Постанова

від 28.09.2023 по справі 140/393/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2023 рокуСправа № 140/393/23 пров. № А/857/9478/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідач Качмара В.Я.,

суддів Довгополова О.М., Затолочного В.С.,

при секретарі судового засідання Юрченко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕРБА-ВВ» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року (суддя Денисюк Р.С., м.Луцьк), -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕРБА-ВВ» (далі ТОВ) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі Головне управління) в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 11.11.2022 №№0051790703, 0051810703, 00518100703 (далі ППР №№907, 107, 007 відповідно).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В доводах апеляційної скарги обмежившись виключно цитуванням обставин справи, що викладені у рішенні суду, вказує на нереальність господарських операцій позивача з його контрагентами та наявність суттєвих помилок у документах, що підтверджують зміст такої операції.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує вимоги такої, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що правомірність оскаржуваних ППР не знайшла підтвердження при розгляді справи судом.

Такі висновки суду першої інстанції, відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ТОВ 29.05.2014 зареєстровано Ковельською міською радою, 03.05.2014 взято на податковий облік в органах державної податкової служби, основний вид діяльності КВЕД 16.10 лісопильне та стругальне виробництво.

У період з 28.09.2022 по 11.10.2022 Головним управлінням проведено документальну позапланову виїзну перевірку щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 18.10.2022 №6463/07-03/39231747 (далі Акт, т.1 а.с.19-40).

У вказаному Акті, контролюючим органом було встановлено порушення позивачем:

пункту 44.1 статті 44, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, абзаців «б», «в» пункту 200.4 статті 200, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі ПК), підпункту 3 пункту 4 розділу V «Порядку заповнення і подання звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України (далі Мінфін) 28.01.2016 №21 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289; Порядок №21), що призвело до завищення суми податкового кредиту у декларації за травень 2022 року на суму ПДВ 243597 грн, що в свою чергу призвело до завищення суми бюджетного відшкодування у розмірі 86464 грн, та до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 157133 грн;

абзацу «б» пункту 200.4 статті 200, абзацу «в» пункту 200.14 статті 200 ПК внаслідок чого позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку у податковій декларації за травень 2022 року на суму 1020 грн.

11.11.2022 на підставі Акта відповідачем прийнято ППР:

№907 яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 86464 грн та застосовано штрафні санкції у сумі 8646,40 грн;

№107 яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 157133 грн;

№007 яким відмовлено у відшкодуванні ПДВ у розмірі 1020 грн (т.1 а.с.41-50).

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з підпунктами 14.1.18, 14.1.178, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Відповідно до підпунктів «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 ПК об`єктом оподаткування податком на додану вартість є: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

За правилами пункту 198.1 статті 198 ПК до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК).

Пунктом 198.5 статті 198 ПК передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За приписами пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Право на нарахування податкового кредиту при придбанні товару (послуг) виникає у платника податків, якщо таке придбання здійснюється з метою використання їх в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, при цьому до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів/послуг, а підставою для нарахування податкового кредиту є видана зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна із заповненням всіх обов`язкових реквізитів.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Пунктом 85.4 статті 85 ПК передбачено, що при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Згідно з частинами першою - третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

При цьому, податковим законодавством не встановлено конкретного переліку первинних документів, які повинні складатися за наслідками тієї чи іншої господарської операції. Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Тобто для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний в первинних документах, наданих платником податків на підтвердження задекларованих сум податкового кредиту (податкових зобов`язань).

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі №814/328/15.

Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. При цьому, право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати податку на додану вартість в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

У свою чергу, обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованих витрат та податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з ПДВ, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний дохід на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Так, в ході проведеної документальної позапланової виїзної перевірки було встановлено завищення ТОВ податкового кредиту ПДВ за травень 2022 року на загальну суму 926891 грн, що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації.

Так, перевіркою показників, відображених в рядках 10-17 Декларації за травень 2022 року встановлено, що на формування цих показників вплинуло здійснення операцій з придбання ТМЦ та послуг на митній території України та за її межами за період грудень 2021 року, січень-травень 2022 року.

Як слідує з Акту перевірки, згідно з даними Декларації та з урахуванням уточнюючого розрахунку, операції з придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності становлять: за основною ставкою - 2772256 грн, обсяги придбання без ПДВ 13861281 грн, що не відповідає даним перевірки.

