Рішення

від 26.04.2023 по справі 140/393/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2023 року ЛуцькСправа № 140/393/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Верба-ВВ до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Верба-ВВ (далі ТзОВ Верба-ВВ, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішення від 11.11.2022 № 0051790703, № 0051810703 в частині завищення від`ємного значення ПДВ на суму 5353,00 грн (ДП Клесівське лісове господарство), 3401,00 грн (ДП Дубенське лісове господарство), 2107,93 грн (ДП Славутське лісове господарство) та № 0051800703.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що посадовими особами ГУ ДПС у Волинській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ Верба-ВВ щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке виникло за період з січня по травень 2022 року, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 18.10.2022 №6463/07-03/39231747, у висновках якого зазначено про завищення позивачем суми податкового кредиту у декларації за травень 2022 року на суму ПДВ 243597,00 грн, що в свою чергу призвело до завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 86464,00 грн та до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 157133,00 грн; відсутності права на отримання бюджетного відшкодування у декларації за травень 2022 року на загальну суму 1020 грн.

За результатами вказаних порушень винесено податкові повідомлення-рішення від 11.11.2022 № 0051790703, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 86464 грн та застосовано штрафні санкції у сумі 8646,40 грн; від 11.11.2022 № 0051810703, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 157133 грн та від 11.11.2022 № 0051800703, яким відмовлено у відшкодуванні ПДВ у розмірі 1020 грн.

Позивач не погоджується з оскаржуваними рішеннями та зазначає, що виявлені в акті перевірки порушення не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам чинного законодавства. Вказує на те, що в ході проведення перевірки позивач належними первинними документами підтвердив реальність вчинення господарських операцій із ДП Клесівське лісове господарство, ДП Дубенське лісове господарство, ДП Славутське лісове господарство, які стали підставою для формування даних податкового обліку.

Позивач не погоджується із відповідачем, що код УКТ ЗЕД у податкових накладних є невірним, оскільки код УКТЗЕД 4403 застосовується до товарів Лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою або заболонню, або начорно брусовані або не брусовані, а код УКТЗЕД 4401 застосовується до товарів Деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок, сучків тощо. Номенклатура товарів вказана у податкових накладних не використовується як паливо, а використовується для виготовлення заготівок - готової продукції. Крім того, вищезгадане жодним чином не впливає на відшкодування ПДВ, оскільки податкові накладні були зареєстровані і сформовані продавцями, а сам факт реєстрації податкової накладної вже дає платнику податків право на відшкодування ПДВ.

Щодо невідповідності номенклатури товару, зазначеної у податкових накладних та ТТН-ліс (ДП «Дубенське лісове господарство»), то зазначає, що ДП «Дубенське лісове господарство» подавало до податкових накладних від 12.05.2022 №352 розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 12.05.2022 №1002, від 24.05.2022 №767- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 24.05.2022 №1003, від 27.05.2022 №859 - розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 27.05.2022№1004.

На думку позивача, сам факт допущення помилок, які були виправлені продавцем в документах не є підставою зменшувати суму відшкодування ПДВ, у тому числі і через те, що відповідач визнає факт здійснення господарської операції.

Щодо відмови позивачу у наданні бюджетного відшкодування на 1020 грн, позивач зазначає, що сума 1020 грн була оскаржена у судовому порядку, а відтак є неузгодженою та не може вважатись податковим боргом і не може вираховуватись при наданні бюджетного відшкодування ПДВ.

З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.01.2023 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами (т. 1 а.с. 183).

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги заперечив та зазначив, що перевіркою встановлено факт включення ТзОВ Верба-ВВ до складу податкового кредиту відповідних періодів податкових накладних, які містять розбіжності у застосуванні кодів УКТЗЕД. Серед них, податкові накладні від постачальників ДП Клесівське лісове господарство, ДП Дубенське лісове господарство, ДП Славутське лісове господарство. Вказаний, у вищенаведених податкових накладних код УКТЗЕД 4403 застосовується до товарів Лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою або заболонню, або начорно брусовані або не брусовані. Проте, номенклатура товарів вказана у податкових накладних «деревина паливна пв дуб», «деревина паливна пв граб», «деревина паливна пв берест», «деревина паливна пв черешня», «деревина паливна пв ясен», «деревина паливна пв сосна», що відповідає коду УКТЗЕД 4401 Деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок, сучків тощо. Таким чином, податкові накладні, що містять помилки у коді товару згідно з УКТ ЗЕД не дають змоги у повній мірі ідентифікувати здійснену операцію, а, отже, не можуть бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у них, до складу податкового кредиту.

