртки, в яку був одягнутий, та вийшов через касу магазину, не розрахувавшись за вказаний товар, чим завдав ПП «Славутич Поділля» майнової шкоди на загальну суму 314 грн 60 коп.

16 травня 2020 року близько 15 год 20 хв, перебуваючи в приміщенні магазину «SРАR», що на вулиці Інститутській, 10 в місті Хмельницькому, реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю нагляду працівників магазину та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, шляхом вільного доступу зі стелажів з продукцією здійснив крадіжку пляшки коньяку марки «Старий Кахеті 5* 40%» об`ємом 0,5 л, вартістю 184 грн 32 коп, пляшки вина марки «Baron de lirondeau Rouge Sec Б. сух 11%», об`ємом 0,75 л, вартістю 152 грн 40 коп, консерви «М`ясо криля Аквамарин натуральне ж/б ключ» 100 г, вартістю 54 грн 12 коп, консерви «Налім Рибацька Артіль в олії № 5 ключ» 230 г, вартістю 36 грн 86 коп, сиру «Швейцарія» вагою 0,239 кг, вартістю 52 грн 27 коп, які заховав до сумки чорного кольору, яку тримав на правому плечі, та виніс за межі розрахункових кас супермаркету, не розрахувавшись за викрадений товар, чим завдав ТОВ «Продесбуд» майнової шкоди на загальну суму 479 грн 97 коп.

Тобто, ОСОБА_8 обвинувачувався у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно.

В апеляційній скарзі прокурор Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_5 просила скасувати вирок Хмельницького міськрайонного суду від 31 січня 2023 року та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_8 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, а за ч.2 ст.185 КК України у виді 1 року позбавлення волі; шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді 1 року позбавлення волі (ч.1 ст.70 КК України).

Прокурор уважала, що вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_8 є незаконним і необґрунтованим, підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, неповноту судового розгляду та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

На переконання прокурора, всупереч вимогам законодавства суд першої інстанції ухвалив необґрунтований виправдувальний вирок стосовно ОСОБА_8 , не вмотивувавши належним чином це рішення.

Так, підставами для виправдання ОСОБА_8 , на думку суду, стали допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону під час збирання доказів у кримінальному провадженні, зокрема, відомості протоколів тимчасового доступу до речей і документів та протоколів огляду документів з додатками (відеозаписами з камер відеоспостереження) від 26 та 27 травня 2020 року, які суд визнав недопустимими доказами, позаяк вони отримані з порушенням порядку, встановленому КПК України (без дозволу суду); окрім цього, ці ж докази судом визнані недостовірними, оскільки вони очевидно не підтверджують факти викрадення майна потерпілих в зазначених в обвинувальному акті місцях та час саме обвинуваченим ОСОБА_8 .

Суд, ухвалюючи рішення та посилаючись при цьому на порушення вимог ст.87 КПК України, жодним чином не зазначив підстав для визнання вищевказаних доказів недопустимими та не вказав, у чому саме полягало порушення фундаментальних прав і свобод особи.

На думку суду першої інстанції, надані стороною обвинувачення докази здобуті з порушенням вимог КПК України, є недостовірними, недопустимими і не доводять факти того, що ОСОБА_8 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.ч.1, 2 ст.185 КК України.

Не погоджуючись із вказаними висновками суду першої інстанції, прокурор звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст.93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з вказаних норм закону, записи з камер відеоспостереження магазинів слідчий міг отримати не тільки шляхом тимчасового доступу до них, але і в інший законний спосіб, зокрема, внаслідок добровільного їх надання представниками потерпілих.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, записи з камер відеоспостереження магазинів «SPAR» та «Економ» №10 отримані слідчим саме від представників потерпілих, які є володільцями цієї інформації. У ході судового розгляду у суді першої інстанції останні не заперечували, що добровільно надали вказані відеозаписи органу досудового розслідування.

За таких обставин, визнання недопустимими доказів протоколів тимчасового доступу до речей і документів не тягне за собою визнання недопустимими доказами відеозаписів з камер спостереження від 26 травня 2020 року та 27 травня 2020 року та протоколів їх огляду від 26 травня 2020 року та 27 травня 2020 року, оскільки вони були добровільно надані потерпілими і нічиї права при цьому порушені не були.

