Ухвала

від 13.04.2023 по справі 2-2333/11

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 6/759/156/23

ун. № 2-2333/11

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2023 року м. Київ

Святошинський районний суду м. Києва

у складі: головуючого судді Ул`яновської О.В.

секретаря судового засідання Гаєської Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: Товарисвто з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань виведення ПАТ «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому листі по цивільній справі «2-2333/11,

ВСТАНОВИВ:

у квітні 2023 р. заявник звернувся до суду із зазначеними позовними вимогами, просить суд замінити сторону стягувача у виконавчому листі по цивільній справі №2-1333/11.

Заяву обгрунтовує тим, що на підставі договору №GL48N718070_blank право вимоги за кредитним договором №976/П/62/2007-980 від 22.05.2007 перейшло до заявника на підставі Закону України «Про акціонерні товариства». Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У судове засідання заявник та заінтересовані особи не з`явились, про день судового засідання повідомленні належним чином, тому суд вважає можливим слухати справу у їх відсутність згідно ст. 442 ЦПК України.

Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, перевіривши наведені заявником підстави для заміни сторони виконавчого провадження, суд приходить до наступного.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Аналогічні положення містяться і в ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва 14.06.2011позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 задоволено (а.с. 34, 35).

Як передбачено ч.1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас, положеннями ч.ч.1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

При цьому, вищенаведені положення кореспондуються з положеннями ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

На підставі договору №GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05.08.2020 право вимоги за кредитним договором №976/П/62/2007-980 від 22.05.2007 укладеного між ВАТ КБ «Надра» та позичальником ОСОБА_1 перейшло право вимоги до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп».

У свою чергу ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» згідно договору №GL48N718070_blank_1про відступлення права вимоги від 30.09.2020 відступив право вимоги на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» разом з усіма додатками до нього та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємною частиною.

Як передбачено ч.1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас, положеннями ч.ч.1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Частиною 1 статті 518 ЦК України передбачено, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Отже, особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Водночас, заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі, до відкриття виконавчого провадження.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 55 ЦПК України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто, протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто, таке право не є абсолютним і обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє дії на виконання рішення суду добровільно або під примусом.

Відповідно до ч. 1 та ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13 та від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17.

Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання виконавчого листа, означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 30.07.2019 у справі № 5/128, від 21.08.2020 у справі №905/2084/14-908/4066/14 та від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17.

Водночас, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18.01.2022 у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21), при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити чи не сплив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого.

У постанові від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197 цс 21) Велика Палата Верховного Суду вказувала: «75. Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження. 76. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (ст. 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

При цьому, відсутні будь-які відомості чи докази про відкриття виконавчого провадження з часу видачі виконавчого листа 24.06.2011 по дату звернення із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчих листах. Також відсутні будь-які відомості чи докази про відкриття виконавчого провадження з часу ухвалення рішення суду від 14.06.2011.

За приписами ч.ч.1, 2 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску строків для пред`явлення виконавчих листів до виконання, суд зазначає, що за приписами чинного процесуального законодавства, суд може поновити пропущений стороною строк у разі визнання поважними причини, доведення яких Законом покладено на заявника.

Будь-яких доказів, відповідно до ст.81 ЦПК України, зокрема, які б свідчили про наявність виконавчого провадження (закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого листа без виконання), що надає підстави для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, заявником суду не надано, будь-яких посилань щодо поновлення пропущеного строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа заява про заміну стягувача у виконавчому листі не містить.

З наведених вище обставин вбачається, що звернення із заявою, яка містить вимогу про заміну сторони стягувача у виконавчому листі щодо боржника відбулося поза межами строку встановленого для пред`явлення цих виконавчих документів до виконання, а тому підстави для заміну сторони стягувача у виконавчому листі суду відсутні.

У зв`язку із викладеним суд приходить до висновку, про відмову у задоволенні заяви.

Враховуючи викладене та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. ст. 42, 48, 55, 77, 81, 89, 442, 260-261, 352-355, пунктом 17.4 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: Товарисвто з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань виведення ПАТ «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому листі по цивільній справі «2-2333/11 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: О.В. Ул`яновська

Повний текст ухвали суду виготовлено 13.04.2023.