Постанова

від 24.07.2023 по справі 320/12075/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/12075/21 Суддя (судді) першої інстанції: Журавель В.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Губської Л.В., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Споруда" на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Споруда" до Бучанської міської ради в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бучанської міської ради про визнання протиправними та скасування приписів і постанови,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Споруда" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Бучанської міської ради в особі відділу державного архітектурно-будівельного контролю Бучанської міської ради в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову № З-1-2004 від 20 квітня 2021 р. відповідача про накладення на позивача штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 68 100 грн. 00 коп.;

- визнати протиправним та скасувати припис відповідача про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № С-1-1204 від 12 квітня 2021 р.;

- визнати протиправним та скасувати припис відповідача про зупинення підготовчих та будівельних робіт № С-2-1204 від 12 квітня 2021 р.

24 квітня 2023 року позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просив вжити заходів забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії податкової вимоги Головного управління ДПС у м. Києві № - заборонити органу державної виконавчої служби (Бучанській ВДВС у Бучанському районі Київської області ЦМУМЮ (м. Київ)) вчиняти виконавчі дії, що стосуються предмета спору (постанова №3-1-2004 від 20 квітня 2021 року);

- зупинення стягнення штрафу із позивача органами державної виконавчої служби на підставі виконавчого документу - постанови №3-1-2004 від 20 квітня 2021 року у ВП НОМЕР_1 до набрання чинності рішенням суду.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач зазначив, що 4 листопада 2021 року головним держаним виконавцем Бучанського відділу державної виконавчої служби у Бучанському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лемберською Ольгою Іванівною було винесено постанову про арешт коштів боржника у ВП НОМЕР_1, а тому, враховуючи значну суму стягнення (штраф - 68 100 грн. 00 коп. та витрати на виконавче провадження - 7079 грн.) у ВП НОМЕР_1 можуть бути заарештовані поточні рахунки позивача та застосовані інші заходи спрямовані на примусове виконання постанови органом ДВС.

Крім того, позивач зазначив, що у разі встановлення протиправності оскаржуваної постанови №3-1-2004 від 20 квітня 2021 р. та задоволення позовних вимог про її скасування позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути власне майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення в разі примусового виконання (ВП № НОМЕР_2) цієї постанови №3-1-2004 від 20 квітня 2021 р. Разом з цим, вжиття заходів забезпечення позову за результатами розгляду цього клопотання (заяви) не є вирішенням спору по суті без фактичного його розгляду судом. Оскільки в разі забезпечення позову, буде лише зупинена процедура можливого стягнення штрафу, а не вирішення питання законності оскаржуваної постанови, що ніяк не змінює обсяг прав та обов`язків сторін, а лише тимчасово, до набрання чинності рішенням суду, зупиняється стягнення штрафу органами державної виконавчої служби. Вжиття заходів забезпечення позову має наслідком виключно збереження існуючого становища позивача до розгляду справи по суті. Вжиті забезпечувальні заходи не мають наслідком зупинення та стосуються виключно позивача в межах заявлених позовних вимог.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити заяву про забезпечення позову у повному обсязі.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи за його відсутності, повідомив, що апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі, просив її задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Водночас, від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із тим, що Бучанська міська рада не отримала жодного процесуального документа про призначення справи до розгляду.

Дослідивши означене клопотання, колегія суддів дійшла виснвоку про його необґрунтованість, адже матеріали справи містять рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0600031951426, відповідно до якого, відповідачем 14.07.2023 було отримано вказане повідомлення, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч. 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За приписами частини 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Також, при розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій, рішень суб`єкта владних повноважень, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Судом встановлено, що заява про забезпечення позову безпосередньо стосуються дії та рішень іншої особи - органу ДВС, а не рішень відповідача. Водночас, долучені до заяви рішення посадової особи органу ДВС були прийняті вже після відкриття провадження у справі і не є предметом спору у цій справі.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд зазначає, що позивачем не доведено обставини, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, шляхом подання позовної заяви.

З огляду на викладене, а також зважаючи на обраний заявником спосіб забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Споруда" залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя Л.В.Губська

суддя В.В.Файдюк