Рішення

від 27.04.2023 по справі 369/13843/19

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/13843/19

Провадження № 2/369/133/23

РІШЕННЯ

Іменем України

27.04.2023 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Дубас Т.В.

при секретарі судового засідання Мазурик Д.С., Бугайовій М.В.,

Житар А.А.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Дехтяр Є.В., Шаповалова І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промавтотехсервіс» про захист прав споживачів,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промавтотехсервіс» (далі ТОВ «Промавтотехсервіс», товариство) про захист прав споживачів.

В обґрунтування позову, з урахуванням уточненої позовної заяви, зазначала, що 04.12.2017 року ОСОБА_2 як споживач придбала у ТОВ «Промавтотехсервіс» транспортний засіб «КІА» модель «Сееd», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , НОМЕР_2 (далі автомобіль), вартість якого становила 544980,00 грн на день придбання. Позивач повністю виконала свої обов`язки за вказаним договором купівлі-продажу та сплатила відповідні кошти. Відповідач передав автомобіль позивачу, встановивши гарантійний строк на вказаний товар 36 календарні місяці з дня придбання.

Через деякий час (під час гарантійного терміну) позивач виявила істотний недолік в придбаному автомобілі, а саме нетипова вібрація авто. Зі вказаною проблемою позивач звернулася до відповідача. Однак відповідач не усунув істотний недолік товару, а надав документ під назвою Рекламаційний акт, в якому мотивував відмову в усуненні істотного недоліку.

Позивач вважає, що вказаний недолік є істотним, оскільки автомобіль не може використовуватися за його призначенням, недолік виник внаслідок вини виробника (продавця), відповідач як продавець відмовився усувати недолік.

Позивач надіслав на адресу відповідача претензію, на яку відповідач 18.07.2019 року надав відповідь, відповідно до якої просив позивача погодити проведення експертизи в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз (далі КНДІСЕ) для встановлення причин виходу з ладу складових частин транспортного засобу.

Листом від 25.07.2019 року позивач погодив проведення експертизи в КНДІСЕ з зазначеними в листі питаннями. Відповідно, відповідач мав організувати проведення експертизи в КНДІСЕ протягом 3 робочих днів та поставити експерту погодженні запитання.

Однак, відповідач порушив, встановлений ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів», термін на організацію проведення експертизи та в подальшому незаконно замінив експертну установу, яка не має права проводити експертизу, а також не організував проведення експертизи та не погодив з позивачем питань проведення експертизи, що свідчить про визнання вимог позивача правомірними та порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживачів».

У зв`язку з зазначеним, а також на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» позивач просить розірвати дію договору та повернуту сплачені кошти.

Також позивач зазначає, що йому було завдану моральну шкоду, яку вона оцінює у розмірі 50000,00 грн.

Отже, позивач просить суд розірвати договір купівлі-продажу автомобіля від 04.12.2017 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Промавтотехсервіс», та стягнути з ТОВ «Промавтотехсервіс» сплачені грошові кошти за договором купівлі-продажу в сумі 544980,00 грн на користь ОСОБА_2 .

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.11.2019 року відкрито загальне позовне провадження у цій справі та призначено підготовче судове засідання.

27.01.2020 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області від ТОВ «Промавтотехсервіс» в особі директора Шаповалова І.Ю. надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву товариство зазначає, що сторони у п. 1.10.1 додатку № 2 «Гарантійні зобов`язання» до договору купівлі-продажу автомобіля погодили, що гарантійні зобов`язання на автомобіль обмежуються тільки дефектами виробничого характеру, та не поширюються, крім іншого, на будь-які каталітичні нейтралізатори. Позивача про необхідність слідкувати за якістю пального та про наслідки використання пального із невідповідними характеристиками попереджено на стор. 6 Сервісної книжки, зокрема, щодо пошкодження каталітичного нейтралізатора. Більш вимог до пального та наслідки їх недотримання також доведений до позивача у посібнику з експлуатації, наданому позивачу за актом приймання-передачі.

