Постанова

від 24.08.2023 по справі 520/3892/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2023 р.Справа № 520/3892/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,

за участю секретаря судового засідання Яковини В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КСП ЕКОБЕЗПЕКА" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2023, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків, повний текст складено 27.04.23 по справі № 520/3892/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСП ЕКОБЕЗПЕКА" до Державного агентства рибного господарства України , третя особа: Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КСП ЕКОБЕЗПЕКА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державного агентства меліорації та рибного господарства України, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Державного агентства меліорації та рибного господарства України Про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта від 22.12.2022 № 456; стягнути з Державного агентства меліорації та рибного господарства України судовий збір за подання позову у розмірі 2684,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що отримавши відповідь на відзив, що з урахуванням положень ч. 2 ст. 261 КАСУ є заявою сторони по суті справи, судом до ухвалення рішення не було здійснено дослідження доказів та письмових пояснень, що викладені по суті справи, що є порушенням ч. 8 ст. 262 КАСУ. Стверджує, що судом при винесені рішення не було враховано, що ТОВ "КСП ЕКОБЕЗПЕКА" на Печенізькому водосховищі здійснив саме господарську діяльність, а тому державний контроль, котрий здійснюється Держрибагентством та його територіальними органами, має реалізовуватися в результаті відповідних заходів, які передбачено саме Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Крім того, судом першої інстанції проігноровано той факт, що правоохоронні рейди є складовою виконання саме правоохоронної функції третьої особи (що третя особа підтверджує у своїх поясненнях), яка спрямована на запобігання, виявлення та припинення порушень у галузі рибного господарства. При цьому, варто наголосити внаслідок здійснення такої правоохоронної функції правопорушники мають бути притягнені до відповідальності (адміністративної чи кримінальної) в установленому законом порядку Ані Позивач, ані його працівники до такої відповідальності не були притягнуті. Тому висновок суду про наявність порушень з боку Позивача є необгрунтованим. Вказує, що висновок суду про "виконання правоохоронної функції" третьою особою та намагання замінити останньою здійснення "контролю за виконанням режиму" суперечать чинному законодавству щодо здійснення державного нагляду (контролю), законодавству в галузі рибного господарства, та підтверджують неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права. Держрибагентством та його територіальними органами не було дотримано вимог законодавства, у тому числі і Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а саме: у визначений Законом спосіб та порядку не здійснювались перевірки ТОВ "КСП ЕКОБЕЗПЕКА". Крім того, жодних приписів про порушення Режиму, вимог інструкції № 4 ТОВ "КСП ЕКОБЕЗПЕКА" не отримувало. Внаслідок відсутності системності порушень приписів та вимог режиму, які були доведені до відома позивача у Держрибагентства були відсутні законні підстави для скасування Режиму рибогосподарської експлуатації Печенізького водосховища наданого для користувача ТОВ КСП "ЕКОБЕЗПЕКА". Вважає, що судом безпідставно пов`язується наявність порушень правил рибальства якимись особами, невідомими ТОВ "КСП ЕКОБЕЗПЕКА", з порушенням останнім вимог Інструкції 4 те Режиму. Проте, зазначене твердження суперечить чинному законодавству. Позивач жодного відношення до наведених порушень не має та наголошує, що ані в 2021, ані в 2022 році працівники товариства до відповідальності за порушення правил рибальства не притягуватись. Зазначає, що ТОВ "КСП ЕКОБЕЗПЕКА" не є правоохоронним органом, а тому не наділено відповідними повноваженнями щодо попередження або припинення будь - яких порушень. Також акцентує увагу, що матеріалах справи не міститься жодних доказів, що саме позивач встановлював сітки, що були знайдені в межах Печенізького водосховища у період з 25 по 29 жовтня 2022 року.

Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідач просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

У судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, відповідно до ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) , не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видом економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "КСП ЕКОБЕЗПЕКА" рибництво (аквакультура).

Свою діяльність ТОВ "КСП ЕКОБЕЗПЕКА" здійснює відповідно до Режиму рибогосподарської експлуатації Печенізького водосховища, розташованого на території Вовчанського та Печенізького (Чугуївського) районів Харківської області.

13.07.2017. Державним агентством рибного господарства України ТОВ "КСП ЕКОБЕЗПЕКА" було погоджено Режим рибогосподарської експлуатації Печенізького водосховища.

24.10.2019 були внесені змінами та доповненнями до Режиму (додатки 2, 3). Термін дії Режиму: з Ш .01.2018 по 31.12.2028.

Державне агентство меліорації та рибного господарства (далі Держрибагентство) України наказом від 22.12.2022 №456 скасувало Режим рибогосподарської експлуатації Печенізького водосховища.

Підставою для скасування було визначено подання Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області № 1-3-01/1070-22 від 19.12.2022 підставою для направлення якого були виявлені порушення позивача, а саме п. 2.13 Інструкції "Про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших видів живих ресурсів ті їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах", затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 року № 4 та недотримання п. 15. 4 Режиму рибогосподарської експлуатації Печенізького водосховища ("15.4 Охорону водних біоресурсів здійснює користувач").

Не погодившись із наказом Державного агентства меліорації та рибного господарства України Про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта від 22.12.2022 № 456, позивач звернувся до суду із вимогами про його скасування.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що посилання відповідача та третьої особи на факти неодноразового порушення користувачем ТОВ "КСП ЕКОБЕЗПЕКА" вимог Режиму та Інструкції № 4, які виявлялись державними інспекторами під час проведення рибоохоронних рейдів, які в свою чергу здійснювались у суворій відповідності до вимог Закону про рибне господарство та Порядку проведення рибоохоронних рейдів під час виконання останніми правоохоронної функції, знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а тому наказ Державного агентства меліорації та рибного господарства України "Про скасування Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта" від 22.12.2022 № 456 є законним та обґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду з огляду на таке.

Порядок встановлення та скасування режиму рибогосподарської експлуатації водних об`єктів регламентується положеннями Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та "Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах", затвердженої Наказом Державного комітету рибного господарства України 15.01.2008 № 4 (далі - Інструкція № 4), Правил промислового рибальства (наказ Державного комітету рибного господарства України від 18.03.1999 № 33, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 25.05.1999 за № 326/3619); Інструкції "Про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах" (наказ Держкомрибгоспу від 15.01.2008 №4) (далі - Інструкція №4); Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України (постанова Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 992).

Згідно зі статтею 35 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" (далі - Закон про рибне господарство) суб`єкт рибного господарства під час своєї діяльності, зокрема зобов`язаний: - додержуватися умов провадження діяльності, пов`язаної з промисловим виловом; - додержуватися правил рибальства;- здійснювати охорону водних біоресурсів.

Відповідно до положень вищенаведених нормативно-правових актів 13.07.2017. Державним агентством рибного господарства України ТОВ "КСП ЕКОБЕЗПЕКА" було погодженно Режим рибогосподарської експлуатації Печенізького водосховища (далі -Режим).

Режимом експлуатації на користувача покладено обов`язок по здійсненню заходів та контролю щодо вселення посадкового матеріалу, вилучення водних біоресурсів за видами, визначено допустимі знаряддя і засоби лову та їх кількість, визначено періоди заборони на лов туводних видів водних біоресурсів, рекомендовано строки зариблення, визначено порядок здійснення любительського рибальства на водоймі. Також визначено обов`язок по здійсненню догляду за санітарним станом прибережної зони, здійснення охорони водних біоресурсів, обліку вилову риби по видам та передачі інформації органам рибоохорони.

Також Режим експлуатації є одним із документів, яким регламентовано діяльність суб`єкта господарювання у сфері рибного господарства, спрямовану на захист навколишнього природного середовища та об`єктів тваринного світу.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач маючи Режим рибогосподарської експлуатації Печенізького водосховища (далі - Режим), розташованого на території Вовчанського і Печенізького районів (нині - Чугуївського району) Харківської області, як суб`єкт рибного господарства та відповідно користувач водних біоресурсів на вказаній водоймі зобов`язаний був дотримуватись вказаних вимог рибоохоронного законодавства, в тому числі у спосіб активних дій забезпечити охорони водних біоресурсів та облік вилову риби по видам у спосіб передачі інформації органам рибоохорони про виявлені ним факти несанкціонованого вилову риби, порушень правил любительського та спортивного риболовства іншими особами на ввіреному йому водному об`єкті.

