Ухвала

від 27.04.2023 по справі 640/33767/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 640/33767/20

адміністративне провадження № К/990/30567/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/33767/20

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер-Авіа» до Головного управління ДПС у місті Києві, Офісу великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Федорчук А. Б.) від 23 травня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Кузьменко В. В., Василенко Я. М., Ганечко О. М.) від 05 жовтня 2022 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Майстер-Авіа» (далі - ТОВ «Майстер-Авіа», або Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, Офісу великих платників податків Державної податкової служби, в якому просило:

- визнати протиправними дії Головного управління ДПС у місті Києві щодо призначення та проведення фактичної перевірки ТОВ «Мастер-Авіа», за результатами якої складено акт фактичної перевірки № 1720/26-15-32-07/37053765 від 10 липня 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 10 серпня 2020 року № 0002230503.

2. В обґрунтування позову позивач зазначає, що наказ, на підставі якого призначена та проведена спірна перевірка, не відповідає положенням Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо його змісту, а також пункту 1 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині способу реалізації Головним управлінням ДПС у місті Києві своїх владних управлінських функцій. Також позивач стверджував, що підстави проведення перевірки, зазначені в документах на перевірку, повинні бути очевидними і зрозумілими не лише для контролюючого органу, але і для платника податків, що безпосередньо пов`язано з реалізацією останнім права на захист своїх інтересів та на прийняття ним рішення про допуск чи недопуск співробітників контролюючого органу до перевірки.

Додатково позивач просив врахувати, що посадові особи Головного управління ДПС у місті Києві, яких було направлено для проведення фактичної перевірки, насправді таку фактичну перевірку не проводили, адже на територію, де знаходиться ємність для зберігання пального останні не проходили.

Водночас щодо суті виявлених перевіркою порушень позивач вказав, що місце зберігання паливно-мастильних матеріалів Товариства за адресою: м. Київ, просп. Повітрофлотський, 79, не є акцизним складом у розумінні статті 14 ПК України та не підлягає реєстрації у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Відтак, ТОВ «Мастер-Авіа» не порушило пункт «б» абзацу 6 підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, оскільки не використання такого приміщення або території для зберігання пального має своїм наслідком те, що таке приміщення або територія не може вважатися акцизним складом.

3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року, позов задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у місті Києві щодо призначення та проведення фактичної перевірки ТОВ «Мастер-Авіа», за результатами якої складено акт перевірки від 10 липня 2020 року № 1720/26-15-32-07/37053765.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 10 серпня 2020 року № 0002230503.

Стягнуто на користь ТОВ «Мастер-Авіа» понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 102 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві.

Стягнуто на користь ТОВ «Мастер-Авіа» понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 15 000 грн за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 30 грудня 2022 року Головне управління ДПС у місті Києві звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Мастер-Авіа» в задоволенні позову.

5. Після усунення недоліків касаційної скарги, ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

6. 30 грудня 2022 року до Верховного Суду від ТОВ «Мастер-Авіа» надійшов відзив, в якому позивач просить у задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року залишити без змін.

7. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Головним управлінням ДПС у місті Києві відповідно до наказу від 18 червня 2020 року №4419 проведено фактичну перевірку ТОВ «Мастер-Авіа» з питань дотримання вимог чинного законодавства, яке регулює придбання, зберігання та реалізацію пального, за результатами якої складено акт перевірки № 1720/26-15-32-07/37053765 від 10 липня 2020 року.

9. Як зазначено в акті перевірки, в ході проведення фактичної перевірки ТОВ «Мастер-Авіа» за адресою: м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 79 встановлено, що відповідно до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним ТОВ «Мастер-Авіа» 30 січня 2020 року отримано ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за № 26580414202000009 з терміном дії з 30 січня 2020 року по 30 січня 2025 року за адресою: м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 79. Заявка для отримання ліцензії подана до Головного управління ДПС у місті Києві на загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального в обсязі 14 000 літрів.