Щодо операцій з придбання (виготовлення, будівництва, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з мстою їх використання у межах господарської діяльності (р. 10.1 декларації) встановлено наступне. За даними платника дозволений податковий кредит становить 2772256 грн, за даними перевірки - 2701288 грн, відхилення - 70 968 грн.

Перевіркою встановлено факт включення ТОВ до складу податкового кредиту декларації за травень 2022 року податкових накладних, які містять розбіжності у зазначенні обов`язкових реквізитів від постачальників Державне підприємство (далі ДП) «Клесівське лісове господарство» (далі КЛГ) від 12.05.2022 № 72, 24.05.2022 № 409, 30.05.2022 № 483, ДП «Дубенське лісове господарство» (далі ДЛГ) від 02.05.2022 № 11, 11.05.2022 № 313, 12.05.2022 № 352, 13.05.2022 №387, 24.05.2022 №767, 27.05.2022 №859, 27.05.2022 № 860, 30.05.2022 № 896 та ДП «Славутське лісове господарство» (далі СЛГ) від 21.02.2022 № 396, а саме у вказаних податкових накладних наявні розбіжності у застосуванні кодів УКТ ЗЕД. На думку контролюючого органу, вказаний у податкових накладних код УКТЗЕД 4403 застосовується до товарів «Лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою або заболонню, або начорно брусовані або не брусовані», проте, номенклатура товарів вказана у податкових накладних «деревина паливна пв дуб», «деревина паливна пв граб», «деревина паливна пв берест», «деревина паливна пв черешня», «деревина паливна пв ясен», «деревина паливна пв сосна», що відповідає коду УКТЗЕД 4401 «Деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок, сучків тощо».

Водночас, перевіркою встановлено розбіжності у застосуванні опису (номенклатури) товарів/послуг, придбаних у ДЛГ згідно податкових накладних та ТТН-ліс. Так, у податковій накладній від 12.05.2022 № 352 зазначено номенклатуру товару: деревина дров`яна пв граб (carp)- 4,096 m3, деревина дров`яна пв граб (carp)- 10,624 m3, деревина дров`яна пв граб (carp) ~ 15,36 m3, однак згідно ТТН-ліс РВЖ від 12.05.2022 №040319, ТОВ придбана деревина дров`яна ПВ Граб - 15,36м3; деревина дров`яна ПВ Клен гостр - 4,096мЗ; деревина дров`яна ПВ дуб 10,624м3; у податковій накладній № 767 від 24.05.2022 зазначено номенклатуру товару деревина дров`яна пв берест (ulm) - 5,12 m3, деревина дров`яна пв ясен (frex) - 10,24 m3, деревина дров`яна пв ясен (frex) - 14,08 m3, проте, згідно ТТН-ліс РВЖ №030231 від 24.05.2022 ТОВ придбана деревина дров`яна ПВ Клен гостр - 10,24м3; деревина дров`яна ПВ Берест - 5,12 м 3; деревина дров`яна ПВ ясен - 14,08м3; у податковій накладній від 27.05.2022 № 859 зазначено номенклатуру товару деревина дров`яна пв граб (carp) - 13,312мЗ, деревина дров`яна пв граб (carp) - 23,398м3, однак згідно ТТН-ліс РВЖ №040422 від 27.05.2022 ТОВ придбана деревина дров`яна ПВ граб - 13,312м3; деревина дров`яна ПВ черешня-23,398 м3.

Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку, що податкова накладна, що містить помилки у коді товару згідно з УКТ ЗЕД (у тому числі, якщо помилка наявна хоч в одній цифрі коду товару згідно з УКТ ЗЕД та незалежно від того, яку кількість цифр такого коду зазначено платником ПДВ у відповідному рядку податкової накладної: 4 чи 7, не дає змоги у повній мірі ідентифікувати здійснену операцію, а, отже, не може бути підставою для віднесення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту.

Відповідно, перевіркою встановлено завищення позивачем суми податкового кредиту:

по КЛГ у Декларації за травень 2022 року на суму ПДВ 17805 грн, що в свою чергу призвело до завищення на цю ж суму суми від`ємного значення (р. 19 Декларації), до завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 12452 грн та до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду рядок 21 декларації за травень 2022 року на суму 5353 грн;

по ДЛГ у Декларації за травень 2022 року на суму ПДВ 51055 грн, що в свою чергу призвело до завищення на цю ж суму суми від`ємного значення (р.19 Декларації), до завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 47654 грн, та до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду рядок 21 декларації за травень 2022 року на суму 3401 грн;

по ДП СЛГ у Декларації за травень 2022 року на суму ПДВ 2108 грн, що в свою чергу призвело до завищення суми від`ємного значення (р.19 Декларації) та суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду рядок 21 декларації за травень 2022 року на суму 2108 грн.