Також перевіркою встановлено розбіжності у застосуванні опису товарів/послуг та коду УКТЗЕД, які унеможливлюють ідентифікацію товару, придбаного у постачальника ДП Дубенське лісове господарство згідно податкових накладних № 11 від 02.05.2022, № 313 від 11.05.2022, №352 від 12.05.2022, №387 від 13.05.2022, №767 від 24.05.2022, №859 від 27.05.2022, №860 від 27.05.2022, №896 від 30.05.2022.

Відповідно, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Верба-ВВ» п.44.1 ст.44, п. 198.6 ст. 198, абз. «б», «в» п.200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПКУ, що привезло до завищення суми податкового кредиту: по ДП "Клесівське лісове господарство" у Декларації за травень 2022 року на суму ПДВ 17805 грн, що в свою чергу призвело до завищення на цю ж суму суми від`ємного значення (р. 19 Декларації), до завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 12452 грн та до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду рядок 21 декларації за травень 2022 року на суму 5353 грн; по ДП "Дубенське лісове господарство» у Декларації за травень 2022 року на суму ПДВ 51055 грн, що в свою чергу призвело до завищення на цю ж суму суми від`ємного значення (р.19 Декларації), до завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 47654 грн, та до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду рядок 21 декларації за травень 2022 року на суму 3401 грн; по ДП "Славутське лісове господарство» у Декларації за травень 2022 року на суму ПДВ 2108 грн, що в свою чергу призвело до завищення суми від`ємного значення (р.19 Декларації) та суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду рядок 21 декларації за травень 2022 року на суму 2108 грн.

До від`ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточною звітного періоду (р. 16 декларації) у травні 2022 року ТОВ «Верба-ВВ» включено ПДВ у сумі 26358 грн, сформовану від ДП "Ізяславське лісове господарство» з періодом виникнення від`ємного значення за січень 2022 року.

Стосовно твердження позивача про те, що контролюючий орган нібито не мав права посилатися на акт попередньої перевірки, зазначає, що на момент винесення податкових повідомлень - рішень, які є предметом розгляду даної справи, податкові повідомлення - рішення, які були винесені на підставі акту перевірки від 18.10.2022 № 6463/07-03/39231747 не оскаржувалися позивачем в судовому порядку та на день подання відзиву такі податкові повідомлення - рішення не скасовані в судовому порядку.

Також вказує на те, що перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування на суму 1020 грн, оскільки на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 11.11.2022 №0051800703 у ТзОВ «Верба-ВВ» згідно з даними ІКП був наявний податковий борг в сумі 1020 грн.

З урахуванням вказаного представник ГУ ДПС у Волинській області просив у задоволенні позову відмовити повністю (т. 1 а.с. 186-191).

Позивач у відповіді на відзив не погодився з аргументами відповідача з підстав, наведених у позовній заяві та зазначив, що останній не довів жодними належними, допустимими доказами обґрунтованість своєї правової позиції (т. 1 а.с. 196-199).

Крім того, учасники справи не зверталися із клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Суд звертає увагу, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Відтак, заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи за участю представника відповідача не підлягало судом вирішенню по суті.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу від 20.09.2022 №1538-п (т. 1 а.с.18), направлень на перевірку від 20.09.2022 №2673, №2675, в період з 28.09.2022 по 11.10.2022 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ Верба-ВВ з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість, яке виникло за період з січня по травень 2022 року, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, про що складено акт від 18.10.2022 №6463/07-01/39231747 (т. 1 а.с.19-34).

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2022 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення платником податків:

- пункту 44.1 статті 44, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, абзаців «б», «в» пункту 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України, підпункту 3 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ 28.01.2016 №21, що призвело до завищення суми податкового кредиту у декларації за травень 2022 року на суму ПДВ 243 597 грн., що в свою чергу призвело до завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 86464 грн., та до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 157 133 грн;

- абз. «б» пункту 200.4 статті 200, абзацу «в» пункту 200.14 статті 200 ПК України, внаслідок чого позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку у податковій декларації за травень 2022 року на суму 1020 грн.

В подальшому товариством були отримані податкові повідомлення-рішення від 11.11.2022 № 0051790703, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 86464 грн та застосовано штрафні санкції у сумі 8646,40 грн; від 11.11.2022 № 0051810703, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 157133 грн та від 11.11.2022 № 0051800703, яким відмовлено у відшкодуванні ПДВ у розмірі 1020 грн (т. 1 а.с.41-50).

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 ПК України ).

