Ухвала

від 09.07.2019 по справі 2-2333/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-2333/11

Провадження № 6/761/277/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Яворській А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп про заміну сторони у виконавчому документі; поновлення строків пред`явлення виконавчого документу до виконання; видачу дублікату виконавчого документу по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Експобанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 10 травня 2011р. позов ПАТ КБ Експобанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ Експобанк суму заборгованості за договором кредиту і забезпечення № 119/2007 USD від 27 грудня 2007р. у розмірі 554235,11 грн.; 1700,0 грн. - судового збору, 120,0 грн. збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

В січні 2019р. заявник звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою про заміну сторони у виконавчому документі (стягувача) із ПАТ КБ Експобанк на ТОВ ФК Дніпрофінансгруп , у зв`язку із укладенням: 06 березня 2018р. між заявником та ПАТ КБ Експобанк договору про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги № 50, відповідно до якого заявник отримав право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором кредиту і забезпечення № 119/2007 USD від 27 грудня 2007р.

Крім того, сторона заявника також зазначала, що строк пред`явлення до виконання виконавчого документу нею пропущено з поважної причини, оскільки оригінал виконавчого листа було втрачено при поштовій пересилці до виконавчої служби за місцем проживання боржника, а тому заявник вимушений був звернутись до суду з вказаною заявою, оскільки рішення суду боржником не виконано.

В судове засідання учасники процесу не з`явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому законом порядку, поважності причин неявки суду не повідомили, відповідно до ч. 3 ст. 442, ч. 3 ст. 433 ЦПК України, їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. (ч. 1 ст. 433 ЦПК України).

У відповідності з ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від від 10 травня 2011р. позов ПАТ КБ Експобанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ Експобанк суму заборгованості за договором кредиту і забезпечення № 119/2007 USD від 27 грудня 2007р. у розмірі 554235,11 грн.; 1700,0 грн. - судового збору, 120,0 грн. збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

06 березня 2018р. між ПАТ КБ Експобанк та ТОВ ФК Дніпрофінансгруп було укладено договір про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги № 50, відповідно до якого ТОВ ФК Дніпрофінансгруп отримало право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором кредиту і забезпечення № 119/2007 USD від 27 грудня 2007р.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України Про виконавче провадження у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із цих норм, зокрема, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України Про виконавче провадження , ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України Про виконавче провадження .

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013р. у справі № 6-122цс13.

Положеннями п. 9) ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція ) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Сферою регулювання ст. 6 Конвенції є також виконання судового рішення. Зокрема Європейський суд з прав людини зазначає, що п. 1 ст. 6 Конвенції ( Право на справедливий суд ) гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на доступ до суду, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

В рішенні Європейського суду Горнсбі проти Греції від 10 березня 1997р. (п. 40) зазначено, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина суду .

Звертаючись до суду з вказаною заявою, заявник зазначав, що ні первісний кредитор, ні теперішній кредитор, як стягувач у виконавчому провадженні виконавчий документ не отримували, при цьому заявнику стало відомо, що 26 березня 2015р. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження № 47016838, на теперішній час виконавчий документ № 2-2333/11 на виконанні не перебуває.

Щодо поновлення процесуальних строків національними судами Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд одним із аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Голдер проти Сполученого Королівства від 21 лютого 1975р., п. 36) не є абсолютним, воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі Герін проти Франції від 29 липня 1998р., п. 37).

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і також зазначено, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі № 1-7/2013.

З огляду на вищезазначене, з метою захисту законних прав стягувача та виконання судового рішення, яке набрало законної сили, суд вважає, що подана заява підлягає задоволенню.

Керуючисьст. ст. 2, 4, 12-14, 18, 19, 76-81, 89, 128, 211, 247, 259-261, 268, 352-355, 433, 442 ЦПК України; ст. ст. 8, 55, 129 Конституції України; ст. ст. 11, 512, 514 ЦК України; ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ; ст. ст. 12, 15 Закону України Про виконавче провадження , суд, -

у х в а л и в:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Дніпрофінансгруп (код ЄДРПОУ 40696815, місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Автотранспортна, 2, офіс 205) про заміну сторони у виконавчому документі; поновлення строків пред`явлення виконавчого документу до виконання; видачу дублікату виконавчого документу по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Експобанк (код ЄДРПОУ 09322299, місцезнаходження: м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Замінити сторону у виконавчому документі (стягувача) з примусового виконання рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 травня 2011р. по цивільній справі № 2-233/11, за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Експобанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк Експобанк на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Дніпрофінансгруп .

Поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання в цивільній справі № 2-233/11, за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Експобанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Видати дублікат виконавчого листа, виданого Шевченківським районним судом м. Києва по цивільній справі № 2-233/11, за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Експобанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали суду складено 12 липня 2019р.

Суддя: