Рішення

від 27.04.2023 по справі 520/3892/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2023 р. № 520/3892/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСП ЕКОБЕЗПЕКА" (вул. 1 Травня, буд. 26,смт. Печеніги,Чугуївський район, Харківська область,62801) до Державного агентства меліорації та рибного господарства України (вул. Січових Стрільців, буд. 45-А,м. Київ,04053), третя особа - Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області (м-н. Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під., 10 пов.,м. Харків,61022) про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КСП ЕКОБЕЗПЕКА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного агентства меліорації та рибного господарства України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства меліорації та рибного господарства України Про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта від 22.12.2022 № 456.

- стягнути з Державного агентства меліорації та рибного господарства України судовий збір за подання позову у розмірі 2684,00 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що наказ Державного агентства меліорації та рибного господарства України Про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта від 22.12.2022 № 456 є протиправним та таким, що винесений в межах чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 01.03.2023 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача 27.03.2023 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що в спірних правовідносинах діяв в межах чинного законодавства України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видом економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «КСП ЕКОБЕЗПЕКА» (далі - ТОВ «КСП ЕКОБЕЗПЕКА» (позивач)) рибництво (аквакультура).

Свою діяльність ТОВ «КСП ЕКОБЕЗПЕКА» здійснює відповідно до Режиму рибогосподарської експлуатації Печенізького водосховища, розташованого на території Вовчанського та Печенізького (Чугуївського) районів Харківської області.

Порядок встановлення та скасування режиму рибогосподарської експлуатації водних об`єктів регламентується положеннями Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та «Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах», затвердженої Наказом Державного комітету рибного господарства України 15.01.2008 № 4 (далі - Інструкція № 4), Правил промислового рибальства (наказ Державного комітету рибного господарства України від 18.03.1999 № 33, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 25.05.1999 за № 326/3619); Інструкції «Про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах» (наказ Держкомрибгоспу від 15.01.2008 №4) (далі - Інструкція №4); Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України (постанова Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 992); Режиму експлуатації.

Відповідно до положень вищенаведених нормативно-правових актів 13.07.2017. Державним агентством рибного господарства України ТОВ «КСП ЕКОБЕЗПЕКА» було погодженно Режим рибогосподарської експлуатації Печенізького водосховища (далі -Режим). 24.10.2019 були внесені змінами та доповненнями до Режиму (додатки 2, 3). Термін дії Режиму: з Ш .01.2018 по 31.12.2028.

Державне агентство меліорації та рибного господарства (далі Держрибагентство) України наказом від 22.12.2022 №456 скасувало Режим рибогосподарської експлуатації Печенізького водосховища. Підставою для скасування було визначено подання Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області № 1-3-01/1070-22 від 19.12.2022 підставою для направлення якого були виявлені порушення позивача, а саме п. 2.13 Інструкції «Про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших видів живих ресурсів ті їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах», затвердженої накозом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 року № 4 та недотримання п. 15. 4 Режиму рибогосподарської експлуатації Печенізького водосховища (« 15.4 Охорону водних біоресурсів здійснює користувач»).

Згідно зі статтею 35 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» (далі - Закон про рибне господарство) суб`єкт рибного господарства під час своєї діяльності, зокрема зобов`язаний:

- додержуватися умов провадження діяльності, пов`язаної з промисловим виловом;

- додержуватися правил рибальства;

- здійснювати охорону водних біоресурсів.

Суд зазначає, що Режимом експлуатації на користувача покладено обов`язок по здійсненню заходів та контролю щодо вселення посадкового матеріалу, вилучення водних біоресурсів за видами, визначено допустимі знаряддя і засоби лову та їх кількість, визначено періоди заборони на лов туводних видів водних біоресурсів, рекомендовано строки зариблення, визначено порядок здійснення любительського рибальства на водоймі. Також визначено обов`язок по здійсненню догляду за санітарним станом прибережної зони, здійснення охорони водних біоресурсів, обліку вилову риби по видам та передачі інформації органам рибоохорони.

Також Режим експлуатації є одним із документів, яким регламентовано діяльність суб`єкта господарювання у сфері рибного господарства, спрямовану на захист навколишнього природного середовища та об`єктів тваринного світу.

Враховуючи вище викладене суд приходить до висновку, що позивач маючи Режим рибогосподарської експлуатації Печенізького водосховища (далі - Режим), розташованого на території Вовчанського і Печенізького районів (нині - Чугуївського району) Харківської області, до 22.12.2022 як суб`єкт рибного господарства та відповідно користувач водних біоресурсів на вказаній водоймі зобов`язаний був дотримуватись вказаних вимог рибоохоронного законодавства.

Щодо посилання позивача на ту обставину, що відповідач маючи відповідні повноваження на здійснення заходів щодо нагляду (контролю) за дотриманням Режиму, Держрибагентством та його територіальними органами таких заходів не було здійснено, жодних приписів з зазначенням відповідних порушень не було надано ТОВ «КСП ЕКОБЕЗПЕКА`ю

Суд зазначає, що статтею 10 Закону про рибне господарство визначено, що органи рибоохорони є правоохоронними органами.

Пунктом 4 Положення про Управління, затвердженого наказом Держрибагентства також передбачено, що Управління є правоохоронним органом.

Пунктом 1 Порядку проведення рибоохоронних рейдів, затвердженого наказом Мінагрополітики від 23.10.2018 № 512, зареєстрованого в Міністерстві юстиції , України від 15.11.2018 за № 1296/32748 (далі - Порядок) встановлено, що цей Порядок визначає процедуру реалізації правоохоронної функції органів рибоохорони шляхом проведення рибоохоронних рейдів.

Пунктом 2 Порядку, рибоохоронний рейд - це захід, який проводиться рейдовою групою із залученням або без нього інших учасників рибоохоронного рейду відповідно до наказу Держрибагентства або його територіального органу, який спрямований на здійснення заходів з охорони водних біоресурсів, запобігання, виявлення та припинення порушень у галузі рибного господарства.

Відповідно до вимог пункту 6 Розділу III вказаного Порядку посадові особи рейдової групи під час проведення рибоохоронного рейду мають право:

- безперешкодного доступу до території (у тому числі об`єктів природньо -заповідного фонду) і приміщень підприємств, установ та організацій, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку водних біоресурсів, з метою дотримання вимог законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;

- складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;

- здійснювати перевірку знарядь добування (вилову), контролювати їх кількість, перевіряти відповідність вимогам законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Аналізуючи вище викладені положення суд приходить до висновку, що саме вище вказаним Порядком було визначено процедуру реалізації правоохоронної функції органів рибоохорони, шляхом проведення рибоохоронних рейдів, а отже в даному випадку способи та форми реалізації правоохоронної функції не регулюються Законом про державний нагляд.

Також аналізуючи вище вказані положення в сукупності суд приходить до висновку, що а ні нормами Закону про рибне господарство, а ні нормами Інструкції №4 не встановлено вимогу, що лише під час здійснення заходу державного нагляду (контролю) можливо встановити порушення користувачем водних біоресурсів вимог Режиму чи Інструкції №4.

Так п. 2.14 Інструкції №4 визначено, що контроль за виконанням Режиму, спеціальним використанням ВЖР під час проведення рибогосподарської експлуатації водних об`єктів СТРГ та охороною користувачем водних живих ресурсів здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України, територіальними органами рибоохорони та іншими органами відповідно до законодавства України.

Як було встановлено судом третьою особою з метою реалізації правоохоронних функцій у відповідності до вимог Закону про рибне господарство, а також Порядку постійно проводяться рибоохоронні рейди, за результатами яких державними інспекторами виявляються грубі порушення правил промислового та любительського рибальства, в тому числі і на Печенізькому водосховищі.

Так, у 2021 році під час проведення рибоохоронний рейдів на Печенізькому водосховищі було виявлено 22 грубих порушень правил рибальства із застосуванням заборонених знарядь лову, з них по 19 справах прийнято рішення суду та визнано осіб винними у скоєних адміністративних правопорушеннях.

У 2022 році на Печенізькому водосховищі виявлено 7 грубих порушень правил рибальства із застосуванням заборонених знарядь лову, на даний час у 1 справі суд визнав особу винною у скоєні правопорушення.

Також за 2021-2022 pp. складено 5 адміністративних матеріалів на рибалок-любителів за допущені порушення правил рибальства, передбачені ч. З ст. 85 КУпАП.

Також судом встановлено, що 18.01.2021 директор ТОВ КСП «ЕКОБЕЗПЕКА» ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності (допущені порушення визнано і не оскаржено) за надання недостовірних даних до звіту про обсяги вилову водних біоресурсів за грудень місяць 2020 року, що є порушенням вимог пункту 15.3 Режиму.

Крім цього судом встановлено, що листом від 10.09.2021 №1-3-17/1855-21 керівництво ТОВ КСП «ЕКОБЕЗПЕКА» повідомлялось про необхідність усунення виявлених під час проведення на Печенізькому водосховищі рибоохоронної роботи порушень Правил рибальства, обов`язок дотримання яких визначено пунктом 13 Режиму.

Позивач листом від 2021 р. №19 повідомило Управління про взяття до уваги вказаної вимоги та зобов`язалось дотримуватись порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів.

Також судом встановлено, що третьою особою відповідно до покладених обов`язків із реалізації правоохоронних функцій на виконання протокольного Рішення Регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Харківської області від 24.06.2022 № 3 «Про заборону на період воєнного стану промислового лову на території Харківської області» (далі - протокольне Рішення), під час проведення у період з 25 по 29 жовтня 2022 року відповідних рибоохоронних рейдів на території Печенізького водосховища, стан якого у зв`язку із пошкодженням дамби був критичний, виявлено, що користувачем водних біоресурсів ТОВ КСП «ЕКОБЕЗПЕКА» здійснюється фактичне знищення водних живих ресурсів, які ще залишались у вказаній водоймі.

Проведеними заходами, державними інспекторами Управління у вказаний період на Печенізькому водосховищі виявлено та вилучено заборонені знаряддя лову (сітки) у кількості 18 (вісімнадцять) штук з відповідними бірками, які використовувалися ТОВ КСП «ЕКОБЕЗПЕКА», загальною довжиною майже 2 (два) кілометри.

При цьому, при наближенні державних інспекторів до розставлених сіток з відповідним маркуванням ТОВ КСП «ЕКОБЕЗПЕКА», рибалки на човнах залишали місцезнаходження сіток та направлялись до берега. За даними фактами, відповідно до поданих третьою особою заяв, органами поліції порушено кримінальне провадження №12022226290000219, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

Також у листопаді місяці 2022 року під час проведення природоохоронних заходів на Печенізькому водосховищі Державною екологічною інспекцією у Харківській області виявлялись заборонені знаряддя лову із водними живими ресурсами, що мали ознаки промислових, а саме 4 льосові сітки довжиною 100 мерів кожна. На кожній сітці виявлялись бірки ТОВ КСП «ЕКОБЕЗПЕКА».

При цьому слід зазначити, що всі зазначені знаряддя лову не відповідали встановленим п.12 Режиму вимогам, а саме довжина у всіх виявлених сіток перевищували максимально дозволені значення, що становить 70 метрів (акти вилучення майна додаються).

Одночасно, вказані сітки не відповідали вимогам п. 13.4 Правил промислового рибальства, що встановлюють аналогічні вимоги та використовувались ТОВ КСП «ЕКОБЕЗПЕКА» в порушення вимог протокольного Рішення.

Враховуючи вище викладене Державною екологічною інспекцією у Харківській області було зроблено висновок, що ТОВ КСП «ЕКОБЕЗПЕКА» неодноразово у період 2021-2022 pp. порушувались вимоги п. 13.4 Правил промислового рибальства, п.2.13 Інструкції № 4 та п.п. 12, 13, 15.3, 15.4 Режиму, яких зобов`язаний дотримуватись користувач.

Також судом було встановлено, що враховуючи виявлення фактів чисельних правопорушень, з метою відібрання пояснень для складання адміністративних протоколів у зв`язку з невиконанням умов Режиму та Інструкції №4, керівництву ТОВ «КСП ЕКОБЕЗПЕКА» третьою особою було направлено листи від 02.11.2022 № 1-3-17/834-22 та від 18.11.2022 №1-3-17/895-22 з вимогою прибути для надання вказаних пояснень. На зазначені виклики суб`єкт; господарювання до третьої особи не з`явився. Разом з цим, ТОВ «КСП ЕКОБЕЗПЕКА» листом від 16.12.2022 1-3-17/1065-22 було попереджено про підготовку подання і документів по скасуванню Режиму.

В подальшому за результатами опрацювання встановлених фактів неодноразового порушення вимог Інструкції та Режиму, керуючись вимогами п.3.3. Інструкції №4, третьою особою було підготовлено та направлено на адресу Держрибагентства подання від 19.12.2022 № 1-3-01/1070-22 про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації Печенізького водосховища, розташованого на території Вовчанського і Печенізького районів (нині -Чугуївського району) Харківської області, користувачем якого є ТОВ «КСП ЕКОБЕЗПЕКА». За результатом розгляду цього подання, Держрибагентством у відповідності до вимог чинного законодавства прийнято наказ від 22.12.2022 № 456 «Про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта».

Суд зазначає, що позивач в поясненнях наданих до суду доказів спростовуючих вище вказані порушення не надав лише вказавши, що Печенізьке водосховище та район навколо нього знаходились в окупації ворожими військами, тому у позивача була відсутня можливість фізично здійснювати вилов водних біоресурсів. Крім того, з початком війскової агресії ТОВ «КСП ЕКОБЕЗПЕКА» внаслідок неможливості здійснення своєї діяльності через окупацію території Печенізького водосховища були звільнені усі працівники, що підтверджується відповідною податковою звітністю. У підприємства були відсутні працівники, що виключає можливості ними будь-яких протизаконних дій.

Також позивачем було зазначено, що щодо виявлення сіток з бирками ТОВ «КСП ЕКОБЕЗПЕКА», то в умовах військового стану та окупації території Печенізького водосховища, у підприємства була відстуня можливість не лише здійснювати свою діяльність, а взагалі охороняти належне йому майно, в тому числі й відповідні знаряддя лову з бирками. В умовах окупації вони могли бути викрадені та використані будь-ким.

До вище вказаних посилань суд підходить критично оскільки територія Печенізького водосховища була деокупована у вересні 2022 року, а відповідні сітки були виявлені представниками третьої особи в жовтні 2022 року тобто коли вже позивач мав можливість та був зобов`язаний виконувати відповідні вимоги Режиму. Також позивачем до суду не було надано жодних належних доказів того, що спірні сітки з бирками були в нього вкрадено тощо. Також позивачем не було надано жодних належних доказів того, що він якимось чином повідомив третю особу про вище вказані обставини та, що він не може в належний спосіб забезпечити виконання вимог Режиму.

Щодо посилання позивача на практику Верховного Суду з розгляду подібних справ, а саме на справи №420/6544/18 та №804/4430/17 то вказане посилання суд ввважає безпідставним, оскільки Верховний Суд у Постанові від 24.10.2019 по справі № 420/6544/18 зазначив, що перш ніж аналізувати суть порушень позивача Режиму рибогосподарської експлуатації, суди мали перевірити чи встановлені такі порушення в ході перевірки, чи були правові підстави для такої перевірки, чи здійснено перевірку уповноваженим суб"єктом, тобто чи в законний спосіб були виявлені відповідні порушення вимог рибоохоронного законодавства.

Також в постанові зазначено, що підставою для скасування Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта послугував Припис суб`єкту господарювання, який був виданий територіальним органом Держрибагентства 16.03.2018, при цьому захід державного нагляду (контролю) останнім не проводився.

Як вбачається з викладеного у вказаній Постанові Верховного Суду спірні відносини, які розглядалися судом, виникли з підстав незаконної (безпідставної) видачі розпорядчого документу (припису), а не у зв`язку з неналежною формою проведення перевірки суб`єкта господарювання.

Суд звертає увагу, що в даному випадку безпосередньо сам факт порушення користувачем вимог рибоохоронного законодавства встановлювався на початку 2018 року до моменту прийняття Порядку проведення рибоохоронних рейдів, який був зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.11.2018. Отже, питання правомірності застосування Порядку для цілей Інструкції №4 в даній справі не є предметом розгляду.

Так у постанові від 29.01.2019 по справі № 804/4430/17 Верховний Суд вказав, що посилання у поданні на протоколи про адміністративне правопорушення не можна вважати належним доказом допущення відповідного правопорушення, оскільки самі по собі протоколи є лише носієм доказової інформації та документальним вираженням думки (твердження) органу (посадової особи) про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. В той же час, належним підтвердженням вчинення користувачем правопорушення може бути постанова про накладення адміністративного стягнення, а, отже, подання має містити відповідні посилання.

Як було встановлено судом вище в додатках до подання третьої особи від 19.12.2022 № 1-3-01/1070-22 про скасування Режиму, користувачем якого є ТОВ «КСП ЕКОБЕЗПЕКА», містяться не лише протоколи про адміністративні правопорушення, а також постанови про накладення адміністративних стягнень, винесені судом та інші докази неодноразових порушень вищевказаним користувачем вимог Режиму та Інструкції №4 у пункті 3.3. якої чітко зазначено, що скасування Режиму відбується у разі неодноразового (два рази і більше) невиконання приписів або неодноразового порушення користувачем вимог цієї Інструкції або Режиму, що й стало підставою для скасування Режиму у даному випадку.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З аналізу доказів які були надані стронами по справі, суд доходить до висновку, що посилання відповідача та третьої особи на факти неодноразового порушення користувачем ТОВ «КСП ЕКОБЕЗПЕКА» вимог Режиму та Інструкції №4 які виявлялись державними інспекторами під час проведення рибоохоронних рейдів, які в свою чергу здійснювались у суворій відповідності до вимог Закону про рибне господарство та Порядку проведення рибоохоронних рейдів під час виконання останніми правоохоронної функції, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а тому наказ Державного агентства меліорації та рибного господарства України Про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта від 22.12.2022 № 456 є законним та обґрунтованим.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КСП ЕКОБЕЗПЕКА" (вул. 1 Травня, буд. 26,смт. Печеніги,Чугуївський район, Харківська область,62801) до Державного агентства меліорації та рибного господарства України (вул. Січових Стрільців, буд. 45-А,м. Київ,04053), третя особа - Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області (м-н. Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під., 10 пов.,м. Харків,61022) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спірідонов М.О.