З приводу господарських відносин між зазначеними вище контрагентами матеріалами справи підтверджується те, що 11.04.2022 між ТОВ (покупець) та КЛГ (продавець) укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №17/17 (т. 1 а.с.164-165), відповідно до умов якого, за результатами проведення аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 2 кварталу 2022 року, який відбувся 11.04.2022, продавець передає у власність на умовах франко-склад продавця (франко-нижній склад, франко-проміжний) необроблену деревину (далі товар), за номерами лотів (пункт 4.1), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

На виконання умов договору, КЛГ було передано позивачу деревину дров`яну ПВ дуб на загальну суму 106830,05 грн, що підтверджується ТТН від 04.05.2022, від 30.05.2022, від 12.05.2022 (т. 1 а.с.178-180).

У свою чергу, ТОВ здійснило КЛГ оплату за придбану лісопродукцію, що підтверджується платіжними дорученнями від 12.05.2022 № 1593 на суму 40000 грн, від 25.05.2022 № 1883 на суму 15627,96 грн та від 31.05.2022 № 1997 на суму 34710,32 грн (т. 1 а.с.181, 182 зворот).

За даним фактом, продавець виписав та зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) податкові накладні від 24.05.2022 № 409 на загальну суму 32119,73 грн, в т.ч. ПДВ 5353,28 грн, від 30.05.2022 № 483 на загальну суму 34710,34 грн, в т.ч. ПДВ 5785,06 грн та від 12.05.2022 № 72 на загальну суму 39999,98 грн, в т.ч. ПДВ 6666,66 грн (т.1 а.с.167-168, 170).

При цьому код товару УКТЗЕД у вказаних податкових накладних зазначено 4403.

Також, 11.04.2022 між ТОВ (покупець) та ДЛГ (продавець) укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №16/16 з додатковою угодою від 12.05.2022 № 1 (т. 1 а.с.129-132), відповідно до умов якого, за результатами проведення аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 2 кварталу 2022 року, який відбувся 11.04.2022, продавець передає у власність на умовах франко-склад продавця (франко-нижній склад, франко-проміжний) необроблену деревину (далі товар), за номерами лотів (пункт 4.1), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

На виконання умов договору, ДЛГ було передано ТОВ деревину дров`яну ПВ дуб, граб, берест, ясен, черешня на загальну суму 306332,35 грн., що підтверджується ТТН-ліс від 11.05.2022, від 12.05.2022, від 13.05.2022, від 24.05.2022, від 27.05.2022, від 30.05.2022, від 15.07.2022 (т. 1 а.с.154-161).

У свою чергу, позивачем здійснено ДЛГ оплату за придбану лісопродукцію, що підтверджується платіжними дорученнями від 02.05.2022 № 1370 на суму 47392,25 грн, від 13.05.2022 № 1639 на суму 78374,17 грн, від 16.05.2022 № 1663 на суму 36664,71 грн, від 25.05.2022 № 1884 на суму 38272,45 грн та від 30.05.2022 № 1961 на суму 150000,00 (т. 1 а.с.161-163).

За даним фактом, продавець виписав та зареєстрував в ЄРПН податкові накладні від 02.05.2022 № 11 на загальну суму 3021,01 грн, в т.ч. ПДВ 503,50 грн, від 11.05.2022 № 313 на загальну суму 36249,28 грн, в т.ч. ПДВ 6041,55 грн, від 12.05.2022 № 352 на загальну суму 39103,88 грн, в т.ч. ПДВ 6517,31 грн, від 13.05.2022 № 387 на загальну суму 39686,28 грн, в т.ч. ПДВ 6614,38 грн, від 24.05.2022 № 767 на загальну суму 38217,89 грн, в т.ч. ПДВ 6378,89 грн, від 27.05.2022 № 859 на загальну суму 47722,85 грн, в т.ч. ПДВ 7953,81 грн, від 27.05.2022 № 860 на загальну суму 42398,08 грн, в т.ч. ПДВ 7066,35 грн, від 30.05.2022 № 896 на загальну суму 59879,08 грн, в т.ч. ПДВ 9979,85 грн (т.1 а.с.134-150).

Код товару УКТЗЕД у вказаних податкових накладних зазначено 4403.

Також, 08.02.2022 між ТОВ (покупець) та СЛГ (продавець) укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №61/0802-3103 (т. 1 а.с.101-104), відповідно до умов якого, за результатами проведення основного аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 1 кварталу 2022 року, який відбувся 08.02.2022, продавець передає у власність на умовах франко-проміжного складу продавця (далі товар), а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі.

На виконання умов договору, СЛГ було передано ТОВ деревину дров`яну ПВ сосна на загальну суму 12647,60 грн.

Позивачем здійснено СЛГ оплату за придбану лісопродукцію, що підтверджується платіжним дорученням від 21.02.2022 № 26100 на суму 12647,60 грн (т. 1 а.с.116).

За даним фактом, продавець виписав та зареєстрував в ЄРПН податкову накладну від 21.02.2022 № 396 на загальну суму 12647,60 грн, в т.ч. ПДВ 2107,93 грн (т.1 а.с. 106).

Код товару УКТЗЕД у вказаній податковій накладній зазначено 4403.

Вказані первинні документи відповідають загальним вимогам, визначеним статтею 9 Закону №996-XIV, та відсутні підстави ставити під сумнів їх справжність та достовірність відображених у них даних. Протилежного відповідачем в ході розгляду справи не доведено.

Щодо тверджень апелянта про невірне визначення продавцем у податкових накладних коду УКТЗЕД 4403, замість, на думку контролюючого органу, коду УКТЗЕД 4401, то слід вказати, що помилки в зазначенні коду УКТЗЕД в податковій накладній не можуть бути підставою для визнання господарської операції такою, що не відбулась, за умови, якщо така господарська операція підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку.

Абзацом 2 пункту 201.10 статті 201 ПК передбачено, що податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відноситься до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (абзац 3 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно з абзацом 9 пункту 201.10 статті 201 ПК якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту (абзац дев`ятнадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

До того ж, що відповідачем не заперечується факт господарських операцій та реєстрації у ЄРПН, поданих контрагентами позивача податкових накладних, за якими контролюючий орган не визнає право ТОВ на формування податкового кредиту.

При цьому, згідно вище перелічених податкових накладних, що подавались продавцями товару можливо правильно встановити покупця та продавця товару, опис (номенклатуру) товарів, дані щодо кількості та вартості товару, дату операції. Реальність здійснення господарських операцій за спірними податковими накладними відповідачем не оспорюється.

Таким чином, факт реєстрації податкових накладних, складених КЛГ, ДЛГ та СЛГ під час реалізації в адресу позивача деревини дров`яної в ЄРПН, спростовує наявність будь яких помилок під час їх заповнення та порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 ПК.

Верховний Суд у постановах від 4 вересня 2020 року у справі №810/657/17, 18 лютого 2021 року у справі №816/1006/17, 16 березня 2021 року у справі №520/3888/19 зазначив, що самого по собі неправильного зазначення коду УКТ ЗЕД або його відсутності недостатньо для висновку про безтоварність господарської операції. Формальні недоліки в оформленні податкової накладної не є безумовною підставою для позбавлення платника податків права на формування податкового кредиту, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися).

В постанові від 20 червня 2018 року у справі №819/1383/17 Верховний Суд дійшов висновку, що факт реєстрації податкових накладних в ЄРПН, відсутність квитанцій про їх неприйняття є свідченням наявності у платника податків підстав для формування сум податкового кредиту за такими податковими накладними. Відсутність у таких податкових накладних такого реквізиту, як код УКТ ЗЕД за обставин реєстрації таких податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних є наслідком неналежного виконання контролюючим органом при такій реєстрації своїх обов`язків, а тому подальше виключення сум податкового кредиту за такими податковими накладними, як і застосування до цього платника податків штрафних санкцій є неправомірним, так як за змістом вказаних норм обов`язок перевірки податкових накладних на відповідність пункту 201.10 статті 201 ПК при їх реєстрації покладений на контролюючий орган.

Крім того, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи. Платник не несе відповідальності за дії всіх підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов`язки, не передбачені чинним законодавством. Отже, позивач не повинен зазнавати негативних наслідків від імовірних порушень, допущених його контрагентом та контрагентами останнього.

Відтак позивач як покупець не може нести відповідальність за правильність заповнення податкових накладних його контрагентом у вигляді позбавлення права на податковий кредит за такими податковими накладними.

Більше того, апеляційний суд приймає до уваги твердження позивача про те, що придбаний останнім товар має класифікуватися саме за кодом УКЗЕД 4403, а не 4401, як вважає контролюючий орган, оскільки код УКТЗЕД 4401 застосовується до товарів «деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок, сучків або в аналогічних формах; деревна тріска або стружка; тирса та відходи деревини, агломеровані або неагломеровані, у вигляді колод, полін, брикетів, гранул або в аналогічних формах: деревина паливна у вигляді колод, полін, хмизу, гілок, сучків або в аналогічних формах», разом з тим, код УКТЗЕД 4403 застосовується до товарів «лісоматеріали необроблені, з видаленою або невидаленою корою або заболонню, або начорно брусовані або небрусовані: оброблені фарбою, протруювачами, креозотом або іншими консервантами».

Деревина паливна це груда лісових матеріалів, що використовується як паливо у процесі приготування їжі, опалення або виробництва енергії. У свою чергу, деревина дров`яна промислового використання лісоматеріали хвойних та листяних порід деревини у вигляді колод, очищених від сучків, як правило з корою, призначені для промислового використання у виробництві теплової та електроенергії, трісок, стружок, піролізу, гідролізу тощо.

Щодо виявлених розбіжностей у номенклатурі товару, зазначеній в податкових накладних та ТТН-ліс ДЛГ, то, як згадувалось під час судового розгляду справи судом апеляційної інстанції, і це підтверджено матеріалами справи ДЛГ було подано розрахунки коригування від 12.05.2022 № 1002 до податкової накладної від 12.05.2022 №352, від 24.05.2022 № 1003 до податкової накладної від 24.05.2022 №767, від 27.05.2022 № 1004 до податкової накладної від 27.05.2022 №859 в частині визначення номенклатури товару (т.1 а.с.137, 146, 148).

Позивачем на підставі отриманої від ДЛГ інформації та сформованих додаткових документів, приведено у відповідність дані бухгалтерського та податкового обліку по придбаному товару та повідомлено податковий орган з наданням належним чином завірених копій відповідних документів, що не заперечується контролюючим органом.

Відтак, апеляційний суд підтримує висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації, які б підтверджували факт завищення позивачем податкового кредиту у розмірі 243597 грн, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 86464,00 грн та до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного, зокрема, по господарських операціях з КЛГ на суму 5353 грн, з ДЛГ на суму 3401 грн та з СЛГ на суму 2107,93 грн.

Також як слідує з акту перевірки, до від`ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту поточного звітного періоду у рядку 16.1 декларації у травні 2022 року ТОВ включено суму ПДВ у сумі 26358 грн сформовану від ДП «Ізяславське лісове господарство» (далі ІЛГ) із періодом виникнення від`ємного значення за січень 2022 року.

При цьому, перевірка достовірності показника рядка 16.1 такої декларації має проводитися через оцінку показників рядка 21 декларацій з ПДВ за попередні звітні періоди. Разом з тим, з врахуванням попередньої перевірки ТОВ з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування за січень 2022 року (акт від 15.07.2022 № 2544/07-01/39231747), рядок 16.1 декларації за січень 2022 року становить 1198003 грн.

Проте, податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі акту перевірки від 15.07.2022 № 2544/07-01/39231747 оскаржені ТОВ у судовому порядку.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27 березня 2023 року у справі № 140/8346/22, залишеним без змін, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від11 липня 2023 року, за позовом ТОВ до Головного управління про визнання протиправними та скасування ППР позов задоволено; визнано протиправними та скасовано ППР від 10.08.2022 №№0024630701, 0024650701, 0024670701, від 27.06.2022 №0018080703 (в розрахунок якого включена сума 1020 грн).

Тому вказані суми не могли вважатись боргом і не повинні були вираховуватись при наданні бюджетного відшкодування ПДВ.

З огляду на викладене ППР №№907, 107, 007 обґрунтовано визнанні судом першої інстанції протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Оцінюючи наведені скаржником доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 310, 315-316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. М. Довгополов В. С. Затолочний Повне судове рішення складено 9 жовтня 2023 року.