Ухвала

від 07.05.2024 по справі 440/1091/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2024 р.Справа № 440/1091/19Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 у справі № 440/1091/19

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області , Державної інспекції архітектури та містобудування України

третя особа - ОСОБА_2

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області щодо відмови у проведенні позапланової перевірки з дотримання державних будівельних норм, містобудівних умов та обмежень, вимог проєкту та будівельного паспорту при здійсненні ОСОБА_2 будівництва житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 , а також у скасуванні зареєстрованої декларації про готовність до експлуатації вищезазначеного об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту за реєстраційним номером НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області провести позапланову перевірку з дотримання державних будівельних норм, містобудівних умов та обмежень, вимог проєкту та будівельного паспорту при здійсненні ОСОБА_2 будівництва житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 , а також скасувати зареєстровану декларацію про готовність до експлуатації вищезазначеного об`єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорту за реєстраційним номером НОМЕР_1 .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.04.2019 року в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача, залучено ОСОБА_2 .

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року у справі №440/1091/19 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, третя особа ОСОБА_2 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року у справі №440/1091/19 скасувати, та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 року апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року по справі №440/1091/19 скасовано. Провадження у справі №440/1091/19 закрито.

Постановою Верховного Суду від 17.11.2022 року у справі №440/1091/19 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі №440/1091/19 скасовано. Справу №440/1091/19 направлено на новий розгляд до Другого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2023 року задоволено клопотання позивача та до участі у справі в якості другого відповідача залучено Державну інспекцію архітектури та містобудування України.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року у справі №440/1091/19 скасовано. Прийнято постанову, якою позов ОСОБА_1 до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправними дії Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області щодо відмови у проведенні позапланової перевірки дотримання державних будівельних норм, містобудівних умов та обмежень при здійсненні ОСОБА_2 будівництва житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 . Зобов`язано Державну інспекцію архітектури та містобудування України провести позапланову перевірку дотримання державних будівельних норм, містобудівних умов та обмежень при здійсненні будівництва житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 решті позову відмовлено.

До Другого апеляційного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 заявою (клопотанням) про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 у справі №440/1091/19, в якій останній згідно приписів ст.382 КАС України, просив суд зобов`язати керівника Державної інспекції архітектури та містобудування та начальника Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, де знаходяться на виконанні виконавчий лист, подати звіт до 01 травня 2024 року про виконання судового рішення Другого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року.

В обґрунтування поданої заяви (клопотання) зазначає, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 року його апеляційну скаргу було задоволено частково, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року у справі №440/1091/19 скасовано та прийнято постанову, якою його позов до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Вказує, що 15.09.2023 року він направив оригінал виконавчого листа від 27.04.2023 року, який виданий Полтавським окружним адміністративним судом Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. 22.09.2023 року постановою державного виконавця В.Яковенко відкрито виконавче провадження. Зазначає, що, незважаючи на зазначене вище судове рішення, працівники Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України і Державної інспекції архітектури та містобудування неодноразово незаконно зверталися до Другого апеляційного адміністративного суду з неправомірними заявами, в задоволенні яких їм було відмовлено, зокрема останній раз ухвалою суду від 19.03.2024 року заяву Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення залишено без задоволення. Посилається на приписи ч.ч.1-3 ст.382 КАС України. Оскільки з дня винесення Другим апеляційним адміністративним судом рішення по суті пройшов майже рік, а рішення так і не виконано державним виконавцями Міністерства юстиції України, відповідно до приписів ст.382 КАС України, просить здійснити судовий контроль за виконанням цього рішення суду.

У судовому засідання позивач у даній справі, ОСОБА_1 , підтримав подану ним заяву (клопотанням), просив її задовольнити.

Відповідач та третя особа у даній справі, будучи заздалегідь та належним чином повідомленими, не прибули в судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи поданої ОСОБА_1 заяви, суд вважає, що заява останнього про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 у справі № 440/1091/19 підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.