10. На вимогу контролюючого органу від 30 червня 2020 року ТОВ «Мастер-Авіа» для перевірки надано витребовувані документи та пояснення, згідно яких Товариство зберігає пальне за зазначеною адресою виключно для власного споживання. При цьому, за результатами перевірки наданих документів та наданих пояснень підтверджено використання зазначеного об`єкту для зберігання пального.

11. Також перевіркою встановлено, що відповідно до Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним ТОВ «Мастер-Авіа» від 01 липня 2019 року отримано ліцензію на право зберігання пального за № 26580414201900001 з терміном дії з 01 липня 2019 року по 01 липня 2021 року за адресою: м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 96-Б, який зареєстровано як паливний склад.

12. На підставі вказаних відомостей податковий орган зробив висновок, що ТОВ «Мастер-Авіа» є розпорядником акцизного складу. Відтак, позивач як розпорядник акцизного складу повинен зареєструвати усі наявні акцизні склади, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), замішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального, в системі СЕАРП та СЕ, якщо він є розпорядником хоча б одного акцизного складу.

13. У зв`язку з цим, перевіркою встановлено, зберігання пального ТОВ «Мастер-Авіа» на не зареєстрованому акцизному складі, що підтверджується наданими в ході перевірки даними бухгалтерського обліку, тобто порушення позивачем пункту б абзацу 6 підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, а саме - не зареєстрований в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового акцизний склад.

14. На підставі висновків акта фактичної перевірки Офісом великих платників податків Державної податкової служби 10 серпня 2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002230503, яким до ТОВ «Мастер-Авіа» застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 1 000 000 грн.

15. Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що дії контролюючого органу щодо призначення перевірки позивача та її проведення є протиправними, оскільки спірний наказ містить ряд недоліків та не містить чітких законодавчо визначених та документально підтверджених підстав для призначення фактичної перевірки діяльності позивача.

17. Зокрема дослідивши зміст наказу № 4419 від 18 червня 2020 року, судами попередніх інстанцій встановлено відсутність у його тексті інформації, яка свідчила б про наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, та у зв`язку з якими у контролюючого органу виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для здійснення належного податкового контролю.

18. Також судами зазначено, що у вказаному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, окрім звичайного посилання на норми, що регулюють питання призначення перевірки, а саме статтю 20 та підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

19. Окрім того судами попередніх інстанцій встановлено, що оскаржуваний наказ № 4419 від 18 червня 2020 року містить ряд недоліків, зокрема:

- у додатку до наказу Головного управління ДПС у місті Києві від 18 червня 2020 року № 4419 датою початку перевірки значиться 30 червня 2020 року, а тривалість перевірки зазначено 10 діб. Водночас, як вбачається з акта перевірки № 1720/26-15-32-07/37053765 від 10 липня 2020 року початком перевірки вказано 18 червня 2020 року о 15 год 20 хв., а датою закінчення - 09 липня 2020 року о 16 год 45 хв., тобто тривалість проведення перевірки перевищила 10 діб, як це передбачено нормами чинного законодавства.

При цьому, в направленнях на перевірку містяться копії розписок про їх отримання та наказу про проведення перевірки 03 липня 2020 року. Відтак, до моменту вручення наказу та пред`явлення направлень на проведення перевірки відсутні підстави стверджувати про початок проведення перевірки;

- у додатку до наказу про проведення фактичної перевірки не зазначено періоду, який підлягає перевірці, а лише зазначено посилання на загальні положення статті 102 ПК України, яка врегульовує питання строків давності та їх застосування.

- витяг з Додатку № 1 до наказу, який є невід`ємною його частиною, не містить печатки (ні гербової, ні печатки без зображення герба), наявність на ньому підпису уповноваженої особи теж не встановлена, внаслідок чого суди дійшли висновку, що витяг з Додатку № 1 до наказу оформлено з порушенням вимог законодавства, які ставляться до наказу.

