Рішення

від 10.04.2023 по справі 704/1090/21

ТАЛЬНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 704/1090/21

10 квітня 2023 р. м. Тальне

Тальнівський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Дьяченка Д.О.

при секретарі Табачківській М.М.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Тальне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Урочище Журавське"</a>, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Центр надання адміністративних послуг Тальнівської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Урочище Журавське» про усунення перешкод у користуванні земельної ділянки. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що Кривоколінська сільська рада незаконно заволоділа належними йому земельними ділянками і в подальшому незаконно розпорядилася ними, передавши їх в оренду відповідачеві, що встановлено рішеннями судів, доданих ним до позовної заяви. Оскільки відповідач відмовляється передати позивачеві належну йому земельну ділянку, гр. ОСОБА_1 змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, позовні вимоги просить залишити без задоволення, оскільки вважає, що згідно з приписами ст.1481 Земельного кодексуУкраїни допозивача,як донового власникаспірної земельноїділянки,від попереднього(Кривоколінськоїсільської ради) переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7124084800:01:001:0439 площею 2,1297 га, отже він має право володіти і користуватися цією земельною ділянкою до закінчення строку дії договору оренди від 23.10.2012 №42 та додаткової угоди до нього від 20.07.2013 №3, тобто до 22.09.2061;спадкодавець ОСОБА_2 не оформила Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, а мала лише сертифікат, у зв`язку з чим вона за життя не набула права власності на конкретно визначену земельну ділянку; згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивач ОСОБА_1 зареєстрував своє право власності на земельну ділянку 27.11.2017, тому він є власником землі саме з моменту державної реєстрації прав з 27.11.2017 а не з 03.08.2011, як він стверджує в позовній заяві, тому такі доводи є хибними; позивач, як власник земельної ділянки отримує від товариства орендну плату, що свідчить про факт визнання договірних відносин.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю.

В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав.

Представник третьої особи звернувся до суду із заявою про слухання справи без його участі.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані по справі докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню, враховуючи таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_2 у встановлений законодавством строк звернувся до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. До складу спадкового майна увійшла земельна ділянка площею 3,14 га, розташована на території колишньої Кривоколінської сільської ради Тальнівського району. Після подання заяви про прийняття спадщини позивач не оформив належним чином документи щодо права власності на землю, оскільки за життя мати не виготовила державний акт на право власності на землю, а в позивача на той час були відсутні кошти на оформлення. Згодом позивачу стало відомо, що рішенням Тальнівського районного суду від 10.09.2009 за заявою Кривоколінської сільської ради дана земельна ділянка визнана відумерлою спадщиною та передана у власність територіальної громади Кривоколінської сільської ради Тальнівського району Черкаської області. Постановою апеляційного суду Черкаської області25.11.2014 у справі № 22-ц/793/2961/14було скасовано рішення Тальнівського районного суду від 10.09.2009 та ухвалено рішення, яким відмовлено заявнику у визнанні спадщини відумерлою.

Рішенням Тальнівського районного суду Черкаської області від 23.06.2015 у справі №704/198/15-ц за ОСОБА_1 визнаноправо власності на земельну частку (пай) площею 3,14 га., яка до смерті належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 7124084800:01:001:0439 площею 2,1297 га., дата державної реєстрації: 27.11.2017.

Незважаючи на рішення суду позивач не має змоги користуватись даною землею, оскільки земельна ділянка була розділена на дві частини, одна з яких передана Кривоколінською сільською радою в оренду ТОВ «Урочище Журавське», яке не бажає повернути позивачу земельну ділянку посилаючись на те, що перехід права власності на земельну ділянку не є підставою для зміни чи припинення договору оренди.

Під час розгляду справи встановлено, що згідно з додатковою угодою №3 від 20.07.2013 до договору оренди земельної ділянки від 23.10.20212 №42 Кривоколінська сільська рада Тальнівського району передала ТОВ «Урочище Журавське» земельну ділянку з кадастровим номером7124084800:01:001:0439площею 2,1297 га. терміном на 49 років з 23.10.2012 по 22.09.2061.

