Постанова

від 27.04.2023 по справі 440/1091/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 р.Справа № 440/1091/19Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року, головуючий суддя І інстанції: К.І. Клочко, м. Полтава, повний текст складено 01.07.19 року у справі № 440/1091/19

за позовом ОСОБА_1

доДепартаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, Державної інспекції архітектури та містобудування України

третя особа ОСОБА_2

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області щодо відмови у проведенні позапланової перевірки з дотримання державних будівельних норм, містобудівних умов та обмежень, вимог проєкту та будівельного паспорту при здійсненні ОСОБА_2 будівництва житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 , а також у скасуванні зареєстрованої декларації про готовність до експлуатації вищезазначеного об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту за реєстраційним номером ПТ 142153422892;

- зобов`язати Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області провести позапланову перевірку з дотримання державних будівельних норм, містобудівних умов та обмежень, вимог проєкту та будівельного паспорту при здійсненні ОСОБА_2 будівництва житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 , а також скасувати зареєстровану декларацію про готовність до експлуатації вищезазначеного об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту за реєстраційним номером ПТ 142153422892.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 року в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача, залучено ОСОБА_2 .

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року у справі № 440/1091/19 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року у справі № 440/1091/19 скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач послався на те, що незважаючи на його звернення про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства, що підтверджується доданим до звернення висновком Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса, відповідач безпідставно відмовив у проведенні позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства та у скасуванні декларації.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 року рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року у справі № 440/1091/19 скасовано. Провадження у справі № 440/1091/19 закрито.

Постановою Верховного Суду від 17.11.2022 рокуу справі № 440/1091/19 постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 року у справі № 440/1091/19 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Другого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2023 року задоволено клопотання позивача та до участі у справі в якості другого відповідача залучено Державну інспекцію архітектури та містобудування України.

Державна інспекція архітектури та містобудування України подала відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити. Крім того, зазначає, що не є належним відповідачем у цій справі.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи судовими повістками, що підтверджується розписками про їх отримання (т. 2 а.с. 42, 43), у судове засідання не прибули.

Ухвалою від 27.04.2023 року клопотання представника Державної інспекції архітектури та містобудування України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції залишено без задоволення.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся судовими повістками, які були повернуті до апеляційного суду без вручення, з причин: «адресат відсутній за вказаною адресою».

За правилами пунктів 1, 3 частини 1 статті 127 КАС України часом вручення повістки вважається день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною 2 статті 313 КАС України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на вищевикладене, оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, їх неявка не перешкоджає розгляду справи, а тому колегія суддів дійшла висновку про можливість провести апеляційний розгляд за відсутності цих осіб.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що листом від 16.01.2019 року позивач звернувся до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області та Державної архітектурно-будівельної інспекції з проханням:

- провести позапланову перевірку з дотримання державних будівельних норм, містобудівних вимог та обмежень, вимог проекту та будівельного паспорту при здійсненні гр. ОСОБА_2 будівництва житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнати проект реконструкції житлового будинку по АДРЕСА_1 таким, що не відповідає вимогам ДБН та незаконним;

- скасувати повідомлення про початок виконання будівельних робіт за №ПТ06213151065 та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту за № ПТ 142153422892;

- притягти винну особу ОСОБА_2 до відповідальності;

- вжити до ОСОБА_2 всіх передбачених законом заходів, зобов`язавши провести перебудову його приміщень, або їх знесення з метою відновлення порушених інтересів інших осіб та приведення перебудованих споруд до державних будівельних норм, містобудівних умов та обмежень та проектної документації;

- письмово повідомити про вжиті заходи (т. 1 а.с. 65-66).

Листом від 11.02.2019 року № 10161.20/2/28 Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області повідомив позивача про те, що будинок та господарські споруди за адресою: АДРЕСА_1 прийнято в експлуатацію у 2015 році, тому проведення Департаментом перевірки на зазначеному об`єкті не є можливим.

Листом від 15.03.2019 року № 1016-1.20/2/65 Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області повідомив позивача про розгляд звернення позивача, яке надійшло від виконавчого комітету Шевченківської районної у м. Полтаві раді. У листі відповідач повторно зазначив, що будинок та господарські споруди за адресою: АДРЕСА_1 прийнято в експлуатацію у 2015 році, тому проведення Департаментом перевірки на зазначеному об`єкті не є можливим.