З огляду на визнання недопустимими цих доказів місцевий суд прийшов до необґрунтованого висновку про недостовірність решти доказів, наданих стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_8 , у вчиненні інкримінованих крадіжок.

Зокрема, показання свідків ОСОБА_9 керуючої магазину «Економ №10» та ОСОБА_10 керуючої магазину «SPAR» визнав недостовірними доказами та відкинув, оскільки вони очевидцями подій не були, а свій висновок зробили з пояснень працівників магазину та визнаних недостовірними доказами відеозаписів з камер спостереження.

Однак, це не відповідає дійсності, оскільки недопустимим доказом суд першої інстанції визнав лише відеозапис з камер спостереження магазинів, зафіксований на конкретному, наданому суду відеоносії, з огляду на допущені, на думку суду, порушення процесуального порядку його отримання, а не самі записи з відеокамер на будь-яких носіях, оскільки вони велися на законних підставах і перебували у законному володінні представників потерпілих. Свідки здійснювали перегляд відеозаписів не з визнаного судом недопустимим доказом відеоносія, а безпосередньо з місця їх першочергового збереження. Тобто, свідки безпосередньо сприймали вказану інформацію і після перегляду записів підтвердили суду, що бачили на них саме обвинуваченого, як особу, що вчинила крадіжки.

Окрім того, судом першої інстанції не мотивовано, з яких причин ним надано перевагу показанням обвинуваченого в суді, в яких він заперечує свою винуватість, та відкинуто його зізнавальні показання, хоча саме вони повністю узгоджуються з іншими дослідженими судом доказами.

Так, в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_8 свою винуватість у вчиненні крадіжок 07 травня 2020 року, 15 травня 2020 року з магазину «Економ №10» та 01 та 16 травня 2020 року з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » визнав повністю та показав, що дійсно у зазначених магазинах та в зазначені дати вчинив крадіжки продуктів харчування та алкогольних напоїв. Проте, в ході судового розгляду свою позицію змінив та заперечив свою причетність до цих злочинів.

Винуватість обвинуваченого до вчинення вказаних злочинів також доводиться довідками про відшкодування від 19 травня 2020 року та 26 травня 2020 року, які суд безпідставно поставив під сумнів, пославшись на те, що слідчим було введено в оману ОСОБА_8 , хоча останній ні в ході досудового розслідування, ні в ході судового розгляду кримінального провадження про застосування до нього незаконних методів слідства та дізнання не повідомляв.

Разом з цим, прокурор уважала, що докази, зібрані в ході досудового розслідування кримінального провадження та досліджені під час судового розгляду, є належними та допустимими, оскільки отримані в порядку, передбаченому КПК України, та у своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_8 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.

Показання ОСОБА_8 щодо невчинення крадіжок алкогольних напоїв та продуктів харчування з магазинів, повністю спростовуються, а вина доводиться, окрім відеозаписів з камер відеоспостереження, також іншими доказами.

Показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , дані протоколу огляду речових доказів, а саме: відеозаписів з камер спостереження, що встановлені в приміщеннях магазинів «SPAR» та «Економ» №10», даних перегляду самого запису камер безпосередньо в суді першої інстанції, є належними та допустимими доказами, узгоджуються між собою та повністю спростовують показання ОСОБА_8 . Тому належно проаналізувавши і оцінивши їх, та співставивши з показаннями обвинуваченого, які є суперечливі, в суду були достатні підстави прийти до висновку про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, визнання його винуватим за ч.ч.1, 2 ст.185 КК України та засудження і призначення покарання.

Зазначені докази у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять винуватість ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.185 КК України, а висновки суду першої інстанції щодо недоведеності винуватості останнього не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з викладом змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги; прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги; заперечення обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 проти апеляційної скарги сторони обвинувачення; перевіривши матеріали кримінального провадження, провівши часткове судове слідство, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про таке.

За приписами ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України.

Умотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції під час розгляду даного кримінального провадження цих вимог закону не дотримався, неправильно встановив фактичні обставини справи, надав зібраним у провадженні доказам в їх сукупності неналежну юридичну оцінку.

Згідно з положеннями ст.2КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до вимог ч.1 ст.337КПК України судовий розгляд проводиться стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту та на підставі доказів, наданих суду сторонами кримінального провадження.

Згідно правового змісту норм ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження (ч.2 ст.91 КПК України).

Відповідно до ч.1 ст.92КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених ч.2 цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, на потерпілого.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч.ч.1, 2 ст.84 КПК України).

Доводи апеляційної скарги прокурора щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст.185 КК України, кваліфікацію його дій за вказаною статтею та призначення покарання є обґрунтованими і заслуговують на увагу.

Зокрема, апеляційним судом установлено, що ОСОБА_8 01 травня 2020 року близько 13 год 37 хв, перебуваючи в приміщенні магазину «SРАR», що на вулиці Інститутській, 10 в місті Хмельницькому, реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю нагляду працівників магазину та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу зі стелажів з продукцією здійснив крадіжку пляшки коньяку марки «Тиса Закарпатський 4*» об`ємом 0,5 л, вартістю 157 грн 02 коп, консерви «Горбуша Аквамарин натуральна з/б» 230 г, вартістю 43 грн 05 коп, консерви «Печінка тріски Аквамарин нат.» 115 г, вартістю 40 грн 30 коп, сиру «Швейцарія» вагою 0,2 кг, вартістю 43 грн 74 коп, які заховав до сумки та виніс за межі розрахункових кас магазину, не розрахувавшись за викрадений товар, чим завдав ТОВ «Продесбуд» майнової шкоди на загальну суму 284 грн 11 коп.

Тобто, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.185 КК України, що полягало в таємному викраденні чужого майна (крадіжці).

Також ОСОБА_8 07 травня 2020 року о 15 год 30 хв, перебуваючи в торгівельному залі магазину «Економ» № 10», що на вулиці Львівське шосе, 18 у місті Хмельницькому, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою власної наживи, шляхом вільного доступу зі стелажів з алкогольними напоями здійснив крадіжку двох пляшок вина «Baron de lirondeau Rouge Sec Ч сух 11%» об`ємом 0,75л, вартістю 216,9 грн за пляшку, на загальну суму 433 грн 80 коп, які заховав до внутрішньої кишені куртки, в яку був одягнутий, та вийшов через касу магазину, не розрахувавшись за вказаний товар, чим завдав ПП «Славутич Поділля» майнової шкоди на загальну суму 433 грн 80 коп.

15 травня 2020 року о 20 год 00 хв, перебуваючи в торгівельному залі магазину «Економ» № 10», що на вулиці Львівське шосе в місті Хмельницькому, реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою власної наживи, шляхом вільного доступу зі стелажу з алкогольними напоями здійснив крадіжку пляшки коньяку марки «Старий Кахеті 7*» об`ємом 0,5л, вартістю 314,60 грн, яку заховав до внутрішньої кишені куртки, в яку був одягнутий, та вийшов через касу магазину, не розрахувавшись за вказаний товар, чим завдав ПП «Славутич Поділля» майнової шкоди на загальну суму 314 грн 60 коп.

16 травня 2020 року близько 15 год 20 хв, перебуваючи в приміщенні магазину «SРАR», що на вулиці Інститутській, 10 в місті Хмельницькому, реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю нагляду працівників магазину та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, повторно, шляхом вільного доступу зі стелажів з продукцією здійснив крадіжку пляшки коньяку марки «Старий Кахеті 5* 40%» об`ємом 0,5 л, вартістю 184 грн 32 коп, пляшки вина марки «Baron de lirondeau Rouge Sec Б. сух 11%», об`ємом 0,75 л, вартістю 152 грн 40 коп, консерви «М`ясо криля Аквамарин натуральне ж/б ключ» 100 г, вартістю 54 грн 12 коп, консерви «Налім Рибацька Артіль в олії № 5 ключ» 230 г, вартістю 36 грн 86 коп, сиру «Швейцарія» вагою 0,239 кг, вартістю 52 грн 27 коп, які заховав до сумки чорного кольору, яку тримав на правому плечі та виніс за межі розрахункових кас супермаркету, не розрахувавшись за викрадений товар, чим завдав ТОВ «Продесбуд» майнової шкоди на загальну суму 479 грн 97 коп.

Тобто, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, що полягало в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно.

В апеляційному суді обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненому заперечив. Показав, що є досить забезпеченою людиною. Його ніхто не впіймав під час інкримінованих крадіжок, не впізнав себе на відеозаписах у цих магазинах, хоча був там неодноразово, бо купував продукти харчування. Керуючих цих магазинів раніше не знав. Стосовно відшкодування збитків, то вважає це своєю помилкою, бо розрахувався на пропозицію слідчого, дії якого вважав неправомірними.

Незважаючи на заперечення вини обвинуваченим ОСОБА_8 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), та таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненого повторно, його вина доводиться сукупністю зібраних у кримінальному провадженні і безпосередньо досліджених апеляційним судом доказів.

Так, відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Статтею 94 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Особа дає показання лише щодо фактів, які вона сприймала особисто, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом (ст.95 КПК України).

Як свідчить аналіз наданих суду доказів, обвинувачення ОСОБА_8 головним чином ґрунтується на відеозаписах з камер спостереження магазинів «SРАR» на вулиці Інститутській, 10 та «Економ» №10 на вулиці Львівське шосе, 18 у місті Хмельницькому, та відомостях протоколів огляду компакт-дисків з цими відеозаписами.

За даними протоколів тимчасового доступу до речей і документів та протоколів огляду документів (відеозаписів) від 26 та 27 травня 2020 року слідчим СВ ПЗВнП Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_11 у вищевказаних магазинах вилучені відеозаписи з камер спостереження за 01, 07, 15 та 16 травня 2020 року, тобто дні вчинення крадіжок.

Суд першої інстанції відповідно до положень ст.ст.86, 87 КПК України визнав відомості протоколів тимчасового доступу до речей і документів та протоколів огляду документів з додатками (відеозаписами з камер спостереження) від 26 та 27 травня 2020 року недопустимими доказами та відкинув їх, позаяк, на його думку, вони були отримані з порушенням порядку, встановленому КПК України (без дозволу суду). Тобто, вищевказаними судовими рішеннями слідчому надано дозвіл на тимчасовий доступ до відеозаписів з камер спостереження цих магазинів, але за інший період часу, ніж час вчинення інкримінованих ОСОБА_8 крадіжок. Доказів же надання слідчому дозволу на тимчасовий доступ до відеозаписів з камер спостереження за 01, 07, 15 та 16 травня 2020 року, тобто дні вчинення крадіжок, стороною обвинувачення суду першої інстанції не було надано.

При цьому суд посилався на те, що слідчими суддями Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області слідчому ОСОБА_11 були надані дозволи на тимчасовий доступ до таких документів:

- відеозаписів з камер спостережень, що встановлені в приміщенні магазину «Економ 10», що по вул. Львівське шосе, 18 в м. Хмельницькому, за період часу з 16:00 год. по 20:00 год. 19 травня 2020 року (ухвала від 25 травня 2020 року, справа № 686/13037/20);

- відеоматеріалів з камер спостережень, що встановлені в приміщенні магазину «Економ 10», що по вул. Львівське шосе, 18 в м. Хмельницькому, за період часу з 18:00 год. по 22:00 год. 19 травня 2020 року (ухвала від 25 травня 2020 року, справа № 686/13035/20);

- відеоматеріалів з камер спостережень, що встановлені в приміщенні магазину «SРАR», що по вул. Інститутській, 10 в м. Хмельницькому, за період часу з 12:00 год. по 18:00 год. 18 травня 2020 року (ухвала від 25 травня 2020 року, справа № 686/13032/20);

- відеоматеріалів з камер спостережень, що встановлені в приміщенні магазину «SРАR», що по вул. Інститутській, 10 в м. Хмельницькому, за період часу з 12:00 год. по 18:00 год. 18 травня 2020 року (ухвала від 25 травня 2020 року, справа № 686/13039/20).

Водночас, колегія суддів зауважує, що, задовольняючи клопотання слідчого ОСОБА_11 про тимчасовий доступ до відеоматеріалів з камер спостереження, слідчі судді в мотивувальних частинах чотирьох ухвал за 25 травня 2020 року (т.2, а.с.25-28) правильно зазначили фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень, зокрема, дату та час: 1) близько 14-ї год 01.05.2020; 2) близько 18-ї год 07.05.2020; 3) близько 20-ї год 15.05.2020; 4) близько 15 год 20 хв 16.05.2020. Утім, у резолютивних частинах допущено нелогічні, очевидні механічні описки щодо дати затребуваної інформації: 18 та 19 травня 2020 року, які зовсім не випливали зі змісту розглянутих клопотань слідчого, що залишилось поза увагою місцевого суду при ухваленні виправдувального вироку.

Окрім того, незалежно від цих ухвал слідчих суддів, про добровільну видачу записів з камер спостереження на оптичних дисках підтвердили свідки: ОСОБА_9 керуюча магазину «Економ №10» та ОСОБА_10 керуюча магазину «SPAR. Вони, зокрема, показали, що добровільно видали їх працівникам правоохоронних органів з метою розкриття злочинів, що було в їх інтересах.

З приводу правильності висновків суду першої інстанції про визнання недопустимими вказаних вище доказів, наданих стороною обвинувачення, апеляційний суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Згідно усталеної судової практики, визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, отримані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та постанови законного і справедливого рішення у справі.

Вирішуючи питання про застосування правил ст.87 КПК України до наданих сторонами доказів, суд повинен виходити з того, що ці положення можуть бути підставою для визнання доказів недопустимими не за будь-якого порушення процесуального закону, а лише у випадку порушення фундаментальних прав і свобод особи.

Суд, визнаючи доказ недопустимим відповідно до ч.2 або 3 ст.87 КПК України, має зазначити, який саме пункт цих положень став підставою для такого рішення.

Якщо суд визнає доказ недопустимим із посиланням на ч.1 ст.87 КПК України, він має зазначити, наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу та хто саме зазнав такого порушення.

Обґрунтовуючи наявність такого порушення, суд має послатися на конкретні норми Конституції України та/або міжнародних договорів, якими гарантуються ці права і свободи, і за потреби на практику відповідних органів, уповноважених тлумачити ці норми. Крім того, суд, вирішуючи питання щодо допустимості доказу з точки зору ч.1 ст.87 КПК України, має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання доказу недопустимим.

На думку суду першої інстанції, надані стороною обвинувачення докази здобуті з порушенням вимог КПК України, є недостовірними, недопустимими та не доводять факти того, що ОСОБА_8 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.1, ч.2 ст.185 КК України.

Утім, даючи оцінку діям обвинуваченого ОСОБА_8 , колегія суддів апеляційного суду враховує всі надані та досліджені докази в сукупності та встановлені на підставі них обставини провадження і приходить до висновку, що в діях ОСОБА_8 наявний склад інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, ч.2 ст.185 КК України.

Водночас визнає неправильними висновки суду про недопустимість і недостовірність доказів: протоколів тимчасового доступу до речей і документів та протоколів огляду документів з додатками (відеозаписами з камер спостереження).

Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з вказаних норм закону записи з камер відеоспостереження магазинів слідчий міг отримати не тільки шляхом тимчасового доступу до них, а й в інший законний спосіб, зокрема, внаслідок добровільного їх надання представниками потерпілих.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження записи з камер відеоспостереження магазинів « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та «Економ» №10 отримані слідчим саме від представників потерпілих, які є володільцями цієї інформації. В ході судового розгляду останні не заперечували, що добровільно надали вказані відеозаписи органу досудового розслідування.

За таких обставин, можна прийти до висновку, що саме по собі визнання недопустимими доказів протоколів тимчасового доступу до речей і документів не тягне за собою визнання недопустимими доказами відеозаписів з камер спостереження від 26 травня 2020 року та 27 травня 2020 року та протоколів їх огляду від 26 травня 2020 року та 27 травня 2020 року, оскільки вони були добровільно надані потерпілими і нічиї права при цьому порушені не були.

З огляду на визнання недопустимими цих доказів місцевий суд прийшов до необґрунтованого висновку й про недостовірність решти доказів, наданих стороною обвинувачення на підтвердження винуватості ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому крадіжок.

Стаття 91 КПК України визначає, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

Зокрема, показання свідків ОСОБА_9 керуючої магазину «Економ №10» та ОСОБА_10 керуючої магазину «SPAR» визнав недостовірними доказами та відкинув, оскільки вони очевидцями подій не були, а свій висновок зробили з пояснень працівників магазину та визнаних недостовірними доказами відеозаписів з камер спостереження.

Однак, це не відповідає дійсності, оскільки недопустимим доказом суд визнав лише відеозаписи з камер спостереження магазинів, зафіксовані на конкретному, наданому суду відеоносії, з огляду на допущені, на думку суду, порушення процесуального порядку його отримання, а не самі записи з відеокамер на будь-яких носіях, оскільки вони велися на законних підставах і перебували в законному володінні представників потерпілих.

Ці свідки здійснювали перегляд відеозаписів не з визнаного судом недопустимим доказом відеоносія, а безпосередньо з місця їх першочергового збереження.

Тобто, ці свідки безпосередньо сприймали вказану інформацію і після перегляду записів підтвердили суду, що бачили на них саме обвинуваченого, як особу, що вчинила крадіжки.

Зокрема, свідок ОСОБА_10 в апеляційному суді підтвердила, що 01 травня 2020 року близько 13 год 37 хв обвинувачений ОСОБА_8 перебував у приміщенні магазину «SРАR», що на вулиці Інститутській, 10 в місті Хмельницькому, яким вона тоді керувала. Скориставшись відсутністю нагляду працівників магазину та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_8 здійснив крадіжку пляшки коньяку марки «Тиса Закарпатський 4*» об`ємом 0,5 л, вартістю 157 грн 02 коп, консерви «Горбуша Аквамарин натуральна з/б» 230 г, вартістю 43 грн 05 коп, консерви «Печінка тріски Аквамарин нат.» 115 г, вартістю 40 грн 30 коп, сиру «Швейцарія» вагою 0,2 кг, вартістю 43 грн 74 коп, які заховав до сумки та виніс за межі розрахункових кас магазину, не розрахувавшись за викрадений товар.

16 травня 2020 року близько 15 год 20 хв обвинувачений ОСОБА_8 там же, скориставшись відсутністю нагляду працівників магазину та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, здійснив крадіжку пляшки коньяку марки «Старий Кахеті 5* 40%» об`ємом 0.5 л, вартістю 184 грн 32 коп, пляшки вина марки «Baron de lirondeau Rouge Sec Б. сух 11%», об`ємом 0,75 л, вартістю 152 грн 40 коп, консерви «М`ясо криля Аквамарин натуральне ж/б ключ» 100 г, вартістю 54 грн 12 коп, консерви «Налім Рибацька Артіль в олії № 5 ключ» 230 г, вартістю 36 грн 86 коп, сиру «Швейцарія» вагою 0,239 кг, вартістю 52 грн 27 коп, які заховав до сумки чорного кольору, яку тримав на правому плечі та виніс за межі розрахункових кас супермаркету, не розрахувавшись за викрадений товар.

Як видно з показань цього свідка та відеозаписів, ОСОБА_8 , перебуваючи в приміщенні магазину «SРАR», що на вулиці Інститутській, 10 у місті Хмельницькому, ховався, присідав за тумбочку та колону, ховав товари від камер відеоспостережень, можливо, в куртку чи сумку.

Наголошувала на тому, що раніше часто бачила обвинуваченого ОСОБА_8 у цьому магазині, спостерігала за ним і з камер спостереження. Саме після чергового перегляду камер 18 травня 2020 року, коли вкотре побачила як він ховає продукти, то викликала працівників поліції. Однак, ОСОБА_8 , побачивши, як останні заходять до магазину, виклав товар і вийшов з магазину. Зразу ж після затримання він спочатку заперечував факти крадіжок за відсутністю належних доказів, а після перегляду відеозаписів не оспорював цього; невдовзі після вчиненого сам запропонував відшкодувати завдані ним збитки, розрахувався готівкою.

Свідок ОСОБА_9 в апеляційному суді підтвердила, що 07 травня 2020 року о 15 год 30 хв ОСОБА_8 перебував у торгівельному залі магазину «Економ» № 10», що на вулиці Львівське шосе, 18 в місті Хмельницькому, яким вона тоді керувала. Переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, він здійснив крадіжку двох пляшок вина «Baron de lirondeau Rouge Sec Ч сух 11%» об`ємом 0,75л, вартістю 216,9 грн за пляшку, на загальну суму 433 грн 80 коп, які заховав до внутрішньої кишені куртки, в яку був одягнутий, та вийшов через касу магазину, не розрахувавшись за вказаний товар.

