Постанова

від 27.04.2023 по справі 620/3570/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/3570/22 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Тихоненко О.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;

за участю секретаря: Несін К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду у залі суду апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року (розглянута за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - 11 жовтня 2022 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС-ТОРГ» до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2022 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «СКС-ТОРГ» (далі - ТОВ «СКС-ТОРГ», позивач) звернулося до Чернігіського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №329002 від 21.12.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно позивача про стягнення у сумі 17 000, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, прийнятою всупереч чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки позивач не є перевізником у розумінні статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт». Вказує, що транспортний засіб Мерседес-Бенц Аксор позивач мав намір використовувати для власних потреб за договором оренди від 05.10.2021. 08.11.2021 вказаний транспортний засіб рухався без вантажу на сервісне обслуговування в межах України, однак відповідач посилаючись на незрозумілу товарно-транспортну накладну 9354 від 05.11.2021 за фактичної відсутності вантажу намагається довести, що ТОВ «СКС-ТОРГ» здійснювало перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених ст. 48 вказаного вище Закону. ТОВ «СКС-ТОРГ» зауважує, що зважаючи на відсутність вантажу та на факт того, що автомобіль рухався на сервісне обслуговування у водія були у наявності всі передбачені законодавством документи, зокрема посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, а тому оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм законодавства, без з`ясування всіх обставин справи.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року даний позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №329002 від 21.12.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС-ТОРГ» про стягнення у сумі 17 000, 00 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

26 квітня 2023 року на електронну пошту Шостого апеляційного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

З огляду на те, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте у судове засідання не з`явилися, колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311, ч.2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно п.2 ч.1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на викладене та у зв`язку із неприбуттям учасників справи у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також враховуючи те, що справу можливо вирішити на підставі наявних у ній доказів, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів не у повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних та приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, що ТОВ «СКС-ТОРГ» зареєстроване в якості юридичної особи 09.12.2013, видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 43.99 інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у; 46.47 оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 46.49 оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 47.52 роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель (а.с.25).

08.11.2020 на підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок від 04.11.2021, направлення на рейдову перевірку від 04.11.2021 № 006928 (а.с.44) державними інспекторами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведено рейдову перевірку дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, а саме транспортного засобу марки MERSEDES-BENZ д.н.з. НОМЕР_1 , за результатами якої був складений акт № 322113 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 08.11.2021, яким зафіксовано, що під час надання послуг з перевезення вантажу у водія відсутня належним чином оформлена товарно-транспортна накладна, яка має містити всі реквізити, визначені ч. 3. ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» або інший документ на вантаж. Зі складеним актом №322113 від 08.11.2021 водій транспортного засобу ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис в акті. Жодних зауважень в графі «Пояснення водія про причини порушень» водієм не зазначено (а.с.15).

Листом Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки ОСОБА_2 була повідомлена про розгляд 14.12.2021 справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт (а.с.48).

Дане повідомлення ОСОБА_2 отримала та 14.12.2021 надіслала на адресу відповідача заяву з копією договору оренди від 05.10.2021, яким підтвердила факт передачі належного їй транспортного засобу ТОВ «СКС-ТОРГ» (а.с.48 на звороті-50).

Листом Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки позивач був повідомлений про розгляд 21.12.2021 справи про порушення ним законодавства про автомобільний транспорт (а.с.50 на звороті).

Заступником начальника Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 21.12.2021, розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, було винесено постанову № 329002 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн (а.с.51).

Вважаючи вказану постанову протиправною, та такою, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок), державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктом 15 Порядку №1567 вказано виключний перелік питань, що перевіряється контролюючими особами під час здійснення рейдової перевірки:

- додержання водієм режиму праці та відпочинку;

- в частині виконання внутрішніх вантажних перевезень перевіряється наявність визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-ІІІ) автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами

Статтею 2 Закону № 2344-ІІІ визначено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до ч. 2 ст.2 Закону України «Про транспорт» від 10.11.1994 № 232/94-ВР нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки рухудохорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов`язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.

Статтею 48 Закону №2344-111 передбачено перелік обов`язкових документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення, а саме документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже перелік документів згідно ст. 48 Закону № 2344-Ш не є вичерпним.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі №820/4624/17.