Позивач не погодився із діями відповідача щодо відмови у проведенні перевірки та скасуванні декларації про готовність об`єкта до експлуатації, у зв`язку з чим звернувся до суду з чим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватись лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

Водночас суд першої інстанції також зазначив, що за приписами пункту 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженогопостановою КМУ від 23.05.2011 року № 553(далі - Порядок № 553) перевірка щодо достовірності даних, наведених у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, могла бути проведена відповідачем лише протягом трьох місяців з дня подання зазначеної декларації, тобто до 08 березня 2016 року. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у відповідача повноважень на призначення позапланової перевірки об`єкта, прийнятого в експлуатацію 08 грудня 2015 року.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначеніЗаконом України17 лютого 2011року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності»(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі такожЗакон №3038-VI).

Згідно із частиною третьоюстаті 6 Закону № 3038-VIдо органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України № 3038-VI «державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції № 931 від 12 червня 2017 року, Департамент є територіальним органом, без статусу юридичної особи публічного права, утвореним як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Отже, станом на час виникнення спірних відносин, Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України, був уповноваженим органом на здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з п.п. 1-2 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 №218 "Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" вирішено ліквідувати Державну архітектурно-будівельну інспекцію та утворити Державну сервісну службу містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 219 "Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду" передбачено утворити Державну інспекцію містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 №1340 "Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду" постановлено утворити Державну інспекцію архітектури та містобудування України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку громад та територій і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.09.2021 №960 вирішено погодитися з пропозицією Міністерства розвитку громад та територій про можливість здійснення Державною інспекцією архітектури та містобудування повноважень і виконання функцій з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

За інформацією офіційного веб-ресурсу Міністерства розвитку громад та територій України з 16.09.2021 розпочала роботу Державна інспекція архітектури та містобудування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає про помилковість доводів представника відповідача про те, що Державна інспекція архітектури та містобудування України не є належним відповідачем у цій справі.

При цьому колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, які були наведені в ухвалі від 20 квітня 2023 року у справі №826/22842/15, якою відповідача у справі - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України було замінено на правонаступника - Державну інспекцію архітектури та містобудування України.

Оскільки Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області був територіальним органом, без статусу юридичної особи публічного права, утвореним як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України, правонаступником якого є Державна інспекція архітектури та містобудування України, то остання є належним відповідачем у цій справі.

У постанові Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 640/12871/21 зазначено, що внаслідок реалізації приписів Постанови № 218 та подальших указаних нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України фактично відбулася реорганізація Державної архітектурно-будівельної інспекції України як юридичної особи публічного права із передачею її функцій новоствореній юридичній особі публічного права - Державній інспекції архітектури та містобудування.

Повертаючись до спірних відносин колегія суддів зазначає, що на виконання статті 41Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI Кабінет Міністрів Українипостановою від 23 травня 2011 року № 553затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (пункт 5 Порядку №553).

Відповідно до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Спірним питанням у цій справі є правомірність дій відповідача щодо відмови у проведенні позапланової перевірки.

З матеріалів справи встановлено, що листами Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області від 11.02.2019 року № 10161.20/2/28, та від 15.03.2019 року № 1016-1.20/2/65 позивачу було відмовлено у проведенні позапланової перевірки з дотримання державних будівельних норм, містобудівних вимог та обмежень при здійсненні будівництва житлового будинку та господарських споруд за адресою: м. Полтава, вул. Патріарха Мстислава, 26 ж, з посиланням на те, що будинок та господарські споруди за вказаною адресою прийнято в експлуатацію у 2015 році, тому проведення Департаментом перевірки на зазначеному об`єкті не є можливим.

Колегія суддів зазначає, що пункт 7 Порядку № 553 визначає також перелік підстав для проведення позапланової перевірки, серед яких у тому числі(…) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Отже, зазначена норма не визначає критерії взаємовідносин між фізичною чи юридичною особою, яка звертається із вимогою про перевірку, з суб`єктом та об`єктом контролю, та не ставить в залежність підстави перевірки від стадії будівництва.

Звернення фізичної особи чи юридичної особи є підставою для призначення перевірки за умови необхідності з`ясування питання про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Верховним Судом у постанові від 03 квітня 2018 року у справі № 818/399/17 на підставі аналізу норм частини 1статті 41 Закону № 3038-VIта Порядку № 553 сформований висновок про те, що державний архітектурно-будівельний контроль дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об`єкта будівництва може бути проведено і після реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Аналогічний правовий висновок був наведений також Верховним Судом у постанові від 17 листопада 2022 року у цій справі.

З огляду на вищезазначене, є помилковим висновок суду першої інстанції про те, що сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватись лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.