Окрім того, 15 травня 2020 року о 20 год 00 хв., ОСОБА_8 там же, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, здійснив крадіжку пляшки коньяку марки «Старий Кахеті 7*» об`ємом 0,5л, вартістю 314,60 грн, яку заховав до внутрішньої кишені куртки, в яку був одягнутий, та вийшов через касу магазину, не розрахувавшись за вказаний товар.

Зазначила, що в магазині працює багато людей, які неодноразово бачили обвинуваченого в торгівельному залі.

Спочатку вона його впізнала за статурою і ходою на відеозаписах, на одному з яких він був із жінкою з собакою, а потім впізнала і в службовому кабінеті, куди вони приходили після крадіжок.

Указувала, що ОСОБА_8 спочатку відмовлявся від вчиненого, а потім визнав свої дії протиправними та відшкодував завдану майнову шкоду.

Свідок зазначала, що в магазині встановлений відеонагляд та вона за згодою представників фірми особисто надавала відеоматеріали вчинення крадіжок працівникам правоохоронних органів.

Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу й на те, що обвинувачений ОСОБА_8 в судовому засіданні суду першої інстанції у первинних показаннях вину у вчиненому визнав повністю та надавав показання щодо всіх епізодів викрадень.

Зокрема, він погоджувався з переліком викрадених продуктів харчування та алкогольних напоїв. Зазначав, що частину товару розкладав по кишенях, бо в сумку цей товар не поміщався. Упізнав себе при перегляді відеоматеріалів за епізодами викрадень 01 та 16 травня 2020 року з магазину «SРАR».

Не зміг пояснити, чому здійснював крадіжки, але шкодував про вчинене.

Також визнав, що майже зразу відшкодував збитки: поїхав у обидва магазини і заплатив.

Окрім того, судом першої інстанції неналежно мотивовано, чому ним надано перевагу показанням обвинуваченого, в яких він заперечує свою винуватість, та відкинуто його первинні зізнавальні показання, хоча саме вони повністю узгоджуються з іншими доказами.

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_8 до вчинення вказаних злочинів також доводиться розписками керуючих магазинами від 19 травня 2020 року (т.1, а.с.171-172) та довідками про відшкодування завданої шкоди від 26 травня 2020 (т.1, а.с.169-170) року. Суд першої інстанції безпідставно поставив їх під сумнів, пославшись на те, що слідчим обвинуваченого ОСОБА_8 було введено в оману. Водночас останній ні в ході досудового розслідування, ні в ході судового розгляду кримінального провадження про застосування до нього незаконних методів слідства та дізнання не повідомляв. Навпаки, стверджував, що відмовився на пропозицію слідчого відшкодувати збитки за крадіжки товарів ще й по магазину «Фуршет», розташованому на вул. Тернопільській у м. Хмельницькому.

Отож, колегія суддів вважає, що докази, зібрані в ході досудового розслідування кримінального провадження та досліджені під час судового розгляду є належними та допустимими, отримані в порядку, передбаченому КПК України, та у своїй сукупності підтверджують вину обвинуваченого ОСОБА_8 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях.

Так, заперечення ОСОБА_8 щодо вчинення крадіжок алкогольних напоїв та продуктів харчування з магазинів повністю спростовуються, а вина доводиться ще й іншими доказами:

- заявами керуючої магазину «SPAR» ОСОБА_12 від 18 травня 2020 року про вчинення крадіжок 01 та 16 травня 2020 року з переліком викраденого та сумою завданих збитків (т.1. а.с.63, 102);

- заявами керуючої магазину «Економ» №10 ОСОБА_9 від 19 травня 2020 року про вчинення крадіжок 07 та 15 травня 2020 року з переліком викраденого та сумою завданих збитків (т.1. а.с.132, 152);

- протоколами огляду місця події магазину «SPAR» від 21 травня 2020 року та магазину «Економ» №10 від 22 травня 2020 року з фототаблицями до них, на яких конкретизовано розташування входів та виходів з магазинів, розрахункових кас та стелажів з продуктами харчування та алкогольними напоями (т.1, а.с.104-108; 138-140);

- порівняльними відомостями за результатами інвентаризації товарно-матеріальних цінностей та накладними щодо кількості, найменування та вартості викраденого товару (т.1, а.с.72-81, 109-115, 134-137, 157-159);

- протоколом огляду ОСОБА_8 від 18 травня 2020 року, який підтверджує той факт, що саме в тому одязі та взутті ОСОБА_8 здійснив крадіжки в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що зафіксовано камерами відеоспостереження.