Відповідно до пункту 2.14 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15 січня 2008 року № 4 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28 січня 2008 року за № 64/14755 (далі - Інструкція № 4), контроль за виконанням Режиму, спеціальним використанням ВЖР під час проведення рибогосподарської експлуатації водних об`єктів СТРГ та охороною користувачем водних живих ресурсів здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України, територіальними органами рибоохорони та іншими органами відповідно до законодавства України.

Розділ 3 Інструкції №4 визначає підстави для тимчасового призупинення дії або скасування Режиму.

Пунктом 3.1. Інструкції № 4 встановлено, що дію Режиму може бути тимчасово призупинено спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України у разі подання органів, визначених пунктом 2.1.14 цієї Інструкції, щодо:

- порушення користувачем вимог цієї Інструкції (Режиму, невиконання показників щодо вселення та вилучення ВЖР, їх охорони);

- погіршення стану запасів ВЖР у рибогосподарському водному об`єкті;

- несвоєчасного надання звітів щодо вселення та вилучення ВЖР до територіальних органів рибоохорони.

Згідно з пунктом 3.2. Інструкції №4 тимчасове призупинення дії Режиму здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України, про що складається акт (два примірники) у довільній формі. Користувачу надається припис щодо необхідності усунення ним виявлених порушень з наступним обов`язковим повідомленням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства України про виконання припису. Рішення стосовно поновлення дії Режиму приймається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України після виконання вимог припису.

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції № 4, у разі неодноразового (два рази і більше) невиконання приписів або неодноразового порушення користувачем вимог цієї Інструкції або Режиму, на підставі подання територіальних органів рибоохорони або територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства України скасовує Режим, про що видається розпорядчий документ. Рішення про скасування приймається в місячний термін з моменту надходження подання, після чого повідомляється користувач, територіальні органи рибоохорони та територіальні органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.

Отже, законом визначено два види негативних наслідків для користувача у разі порушення ним вимог Інструкції №4 або Режиму, а саме тимчасове призупинення Режиму за вчинене порушення і скасування Режиму за неодноразові порушення або невиконання припису.

Аналіз вищенаведених правових норм свідчить про те, що неодноразовість в межах даної правової норми полягає у систематичності невиконання користувачем приписів або порушенні вимог Інструкції або Режиму, при цьому відповідні факти мають бути зафіксовані документально шляхом попереднього здійснення відповідного державного нагляду (контролю) та застосування заходів впливу на порушника, зокрема у формі винесення відповідного припису, що передбачено Інструкцією №4.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 29.01.2019 в адміністративній справі №804/4430/17, від 24.10.2019 по справі №420/6544/18.

Виділення словосполучником "або" двох підстав для скасування Режиму свідчить про те, що користувач або невиконує систематично вимоги приписів, або неодноразово порушує вимоги Інструкції № 4 або Режиму, що також має бути документально підтверджено.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для скасування Режиму слугував висновок відповідача про виявлені порушення приписів пункту 2.13 Інструкції "Про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших видів живих ресурсів ті їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах", затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.01.2008 № 4 та недотримання п. 15. 4 Режиму рибогосподарської експлуатації Печенізького водосховища ("15.4 Охорону водних біоресурсів здійснює користувач").

Тобто, скасування Режиму відбулося через неодноразове порушення вимог Інструкції № 4 та Режиму, внаслідок чого доводи заявника апеляційної скарги про відсутність приписів, як обов`язкової умови заходу впливу не знайшли свого підтвердження.

З огляду на матеріали справи, під час проведення рибоохоронних рейдів, державними інспекторами Управління неодноразово виявлялися грубі порушення правил промислового та любительського рибальства на Печенізькому водосховищі.

Зокрема матеріалами справи підтверджується, що у 2021 році під час проведення рибоохоронних рейдів на Печенізькому водосховищі було виявлено 22 грубих порушень правил рибальства із застосуванням заборонених знарядь лову, з них по 19 справах вже прийнято рішення суду та визнано осіб винними у скоєних адміністративних правопорушеннях. У 2022 році на Печенізькому водосховищі виявлено 7 грубих порушень правил рибальства із застосуванням заборонених знарядь лову, на даний час у 1 справі суд визнав особу винною у скоєні правопорушення. Також за 2021-2022 рр. складено 5 адміністративних матеріалів на рибалок- любителів за допущені порушення правил рибальства, передбачені ч. З ст. 85 КУпАП.

В апеляційній скарзі позивач стверджує, що протоколи про адміністративні правопорушення та постанови про накладення адміністративних стягнень щодо осіб, які жодного відношення до ТОВ "КСП Екобезпека" не мали та не мають.

Водночас колегія суддів уважає, що такі доводи не спростовують факт порушення позивачем вимог Інструкції, що є підставою для скасування Режиму.

Так, відповідно до п. 2.13. Інструкції № 4 охорона ВЖР на водних об`єктах СТРГ здійснюється користувачем.

Натомість наявність такої великої кількості встановлених фактів порушень правил рибальства іншими особами, свідчить про недотримання позивачем вимоги и. 2.13. Інструкції № 4.

Отже, суб`єкт рибного господарства повинен вживати необхідні заходи для охорони ВЖР на водних об`єктах, в тому числі за наявності виявлених фактів незаконного вилову, порушення правил любительського та спортивного рибальства, звертатися до рибоохоронного органу, зокрема для припинення правопорушення.

Колегія суддів акцентує увагу, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивач звертався до правоохоронного органу з означених питань, в той час як більшість порушень були виявлені саме під час правоохоронних рейдів, а не за фактами повідомлення Управління про вчинення правопорушень.

В матеріалах справи наявна велика кількість матеріалів про притягнення осіб до відповідальності за ч. 4 статті 85 КУпАП, а саме за вилов риби забороненим знаряддям.

Позивач, як суб`єкт рибного господарства, зацікавлений в тому, щоб не допускати таких порушень на ввіреному йому водному об`єкті, маючи можливість організувати охорону водного об`єкту та інформувати правоохоронні органи про порушників правил любительського та спортивного рибальства, фактично самоусунувся від охорони водних біоресурсів, що призводить до значної шкоди всій екосистемі Печенізького водосховища та однозначно свідчить про порушення вимог Інструкції № 4 та Режиму.

При цьому, листом від 10.09.2021 №1-3-17/1855-21 керівництво ТОВ КСП "ЕКОБЕЗПЕКА" повідомлялось про необхідність усунення виявлених під час проведення на Печенізькому водосховищі рибоохоронної роботи порушень Правил рибальства, обов`язок дотримання яких визначено пунктом 13 Режиму, але вказане не призвело до позитивного результату - посилення охорони водних біоресурсів.

Продовжуючи судовий розгляд, колегія суддів звертає увагу, що державними інспекторами Управління Державного агентства рибного господарства у Харківській області під час проведення у період з 25 по 29 жовтня 2022 року відповідних рибоохоронних рейдів на території Печенізького водосховища виявлено та вилучено заборонені знаряддя лову (сітки) у кількості 18 (вісімнадцять) штук з відповідними бірками, які використовувалися ТОВ КСП "ЕКОБЕЗПЕКА", загальною довжиною майже 2 (два) кілометри. При цьому, вказані сітки не відповідали вимогам и, 12 Режиму щодо використання знарядь лову па водосховищі, пункту 13.4 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України, а також п. 2.1.3 Інструкції №4 та п. 15.4 Режиму.

В апеляційній скарзі позивач категоричній формі стверджує про те, що такі сітки йому не належать та в умовах окупації знаряддя лову з бирками могли бути викрадені та використані будь-ким.