У зв`язку із наведеним, колегія суддів приходить до висновку про протиправність такої відмови з боку відповідача, та про наявність підстав для зобов`язання Державної інспекції архітектури та містобудування України, яка здійснює повноваження і виконує функції з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, провести позапланову перевірку дотримання державних будівельних норм, містобудівних умов та обмежень при здійсненні будівництва житлового будинку та господарських споруд за адресою: м. Полтава, вул. Патріарха Мстислава, 26 ж.

При цьому колегія суддів зазначає також про помилковість висновків суду першої інстанції про відсутність у відповідача повноважень на призначення позапланової перевірки об`єкта, прийнятого в експлуатацію 08 грудня 2015 року, з тих підстав, що перевірка щодо достовірності даних, наведених у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, могла бути проведена відповідачем лише протягом трьох місяців з дня подання зазначеної декларації, тобто до 08 березня 2016 року.

Пунктом 7 Порядку №553 виокремлено сім окремих самостійних підстав для проведення позапланової перевірки. Зокрема визначено таку підставу як необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

У контексті цього спору, колегія суддів зауважує, що зазначена підстава для проведення позапланової перевірки стосується права органу державного архітектурно-будівельного контролю проводити перевірку з вказаних підстав самостійно виходячи із самого факту подачі відповідних повідомлення чи декларації.

Що ж стосується інших підстав, вони застосовуються органами державного архітектурно-будівельного контролю у залежності від наявності певних обставин, зокрема: наявності звернення фізичних чи юридичних осіб. При цьому щодо такої підстави для проведення позапланової перевірки норми Порядку №553, як і норми інших нормативно-правових актів, не містять вимоги про можливість її проведення протягом трьох місяців з дня подання декларації про готовність об`єкта до експлуатації, тому зазначений висновок суду першої інстанції ґрунтується на неправильному застосуванні норм пункту 7 Порядку №553. Аналогічний висновок щодо застосування норм права був наведений Верховним Судом у постанові від 18 серпня 2022 року у справі №280/4864/18.

Що стосується позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у скасуванні зареєстрованої декларації про готовність до експлуатації вищезазначеного об`єкта будівництва, та зобов`язання відповідача скасувати таку декларацію, то колегія суддів зазначає, що в контексті предмета спору та вимог частини першої статті5 КАС України, статей4,6,41 Закону України № 3038-VI, пунктів 5, 7 Порядку № 553 відповідач є суб`єктом владних повноважень зі здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, у тому числі у формі позапланових перевірок за зверненням фізичної особи, захист прав якої залежить від результатів перевірки дотримання суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Водночас дотримання вимог містобудівного законодавства суб`єктом містобудування можливо визначити лише за результатами оцінки належних та допустимих доказів, отриманих під час проведення заходів архітектурно-будівельний контролю. Аналогічний висновок був наведений Верховним Судом у постанові від 17 листопада 2022 року у справі № 440/1091/19.

Стаття 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює перелік підстав для скасування органом державного архітектурно-будівельного контролю реєстрації повідомлення про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт, декларації про початок виконання підготовчих чи будівельних робіт або про готовність об`єкта до експлуатації, зокрема, у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У постановах Верховного Суду від 22 січня 2021 (справа №640/11869/20), від 20 травня 2021 року (справа №826/7115/17) зазначалось, що орган ДАБІ уповноважений скасувати реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт та/або декларації про готовність об`єкта до експлуатації у разі виявлення за наслідками проведення перевірки або без такої перевірки подання замовником недостовірних даних, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом. Без проведення перевірки органами ДАБІ за наявності відповідних підстав може скасувати реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт та/або декларації про готовність об`єкта до експлуатації, якщо недостовірність зазначених даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, є очевидною і таке рішення узгоджується з положеннями частини другої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, з огляду на встановлені у цій справі обставини та характер спірних відносин, питання скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об`єкта будівництва має вирішуватись за результатами проведення відповідного заходу архітектурно-будівельного контролю, у зв`язку із чим позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у скасуванні зареєстрованої декларації про готовність до експлуатації об`єкта будівництва, та зобов`язання відповідача скасувати цю декларацію задоволенню не підлягають з огляду на їх передчасність.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Згідно частини 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року у справі № 440/1091/19 скасувати.

Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області щодо відмови у проведенні позапланової перевірки дотримання державних будівельних норм, містобудівних умов та обмежень при здійсненні ОСОБА_2 будівництва житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язати Державну інспекцію архітектури та містобудування України провести позапланову перевірку дотримання державних будівельних норм, містобудівних умов та обмежень при здійсненні будівництва житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. МінаєваСудді З.О. Кононенко В.А. Калиновський