Постанова

від 19.04.2023 по справі 369/7804/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 369/7804/21 головуючий у суді І інстанції Янченко А.В.

провадження № 22-ц/824/5369/2023 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

19 квітня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Фінагеєва В.О.,

суддів Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

за участю секретаря Лобоцької В.П.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про скасування протоколу комісії з розгляду актів про порушення, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив скасувати протокол ПрАТ «Київобленерго» (ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі») комісії з розгляду актів про порушення від 24 квітня 2019 року № 021.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ «Київобленерго», яке перейменоване в ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», 07 березня 2019 року складено акт про порушення № 040825 в АДРЕСА_1 , біля КТП-378 біля точки обліку абонента. Позивач вважає вказаний вище протокол незаконним у зв`язку з чим, він підлягає скасуванню з таких підстав. Акт про порушення складався представниками відповідача за відсутності ОСОБА_1 або його представника. 07 березня 2019 року ОСОБА_1 перебував протягом всього робочого дня на роботі в місті Києві, що підтверджується довідкою від 20 липня 2020 року № 28 з місця роботи - ГО «Український центр економічних і політичних досліджень імені Олександра Розумкова», що виключає можливість його присутності при складанні акту про порушення. Крім того, відповідно до нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 від 09 квітня 2021 року, який був свідком подій 07 березня 2019 року біля КТП-378, позивач не був присутнім під час складання акту про порушення, а представники відповідача самовільно зірвали замки з металевого паркану та дверей КТП та проникли у приміщення. Таким чином, позивач не мав можливості реалізувати жодне з прав, передбачених Правилами, Методикою та іншими нормативними актами, для захисту своїх прав та законних інтересів. Крім того, акт, наданий на підпис ОСОБА_2 не містив рукописних написів щодо присутності ОСОБА_1 (на титульній сторінці акту), а також в пунктах 5 та 9 акту про порушення. Тобто, ці відомості були заповнені вже після проставляння підпису свідком. Представники відповідача, достеменно знаючи, що КТП-378 не є власністю відповідача, самовільно та протиправно отримали 07 березня 2019 року доступ до нього. В акті про порушення зазначено: «Перевіркою встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією за адресою: АДРЕСА_2 порушив ПРРЕЕ, п. 7.6., а саме: самовільне підключення струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії. Енергія, що споживається через самовільне підключення, розрахунковим засобом обліку не обліковується». Відповідно до п. 7 протоколу від 24 квітня 2019 року № 021 засідання комісії з розгляду акту про порушення акт підлягає розрахунку згідно з п. 7.6. ПРЕЕ, п 3.1.5 Методики (не зазначено якої саме). Однак, п. 7.6. ПРЕЕ не містить жодних порядків, алгоритмів, формул для нарахування, а пункту 3.1.5 в Методиці визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією немає взагалі. Крім того, в порушення порядку прийняття рішення комісією протокол не містить жодного посилання на те, яким чином встановлена причетність споживача (позивача) до порушення, а також не зазначено відомостей щодо обсягу та вартості не облікованої електричної енергії. Окрім недотримання відповідачем порядку складання акту про порушення, порядку прийняття та оформлення рішення комісії, немає жодного доказу, який би свідчив про те, що позаоблікове приєднання в КТП-378 (якщо таке дійсно було) по-перше - є наслідком дій саме позивача або він несе відповідальність за дії третіх осіб, а по-друге - електрична енергія у такий спосіб споживалася саме позивачем, адже в акті не вказано, які саме об`єкти/суб`єкти приєднані таким чином.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 грудня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» просить скасувати рішення суду першої інстанції через порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» вказує про те, що суд першої інстанції не надав правової оцінки відео, що міститься в матеріалах справи та яке підтверджує факт проведення перевірки, складання акту про порушення та підпис даного акту свідком ОСОБА_2 . На відео також є всі присутні особи, які зафіксовані в акті про порушення № К040845 від 07 березня 2019 року. З відео вбачається, що всі присутні особи при складанні акту про порушення № К040845, підтвердили факт самовільного підключення поза розрахунковими засобами обліку. Також, суд першої інстанції не надав правової оцінки нотаріально посвідченій заяві від 11 червня 2021 року ОСОБА_3 , який був в складі комісії при складанні акту про порушення № К040845, та надав свідчення, що особа, яка надала доступ до КТП - 378 представилась ОСОБА_1 . При цьому, судом не було вжито всіх дій та заходів щодо виклику зазначеного свідка. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що складання акту про порушення відбулось без участі позивача. Однак, у відповідності до вимог ПРРЕЕ наявність зафіксованого актом порушення може фіксуватись і в присутності особи, що допустила до електроустановки. Окрім того, позивачу 20 березня 2019 року листом № 03/800/1953 був надісланий лист-запрошення на засідання комісії по розгляду акту про порушення та доданий до даного листа акт № К040845 від 07 березня 2019 року. Позивач особисто отримав цей лист, про що свідчить поштове повідомлення про вручення відправлення. При цьому, позивач на засідання комісії не з`явився, письмових заперечень не надав та не використав можливість надати свої заперечення. Тому висновок суду, що споживач був позбавлений можливості надати свої доводи та міркування, заявити вимоги про залучення інших представників, є хибним та таким, що не відповідає обставинам справи. Також, невірним є висновок суду про те, що протокол не містить жодного посилання на те, яким чином встановлена причетність споживача (позивача) до порушення, а також не зазначено відомостей щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. Так, до позовної заяви позивач надає протокол № 021 від 24 квітня 2019 року засідання комісії по розгляду актів про порушення ПРРЕЕ та додаток до нього - розрахунок суми необлікованої електричної енергії з відомостями та всіма даними щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. Таким чином, суд в своєму рішенні дійшов хибного висновку про відсутність відповідного розрахунку вартості необлікованої електричної енергії, а також висновку про причетність позивача до скоєного порушення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ПрАТ «Київобленерго», яке перейменоване в ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», 07 березня 2019 року складено акт про порушення № 040825 в АДРЕСА_1 , біля КТП-378 біля точки обліку абонента. Як зазначено у вказаному акті, порушення полягало у самовільному підключенні струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку електричної енергії; електроенергія, що споживається через самовільне підключення, розрахунковим засобом обліку не обліковується.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до змісту статей 11, 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» за захистом, на його думку, порушених цивільних прав, в якому просив скасувати протокол ПрАТ «Київобленерго» (ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі») комісії з розгляду акту про порушення від 24 квітня 2019 року №021. Позивач вказував про те, що відповідачем прийнято протокол комісії на підставі акту про порушення від 07 березня 2019 року №040825, який в свою чергу складено відповідачем з недотриманням порядку.