З приводу цих доводів колегія суддів зазначає, що територія Печенізького водосховища була деокупована у вересні 2022 року, в той час як відповідні сітки були виявлені представниками третьої особи в жовтні 2022 року, тобто в період коли позивач вже мав можливість та був зобов`язаний виконувати відповідні вимоги Режиму. Відповідно з вересня 2022 року позивач повинен був здійснити інвентаризацію наявних засобів вилову та відновити контрольну функцію з охорони водних біоресурів на ввіреному йому об`єкті, в той час з наданих до суду пояснень колегія суддів вбачає чітку тенденцію до самусунення від охорони водних біоресурів.

Колегія суддів акцентує увагу, що в межах розгляду цієї справи суд не встановлює та не має наміру встановлювати кому саме належать виявлені під час рибоохоронного рейду знаряддя лову (сітки) у кількості 18 (вісімнадцять) штук з відповідними бірками, оскільки такі обставини мають встановлюватися в рамках порушеного кримінального провадження KП 2022226290000219, відомості про яке внесені до Єдиною реєстру досудових розслідувань 11.11.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

В той же час наявність такої великої кількості виявлених заборонених знарядь лову протяжністю майже 2 км на ввіреному позивачеві об`єкті свідчить про те, що позивач не взмозі забезпечити охорону водних біоресурсів та вести облік виловленої риби, що свідчить про недотримання останнім вимог п. 2.13 Інструкції № 4 та вимог Режиму, та як наслідок є підставою для його скасування.

В апеляційній скарзі позивач стверджує, що єдиною підставою для скасування режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта є встановленні фактів системного невиконання користувачем приписів або порушення вимог Інструкції або Режиму, зафіксовані документально, шляхом попереднього здійснення відповідного заходу державного нагляду (контролю), на підставі Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

З такими аргументами колегія суддів не погоджується з огляду на таке.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

За приписами статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом (стаття 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").

Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виключно законами встановлюються:

органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю);

санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Тобто, відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" уповноваженими на те органами здійснюється нагляд (контроль) суб`єктів господарювання у певній сфері.

Разом з тим, в даному випадку відповідачем не проводилась перевірка господарської діяльності позивача, як суб`єкта господарювання, а проводилась перевірки водного об`єкта.

Підтвердженням зазначеного висновку суду є також та обставина, що відповідачем за результатами огляду водойми не приймалось жодних рішень по відношенню до позивача, обов`язок прийняття яких закріплено у статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (зокрема, приписів).

Суд зазначає, що Закон України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" визначає основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і суб`єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об`єктах України, внутрішніх морських водах і територіальному морі, континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні України та відкритому морі.

За приписами статті 3 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" завданням законодавства про рибне господарство є правове регулювання відносин у галузі вивчення, охорони, відтворення, використання та реалізації водних біоресурсів, переміщення через митний кордон України водних біоресурсів та продукції з них, а також встановлення основних принципів регулювання та управління рибогосподарською діяльністю в межах території України у внутрішніх рибогосподарських водних об`єктах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні України та на континентальному шельфі.

Відповідно до приписів статті 10 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження, серед іншого:

проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, фото- і відеозйомку як допоміжні засоби для запобігання і виявлення порушень законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;

безперешкодного доступу до території (у тому числі об`єктів природно-заповідного фонду) і приміщень підприємств, установ та організацій, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку водних біоресурсів, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач мав повноваження на проведення огляду водойми у спосіб проведення рибоохоронних рейдів на території Печеніжського водосховища, за наслідками яких було встановлено недотримання позивачем вимог п. 2.13 Інструкції № 4 та вимог Режиму.

Щодо доводів заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права з підстав того, що суд першої інстанції прийняв рішення, не розглянувши та не дослідивши у встановленому порядку відповідь на відзив на позовну заяву, яку позивачем направлено на адресу суду першої інстанції та відповідача, колегія суддів зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідь на відзив на позовну заяву надійшла до суду першої інстанції та зареєстрована 19.04.2023, в той час як рішення суду постановлено 27.04.2023, що свідчить про те, що відповідь на відзив врахована судом першої інстанції.

Колегія суддів також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи в апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів, переглянувши справу, дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КСП ЕКОБЕЗПЕКА" залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.04.2023 по справі № 520/3892/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.С. ЧалийСудді І.М. Ральченко В.В. Катунов Повний текст постанови складено 04.09.2023.