За визначенням, наведеним у розділі 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Форму товарно-транспортної накладної наведено у додатку 7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні. Згідно затвердженої форми у товарно-транспортній накладній має бути зазначений автомобільний перевізник, замовник, вантажовідправник та вантажоодержувач.

Крім цього, стаття 1 Закону № 2344-1ІІ містить тлумачення терміну товарно-транспортна накладна і трактує його наступним чином:

товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Згідно положень ч. З ст. 48 Закону № 2344-ІІІ при оформленні товарно- транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: дата і місце складання;

вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення;

вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.

Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за № 811/18106 (далі Положення) встановлюються особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Відповідно до п. 4 цей наказ (№340) набирає чинності з дня його офіційного опублікування (07.06.2010), крім пункту 6.1 Положення, затвердженого цим наказом, який набирає чинності для:

нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 150 км, перевезення небезпечних вантажів - з 01.06.2012;

перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою понад 12 тонн, нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю від 50 до 150 км - з 01.06.2013;

перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн - з 01,06.2015.

Так, згідно п. 6.1. Положення, з 01.06.2015 року, автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Тахограф - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Зауважую, що виключень щодо критеріїв вказаних п. 6.1 законодавством не передбачено а індивідуальну контрольну книжку водія, яка передбачена п. 6.3 Положення, водій зобов`язаний вести, якщо він керує транспортними засобами, які не визначені п. 6.1. Законодавцем було надано перевізникам, які використовують вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн, адаптаційний період для забезпечення обладнання транспортних засобів діючими тахографами з 07.06.2010 по 01.06.2015 р.

Автомобільний перевізник зобов`язаний додержуватись вимог Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджено наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за № 946/18241 (далі - Інструкція).

Пунктом 1.1 Інструкції визначено, що її положення розроблені відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1976 року про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України «Про автомобільний транспорт» та «Про дорожній рух».

Пунктом 1.3 Інструкції визначено, що ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Пунктом 3.3 Інструкції визначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює І заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа, транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно

записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, Інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

08.11.2021 року на підставі направлення на перевірку від 04.11.2021 року №006928, державними інспекторами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було проведено рейдову перевірку дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, державний номерний знак НОМЕР_1 , за результатами якої був складений акт №322113 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 08.11.2021 року, яким зафіксовано, що під час надання послуг з перевезення вантажу у водія відсутня належним чином оформлена товарно-транспортна накладна, яка має містити всі реквізити, визначені ч. 3. ст. 48 Закону № 2344-1LI або інший документ на вантаж, а також відсутня картка водія та роздруківка з тахографа. В тахографі стояла картка іншого водія.

Зі складеним актом №322113 від 08.11.2021 року водій транспортного засобу ОСОБА_1 ознайомлений, про що свідчить його власноручний підпис в акті. Жодних зауважень в графі «Пояснення водія про причини порушень» водієм не зазначено. Вказано лише, що дійсно використовує картку іншого водія.

В Законі № 2344-ІІІ чітко визначено - за перевезення пасажирів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону 2344-ІІІ настає відповідальність визначена ч.1 ст.60.

08.11.2021 року проведений габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки MERCEDES-BENZ, модель AXOR 1840LS, державний номерний знак НОМЕР_1 , за результатами якого перевищення вагових параметрів виявлено не було, про що водію було видано чек зважування.

Одночасно, водій ОСОБА_1 надав перевіряючим особам посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на ім`я ОСОБА_2 , товарно-транспортну накладну №9354 від 05.11.2021 року, роздруківку з цифрового тахографа на ім`я водія ОСОБА_3 , будь-яких інших документів не надав.

Державними інспекторами в ході спілкування з водієм було встановлено, що у нього відсутня товарно-транспортна накладна на вантаж, який він перевозив, а саме: пиломатеріали, та відсутня картка водія та роздруківка з тахографа. В тахографі стояла картка Іншого водія.

Жодних зауважень в графі «Пояснення водія про причини порушень» водієм не зазначено. Вказано лише, що дійсно використовує картку іншого водія. Водій сам підтвердив наявність порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Саме зазначена обставина є тим порушенням, яке відображене в акті перевірки №322113, і вчинення кого призвело до притягнення перевізника до відповідальності.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Колегія суддів звертає увагу на те, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення перевезень. Одночасно з цим, вказана правова конструкція означає, що "передавати для перевірки" визначені законодавством документи у повному їх обсязі водій повинен не лише на вимогу або "за запитом" інспекторів, але самостійно, виконуючи передбачений законом обов`язок.

Суду не надані будь-які належні докази того, що документи, які б підтверджували факт здійснення поточного ремонту та технічного обслуговування транспортного засобу, а також відсутність вантажу, тоді як відсутність товарно-транспортної накладної та картки водія підтверджується не лише актом перевірки, але і не заперечується водієм у його письмових поясненнях в самому акті.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512 (зі змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства інфраструктури № 324 від 14.05.2022) затверджено Інструкцію з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі (далі - Інструкція).

Інструкція визначає процедуру оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - уповноважена посадова особа) відповідно до покладених на них повноважень матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі. Абзацом 3 пункту 8 Інструкції встановлено, що постанова та бланк квитанції про сплату адміністративного штрафу, що є невід`ємною частиною цієї постанови, оформлені згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, друкуються на паперовому бланку разом із повідомленням про вручення поштового відправлення (рекомендованого листа з постановою) та вкладаються у паперовий конверт.

Посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей: про транспортний засіб; - відповідальну особу, визначену статтею 14-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення; - наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, - та метаданих, сформованих автоматичним пунктом (пункти 2, 16 Порядку №1174).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (надалі - Положення № 103). Відповідно до пункту 1 Положення № 103 Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з пунктом 4 Положення № 103, серед основних завдань Укртрансбезпеки є здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті. Відповідно до пункту 5 Положення № 103, Укртрансбезпека, відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, здійснює габаритноваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю, у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення, здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов`язаних з діяльністю Укртрансбезпеки, здійснює інші повноваження, визначені законом тощо.

Під час реалізації функцій держави, визначених підпунктом 15 пункту 5 Положення, працівниками Укртрансбезпеки здійснюється перевірка дотримання перевізниками вимог чинного законодавства.

Враховуючи норми ст. 229 КУпАП, уповноважена особа Департаменту державного контролю на транспорті в межах визначених повноважень мала право на складання постанови від 14.12.2021р.

Пунктом 25 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 до Положення 1567.

17.11.2021 року на ім`я власниці транспортного засобу було надіслано повідомлення про розгляд справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт із зазначенням дати та часу розгляду - 14.12.2021 року з 10 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв. за адресою місцезнаходження Управління.

Дане повідомлення ОСОБА_2 отримала та 14.12.2021 року надіслала на адресу Управління заяву з копією договору оренди від 05.10.2021 року, яким підтвердила факт передачі належного їй транспортного засобу Товариству з обмеженою відповідальністю «СКС-ТОРГ».

14.12.2021 року представник ТОВ «СКС-ТОРГ» отримав повідомлення про розгляд справи про правопорушення законодавства про автомобільний транспорт із зазначенням дати та часу розгляду - 21.12.2021 року з 10 год. 00 хв. до 11 год. 00 хв за адресою місцезнаходження Управління.

21.12.2021 року на розгляд справи з`явився представник Позивача і надав свої усні та письмові пояснення, які також додані до позову, однак жодним належним доказом не спростував факт надання послуг з перевезення вантажу 08.11.2021 року та факт того, шо водій дійсно використовував чужу картку водія, а не свою.

За результатами розгляду порушень вказаних в акті №322113 від 08.11.2021 року, відповідно до абз. З ч.І статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме за перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону, на Позивача винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу від 21.12.2021 року №329002 на суму 17000 грн.

Копія постанови була вручена представнику позивача 21.12.2021 року, про що свідчить його підпис на постанові про застосування адміністративно - господарського штрафу.

Колегія суддів звертає увагу на те на те, що долучені до справи документи в ході судового розгляду, не були надані під час проведеної перевірки транспортного засобу, таким чином викликають сумніви їх достовірності. їх дійсність на момент здійснення перевірки не може бути встановлена. Це ж саме стосується і інших, доданих до позову документів, якими позивач нібито намагається спростувати суть правопорушення.

Надані до позову матеріали не є юридично значимими документами, оскільки були відсутні на місці події, містять суперечливу інформацію, а фактичні обставини зафіксовані в акті, які саме, як вже зазначалося, і є первинними носіями доказової інформації.

Надання їх згодом, навіть не у зв`язку з розглядом справи Укртрансбезпекою, жодним чином не спростовує та не змінює встановлених на місці події фактичних обставин, зафіксованих в акті проведення перевірки, не створює для цього акту наслідків юридично дефектного документу та не нівелює зафіксованих в акті обставин.

Окрім зазначеного вище колегія суддів зазначає що судом першої інстанці в повному обсязі не було досліджено питання щодо внесення до ЄДРТЗ інформації про транспортний засіб, та зазначає наступне.

Так, власником автомобіля транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель AXOR 1840LS, державний номерний знак НОМЕР_1 є ТОВ «СКС-ТОРГ», що підтверджується даними свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 , виданого ЕСЦ 7441 від 21.12.2017.

Окрім того, встановлено, що відповідно до згідно договору оренди транспортного засобу від 05.10.2021, укладеного між ОСОБА_2 (Орендодавець) та ТОВ «СКС-ТОРГ» (Орендар) Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель AXOR 1840LS, державний номерний знак НОМЕР_1 для використання у господарській діяльності останнього.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що Орендар зобов`язаний здійснювати поточний ремонт та технічне обслуговування транспортного засобу за власний рахунок (а.с.11-13).

Згідно із пунктом 3 Розділу II Порядку ведення Єдиного державного реєстру транспортних засобів (надалі - ЄДРТЗ), затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2020 №779 (надалі - Порядок 779), до ЄДРТЗ вноситься інформація про транспортні засоби, що використовуються на вулично-дорожній мережі загального користування і підлягають державній або відомчій реєстрації, відомості про їх власників (співвласників), належних користувачів, закріплені номерні знаки та реєстраційні документи на такі транспортні засоби (далі - об`єкти обліку).

Відповідно до пункту 4 Розділу II Порядку 779, внесення до ЄДРТЗ інформації про об`єкти обліку здійснюється в разі, зокрема, державної реєстрації транспортного засобу; перереєстрації транспортного засобу; зняття з обліку транспортного засобу; внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу; передачі права користування та/або розпорядження транспортним засобом іншій особі з видачою тимчасового реєстраційного талона.

При цьому, пунктом 1 Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до ЄДРТЗ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.11.2018 № 1197 (надалі- Порядок 1197) визначено, що цей Порядок визначає процедуру внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача транспортного засобу (далі - належний користувач).

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 Порядку 1197, належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до ЄДРТЗ, згідно статті 14-3 КУпАП, несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Згідно із пунктами 15, 16 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Порядок № 1388) вбачається, що: - всі дії щодо проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку транспортні засоби підлягають огляду фахівцями експертної служби МВС з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними в поданих власником для реєстрації документах; - за бажанням власника транспортного засобу - фізичної особи надати право керування таким засобом іншій фізичній особі чи за бажанням фізичної або юридичної особи, якій власник транспортного засобу передав у встановленому порядку право користування і (або) розпорядження транспортними засобами, сервісний центр МВС видає за зверненням такого власника тимчасовий реєстраційний талон на строк, зазначений у його заяві, або документах, які підтверджують право користування і (або) розпорядження транспортним засобом.

Відповідно до пункту 3 Порядку №1197, підставами для внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача є, зокрема, оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона. Згідно з пунктом 36 Порядку №1197, внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача, який користується транспортним засобом на підставі тимчасового реєстраційного талона, здійснюється у сервісному центрі МВС за заявою належного користувача.

Внесенню до ЄДРТЗ підлягають лише власники транспортних засобів (фізичні та юридичні особи) або належні користувачі транспортних засобів, які несуть відповідальність, згідно правил встановлених статтею 14-3, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП лише у випадку такого їх внесення до ЄДРТЗ.

Зазначені відомості надаються уповноваженій посадовій особі відповідача на її запит при розгляді нею справи про адміністративне правопорушення.

За відсутності відомостей про належного користувача у ЄДРТЗ, уповноваженій посадовій особі відповідача, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, надаються відомості про особу, за якою зареєстрований транспортний засіб. Внесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу є виключно правом особи, уповноваженої на подання відповідної заяви в порядку, передбаченому Порядком № 1197.

Водночас, невнесення відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу, незалежно від підстав такого невнесення, викликає автоматичне визначення відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб або ж керівника юридичної особи, за якою він зареєстрований.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1197, відомості про належного користувача до ЄДРТЗ вносяться через: 1) територіальні органи з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС); 2) веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС; 3) Єдиний державний веб-портал електронних послуг.

Таким чином, у разі, якщо належний користувач не звертається до сервісного центру МВС з відповідною заявою, згідно пункту 24 Порядку № 1197, особа за якою зареєстрований транспортний засіб або представник юридичної особи не позбавлений можливості внесення до ЄДРТЗ відомостей про належного користувача через веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС або через Єдиний державний веб-портал електронних послуг особисто, що встановлено пунктом 5 Порядку №1197.

З матеріалів справи убачається, що власником автомобіля транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ, модель AXOR 1840LS, державний номерний знак НОМЕР_1 є ТОВ «СКС-ТОРГ», що підтверджується даними свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_2 , виданого ЕСЦ 7441 від 21.12.2017.

В ході розгляду справи позивач зазначив, що дані, які вказані в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 21.12.2017 серія НОМЕР_2 є підтвердження реєстрації ТОВ «СКС-ТОРГ» як належного користувача транспортного засобу.

Таким чином, колегія зазначає, що відповідачем було вірно визначено суб`єкта правопорушень ТОВ «СКС-ТОРГ», оскільки до Єдиного державного реєстру транспортних засобів не були внесені відомості щодо користувача ОСОБА_2 (що є виключно правом) та притягнуто до відповідальності саме відповідальну особу ТОВ «СКС-ТОРГ».

Доводи позивача, викладені в позовній скарзі є безпідставними та спростовуються вищевикладеними доводами.

Окрім того, позивач не надав до суду доказів того, що відомості про належний йому транспортний засіб, який за позицією позивача переданий в користування ОСОБА_2 , були внесені до Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо користувача ОСОБА_2 .

Колегія суддів звертає увагу на те, що постановою КМ України від 14 листопада 2018 р. № 1197 встановлений Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (втратив чинність на підставі Постанови КМ № 1145 від 08.10.2022).

Даний Порядок визначав процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів (далі - Реєстр) відомостей про належного користувача транспортного засобу (далі - належний користувач).

За ч.2 у Порядку наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) електронна заява - заява про внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, яка формується через веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС, або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг із застосуванням кваліфікованого електронного підпису за формою згідно з додатками 1-6;

2) заява - заява про внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, оформлена в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС за формою згідно з додатками 1 - 6;

За змістом ч.2 п.3 Порядку належний користувач - фізична особа, яка на законних підставах користується транспортним засобом, що їй не належить, а також керівник юридичної особи - лізингоодержувача (особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи - лізингоодержувача) або працівник, визначений керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, які в разі внесення щодо них відомостей до Реєстру, відповідно до статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення несуть відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Згідно з ч. 5 Порядку відомості про належного користувача до Реєстру вносяться через:

1) територіальні органи з надання сервісних послуг МВС (далі - сервісні центри МВС);

2) веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС;

3) Єдиний державний вебпортал електронних послуг.

Сервісними центрами МВС відомості про належного користувача вносяться до Реєстру за принципом екстериторіальності (незалежно від місцезнаходження або реєстрації місця проживання/перебування особи, реєстрації транспортного засобу) ч.6 Порядку).

Заява разом з документами, на підставі яких до Реєстру внесено відомості про належного користувача, формується в окрему справу, прошивається і зберігається у сервісному центрі МВС три роки (ч.17 Порядку)

Якщо власником транспортного засобу є фізична особа, то внесення до Реєстру відомостей про належного користувача через веб-додаток, розміщений на офіційному веб-сайті Головного сервісного центру МВС або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг, здійснюється нею особисто (19).

Позивач не надав до суду доказів того, що він як власник транспортного засобу вносив особисто до Реєстру відомості про належного користувача належного йому на праві власності транспортного засобу.

Вищезазначені Порядки не містять посилання на те, що структурний підрозділ МВС зобов`язаний вносити особисто відомості про користувача транспортного засобу після передачі такого ТЗ фізичною особою у користування іншій особі.

Враховуючи викладене, зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності постанови Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №329002 від 21.12.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу відносно позивача про стягнення у сумі 17 000, 00 грн., отже судове рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому підлягає скасуванню.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено обставини справи на підставі яких суд першої інстанції прийшов до не правильного висновку щодо задоволення позовних вимог, а тому постанова суду першої інстанції має бути скасована з постановленням нової про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції не повно встановив обставини у справі, його висновки не відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, тому рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 271, 272, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки - задоволити.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС-ТОРГ» до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в особі Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.П. Бужак

М.І. Кобаль