Ухвала

від 24.04.2023 по справі 944/4692/22

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 944/4692/22

Провадження №2-з/944/4/23

УХВАЛА

/про забезпечення позову/

24.04.2023 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Матвіїва І.М.

з участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є.

представника позивача ОСОБА_1

відовідача ОСОБА_2

представників відовідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Яворів, цивільну справу за правиламизагального провадження,за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в:

27 вересня 2022 року ОСОБА_5 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договом позики,

10.03.2023 представник ОСОБА_5 адвокат Лазор А.О. звернувся досуду іззаявою прозабезпечення позову,в якійпросить судвжити заходизабезпечення позову.В обгрунтуваннязаяви зазначає,що предметомпозову уданій справіє стягненняборгу задоговором позикивід 15.09.2020у розмірі346876,00доларів США,що станомна 02.09.2022року складає12684769,69гривень.Як напорушення правта законнихінтересів ОСОБА_5 у позовній заяві покликався на те, що 15.09.2020 між ним та відповідачем укладено договір позики, за умовами якого ОСОБА_2 отримав грошові кошти у розмірі 346 876,00 доларів США та зобов`язався повернути отримані кошти до 14.09.2021. Однак, всупереч взятих на себе зобов`язань будь-яких коштів позивачу не повернуто, що зумовило позивача звернутись до суду з даним про стягнення суми основної заборгованості.

Вважає, що відповідач має реальну можливість уникнути майнової відповідальності шляхом відчуження майна на інших осіб, як фіктивно так і здійснити відчуження належного йому майна до винесення рішення судом, унаслідок чого буде неможливо виконати рішення суду, крім цього боржник може вільно розпоряджатись належними йому грошовими коштами та на дату виконання судового рішення таких коштів на рахунках у відповідача може не бути взагалі. Для уникнення ризиків порушення законних прав позивача на повернення грошових коштів та для майбутнього реального виконання рішення суду є необхідним застосувати заходи забезпечення позову.

Як вбачається, з інформаційної довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 325413812 та №325413502 від 10.03.2023 відповідачу на праві власності належить: земельна ділянка площею 0,11 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, кадастровий номер 4623683400:01:002:0584, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав: 358941346236. Інші об`єкти нерухомості перебувають в іпотеці у позивача згідно договору іпотеки від 16.09.2020, серія та номер 5953.

Також станом на 10.03.2023 згідно відкритих даних реєстру відповідач володіє корпоративними правами в розмірі 34 відсотки статного капіталу у ТзОВ «Індустріальна лізингова компанія» (ідентифікаційний код 34167337) вартістю 11900 гривень.

На даний час відсутні будь-які перешкоди у відповідача щодо відчуження належного йому рухомого та нерухомого майна під час судового розгляду, що явно ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову. Позивач має підстави побоюватись, що відповідач зможе розпорядитися своїм майном, що спричинить порушення права на повернення грошових коштів, просить забезпечити позов, наклавши арешт.

Розглянувши заяву представника ОСОБА_5 адвоката Лазора А.О., суд дійшов до висновку про розгляд зазначеної заяви у судовому засіданні з викликом сторін.

10.03.2023 судове засідання за клопотанням представників відповідача відкладено на 24.04.2023.

24.04.2023 від представників відповідача надійшло заперечення на заяву про забезпечення позову, відповідно до якого відповідач категорично не погоджується з вказаною заявою та вимогами викладеними в прохальній її частині. Зазначають, що заява є необґрунтованою як з позиції правового обґрунтування, так і з позиції морально-етичної, оскільки вводить суд в оману про існування начебто не забезпеченого боргу ОСОБА_2 перед ОСОБА_5 . Наголошують, що відповідач направив до суду зустрічну позовну заяву, предметом якої є визнання договору позики від 15.09.2020 розірваним за згодою сторін, що і буде доведено позивачем за зустрічною позовною заявою при розгляді цивільної справи №944/4692/22 у разі прийняття зустрічного позову. Відповідно у ОСОБА_2 відсутня потреба уникати майнової відповідальності шляхом відчуження майна ні інших осіб, як про це в своїх побоюваннях зазначає позивач, оскільки на глибоке переконання відповідача та у відповідності до дійсних обставин справи договір від 15.09.2020 за згодою сторін був розірваний на підставі домовленості між сторонами та укладеного на наступний день нотаріального договору від 16.09.2020 забезпеченого іпотекою, іпотекодержателем якого є позивач. Відповідно, з викладеного вбачається, що дійсний борг за домовленістю сторін вже було забезпечено іпотекою, а саме готельним комплексом "Софіївка" за договором іпотеки від 16.09.2022. Заява про забезпечення позову містить лише необґрунтовані припущення які жодним доказом не підтверджуються.