Окрім цього, свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_9 показали, що після виявлення нестачі товару в магазині, вони особисто переглядали камери відеоспостереження і виявили, що невідома особа, яким виявився ОСОБА_8 , вчиняла крадіжки алкогольних напоїв та продуктів харчування в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 01 та 16 травня та в магазині «Економ №10» 07 та 15 травня 2020 року, шляхом взяття товару з полиць, складання їх до кошику, а в подальшому перекладаючи до своєї сумки, яку він мав при собі та під верхній одяг.

Як ОСОБА_10 , так і ОСОБА_9 підтвердили той факт, що ОСОБА_8 самостійно приходив до них на робоче місце до службового кабінету та добровільно відшкодував кошти за викрадений товар, про що вони написали заяви-розписки, які надалі долучені слідчим до матеріалів кримінального провадження.

У судах першої та апеляційної інстанцій свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_9 конкретно вказали на обвинуваченого ОСОБА_8 як на особу, що вчиняла крадіжки продуктів харчування та алкогольних напоїв з ввірених їм магазинів.

Указані показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , відомості протоколу огляду речових доказів, а саме: відеозаписів з камер спостереження, що встановлені в приміщеннях магазинів «SPAR» та «Економ» №10, відомості перегляду самого запису камер безпосередньо в суді апеляційної інстанції, є належними та допустимими доказами, узгоджуються між собою та повністю спростовують показання ОСОБА_8 про непричетність до цих викрадень

Згідно з ч.1 ст.94 КПК України суд повинен оцінювати докази на основі всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до приписів ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст.615 цього Кодексу.

Стандарт доведення «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Належно проаналізувавши і оцінивши всі докази, співставивши їх з показаннями обвинуваченого, які є плутані та суперечливі, є достатні підстави прийти до висновку про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, визнання його винуватим за ч.1, ч.2 ст.185 КК України.

Ухвалюючи виправдувальний вирок щодо ОСОБА_8 , суд першої інстанції усупереч вимог ст.374 КПК України не надав належного аналізу і оцінки доказів, не навів належної мотивації, чому взяв до уваги саме показання обвинуваченого ОСОБА_8 , який на першому судовому засіданні давав зізнавальні показання та розповідав про обставини вчинення крадіжок продуктів харчування та алкогольних напоїв, а надалі категорично заперечував свою провину в інкримінованих кримінальних правопорушеннях.

Під час судового провадження апеляційний суд забезпечив принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.

У процесі досудового, судового слідства встановлені і досліджені всі обставини, з`ясування яких мало значення для правильного вирішення провадження, допитані всі особи, показання яких мають значення у кримінальному провадженні.

З огляду на викладене, вирок Хмельницького міськрайонного суду від 31 січня 2023 року стосовно ОСОБА_8 підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

Відповідно до вимог ст.ст.50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Суд індивідуалізує покарання, необхідне і достатнє для виправлення засуджених, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Адекватність покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі правопорушника випливає з ст.61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а також із принципу правової держави, з суті конституційних прав та свобод людини і громадянина.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_8 відповідно до ст.66 КК України є відшкодування заданого збитку.

Наведені в обвинувальному акті інші обставини, що пом`якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину не знайшли свого підтвердження.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_8 відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Ураховуючи обставиникримінальних правопорушень,особу обвинуваченого ОСОБА_8 ,який єпенсіонером,не перебуваєна облікаху лікарівнарколога тапсихіатра,його схильністьдо вчиненнякорисливих злочинів, колегія суддів уважає необхідним призначити йому покарання із застосуванням приписів ч.1 ст.70 КК України у вигляді арешту в межах максимального розміру, встановленого санкцією ч.2 ст.185 КК України.

Таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.

Керуючись ст.ст.374, 407, 409, 418, 420, 424, 426, 532 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 січня 2023 року щодо ОСОБА_8 скасувати повністю.

Ухвалити новий вирок.

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:

-за ч.1 ст.185 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн;

-за ч.2 ст.185 КК України у виді 6 (шести) місяців арешту.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_8 покарання у виді 6 (шести) місяців арешту.

Початок строку відбування покарання обчислювати з часу звернення вироку до виконання.

Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення.

На вирок може бути подана касаційна скарга до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його проголошення.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3