Згідно ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

За приписами ч. ч. 4, 7 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Частинами 2, 3 статті 14 КАС України (далі по тексту - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

У Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п.3, абз.2 п.4 мотивувальної частини).

Відповідно до ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 31.07.2018 року у справі №235/7638/16-а та від 03.07.2023 року у справі №380/25987/21.

Встановити судовий контроль за виконанням судового рішення згідно ст.382 КАС України можливо як під час ухвалення судового рішення, так і вже після ухвалення рішення по справі, що підтверджується ухвалами Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі №800/592/17 та від 05.07.2018 року у справі №206/3911/17 та постановою Верховного Суду від 18.04.2019 року у справі №286/766/17.

З аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалі від 20.09.2023 року у справі №9901/116/20.

У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 27.02.2020 року у справі №0640/3719/18 та від 11.06.2020 року у справі №640/13988/19.

Верховний Суд в постанові від 20.02.2019 року у справі №806/2143/15 звертав увагу на те, що застосування статті 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення.

Як встановлено з поданої ОСОБА_1 заяви, останній посилається на те, що з дня винесення судом апеляційної інстанції постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 року пройшов значний проміжок часу, а вказана постанова є невиконаною державними виконавцями. Окрім того, заявник вказує на те, що він направив виконавчий лист, виданий судом першої інстанції до Департаменту державної виконавчої служби і постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження.

Суд зазначає, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (ст.1 Закону України "Про виконавче провадження").

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямованих на примусове виконання таких рішень.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Суд враховує позицію Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 13.02.2019 у справі №643/11906/15-а про те, що примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.

Враховуючи приписи ч.5 ст.242 КАС України, у даній справі враховуються висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, на які посилається суд апеляційної інстанції у даному рішенні (постанові) вище.

Як встановлено з матеріалів справи, а саме постанови про відкриття виконавчого провадження від 22.09.2023 року ВП №72851357, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, розглянувши заяву стягувача ОСОБА_1 було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №440/1091/19, виданого 01.08.2023 Полтавським окружним адміністративним судом про зобов`язання Державну інспекцію архітектури та містобудування України провести позапланову перевірку дотримання державних будівельних норм, містобудівних умов та обмежень при здійсненні будівництва житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 ж (а.с.149-150).

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що матеріали даної справи не містять доказів зупинення чи закінчення станом на дату розгляду даної справи судом виконавчого провадження ВП №72851357.

Окрім того, згідно даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень (Автоматизована система виконавчого провадження) (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) виконавче провадження №АСВП: 72851357, стан ВП: Відкрито.

Отже, виконавче провадження №72851357 на даний час є відкритим та перебуває на стадії примусового виконання.

Досліджуючи матеріали даної справи, суд зазначає, що останні не містять належних доказів того, що загальний порядок виконання судового рішення у даній справі є вичерпаним або не надав очікуваного результату, а також те, що при здійсненні вказаного вище виконавчого провадження боржник умисно ухиляється від його виконання.

Відтак, судом не встановлено достатніх і переконливих доказів на обґрунтування необхідності встановлення судового контрою в порядку ст.382 КАС України, а заявником ( ОСОБА_1 ) не надано належних доказів на підтвердження поданої ним заяви (клопотання).

Посилання заявника ( ОСОБА_1 ) на те, що незважаючи на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 року, працівники Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України і Державної інспекції архітектури та містобудування неодноразово незаконно зверталися до Другого апеляційного адміністративного суду з неправомірними заявами, в задоволенні яких їм було відмовлено, зокрема останній раз ухвалою суду від 19.03.2024 року, суд відхиляє, оскільки вони не впливають на вирішення постановленого питання у даній справі та на правильність наведених вище висновків суду.

Враховуючи викладене вище, а також те, що застосування заходів, передбачених ст.382 КАС України є диспозитивним правом суду, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 у справі №440/1091/19, а тому останню слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 321, 325, 328, 370, 382 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 у справі № 440/1091/19 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Мінаєва О.М.Судді Калиновський В.А. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 10.05.2024 року