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

За приписами підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Позивач не заперечує наявність підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

У той же час, вирішуючи питання щодо правомірності прийнятих відповідачем за результатами проведеної перевірки податкових повідомлень-рішень від 11.11.2022 № 0051790703, № 0051810703 в частині завищення від`ємного значення ПДВ на суму 5353,00 грн (ДП Клесівське лісове господарство), 3401,00 грн (ДП Дубенське лісове господарство), 2107,93 грн (ДП Славутське лісове господарство) та № 0051800703, суд враховує наступне.

Згідно з підпунктами 14.1.18, 14.1.178, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Відповідно до підпунктів а та б пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

За правилами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Пунктом 198.5 статті 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За приписами пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів/послуг, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна із заповненням всіх обов`язкових реквізитів.

Крім того, пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Пунктом 85.4 статті 85 ПК України передбачено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Згідно з частинами першою - третьою статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 з наступними змінами та доповненнями (далі - Положення №88), згідно з якими первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до пункту 2.4 Положення №88 первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов`язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам (підпункти 2.15, 2.16 пункту 2 Положення №88).

При цьому, податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тобто для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №814/328/15.

Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. При цьому, право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

У свою чергу, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з ПДВ, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Так, в ході проведеної документальної позапланової виїзної перевірки було встановлено завищення ТзОВ Верба-ВВ податкового кредиту ПДВ за травень 2022 року на загальну суму 926891 грн, що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації.

Так, перевіркою показників, відображених в рядках 10-17 Декларації за травень 2022 року встановлено, що на формування цих показників вплинуло здійснення операцій з придбання ТМЦ та послуг на митній території України та за її межами за період грудень 2021 року, січень-травень 2022 року.

Як слідує з акту перевірки, згідно з даними Декларації та з урахуванням уточнюючого розрахунку, операції з придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності становлять: за основною ставкою - 2772256 грн, обсяги придбання без ПДВ 13861281 грн, що не відповідає даним перевірки.

Щодо операцій з придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з мстою їх використання у межах господарської діяльності (р. 10.1 декларації) встановлено наступне. За даними платника дозволений податковий кредит становить 2772256 грн., за даними перевірки - 2701288 грн., відхилення - 70 968 грн.

Перевіркою встановлено факт включення ТОВ «Верба-ВВ» до складу податкового кредиту Декларації за травень 2022 року податкових накладних, які містять розбіжності у зазначенні обов`язкових реквізитів від постачальників ДП «Клесівське лісове господарство» № 72 від 12.05.2022, № 409 від 24.05.2022, № 483 від 30.05.2022, ДП «Дубенське лісове господарство» № 11 від 02.05.2022 № 313 від 11.05.2022, № 352 від 12.05.2022, №387 від 13.05.2022, №767 від 24.05.2022, №859 від 27.05.2022, № 860 від 27.05.2022, № 896 від 30.05.2022 та ДП «Славутське лісове господарство» № 396 від 21.02.2022, а саме у вказаних податкових накладних наявні розбіжності у застосуванні кодів УКТ ЗЕД. Так, на думку контролюючого органу, вказаний у податкових накладних код УКТЗЕД 4403 застосовується до товарів Лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою або заболонню, або начорно брусовані або не брусовані, проте, номенклатура товарів вказана у податкових накладних «деревина паливна пв дуб», «деревина паливна пв граб», «деревина паливна пв берест», «деревина паливна пв черешня», «деревина паливна пв ясен», «деревина паливна пв сосна», що відповідає коду УКТЗЕД 4401 Деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок, сучків тощо.

Водночас, перевіркою встановлено розбіжності у застосуванні опису (номенклатури) товарів/послуг, придбаних у ДП «Дубенське лісове господарство» згідно податкових накладних та ТТН-ліс. Так, у податковій накладній № 352 від 12.05.2022 зазначено номенклатуру товару: деревина дров`яна пв граб (carp)- 4,096 m3, деревина дров`яна пв граб (carp)- 10,624 m3, деревина дров`яна пв граб (carp) ~ 15,36 m3, однак згідно ТТН-ліс РВЖ №040319 від 12.05.2022 ТОВ «Верба-ВВ» придбана деревина дров`яна ПВ Граб - 15,36м3; деревина дров`яна ПВ Клен гостр - 4,096мЗ; деревина дров`яна ПВ дуб 10,624м3; у податковій накладній № 767 від 24.05.2022 зазначено номенклатуру товару деревина дров`яна пв берест (ulm) - 5,12 m3, деревина дров`яна пв ясен (frex) - 10,24 m3, деревина дров`яна пв ясен (frex) - 14,08 m3, проте, згідно ТТН-ліс РВЖ №030231 від 24.05.2022 ТОВ «Верба-ВВ» придбана деревина дров`яна ПВ Клен гостр - 10,24м3; деревина дров`яна ПВ Берест - 5,12 м 3; деревина дров`яна ПВ ясен - 14,08м3; у податковій накладній № 859 від 27.05.2022 зазначено номенклатуру товару деревина дров`яна пв граб (carp) - 13,312мЗ, деревина дров`яна пв граб (carp) - 23,398м3, однак згідно ТТН-ліс РВЖ №040422 від 27.05.2022 ТОВ «Верба-ВВ» придбана деревина дров`яна ПВ граб - 13,312м3; деревина дров`яна ПВ черешня-23,398 м3.

Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку, що податкова накладна, що містить помилки у коді товару згідно з УКТ ЗЕД (у тому числі, якщо помилка наявна хоч в одній цифрі коду товару згідно з УКТ ЗЕД та незалежно від того, яку кількість цифр такого коду зазначено платником ПДВ у відповідному рядку податкової накладної: 4 чи 7, не дає змоги у повній мірі ідентифікувати здійснену операцію, а, отже, не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту.

Відповідно, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Верба-ВВ» п.44.1 ст.44, п. 198.6 ст. 198, абз. «б», «в» п.200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПКУ, що привезло до завищення суми податкового кредиту:

по ДП "Клесівське лісове господарство" у Декларації за травень 2022 року на суму ПДВ 17805 грн, що в свою чергу призвело до завищення на цю ж суму суми від`ємного значення (р. 19 Декларації), до завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 12452 грн та до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду рядок 21 декларації за травень 2022 року на суму 5353 грн;

по ДП "Дубенське лісове господарство» у Декларації за травень 2022 року на суму ПДВ 51055 грн, що в свою чергу призвело до завищення на цю ж суму суми від`ємного значення (р.19 Декларації), до завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 47654 грн, та до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду рядок 21 декларації за травень 2022 року на суму 3401 грн;

по ДП "Славутське лісове господарство» у Декларації за травень 2022 року на суму ПДВ 2108 грн, що в свою чергу призвело до завищення суми від`ємного значення (р.19 Декларації) та суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду рядок 21 декларації за травень 2022 року на суму 2108 грн.

З даного приводу суд зазначає, що 11.04.2022 між ТзОВ Верба-ВВ (покупець) та ДП «Клесівське лісове господарство» (продавцеь) укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №17/17 (т. 1 а.с.164-165), відповідно до умов якого, за результатами проведення аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 2 кварталу 2022 року, який відбувся 11.04.2022, продавець передає у власність на умовах франко-склад продавця (франко-нижній склад, франко-проміжний) необроблену деревину (далі товар), за номерами лотів /п.4.1./, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

На виконання умов договору, ДП «Клесівське лісове господарство» було передано ТзОВ Верба-ВВ деревину дров`яну ПВ дуб на загальну суму 106830,05 грн., що підтверджується ТТН від 04.05.2022, від 30.05.2022, від 12.05.2022 (т. 1 а.с.178-180).

У свою чергу, ТзОВ Верба-ВВ здійснило ДП «Клесівське лісове господарство» оплату за придбану лісопродукцію, що підтверджується платіжними дорученнями від 12.05.2022 № 1593 на суму 40000,00 грн, від 25.05.2022 № 1883 на суму 15627,96 грн та від 31.05.2022 № 1997 на суму 34710,32 грн (т. 1 а.с.181, 182 зворот).

За даним фактом, продавець виписав та зареєстрував в ЄРПН податкові накладні від 24.05.2022 № 409 на загальну суму 32119,73 грн, в т.ч. ПДВ 5353,28 грн, від 30.05.2022 № 483 на загальну суму 34710,34 грн, в т.ч. ПДВ 5785,06 грн та від 12.05.2022 № 72 на загальну суму 39999,98 грн, в т.ч. ПДВ 6666,66 грн (т.1 а.с. 167-168, 170).

При цьому код товару УКТЗЕД у вказаних податкових накладних зазначено 4403.

Також, 11.04.2022 між ТзОВ Верба-ВВ (покупець) та ДП «Дубенське лісове господарство» (продавець) укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №16/16 з додатковою угодою № 1 від 12.05.2022 (т. 1 а.с.129-132), відповідно до умов якого, за результатами проведення аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 2 кварталу 2022 року, який відбувся 11.04.2022, продавець передає у власність на умовах франко-склад продавця (франко-нижній склад, франко-проміжний) необроблену деревину (далі товар), за номерами лотів /п.4.1./, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

На виконання умов договору, ДП «Дубенське лісове господарство» було передано ТзОВ Верба-ВВ деревину дров`яну ПВ дуб, граб, берест, ясен, черешня на загальну суму 306332,35 грн., що підтверджується ТТН-ліс від 11.05.2022, від 12.05.2022, від 13.05.2022, від 24.05.2022, від 27.05.2022, від 30.05.2022, від 15.07.2022 (т. 1 а.с.154-161).

У свою чергу, ТзОВ Верба-ВВ здійснило ДП «Дубенське лісове господарство» оплату за придбану лісопродукцію, що підтверджується платіжними дорученнями від 02.05.2022 № 1370 на суму 47392,25 грн, від 13.05.2022 № 1639 на суму 78374,17 грн, від 16.05.2022 № 1663 на суму 36664,71 грн, від 25.05.2022 № 1884 на суму 38272,45 грн та від 30.05.2022 № 1961 на суму 150000,00 (т. 1 а.с.161-163).

За даним фактом, продавець виписав та зареєстрував в ЄРПН податкові накладні від 02.05.2022 № 11 на загальну суму 3021,01 грн, в т.ч. ПДВ 503,50 грн, від 11.05.2022 № 313 на загальну суму 36249,28 грн, в т.ч. ПДВ 6041,55 грн, від 12.05.2022 № 352 на загальну суму 39103,88 грн, в т.ч. ПДВ 6517,31 грн, від 13.05.2022 № 387 на загальну суму 39686,28 грн, в т.ч. ПДВ 6614,38 грн, від 24.05.2022 № 767 на загальну суму 38217,89 грн, в т.ч. ПДВ 6378,89 грн, від 27.05.2022 № 859 на загальну суму 47722,85 грн, в т.ч. ПДВ 7953,81 грн, від 27.05.2022 № 860 на загальну суму 42398,08 грн, в т.ч. ПДВ 7066,35 грн, від 30.05.2022 № 896 на загальну суму 59879,08 грн, в т.ч. ПДВ 9979,85 грн (т.1 а.с. 134-150). Код товару УКТЗЕД у вказаних податкових накладних зазначено 4403.

В свою чергу, 08.02.2022 між ТзОВ Верба-ВВ (покупець) та ДП «Славутське лісове господарство» (продавець) укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №61/0802-3103 (т. 1 а.с.101-104), відповідно до умов якого, за результатами проведення основного аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 1 кварталу 2022 року, який відбувся 08.02.2022, продавець передає у власність на умовах франко-проміжного складу продавця (далі товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

На виконання умов договору, ДП «Славутське лісове господарство» було передано ТзОВ Верба-ВВ деревину дров`яну ПВ сосна на загальну суму 12647,60 грн.

ТзОВ Верба-ВВ здійснило ДП «Славутське лісове господарство» оплату за придбану лісопродукцію, що підтверджується платіжним дорученням від 21.02.2022 № 26100 на суму 12647,60 грн (т. 1 а.с.116).

За даним фактом, продавець виписав та зареєстрував в ЄРПН податкову накладну від 21.02.2022 № 396 на загальну суму 12647,60 грн, в т.ч. ПДВ 2107,93 грн (т. 1 а.с. 106). Код товару УКТЗЕД у вказаній податковій накладній зазначено 4403.

На думку суду, подані позивачем для перевірки та до суду зазначені вище первинні документи підтверджують реальність господарських операцій між ТзОВ Верба-ВВ та ДП «Клесівське лісове господарство», ДП «Дубенське лісове господарство», ДП «Славутське лісове господарство» щодо поставки товару. Вказані первинні документи відповідають загальним вимогам, визначеним статтею 9 Закону №996-XIV, та відсутні підстави ставити під сумнів їх справжність та достовірність відображених у них даних.

Щодо тверджень відповідача про невірне визначення продавцем у податкових накладних коду УКТЗЕД 4403, замість, на думку контролюючого органу, коду УКТЗЕД 4401, суд зауважує, що помилки в зазначенні коду УКТЗЕД в податковій накладній не можуть бути підставою для визнання господарської операції такою, що не відбулась, за умови, якщо така господарська операція підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку.