Згідно зі статтею 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Посилання представника відповідача на те, що договір оренди землі, укладений між відповідачем та Кривоколінською сільською радою Тальнівського району, яка на той час була власником земельної ділянки є дійсним, а зміна власника земельної ділянки не є підставою для припинення договору оренди судом не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки внаслідок скасування рішення Тальнівського районного суду від 10.09.2009, на підставі якого сільська рада набула право власності на земельну ділянку, об`єктивно припинили свою дію і всі похідні від нього права Кривоколінської сільської ради Тальнівського району Черкаської області, зокрема і правові підстави для передання спірної ділянки в оренду третім особам. Суд констатує, що в даному випадку право власності Кривоколінської сільської ради Тальнівського району Черкаської області не перейшло до нового власника, а припинило свою дію внаслідок скасування підстави його виникнення, отже припинилося і право оренди відповідача, внаслідок чого до позивача не перейшли будь-які права та обов`язки Кривоколінської сільської ради Тальнівського району Черкаської області. Наведене обумовлює висновок про те, що у відповідача відсутнє право на подальше використання спірної земельної ділянки.

Відповідно доч.1,2ст.1212ЦК Україниособа,яка набуламайно абозберегла йогоу себеза рахунокіншої особи(потерпілого)без достатньоїправової підстави(безпідставнонабуте майно),зобов`язанаповернути потерпіломуце майно.Особа зобов`язанаповернути майноі тоді,коли підстава,на якійвоно булонабуте,згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Посилання представника відповідача на те, що позивач є власником землі саме з моменту державної реєстрації прав з 27.11.2017, а не з 03.08.2011 не може бути прийнято до уваги, оскільки згідно з практикою Верховного Суду щодо захисту права власності та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно,державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності необхідним є, перш за все, встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Згідно із нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майноє свідоцтво про право на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

Дані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного суду (справа № 463/6829/21-ц, провадження № 61-12264св22 від 22.03.2023).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 у справі№ 761/5115/17 сформульований висновок про те, що одним зі способів захисту права користування майном є припинення дії, яка це право порушує (пункт 3 частини другої статті 16 ЦК України), - усунення перешкод у здійсненні права користування майном (негаторний позов). Підставою для подання такого позову є вчинення перешкод правомірній реалізації речового права. Цей спосіб захисту може використати не тільки власник майна, але й особа, яка відповідно до закону або договору має право користування ним, зокрема і у випадку, коли перешкоди у здійсненні зазначеного права чинить власник майна.

Отже, судом встановлено, що позивач у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 та з моменту відкриття спадщини набув права власності на земельну ділянку, що належала померлій, доводи позивача, наведені в позовній заяві знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Урочище Журавське"</a>, третяособа,яка незаявляє самостійнихвимог -Центр наданняадміністративних послугТальнівської міськоїради проусунення перешкоду користуванніземельної ділянки задовольнити повністю.

Усунути перешкоди укористуванні земельноюділянкою шляхомприпинення діїдоговору оренди земельноїділянки №42від 23.10.2012р. здодатковими умовами прооренду земельноїділянки площею2,1297га.,яка знаходитьсяв адмінмежахКривоколінської сільськоїради Звенигородського району Черкаської області, кадастровий номер 7124084800:01:001:0439, укладеного між Кривоколінською сільською радою Тальнівського (нині Звенигородського) району Черкаської області та ТОВ «Урочище Журавське» с. Криві Коліна Тальнівського (нині Звенигородського) району Черкаської області та зобов`язати ТОВ «Урочище Журавське» повернути ОСОБА_1 належну йому на праві приватної власності земельну ділянку площею 2,1297 га. кадастровий номер 7124084800:01:001:0439.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 20.04.2023 р.

Суддя Д.О. Дьяченко