В даній заяві не міститься жодного прикладу, дії чи події, що могла би вказувати на недобросовісність відповідача. Так, ОСОБА_2 (відповідач) добре знайомий з ОСОБА_5 (позивач) майже 28 років. За роки знайомства були довгі роки дружби та спільних ділових стосунків, в тому числі, коли ОСОБА_6 неодноразово позичав гроші в ОСОБА_7 і завжди їх повертав. Відповідно, стверджувати по недобросовісність ОСОБА_6 , як позичальника, у позивача немає жодних підстав.

Додані до заяви про забезпечення позову документи - додатки, лише підтверджують, що відповідач має банківські рахунки в банківських установах України, володіє земельною ділянкою в 0,11 га, має частку в статутному капіталі товариства, має бізнес та рухоме майно, відповідно сумлінно сплачує податки в державу Україна. Відповідно, додані документи, як докази не знаходяться в причинно-наслідковому зв`язку поведінки відповідача як позичальника, а є підтвердженням його соціально-добросовісної поведінки в суспільстві.

Наголошують на тому, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Щодо накладення арешту на грошові кошти Відповідача, які розміщені на рахунках в банках України зазначають, що ОСОБА_2 є працюючим пенсіонером, дружина ОСОБА_2 - домогосподарка, відповідно накладення арешту на грошові кошти відповідача в банках України спричинять тяжкі наслідки для сім`ї відповідача, оскільки з вказаних рахунків сплачуються комунальні платежі, заправляється паливом автомобіль, купується їжа та речі першої необхідності, що в свою чергу є першочерговим завданням в умовах воєнного стану в країні.

Щодо накладення арешту на корпоративні права в розмірі 34 відсотки статутного капіталу товариства «Індустріальна лізингова компанія» вважають, що заходи забезпечення позову можуть порушувати прав інших акціонерів (учасників) господарського товариства. Предмет позову жодним чином не стосується та не може стосуватись корпоративних прав ТзОВ «Індустріальна лізингова компанія». Накладення арешту на корпоративні права підприємства або його частку в контексті розгляду спору про стягнення заборгованості однієї фізичної особи перед іншою, буде прямим та грубим порушенням чинного законодавства України. На думку представників відповідача, заявником обрано вид забезпечення позову, що є неспіврозмірним із заявленими позивачем вимогами, оскільки, в даному випадку, обрані заявником заходи забезпечення позову порушуватимуть права інших акціонерів (учасників) господарського товариства.

Сукупність вище перерахованих обмежень спричинених можливим арештом призведе до порушення охоронюваних прав як відповідача так і третіх осіб, що не є стороною даного провадження. Можлива шкода спричинена таким можливим арештом є неспівмірною з заявленим позовом з урахуванням того, що відсутні будь - які випадки недобросовісної поведінки відповідача, просять відмовити у задоволенні заяви.

В судовому засіданніпредставник позивача ОСОБА_1 свою заяву підтримав з підстав, викладених у ній, просив суд її задовольнити.

В судовому засіданні відповідач - ОСОБА_2 та представники відвідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заяву заперечили з підстав, викладених у письмовому запереченні, просили суд відмовити у задоволені заяви про забезпечення позову.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши додані до неї письмові докази, суд дійшов до висновку про її задоволення, виходячи з такого.

Статтею 149 ЦПК Українивизначено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову (ч.1). Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч. 2).

Згідно з п.1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно,що належать відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Як роз`яснено в п.4Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заява про забезпечення позову подається у письмовій формі та повинна відповідати вимогамст. 151 ЦПК України.

Суд вважає, що заява про забезпечення позову ОСОБА_5 від 10.03.2023 відповідає вимогам, передбаченим уст.151 ЦПК України.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Як вбачається із змісту позовних вимог, предметом спору між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 є стягнення боргу за договором позики від 15.09.2020 у розмірі 346 876,00 доларів США.

