Ухвала

від 27.04.2023 по справі 320/5341/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 квітня 2023 року справа № 320/5341/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Верховної Ради України, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення матеріальної шкоди

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Верховної Ради України, Державної казначейської служби України, в якому просить суд :

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 здійснити перерахунок та виплату державної (основної) пенсії, згідно зі статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 10.01.2022;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 державну (основну) пенсію по інвалідності з розрахунку 8-ми (восьми) мінімальних пенсій за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 10.01.2022, з урахуванням вже виплачених сум;

- стягнути з Держави Україна на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої державної (основної) пенсії за період з 01.01.2015 по 30.06.2021 включно у розмірі 722297,25 грн., заподіяної прийняттям неконституційного правового акта, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів з відповідного рахунку Державного бюджету;

- встановити судовий контроль по виконанню рішення суду, шляхом зобов`язання Державної казначейської служби України подати звіт про виконання судового рішення у даній справі, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.07.2022 відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

05.10.2022 на адресу суду від відповідача Верховної Ради України надійшов відзив на позовну заяву від 22.09.2022 №30/6-2022/160087. Також, 13.10.2022 на адресу суду від відповідача Верховної Ради України надійшли клопотання про залишення позовної заяви без руху від 22.09.2022 №30/6-2022/160093, передачу справи за підсудністю від 22.09.2022 №30/6-2022/160094, закриття провадження у справі від 22.09.2022 №30/6-2022/160089, залишення позовної заяви без розгляду від 22.09.2022 №30/6-2022/160091, з приводу чого суд зазначає таке.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.10.2022 відзив на позовну заяву від 22.09.2022 №30/6-2022/160087 та клопотання про залишення позовної заяви без руху від 22.09.2022 №30/6-2022/160093, передачу справи за підсудністю від 22.09.2022 №30/6-2022/160094, закриття провадження у справі від 22.09.2022 №30/6-2022/160089, залишення позовної заяви без розгляду від 22.09.2022 №30/6-2022/160091, підписані представником Верховної Ради України - головним консультантом Відділу зв`язків з органами правосуддя Апарату Верховної Ради України Кот Оксаною Василівною, - повернуто Верховній Раді України без розгляду.

18.01.2023 на адресу суду від відповідача Верховної Ради України надійшло клопотання про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву та клопотань від 05.01.2023 №30/6-2023/2856, до якого додано відзив на позовну заяву б/н б/д, клопотання про залишення позовної заяви без руху б/н б/д, клопотання про передачу справи за підсудністю б/н б/д, клопотання про закриття провадження у справі б/н б/д, клопотання про залишення позовної заяви без розгляду б/н б/д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 клопотання Верховної Ради України про продовження процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву та клопотань від 05.01.2023 №30/6-2023/2856, до якого додано відзив на позовну заяву б/н б/д, клопотання про залишення позовної заяви без руху б/н б/д, клопотання про передачу справи за підсудністю б/н б/д, клопотання про закриття провадження у справі б/н б/д, клопотання про залишення позовної заяви без розгляду б/н б/д, підписані представником Верховної Ради України - головним консультантом Відділу зв`язків з органами правосуддя Апарату Верховної Ради України Кот Оксаною Василівною, - повернуто Верховній Раді України без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність залишення позову без руху та встановлення позивачу строку для усунення недоліків позову, виходячи з такого.

Так, згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 N 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Предметом позову у даній справі є, зокрема, вимога про стягнення з Держави Україна на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої державної (основної) пенсії за період з 01.01.2015 по 30.06.2021 включно у розмірі 722297,25 грн., заподіяної прийняттям неконституційного правового акта, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів з відповідного рахунку Державного бюджету.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на рішення Конституційного Суду України №1-р (ІІ)2021 від 07.04.2021 у справі №3-333/2018 (4498/18).

Так, пунктом 1 рішення Конституційного Суду України №1-р (ІІ)2021 від 07.04.2021 у справі №3-333/2018 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину третю статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Пунктом 4 вказаного рішення КСУ визначено, що громадяни України, на яких поширюється дія статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII, мають право на відшкодування шкоди, якої вони зазнали внаслідок дії частини третьої статті 54 цього закону в редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII.

Верховний Суд у постанові від 18.04.2022 у справі №540/5397/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 103994147) дійшов висновку про те, що строк звернення до суду з позовними вимогами щодо стягнення матеріальної шкоди, завданої неконституційним актом, слід обраховувати з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення (п.29 вказаного рішення).

Враховуючи вищевказане, суд зазначає, що з 07.04.2021 у позивача виникли підстави для звернення до суду з позовними вимогами щодо стягнення шкоди, завданої неконституційним актом, тому з наступної дати від цієї події розпочинає перебіг шестимісячний строк звернення до суду.

Отже, звернувшись 27.06.2022 до суду з даним позовом, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду з вказаною позовною вимогою, не навівши при цьому поважних та об`єктивних причин пропуску вказаного строку.

Частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з частинами тринадцятою-п`ятнадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною вимогою про стягнення з Держави Україна на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої державної (основної) пенсії за період з 01.01.2015 по 30.06.2021 включно у розмірі 722297,25 грн., заподіяної прийняттям неконституційного правового акта, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України коштів з відповідного рахунку Державного бюджету.

Керуючись статтями 121, 161, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати заяву про поновлення строку звернення до суд з позовною заявою та докази поважності причин його пропуску.

3. Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до частини 14 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали надіслати (вручити, надати) позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Кушнова А.О.