Зазначає, що виробничі недоліки паливної системи та двигуна в автомобілях проявляються в перші дві тисячі обігу автомобіля. Позивач із скаргою на вібрацію в автомобілі при увімкненому кондиціонері звернувся після 2,5 років експлуатації при пробігу в 33281,00 км. Під час проведеної діагностики, відповідач виключив всі можливі виробничі причини виникнення несправності, залишився лише вплив палива із невідповідними характеристиками. Крім того, під час діагностики автомобіля було виявлено негативну адаптацію корекції впорскування пального, тобто, блок управління двигуном фіксує невідповідність поточних параметрів горіння пального заводським та здійснює зміну параметрів впорскування пального для мінімізації наслідків впливу на системи автомобіля неякісного пального. Негативний показник адаптації корекції впорскування пального, в свою чергу, засвідчує про наявність однієї із наступних причин: використання пального неналежної якості; підвищений тиск пального в магістралі його подачі або пошкодження компонентів системи випуску відпрацьованих газів.

Враховуючи той факт, що при проведенні регламентного технічного обслуговування автомобіля позивача жодних скарг від останнього на роботу двигуна чи будь-яких інших систем автомобіля не надходило, а при діагностуванні системи автомобіля за допомогою спеціалізованого обладнання жодних відхилень чи недоліків виявлено не було, наявність виробничого дефекту автомобіля позивача виключається.

Також товариство звертає увагу на те, що висновки відповідача, на підставі яких було складено рекламаційний акт, здійснювались та базувались виключно на даних отриманих кваліфікованими спеціалістами відповідача, що мають відповідну спеціальну технічну освіту та широкий досвід якісного технічного обслуговування транспортних засобів марки КІА.

З метою підтвердження зазначеного та спростування доводів позивача щодо наявності істотного недоліку транспортного засобу, відповідач додатково до відзиву надав пояснювальну записку слюсаря з ремонту автомобілів КІА ОСОБА_3 , який безпосередньо здійснював дослідження автомобіля позивача, а також просив про виклик свідка у справі, а саме ОСОБА_3 .

Також у відзиві відповідач зазначає, що доводи позивача про порушення відповідачем ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо призначення експертизи, проведення експертизи та строків її проведення є безпідставними, оскільки відповідач належним чином виконав обов`язок з організації проведення автотехнічної експертизи, у встановлені законодавством строки звернувся до КНДІСЕ для проведення експертизи, однак у її проведені було відмовлено, що не залежало від волі відповідача. Після цього, відповідач знову організував проведення експертизи в Українській експертній компанією, однак позивач умисно ухилився від її проведення. Тому посилаючись на зазначене, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2

21.02.2020 року представник позивача ОСОБА_4 направив відповідь на відзив, в якому зазначає, що посилання відповідача на використання позивачем неякісного палива є безпідставним, та не підтверджено належними доказами, оскільки відповідач не проводив жодних лабораторних досліджень щодо якості палива. Зазначає, що дійсно гарантійні зобов`язання не поширюються на каталітичні нейтралізатори, але виключно у випадку, коли продавець доведе, що каталітичні нейтралізатори не були пошкоджені внаслідок дефектів виробничого характеру. Інші доводи аналогічні доводам позовної заяви.

21.02.2020 року до суду надійшло клопотання від представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_4 , про призначення автотоварознавчої експертизи.

Клопотання обгрунтованотим, що особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта. Тому представник позивача просив суд призначити у справі незалежну судову автотоварознавчу експертизу та доручити її проведення Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС, а на вирішення експертам поставити наступне питання: «Чи могли зруйновані частини каталітичного нейтралізатора при звичайній роботі двигуна потрапити до блоку циліндрів двигуна автомобіля?».

18.05.2020 року від уповноваженої особи відповідача ОСОБА_5 до суду надійшли заперечення на клопотання позивача про проведення експертизи, в якій останній заперечує проти його задоволення, вважає його необґрунтованим, безпідставним та незаконним.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18.05.2020 року призначено в справі автотоварознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання: «Чи могли зруйновані частини каталітичного нейтралізатора при звичайній роботі двигуна потрапити до блоку циліндрів двигуна автомобіля?». Проведення експертизи доручено експертам Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (ДНДЕКЦ) Експертної служби МВС України, попередивши їх про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України. Витрати по проведенню експертизи покладено на позивача ОСОБА_2 . Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

01.12.2021 року до Києво-Святошинського суду надійшов лист-повідомлення від (ДНДЕКЦ) Експертної служби МВС про неможливість проведення судової експертизи у зв`язку з тим, що надання відповіді на поставлене питання виходить за межі спеціальних знань судового експерта за експертною спеціальністю з проведення судових автотоварознавчих експертиз.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду від 01.12.2021 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

28.01.2022 року представник відповідача ТОВ «Промавтотехсервіс» подав до суду клопотання про витребування доказів, в якому просив суд:

- витребувати у Головного управління національної поліції у Київській області інформацію з камер відеоспостереження ІПНП «ГАРПУН» Київської області, щодо пересування автомобіля, що належить ОСОБА_2 , в період лютий 2020 року по дату ухвалення рішення про витребування доказів судом;

- витребувати у Головного управління національної поліції в м. Києві інформацію з камер відеоспостереження ІПНП «ГАРПУН» м. Києва, щодо пересування автомобіля, що належить ОСОБА_2 в період лютий 2020 року по дату ухвалення ухвали про витребування доказів судом; інформацію з камер відеоспостереження ІПНП «ГАРПУН» Київської області та ІПНП «ГАРПУН» м. Києва витребувати на носіях DVDR у кількості по одному для кожного із даних Управлінь, які, попередньо, надавались при особистому поданні запитів відповідачем.

01.02.2022 року від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду від 20.07.2022 року клопотання задоволено витребувано докази.

09.09.2022 року від Головного управління національної поліції у Київській області надійшли витребувані докази.

15.09.2022 року від Головного управління національної поліції у м. Києві надійшли витребувані докази.

12.10.2022 року до суду надійшло клопотання від представника позивача ОСОБА_2 ОСОБА_4 про призначення автотехнічної експертизи. Тому представник позивача просив суд призначити у справі судову автотехнічну експертизу та доручити її проведення Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС.

На вирішення експертам наступне питання:

1) Чи могли зруйновані частини каталітичного нейтралізатора при звичайній роботі двигуна потрапити до блоку циліндрів двигуна автомобіля?

08.11.2022 року через канцелярію до суду надійшли заперечення на клопотання позивача про проведення експертизи від уповноваженої особи відповідача Дехтяр Є.В., в якій останній зазначає що, ознайомившись та дослідивши клопотання заперечує проти його задоволення, вважає його необґрунтованим, безпідставним та незаконним.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10.01.2023 року клопотання представника позивача ОСОБА_4 про призначення автотехнічної експертизи у справі залишено без задоволення.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13.02.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28 березня 2023 року о 12 год. 00 хв.

У судове засідання 28.03.2023 учасники справи не з`явилися.

Представник позивача направив до суду клопотання про проведення розгляду справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача подав до суду клопотання про проведення розгляду справи у його відсутності. Проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд дослідивши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 29.11.2017 року між ТОВ «Промавтотехсервіс» та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу автомобіля, відповідно до якого продавець передав, а покупець отримав у власність транспортний засіб «КІА» модель «Сееd», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_3 , вартість якого становила 544 980,00 грн на день придбання.

Позивач повністю виконала свої обов`язки за вказаним договором купівлі-продажу та сплатила відповідні кошти. Відповідач передав за актом передачі-прийняття автомобіля від 04.12.2017 року позивачу, встановивши гарантійний строк на вказаний товар 36 календарні місяці з дня придбання.

Відповідно до п. 1.10.1, п. 1.10.2 додатку № 2 «Гарантійні зобов`язання» до договору купівлі-продажу, сторони погодили, що гарантійні зобов`язання на автомобіль обмежуються тільки дефектами виробничого характеру, та не поширюються, зокрема, на будь-які каталітичні нейтралізатори.

Через деякий час (під час гарантійного терміну) позивач виявила недолік в придбаному автомобілі, а саме нетипова вібрація авто.

05.06.2019 року зі вказаною проблемою позивач звернулася до сервісу відповідача.

За результатом огляду автомобіля товариство надало позивачу рекламаційний акт від 07.06.2019 року, в якому зазначені результати діагностики транспортного засобу та висновки, відповідно до яких несправність усувається за рахунок власника.

Також 11.06.2019 року ТОВ «Промавтотехсервіс» склало акт виконаних робіт, відповідно до якого в графі «зауваження та рекомендації замовнику щодо обслуговування/ремонту та експлуатції транспортного засобу» зазначено: «провести ремонт двигуна внутрішнього згорання з заміною каталітичного аналізатору. Експлуатація автомобіля заборонена у зв`язку з тим, що у результаті експлуатації автомобіля в блок циліндра йде попадання керамічних елементів каталітичного аналізатору».

08.07.2019 року позивач направив ТОВ «Промавтотехсервіс» претензію щодо здійснення гарантійного ремонту двигуна внутрішнього згорання автомобіля, яка отримана відповідачем 17.07.2019 року.

18.07.2019 року ТОВ «Промавтотехсервіс» направило позивачу відповідь на його претензію в якій запропонувало позивачу у семиденний строк з дня отримання цього листа надати письмову згоду щодо організації проведення незалежної експертизи КНДІСЕ із поставленими на розгляд експертизи питань, викладених у листі.

25.07.2019 року позивач погодила проведення експертизи КНДІСЕ, про що повідомила відповідача листом, який надійшов на його адресу 31.07.2019 року.

02.08.2019 року товариство звернулося до КНДІСЕ щодо проведення експертного дослідження автомобіля позивача.

15.08.2019 року ТОВ «Промавтотехсервіс» отримало від КНДІСЕ лист про неможливість проведення експертизи в терміни, які передбачені Інструкцією про призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, а також неможливістю гарантування категоричних відповідей на поставлені на розгляд дослідження питання, у зв`язку з чим заяву товариства залишено без виконання.

19.08.2019 року товариство звернулося до Української експертної компанії з листом № 109 для проведення автотехнічного дослідження автомобіля, на що 28.08.2019 року отримало відповідь, відповідно до якої Українська експертна компанія повідомила про призначення експертного дослідження на 03.09.2019 року.

29.08.2019 року ТОВ «Промавтотехсервіс» листом № 112 повідомило ОСОБА_2 про залишення КНДІСЕ заяви товариства про проведення експертизи без виконання, а також повідомило позивача про те, що для вирішення спору товариство звернулося до Української експертної компанії з метою проведення автотехнічного дослідження автомобіля, та повідомило про те, дослідження відбудиться 03.09.2019 року та просило позивача посприяти наданню транспортного засобу для дослідження у відповідний день та час. Даний лист представник позивача отримав 30.08.2019 року.

Позивач на проведення експертиз не з`явився, автомобіль не надав, про що свідчить акт про неможливість проведення автотехнічного дослідження автомобіля від 03.09.2019 року, складений та підписаний директором ТОВ «Промавтотехсервіс» Калюжним С. О., представником товариства Дехтяр Є. В., експертом Української експертної компанії Бородіним А. В..

03.09.2019 року представник ОСОБА_2 направив на адресу ТОВ «Промавтотехсервіс» лист № 03/09-1/Т про порушення товариством 3-денний термін на проведення експертизи та незаконну заміну експертної установи, який отримано товариством 20.09.2019 року.

Також суд встановив, що автомобіль позивача, після виявлення недоліку в придбаному автомобілі за період з 11.06.2019 року до 21.02.2020 року двічі потрапляв у дорожньо-транспортні пригоди (далі ДТП), а саме 26.08.2019 року у м. Бучі та 05.11.2019 року у Святошинському районі м. Києва, що підтверджується листом Управління патрульної поліції у місті Києві від 14.052020 року № 716аз/41/11/5/02-2020, а також постановою Ірпінського міського суду Київської області від 13.09.2019 року у справі № 367/6768/19.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ч. 2 ст. 16 ЦК України.

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно достатті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з частиною першою ст. 708 ЦК України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обов`язковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором: 1) вимагати від продавця або виготовлювача безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування витрат, здійснених покупцем чи третьою особою, на їх виправлення; 2) вимагати від продавця або виготовлювача заміни товару на аналогічний товар належної якості або на такий самий товар іншої моделі з відповідним перерахунком у разі різниці в ціні; 3) вимагати від продавця або виготовлювача відповідного зменшення ціни; 4) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Суд встановив, що 29.11.2017 року між ТОВ «Промавтотехсервіс» та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу автомобіля, відповідно до якого продавець передав, а покупець отримав у власність транспортний засіб «КІА» модель «Сееd». Позивач повністю виконала свої обов`язки за вказаним договором купівлі-продажу та сплатила відповідні кошти. Відповідач передав за актом передачі-прийняття автомобіля позивачу, встановивши гарантійний строк на вказаний товар 36 календарні місяці з дня придбання.

Звертаючись до суду, позивач вказувала на те, що автомобіль, який проданий відповідачем містить істотний недолік, який виник внаслідок вини виробника (продавця), автомобіль не може використовуватися за його призначенням, а відповідач як продавець відмовився усувати недолік, що є порушенням вимоги Закону України «Про захист прав споживачів».

За змістом ч. 1 ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов`язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідно доч.1ст.8Закону України«Про захистправ споживачів»у разівиявлення протягомвстановленого гарантійногостроку недоліківтовару споживачмає правовимагати: 1)пропорційного зменшенняціни;2)безоплатного усуненнянедоліків товарув розумнийстрок;3)відшкодування витратна усуненнянедоліків товару.У разівиявлення істотнихнедоліків,які виниклиз винивиробника товару(продавця,виконавця),або фальсифікаціїтовару,споживач маєправо вимагативід продавцяабо виробника: 1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміну товару на такий же товар або на аналогічний.

У ч. 14 ст. 8 цього Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що вимоги споживача, передбачені цією статтею, не підлягають задоволенню, якщо продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) доведуть, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» істотний недолік недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Відповідно до п. 1 Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни дорожніх транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України № 721 від 29.12.2004 року, істотний недолік це такий недолік, що робить неможливим або недопустимим використання дорожнього транспортного засобу відповідно до його призначення, або такий, що може представляти загрозу для життя споживача чи інших людей, або такий, для усунення якого необхідно великі витрати праці й часу та який проявляється неодноразово після усунення.

П. 20 Порядку визначено, що у разі виявлення у процесі експлуатації дорожнього транспортного засобу недоліку або істотного недоліку споживач має право звернутися до виконавця на один з пунктів сервісної мережі, зазначених у сервісній книжці, за власним вибором.

У разі ухилення або безпідставної чи необґрунтованої відмови виконавця від виконання гарантійного ремонту дорожнього транспортного засобу споживач має право звернутися безпосередньо до продавця або виробника для усунення цих недоліків і виконання гарантійного ремонту, або до уповноважених органів захисту прав споживачів.

У разі ухилення або безпідставної чи необґрунтованої відмови продавця або виробника від виконання гарантійного ремонту дорожнього транспортного засобу споживач має право для захисту своїх прав звернутися до суду.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ст. 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Ст. 7780 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.

У даному випадку суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні докази існування істотного недоліку придбаного позивачем автомобіля.

Для віднесення недоліку до числа істотних, недолік обов`язково повинен: 1) робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, 2) виник з вини виробника (продавця, виконавця), 3) після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

При цьому вказані ознаки істотного недоліку придбаного товару мають існувати у сукупності, жодна із вказаних ознак сама по собі не може свідчити про наявність істотного недоліку у товарі.

В порушення норм процесуального законодавства позивач не надала достатніх та переконливих доказів наявності істотного недоліку у придбаному нею автомобілі, який став би підставою для розірвання договору купівлі-продажу.

Доводи позивача, що Закон України «Про захист прав споживачів» не вимагає від споживача доводити наявність істотних недоліків товару, натомість закон вимагає від продавця доведення факту порушення покупцем умов зберігання чи експлуатації товару, є безпідставними та свідчать про неправильне розуміння позивачем характеру спірних правовідносин та неправильного тлумачення норм спеціального закону.

Обов`язок доведення існування істотного недоліку придбаного автомобіля покладається на позивача, тоді як на відповідача згідно договору і Закону покладається обов`язок довести, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання, а також обов`язок організовувати проведення експертизи для перевірки обставин щодо існування істотного недоліку.

Так, заперечуючи проти позову, представник відповідача стверджував, що після проведення діагностики автомобіля, відповідач виключив всі можливі виробничі причини виникнення несправності, залишився лише вплив палива із невідповідними характеристиками. Крім того, під час діагностики автомобіля було виявлено негативну адаптацію корекції впорскування пального, тобто, блок управління двигуном фіксує невідповідність поточних параметрів горіння пального заводським та здійснює зміну параметрів впорскування пального для мінімізації наслідків впливу на системи автомобіля неякісного пального. Негативний показник адаптації корекції впорскування пального, в свою чергу, засвідчує про наявність однієї із наступних причин: використання пального неналежної якості; підвищений тиск пального в магістралі його подачі або пошкодження компонентів системи випуску відпрацьованих газів.

Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 17 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли під час гарантійного строку необхідно визначити причини втрати якості продукції, продавець (виконавець, виробник) зобов`язаний у триденний строк з дня одержання від споживача письмової згоди організувати проведення експертизи продукції. Експертиза проводиться за рахунок продавця (виконавця, виробника). Якщо у висновках експертизи буде доведено, що недоліки виникли після передачі продукції споживачеві внаслідок порушення ним встановлених правил використання, зберігання чи транспортування або дій третіх осіб, вимоги споживача не підлягають задоволенню, а споживач зобов`язаний відшкодувати продавцю (виконавцю, підприємству, яке виконує його функції) витрати на проведення експертизи.

Тобто, відповідно до цієї статті обов`язок організації проведення експертизи продукції покладено на продавця. Проте вказані дії продавцем мають бути вчинені за згодою покупця та при його зверненні з приводу втрати якості продукції. Саме на споживача покладається обов`язок довести, що протягом гарантійного строку виявлено недолік товару, а тягар встановлення причин виникнення недоліку товару покладений на продавця.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач належним чином виконав обов`язок з організації проведення автотехнічної експертизи, у встановлені законодавством строки звернувся до КНДІСЕ для проведення експертизи, однак у її проведені було відмовлено, що не залежало від волі відповідача. Після цього, відповідач знову організував проведення експертизи в Українській експертній компанією, однак позивач ухилився від її проведення.

Крім того, суд враховує те, що матеріалами справи підтверджено те, що позивач використовувала автомобіль відповідно до його цільового призначення після встановлення недоліку, а також, враховуючи те, що спірний автомобіль двічі був пошкоджений внаслідок дорожньої транспортної пригоди, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування положень ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» та розірвання договору купівлі-продажу та повернення сплаченої за автомобіль грошової суми.

У зв`язку з зазначеним позовні вимоги позивача про є безпідставними.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовних вимог без задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 1, 6, 8, 17 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст.ст.15 627, 651, 655, 708, ЦК України, ст.ст. 12, 13, 7681, 89, 258, 259, 263, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промавтотехсервіс» про захист прав споживачів, залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Тетяна ДУБАС