При цьому, складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, а протокол ПрАТ «Київобленерго» (ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі») комісії з розгляду акту про порушення від 24 квітня 2019 року № 021 є документом, що відображає фіксацію процедури розгляду зазначеного акту.

З огляду на викладене, позовні вимоги про скасування протоколу щодо розгляду акту про порушення ПКЕЕ є не ефективним та не належним способом захисту, оскільки не призводить до ефективного відновленню порушеного права, що є окремою підставою до відмови в задоволенні позову.

Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є не ефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).

В даному випадку ефективним та належним способом захисту було б оскарження рішення комісії з розгляду актів про порушення від 24 квітня 2019 року № 021, однак, позивач таких вимог не заявляв.

На зазначені обставини суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про задоволення позову, що у відповідності до вимог ст. 376 ЦПК України є підставою до скасування судового рішення з прийняттям постанови по суті вимог позовної заяви.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При подачі позовної заяви сплаті підлягав судовий збір у розмірі 908 грн. При подачі апеляційної скарги ПАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» сплатило судовий збір у розмірі 1 362 грн. (908*150%). Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення апеляційної скарги, сплачений судовий збір у зазначеному розмірі підлягає стягненню з позивача на користь відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 379, 381, 382-384 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» задовольнити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 грудня 2022 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про скасування протоколу комісії з розгляду актів про порушення відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі», місце знаходження: вул. Стеценка, 1-а, м. Київ, ідентифікаційний код - 23243188, судовий збір у розмірі 1 362 (одна тисяча триста шістдесят дві) гривні.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повне судове рішення складено 21 квітня 2023 року.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.