Абзацом 2 пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (абзац 3 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно з абзацом 9 пункту 201.10 статті 201 ПК України якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту (абзац дев`ятнадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Суд зазначає, що відповідачем не заперечується факт господарських операцій та реєстрації у ЄРПН, поданих контрагентами позивача податкових накладних, за якими контролюючий орган не визнає право ТзОВ Верба-ВВ на формування податкового кредиту.

При цьому, згідно податкових накладних від № 72 від 12.05.2022, № 409 від 24.05.2022, № 483 від 30.05.2022, № 11 від 02.05.2022 № 313 від 11.05.2022, № 352 від 12.05.2022, №387 від 13.05.2022, №767 від 24.05.2022, №859 від 27.05.2022, № 860 від 27.05.2022, № 896 від 30.05.2022 та № 396 від 21.02.2022 можливо правильно встановити покупця та продавця товару, опис (номенклатуру) товарів, дані щодо кількості та вартості товару, дату операції.

Разом з тим, контролюючий орган не повідомляв позивача про виявлення розбіжностей між реєстром отриманих податкових накладних покупця з даними його контрагента, а реальність здійснення господарських операцій за спірними податковими накладними відповідачем не оспорюється.

Таким чином, факт реєстрації податкових накладних, складених ДП «Клесівське лісове господарство», ДП «Дубенське лісове господарство» та ДП «Славутське лісове господарство» під час реалізації в адресу позивача деревини дров`яної в ЄРПН, спростовує наявність будь яких помилок під час їх заповнення та порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 ПК України.

Верховний Суд у постановах від 04.09.2020 у справі №810/657/17, від 27.02.2020 у справі №825/785/16, від 25.02.2020 у справі №818/1643/16, від 09.04.2019 у справі №815/2640/15 та від 04.09.2018 у справі №3818/1172/17, від 18.02.2021 у справі №816/1006/17, від 16.03.2021 у справі №520/3888/19 зазначив, що самого по собі неправильного зазначення коду УКТ ЗЕД або його відсутності недостатньо для висновку про безтоварність господарської операції. Формальні недоліки в оформленні податкової накладної не є безумовною підставою для позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

В постанові від 20.06.2018 у справі №819/1383/17 Верховний Суд дійшов висновку, що факт реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, відсутність квитанцій про їх неприйняття є свідченням наявності у платника податків підстав для формування сум податкового кредиту за такими податковими накладними. Відсутність у таких податкових накладних такого реквізиту, як код УКТ ЗЕД за обставин реєстрації таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних є наслідком неналежного виконання контролюючим органом при такій реєстрації своїх обов`язків, а тому подальше виключення сум податкового кредиту за такими податковими накладними, як і застосування до цього платника податків штрафних санкцій є неправомірним, так як за змістом вказаних норм обов`язок перевірки податкових накладних на відповідність пункту 201.10 статті 201 ПК України при їх реєстрації покладений на контролюючий орган.

Крім того, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи. Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов`язки, не передбачені чинним законодавством. Отже, позивач не повинен зазнавати негативних наслідків від імовірних порушень, допущених його контрагентом та контрагентами останнього.

Відтак позивач як покупець не може нести відповідальність за правильність заповнення податкових накладних його контрагентом у вигляді позбавлення права на податковий кредит за такими податковими накладними.

Більше того, суд погоджується з твердженнями позивача, що придбаний товар «деревина паливна пв дуб», «деревина паливна пв граб», «деревина паливна пв берест», «деревина паливна пв черешня», «деревина паливна пв ясен», «деревина паливна пв сосна» має класифікуватися саме за кодом УКЗЕД 4403, а не 4401, як вважає контролюючий орган, оскільки код УКТЗЕД 4401 застосовується до товарів деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок, сучків або в аналогічних формах; деревна тріска або стружка; тирса та відходи деревини, агломеровані або неагломеровані, у вигляді колод, полін, брикетів, гранул або в аналогічних формах: деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок, сучків або в аналогічних формах, разом з тим, код УКТЗЕД 4403 застосовується до товарів лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою або заболонню, або начорно брусовані або небрусовані: оброблені фарбою, протруювачами, креозотом або іншими консервантами.

Суд звертає увагу, що деревина паливна це груда лісових матеріалів, що використовується як паливо у процесі приготування їжі, опалення або виробництва енергії. У свою чергу, деревина дров`яна промислового використання лісоматеріали хвойних та листяних порід деревини у вигляді колод, очищених від сучків, як правило з корою, призначені для промислового використання у виробництві теплової та електроенергії, трісок, стружок, піролізу, гідролізу тощо.