Аналіз обставин справи свідчить про наявність дійсного спору між сторонами справи.

Відповідно ч.4ст.263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно Постанови Верховного Суду від 23.12.2020 року у справі № 756/2609/20, провадження № 61-11479св20:

«Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. [...] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. [...] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Судом встановлено, що до суду звернувся позивач ОСОБА_5 з заявою про забезпечення позову, в якій прохисть накласти арешт в межах суми позову - 346 876,00 доларів США, що станом на 02.09.2022 року складає 12684769,69 гривень на майно боржника, в тому числі грошові кошти, які розміщені на рахунках в банках України, оскільки на зазначених рахунках містяться грошові кошти, які можуть бути стягнуті на користь позивача за рішенням суду, тому, враховуючи, що відповідач має реальну можливість зняти кошти з депозитних та інших рахунків і розпорядитися ними (адже вони відкриті на його ім`я), а отже виконання рішення суду за позовом стане неможливим і звернення з позовом про стягнення таких коштів стане утрудненим.

Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 має 34 відсотки статного капіталу у ТзОВ «Індустріальна лізингова компанія» (ідентифікаційний код 34167337) вартістю 11900 грн, згідно відкритих даних реєстру Боржник володіє корпоративними правами в розмірі 34 відсотки статного капіталу у ТзОВ «Індустріальна лізингова компанія» (ідентифікаційний код 34167337) вартістю 11900 грн на які позивач просить накласти арешт.

Окрім цього, просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на рухоме майно та земельну ділянку площею 0,11 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, кадастровий номер 4623683400:01:002:0584, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав: 358941346236.

Зокрема, подальше можливе відчуження земельної ділянки відповідачем призведе до неможливості виконання рішення суду.

Заходи щодо забезпечення позову повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову. Застосовуючи конкретний вид забезпечення позову, суд повинен виходити із дійсного виключення цим забезпечувальним заходом утруднення або неможливість виконання рішення.

Суд, зважаючи на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, вважає за необхідне застосувати забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_2 .

Розглянувши заяву ОСОБА_5 , суд виходить з того, що при встановленні відповідності заходів забезпечення позову позовним вимогам слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Згідно роз`яснень, даних у пункті 10 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №9від 22грудня 2006року «Пропрактику застосуваннясудами цивільногопроцесуального законодавствапри розглядізаяв прозабезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Накладення арешту на належну відповідачу частку корпоративних прав за своїм змістом полягає виключно у обмеженні права особи розпорядитися цією часткою у статутному капіталі (провести її відчуження), проте не позбавляє відповідача права володіння і користування цією часткою, зокрема не перешкоджає використанню у господарській (підприємницькій) діяльності та виконанню зобов`язань з іншими особами чи контрагентами.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 06.09.2019 року у справі № 756/3322/19.

Таким чином, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши відповідні норми процесуального права, врахувавши зміст позовних вимог, а також те, що вжиття заявлених ОСОБА_5 заходів забезпечення позову не позбавляє ОСОБА_2 права володіння і користування цією часткою корпоративних прав в ТзОВ «Індустріальна лізингова компанія», суд дійшов до висновку, що забезпечення позову у вказаний спосіб відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних інтересів учасників процесу та відповідають інституту забезпечення позову в цивільному процесі.

Згідно з ч.10ст.153 ЦПК України, ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Частиною 1ст.157 ЦПК Українивизначено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись ст.149-153,260,353 ЦПКУкраїни, суд,

у х в а л и в:

Заяву представника позивача адвоката Лазора Андрія Олеговича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики задовольнити.

Вжити по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - заходи забезпечення позову.

Накласти арешт в межах суми позову - 346 876,00 доларів США, що станом на 02.09.2022 року складає 12684769,69 гривень на майно боржника - ОСОБА_2 , в тому числі грошові кошти, які розміщені на рахунках в банках України, рухоме майно, корпоративні права в розмірі 34 відсотки статного капіталу у ТзОВ «Індустріальна лізингова компанія» (ідентифікаційний код 34167337) вартістю 11900 грн та земельну ділянку площею 0,11 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, кадастровий номер 4623683400:01:002:0584, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав: 358941346236.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали суду виготовлено 28 квітня 2023 року.

Позивач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстрованийзаадресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя І.М.Матвіїв