Ухвала

від 27.04.2023 по справі 320/12075/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченні позову

27 квітня 2023 року м. Київсправа № 320/12075/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споруда» до Бучанської міської ради в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бучанської міської ради про визнання протиправними та скасування приписів і постанови,

в с т а н о в и в:

30 вересня 2021 р. до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Споруда" (далі - позивач) з позовом до Бучанської міської ради в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бучанської міської ради (далі - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову № З-1-2004 від 20 квітня 2021 р. відповідача про накладення на позивача штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 68 100 грн. 00 коп.;

- визнати протиправним та скасувати припис відповідача про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № С-1-1204 від 12 квітня 2021 р.;

- визнати протиправним та скасувати припис відповідача про зупинення підготовчих та будівельних робіт № С-2-1204 від 12 квітня 2021 р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 1 листопада 2021 р. відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

24 квітня 2023 р. до суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову. Відповідно до цієї заяви останній просить суд забезпечити позов шляхом, а саме:

- заборонити органу державної виконавчої служби (Бучанській ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ)) вчиняти виконавчі дії, що стосуються предмета спору (постанова №3-1-2004 від 20 квітня 2021 року);

- зупинення стягнення штрафу із позивача органами державної виконавчої служби на підставі виконавчого документу - постанови №3-1-2004 від 20 квітня 2021 року у ВП №65915504 до набрання чинності рішенням суду.

Вказана заява обґрунтована тим, що 4 листопада 2021 року головним держаним виконавцем Бучанського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районні Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лемберською Ольгою Іванівною було винесено постанову про арешт коштів боржника у ВП №65915504 за таких обставин, враховуючи значну суму стягнення (штраф - 68 100 грн. 00 коп. та витрати на виконавче провадження - 7079 грн.) у ВП №65915504 можуть бути заарештовані поточні рахунки Позивача та застосовані інші заходи спрямованінапримусове виконання постанови органом ДВС.

Крім того, зазначає, що у разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови №3-1-2004 від 20 квітня 2021 р. та задоволення позовних вимог про її скасування позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути власне майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення в разі примусового виконання (ВП № 65915504) цієї постанови №3-1-2004 від 20 квітня 2021 р.. Разом з цим, вжиття заходів забезпечення позову за результатами розгляду цього клопотання (заяви) не є вирішенням спору по суті без фактичного його розгляду судом. Оскільки в разі забезпечення позову, буде лише зупинена процедура можливого стягнення штрафу, а не вирішення питання законності оскаржуваної постанови, що ніяк не змінює обсяг прав та обов?язків сторін, а лише тимчасово, до набрання чинності рішенням суду, зупиняється стягнення штрафу органами державної виконавчої служби. Вжиття заходів забезпечення позову має наслідком виключно збереження існуючого становища Позивача до розгляду справи по суті. Вжиті забезпечувальні заходи не мають наслідком зупинення та стосуються виключно позивача в межах заявлених позовних вимог.

Суддя, дослідивши наявні матеріали справи в частині заявленої заяви, встановив таке.

Згідно з вимогами ч. 1 та ч. 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

В силу приписів ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Суд зауважує, що заходи забезпечення позову повинні обиратися з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суд (суддя) повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з таким клопотанням, позовним вимогам.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з Рекомендацією N R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Таким чином, з наведеного вбачається, що суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані стороною по справі для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, позов слід забезпечити саме у такий спосіб, про який просить позивач, а не якимось менш обмежувальним у правах способом для відповідача, такий спосіб є співмірним обсягу позовних вимог, позивач має легітимну мету забезпечити саме захист своїх прав та інтересів від неправомірних дій відповідача, а не завдати шкоди правам та інтересам відповідача.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Аналізуючи приписи викладених вище норм законодавства, суд звертає увагу позивача та його представника, що необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Суд зазначає, що запропоновані позивачем заходи забезпечення позову безпосередньо стосуються дії та рішень іншої особи - органу ДВС, а не рішень відповідача. При цьому суд бере до уваги, що вказані у заяві рішення відповідача прийняті вже після відкриття провадження у справі і не є предметом спору у цій справі, а також те, що відсутні дані про їх оскарження позивачем в іншій адміністративній справі.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд звертає увагу на те, що позивач не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів, не розкрив у чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, а також очевидність ознак протиправності дій відповідача.

Суд зауважує, що заява про забезпечення позову не містить посилання на беззаперечні мотиви, з яких позивач вважає, що захист його прав, свобод та інтересів буде неможливим без вжиття відповідних заходів і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також не вказано, у чому полягає значимість таких зусиль і наскільки значні витрати будуть позивачем при цьому понесені.

У позовній заяві та поданій заяві про вжиття заходів забезпечення позову не наведено також будь-яких конкретних даних, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову в даному випадку може ускладнити або привести до неможливості виконання рішення суду в майбутньому.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150 - 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Споруда» про забезпечення позову - відмовити.

2. Копію ухвали надіслати (видати) сторонам по справі.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Суддя Журавель В.О.