Щодо виявлених розбіжностей у номенклатурі товару, зазначеній в податкових накладних та ТТН-ліс ДП «Дубенське лісове господарство», то суд зазначає, що ДП «Дубенське лісове господарство» було подано розрахунки коригування від 12.05.2022 № 1002 до податкової накладної від 12.05.2022 №352, від 24.05.2022 № 1003 до податкової накладної від 24.05.2022 №767, від 27.05.2022 № 1004 до податкової накладної від 27.05.2022 №859 в частині визначення номенклатури товару (т. 1 а.с. 137, 146, 148).

Позивачем на підставі отриманої від ДП «Дубенське лісове господарство» інформації та сформованих додаткових документів, приведено у відповідність дані бухгалтерського та податкового обліку по придбаному товару та повідомлено податковий орган з наданням належним чином завірених копій відповідних документів, що не заперечується контролюючим органом.

Відтак, на думку суду, позивачем були надані контролюючому органу всі витребувані ним первинні бухгалтерські та інші документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій за період, що перевірявся.

Відтак, відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації, які б підтверджували факт завищення позивачем податкового кредиту у розмірі 243597 грн, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 86464,00 грн. та до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного, зокрема, по господарських операціях з ДП «Клесівське лісове господарство» на суму 5353 грн, з ДП «Дубенське лісове господарство» на суму 3401 грн та з ДП «Славутське лісове господарство» на суму 2107,93 грн.

Також як слідує з акту перевірки, до від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту поточного звітного періоду у рядку 16.1 декларації у травні 2022 року ТОВ «Верба-ВВ» включено суму ПДВ у сумі 26358 грн сформовану від ДП «Ізяславське лісове господарство» із періодом виникнення від`ємного значення за січень 2022 року.

При цьому, перевірка достовірності показника рядка 16.1 такої декларації має проводитися через оцінку показників рядка 21 декларацій з ПДВ за попередні звітні періоди. Разом з тим, з врахуванням попередньої перевірки ТзОВ «Верба-ВВ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за січень 2022 року (акт від 15.07.2022 № 2544/07-01/39231747), рядок 16.1 декларації за січень 2022 року становить 1198003 грн.

Актом перевірки від 15.07.2022 № 2544/07-01/39231747 встановлено завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду на загальну суму 26358 грн по податкових накладних ДП «Ізяславське лісове господарство», то відповідно сума бюджетного відшкодування 26358 грн з періодом виникнення від`ємного значення за січень 2022 року заявлена з порушенням вимог абзацу «а» підпункту 200.4 пункту 200.14 статті 200 ПК України, що призвело до завищення показника рядка 20.2.1 декларації за травень 2022 року на суму 26358 грн.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженонаказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за№ 159/28289 (далі- Порядок№21).

Згідно з пунктом 5 підрозділу 4 Розділу II «Податковий кредит» Розділу V Порядку №21 у рядку 16 відображається від`ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду.

У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період.

Тобто, значення рядку 16.1 декларації за травень 2022 року переноситься із рядка 21 податкової декларації за попередній звітний період, отже не обраховується знову на підставі первинних документів, а лише переноситься із податкової звітності попереднього періоду.

Відповідачем вже було здійснено перевірку суми ПДВ заявленого позивачем до бюджетного відшкодування за липень 2021 року січень 2022 року, що підтверджується актом документальної перевірки від 15.07.2022 № 2544/07-01/39231747.

Відповідно, правомірність показника рядку 16.1 декларації з ПДВ за січень 2022 року не може перевірятись на підставі первинних документів під час позапланової перевірки за травень 2022 року, з огляду на те, що в такому випадку здійснюється арифметична перевірка відповідності суми у рядку 16.1 податкової декларації за квітень шляхом співставлення суми у рядку 21 податкової декларації за травень, а правомірність формування показника рядка 21 податкової декларації за травень 2022 року може бути перевірена лише при проведенні перевірки за вказаний період, а не при перевірці іншого податкового періоду січня 2022 року.

Таким чином, в межах перевірки контролюючий орган має право перевіряти лише показники податкової звітності за травень 2022 року, а перевірка відповідності сформованого у попередні періоди показника рядка 21 знаходиться поза межами вказаної перевірки.

При цьому, суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Так судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі акту перевірки від 15.07.2022 № 2544/07-01/39231747 оскаржені ТзОВ «Верба-ВВ» у судовому порядку.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 у справі № 140/8346/22 за позовом ТзОВ «Верба-ВВ» до ГУ ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень позов задоволено; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 10.08.2022 №0024630701, від 10.08.2022 №0024650701, від 10.08.2022 №0024670701, від 27.06.2022 №0018080703. Вказане рішення суду на даний час не набрало законної сили. Отже, вказані податкові повідомлення-рішення є не узгодженими.

З урахуванням встановлених судом фактичних обставин, перевірених доказами, та аналізу норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що викладені в акті перевірки від 18.10.2022 №6463/07-01/39231747 висновки контролюючого органу не знайшли своє підтвердження в ході з`ясування обставин у справі по суті, а тому позов належить задовольнити шляхом прийняття рішення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.11.2022 № 0051790703, яким завищено суму бюджетного відшкодування в розмірі 86464 грн та застосовано штрафні санкції на суму 8646,40 грн, № 0051810703 в частині завищення від`ємного значення ПДВ на суму 5353,00 грн (ДП Клесівське лісове господарство), на суму 3401,00 грн (ДП Дубенське лісове господарство), на суму 2107,93 грн (ДП Славутське лісове господарство).

Щодо податкового повідомлення-рішення від 11.11.2022 № 0051800703, яким відмовлено у бюджетному відшкодуванні на суму 1020,00 грн, то суд зазначає наступне.

Як слідує з оскаржуваного рішення, перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 декларації) встановлено, що згідно ІКП ІКС «Податковий блок» у ТОВ «Верба-ВВ» станом на 18.10.2022 (дату перевірки) наявний податковий борг по платежу 21081103 «Адмін. штрафи та інші санкції» в сумі 1020 грн (донараховано штрафні санкції за актом перевірки податкове повідомлення-рішення від 27.06.2022 № 0018080703, чим порушено абз. «б» пункту 200.4 статті 200, абзацу «в» пункту 200.14 статті 200 ПК України, оскільки згідно пункту 200.12. статті 200 ПК України у платника наявний податковий борг, тому бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.

Суд зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 27.06.2022 № 0018080703, яким до ТзОВ «Верба-ВВ» застосовано штрафні санкції у сумі 1020 грн на підставі акту від 24.06.2022 №388/07-03/39231747 у зв`язку з ненаданням до перевірки на запит контролюючого органу від 23.06.2022 №2 документів, які стосувалися періоду діяльності ТзОВ Верба-ВВ з липня 2021 року по жовтень 2021 року було оскаржене останнім в судовому порядку та рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27.03.2023 у справі № 140/8346/22 визнане протиправним та скасоване. Рішення суду від 27.03.2023 у справі № 140/8346/22 на даний час не набрало законної сили.

Відповідно до пункту56.1 статті 56 ПК Українирішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацом другим підпункту56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК Українипередбачено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Згідно з підпунктом «е» пункту176.1 статті 176 ПК Україниплатники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

За приписами підпункту14.1.175пункту14.1статті14 ПК Україниподатковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Аналіз зазначених норм закону свідчить, що у платника податку виникає безумовний обов`язок зі сплати грошового зобов`язання після його узгодження. Несплачена сума грошового зобов`язання у встановлений законом строк є податковим боргом.

Отже, враховуючи те, що сума грошових зобов`язань у розмірі 1020,00 грн є неузгодженою, відповідно не може вважатись податковим боргом та не може бути вирахувана при наданні бюджетного відшкодування, а тому податкове повідомлення-рішення від 11.11.2022 № 0051800703 є також протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що відповідачем не підтверджено висновки, встановлені під час перевірки, не надано належної оцінки первинним документам наданим позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 11.11.2022 № 0051790703, № 0051810703 в частині завищення від`ємного значення ПДВ на суму 5353,00 грн (ДП Клесівське лісове господарство), 3401,00 грн (ДП Дубенське лісове господарство), 2107,93 грн (ДП Славутське лісове господарство) та № 0051800703 підлягають скасуванню, оскільки їх правомірність не знайшла підтвердження при розгляді справи судом.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплатив судовий збір у розмірі 2684,00 грн. згідно із платіжною інструкцією від 10.01.2023 № 162. Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 2684,00 грн.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 245, 246, 295, 297 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Волинській області від 11.11.2022 № 0051790703, № 0051800703, № 0051810703 в частині завищення від`ємного значення ПДВ на суму 5353,00 грн (ДП Клесівське лісове господарство), на суму 3401,00 грн (ДП Дубенське лісове господарство), на суму 2107,93 грн (ДП Славутське лісове господарство).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Верба-ВВ за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір в сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ВЕРБА-ВВ (45063, Волинська обл., с. Любитів, вул. Вокзальна, 9, ідентифікаційний код 39231747).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський м-н, 4, код ЄДРПОУ 44106679).

СуддяР.С. Денисюк