20. З урахуванням наведеного в сукупності, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вказані порушення контролюючим органом порядку призначення та проведення фактичної перевірки позивача призводять до відсутності правових наслідків такої перевірки та відповідно протиправності податкового повідомлення-рішення № 0002230503 від 10 серпня 2020 року

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

21. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

22. Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування положень статті 102, пункту 80.5 статті 80, пункту 81.1 статті 81 ПК України.

23. Зокрема обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що підставами для проведення фактичної перевірки, що зазначені у наказі, є здійснення Головним управлінням ДПС у м. Києві функцій контролю у сфері обігу та реалізації підакцизних товарів та заходів щодо виявлення порушень законодавства у сфері обігу пального.

24. Водночас, за позицією відповідача, оскільки у спірному наказі податкового органу зазначені усі необхідні реквізити, а податкове законодавство не вимагає вказувати у наказі всю податкову інформацію, яка слугувала підставою для такої перевірки, приймаючи до уваги те, що перед початком перевірки представнику підприємства були пред`явлені усі необхідні документи, то у контролюючого органу були наявні усі необхідні підстави для реалізації наказу на проведення фактичної перевірки ТОВ «Мастер-Авіа».

При цьому, твердження позивача стосовно незаконності наказу за відсутності вказаних необхідних даних та підстав проведення фактичної перевірки відповідно спростовується тим, що відповідна інформація міститься в додатках до наказу, які являються невід`ємною частиною наказу.

V. ДОВОДИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

25. Не погодившись з поданою Головним управлінням ДПС у місті Києві касаційною скаргою позивач подав відзив на неї, в якому серед іншого заявлено клопотання про закриття касаційного провадження у вказаній справі.

26. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що підставою для касаційного оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2022 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року у цій справі Головне управління ДПС у місті Києві зазначило пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо реалізації положень ПК України, які регулюють підстави та порядок проведення фактичних перевірок. Водночас, на переконання позивача, стосовно усіх правовідносин, що були предметом розгляду справи, існують висновки щодо питань застосування норм права у подібних правовідносинах.

27. Зокрема вказує, на наявність наступних правових позицій Верховного Суду:

постанова від 22 вересня 2020 року по справі № 520/1304/2020 (щодо проведення перевірки у разі її призначення із підстав надходження доповідної записки (з огляду на обставину, що підставою проведення перевірки була саме доповідна записка));

постанова від 11 вересня 2018 року по справі № 826/14478/17 (щодо посилання у Додатку на статтю 102 ПК України та невідповідність оформлення Додатку вимогам, що ставляться до Наказу, що як наслідок, зумовлює висновок про те, що спірний наказ не відповідає положенням ПК України щодо його змісту);

постанова від 07 червня 2022 року по справі № 360/4140/20 (відомості про період діяльності, який буде перевірятися, є обов`язковим до зазначення у наказі про призначення податкової перевірки згідно з вимогами пункту 81.1 статті 81 ПК України).

28. Позивач вважає, що подання касаційної скарги з посиланням на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, за наявності вищенаведених висновків Верховного Суду в подібних правовідносинах, може розглядатися як прояв зловживання відповідачем своїми процесуальними правами, що є неприпустимим відповідно до статті 45 КАС України.

VІ. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

29. Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

30. Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи в межах підстави відкриття касаційного провадження та дійшов висновку, що касаційне провадження у цій справі слід закрити.

31. За змістом касаційної скарги підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі Головне управління ДПС у місті Києві зазначило пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України з посиланням на відсутність висновку Верховного Суду про застосування положень статті 102, пункту 80.5 статті 80, пункту 81.1 статті 81 ПК України, згідно яких.

32. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5 статті 80 ПК України).

33. Відповідно до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

34. Згідно статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

35. Колегією суддів звертає увагу, що наведені правові норми визначають загальний порядок та умови проведення фактичних перевірок платників податків.

36. При цьому скаржник зазначаючи, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували вказані норми жодним чином не аргументує такі висновки, і не вказує в чому саме, на його думку, полягають такі порушення.

37. Водночас колегією суддів встановлено, що в межах визначеної скаржником підстави касаційного оскарження та обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, спірним питанням є законність наказу на проведення перевірки, в якому зазначено, що підставою її проведення є лише підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України без додаткової деталізації конкретних умов (причин). Також спірним є правомірність посилання у додатку до наказу про проведення фактичної перевірки на положення статті 102 ПК України, без зазначення періоду, який підлягає перевірці, а також невідповідність оформлення додатку вимогам, що ставляться до наказу.

38. Колегія суддів звертає увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

39. Довід контролюючого органу про відсутність висновку Верховного Суду з приводу застосування норм статті 102, пункту 80.5 статті 80, пункту 81.1 статті 81 та підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України не відповідає дійсності.

40. Колегія судів звертає увагу, що станом на час подання касаційної скарги (04 листопада 2022 року) сталою є практика Верховного Суду, згідно з якою підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

41. Водночас, у постановах від 16 вересня 2021 року (справа № 120/1431/20-а), від 12 жовтня 2021 року (справа № 120/5729/20-а) уточнено і розширено підхід щодо застосування підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України як підстави для призначення фактичної перевірки. Зокрема вказано на необхідність зазначення у наказі про проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, окрім звичайного посилання на норму, що регулює питання її призначення, і конкретні фактичні підстави її призначення (відповідно до підстав, визначених нормами цього підпункту).

42. Верховним Судом в постанові від 11 вересня 2018 року по справі № 826/14478/17 висловлено правову позицію, згідно якої посилання в Витягу з Додатку №1 на статтю 102 ПК України з метою визначення періоду діяльності Товариства, є недостатнім для ідентифікації цього періоду, а також створення у позивача відчуття правової визначеності при здійсненні відповідачем податкового контролю відносно нього.

43. Також Верховний Суд у вказаній постанові перевіряючи дотримання законодавчих вимог щодо форми наказу, звернув увагу, що Витяг з Додатку № 1 до спірного наказу, який є невід`ємною його частиною, не містить печатки (ні гербової, ні печатки без зображення герба), наявність на ньому підпису уповноваженої особи судами не встановлена, внаслідок чого Витяг з Додатку № 1 до наказу оформлено з порушенням вимог законодавства, які ставляться до наказу. Оскільки згідно Витягу з Додатку № 1 до спірного наказу, цей Додаток містить відомості, передбачені абзацом третім пункту 81.1 статті 81 ПК України, які є обов`язковими, то за відсутності обов`язкових реквізитів ні Додаток, ні Витяг з нього (який оформлений неналежно) не можуть оцінюватися як такі, що прийняті (вчинені) у передбачений законом спосіб.

44. При цьому, аналіз висновків, викладених в оскаржуваних судових рішеннях у справі, яка розглядається, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним у перелічених вище постановах Верховного Суду.

45. Отже, довід контролюючого органу у касаційній скарзі про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах не знайшов підтвердження.

46. Вимога норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС України щодо зазначення у касаційній скарзі підстави (підстав) касаційного оскарження не обмежується вимогою щодо формального зазначення відповідного пункту частини четвертої статті 328 КАС України, а стосується наявності (існування) відповідної підстави касаційного оскарження. Таке тлумачення норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС України підтверджується положеннями частини першої статті 328 КАС України щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у випадках, передбачених КАС України.

47. Відтак, колегія суддів зазначає, що Верховним Судом вже викладено висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах і суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу відповідно до такого висновку, що є підставою для застосування наслідків, визначених пунктом 4 частини першої статті 339 КАС України.

48. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом.

49. Беручи до уваги передбачені пунктом 4 частини першої статті 339 КАС України підстави для закриття касаційного провадження, відкритого у цій справі на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві, здійснення касаційного перегляду судових рішень в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, є неможливим.

На підставі викладеного, керуючись статтями 339, 341, 345, 355, 359 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Майстер-Авіа» про закриття касаційного провадження у справі № 640/33767/20 задовольнити.

Касаційне провадження № К/990/30567/22, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, за касаційною скаргою Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 640/33767/20, - закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов