Постанова

від 28.04.2023 по справі 941/815/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 квітня 2023 року м. Кропивницький

справа № 941/815/22

провадження № 22-ц/4809/403/23

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач Публічне акціонерне товариство «Укрнафта»,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні заправилами спрощеногопозовного провадженнябез повідомленняучасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2022 року у складі судді Подліпенця Є.О.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» про захист прав споживача та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначав, що ним був придбаний талон мережі автозаправних станцій (далі АЗС) ПАТ «Укрнафта» на пальне бензин А95 в кількості 20 літрів.

26 червня 2022 року близько 17:00 години, він на своєму автомобілі приїхав на АЗС «Укрнафта», що розташована в смт Петрове по вулиці Філатова, для того щоб забрати 20 літрів фактично купленого бензину. Взяв металеву каністру ємністю 20 літрів. Відстоявши в черзі близько 30 хвилин, він під`їхав до колонки та віддав оператору АЗС талон, дістав з автомобіля каністру. Однак, працівники АЗС в категоричній формі відмовили йому видати бензин в каністру, так як мають вказівку заправляти пальне лише в бак автомобіля. Він пояснив, що автомобіль працює на дизелі, тому в бак він не може заправити бензин. Майже дві години він стояв біля колонки намагаючись довести працівникам АЗС, те що вони порушують його права. За цей період часу він телефонував на гарячу лінію ПАТ «Укрнафта», двічі приїздив наряд поліції, але йому так і не дали бензин в каністру.

З відповіді на його заяву до відділу поліції, йому стало відомо, що заборона заправляти пальне виключно в паливний бак автотранспорту на АЗС ПАТ «Укрнафта» діє тільки на території Кіровоградської області. Вважає, що незаконні дії, працівники АЗС мотивують наказом начальника ВРНП у Кіровоградській області ПАТ «Укрнафта» Бровченка А.В. від 25.04.2022 року № 15. Обмеження заправки пального в каністри свідчить про непорядність даної мережі АЗС стосовно кількості заправленого пального, так як пальне заправлене в бак автомобіля, не можливо проконтролювати. Робота АЗС повинна відповідати законодавству України та нормативним актам. Так, згідно пункту 14 «Правил торгівлі нафтопродуктами» затверджених постановою КМУ № 1442 від 20.12.1997 року (зі змінами) дозволяється відпускати нафтопродукти (крім газу нафтового скрапленого) в тару споживача, зокрема металеві каністр та каністри з полімерних матеріалів, які призначені для зберігання нафтопродуктів і на яких нанесене відповідне маркування. Вважає недоречним посилання на військовий стан в країні та заборону заправки пального в каністри.

Зауважив, що коли він придбав талон на бензин, то фактично між ним та мережею АЗС ПАТ «Укрнафта» укладено роздрібний договір купівлі-продажу. За який він сплатив певну грошову суму і придбані літри бензину фактично стали його власністю. Своїми діями відповідач перешкоджав йому отримати вже придбаний товар, чим порушив його права як споживача.

Зазначав, що за час перебування на АЗС він терпів образи від клієнтів АЗС, жителів смт Петрове, з багатьма зіпсувалися його стосунки, так як він зайняв одну колонку та створив їм незручності в заправці автомобілів. Він був змушений шукати автомобіль на бензині, в який можна було заправити бензин з послідуючим злиттям його в каністру.

Посилаючись на зазначені обставини вказував, що внаслідок протиправних дій відповідача погіршився стан його здоров`я, почалися головні болі та болі серця, підвищився тиск і він був змушений звернутися за медичною допомогою до Петрівської районної лікарні. Йому був встановлений діагноз, гіпертонічний криз та призначене лікування. Незаконними діями відповідача, йому було завдано моральних страждань, вимушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя, так як суттєво погіршився стан здоров`я. Виходячи з засад розумності та справедливості просив суд стягнути з відповідача на його користь 5000 гривень моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду

Рішенням Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд дійшов висновку, що позивачем належним чином не доведений факт заподіяння йому відповідачем моральних страждань.

Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на обставини тотожні тим, що викладені в позові та зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема вказує, що він, як споживач, що придбавши талон на бензин в кількості 20 літрів, він мав право забрати пальне в будь-якій ємкості, яка не суперечать закону. Металева каністра, в яку він намагався забрати пальне відповідає всім вимогам «Правил торгівлі нафтопродуктами» затверджених постановою КМУ №1442 від 20.12.1997 (зі змінами).

Зазначає, що при вирішенні спору, суд допустив необ`єктивність та упередженість: не сприяв врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; не сприяв учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим ЦПК.

Просив скасувати рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2022 року та ухвалити нове, яким задовольнити його позов.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначив, що Новгородківським районним судом під час розгляду даної справи було досліджено усі обставини, якими підтверджено, що ОСОБА_1 не доведено факт заподіяння йому ПАТ «Укрнафта» моральних страждань, наявності причинного зв`язку між погіршенням його здоров`я і можливими протиправними діяннями. Також суд першої інстанції зазначив, що позивачем не було вказано, з яких саме підстав він виходив, оцінюючи розмір заявленої ним у позовній заяві моральної шкоди.

У апеляційній скарзі позивачем не було зазначено, у чому саме полягає порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права при прийняття рішення, у зв`язку з цим ПАТ «Укрнафта» вважає апеляційну скаргу ОСОБА_1 такою, що не підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції встановив такі обставини

Судом встановлено факт придбання позивачем ОСОБА_1 талона мережі автозаправних станцій ПАТ «Укрнафта» на пальне, бензин А 95 в кількості 20 літрів, та те що 26.06.2022 року позивач на своєму автомобілі приїхав на АЗС ПАТ «Укрнафта», що в смт Петрове, для того щоб забрати 20 літрів бензину, купленого згідно талону, шляхом наповнення палива у металеву каністру.

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» є власником автозаправної станції №10/010, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На цій автозаправній станції Товариством здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів, а також відпуск нафтопродуктів за паливними картками, скретч-картками.

Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до положень ч.1ст.369ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1, 2, 4ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно дост.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що відповідач, як суб`єкт господарювання вправі був на власний розсуд встановити відповідні правила відпуску пального, у тому числі враховуючи обстановку, яка склалася на той час в країні, встановити певні обмеження відпуску пального лише в бак транспортного засобу, що жодним чином не суперечить діючому законодавству на яке посилається позивач. Позивач, не погоджуючись з правомірними діями відповідача, щодо встановленого порядку відпуску на АЗС пального, діяв на власний розсуд, в зв`язку з чим і зазнав певних негативних наслідків. Позивач не навів жодного належного доказу вини відповідача у спричиненні йому моральних страждань, а саме наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та настанням вказаних негативних наслідків.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п.п. 8, 9, ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1,4 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ч.1 ст.526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.698 ЦК України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов`язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов`язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його. Договір роздрібної купівлі-продажу є публічним. До відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Відповідно до пункту 7 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів» договором є усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», або іншими документами (далі - розрахунковий документ).

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» за всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1442 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. N 1159) затверджено Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, які, зокрема, визначають порядок роздрібної торгівлі бензином, дизельним пальним, газом, маслами, мастилами.

Відповідно до пунктів 14, 15 вказаних Правил, заправка автотранспортних засобів проводиться через паливо-, оливо- та газороздавальні колонки оператором автозаправних станцій, автогазозаправних станцій, автогазозаправних пунктів або водієм самостійно. Дозволяється відпускати нафтопродукти (крім газу нафтового скрапленого) в тару споживача, зокрема металеві каністри та каністри з полімерних матеріалів, які призначені для зберігання нафтопродуктів і на яких нанесене відповідне маркування. Відпуск пального в скляну тару забороняється.

Кількість нафтопродуктів, що відпускається через паливо-, оливо- та газороздавальні колонки, визначається згідно з вимогами експлуатаційної документації підприємства - виробника конкретного типу колонки.

До спірнихправовідносин,враховуючи існуванняміж сторонами споживчих відносин, підлягають застосуванню відповідні правила Закону України «Про захист прав споживачів», а також спеціальні правила про роздрібну купівлю-продаж.

Стаття 1 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що договір це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (розрахунковими документами).

Отже, суб`єкт підприємницької діяльності, що здійснює роздрібний продаж товару, самостійно визначає ціну, кількість такого товару, що пропонується до продажу, умови, правила такого продажу та інші істотні умови такої пропозиції.

У відповідності до ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість і свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Відповідно до п.п.6 п.1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» інформація про продукцію поряд з іншим повинна містити, зокрема дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції.

Відповідно до п.2 ст. 15 цього Закону інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв`язку.

Судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено, що позивач26.06.2022 на своєму автомобілі приїхав на АЗС ПАТ «Укрнафта», за адресою: Кіровоградська область, смт Петрове, вул. Степова, 1, на якій здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів, а також відпуск нафтопродуктів за паливними картками, скретч-картками, для того щоб забрати 20 літрів бензину, купленого згідно талону, шляхом наповнення палива у металеву каністру.

Умова відпуску бензину на АЗС виключно в паливний бак автомобіля та у кількості, що не перевищує 20 літрів кожному покупцю, була визначена наказом начальника ВРНП у Кіровоградській області ПАТ «УКРНАФТА» Бровченко А.В. № 15 від 25.04.2022 року.

Наказом начальника ВРНП (відділення реалізації нафтопродуктів) у Кіровоградській області ПАТ «УКРНАФТА» Бровченко А.В. № 15 від 25.04.2022, «в зв?язку з військовою агресією російської федерації проти України та запровадженням на території України режиму військового стану наказано: 1. В умовах наявного дефіциту нафтопродуктів обмежити кількість нафтопродуктів (бензину автомобільного, палива дизельного та газу скрапленого), що може бути одноразово відпущена на АЗС, обмеживши таку кількість не більше ніж 20 літрів пального кожному клієнту. 2. Встановити, що відпуск нафтопродуктів відбувається виключно в паливний бак автотранспорту. Заборонити відпуск нафтопродуктів в будь-яку іншу тару, ніж паливний бак автотранспорту. 3. Встановити, що даний наказ діє на всіх АЗС/АГЗС ПАТ «УКРНАФТА» на території Кіровоградської області з моменту його підписання до моменту видання іншого наказу, що його скасовує. 4. Довести даний наказ до вдома всіх працівників АЗС/АГЗС ВРНП на території Кіровоградської області ПАТ «УКРНАФТА».

Вказаний наказ є чинним і позивачем не оскаржується.

Позивача ОСОБА_1 , було ознайомлено з даним наказом, під час його перебування на території АЗС ПАТ «УКРНАФТА» в смт Петрове, що ним не заперечується та не оскаржується.

Організація таоблік заправкиавтомобіля паливомпередбачена Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена Наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв`язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України 20.05.2008 N 281/171/578/155.

Талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому. (розд. 3 Інструкції № 281).

Для користування у такий спосіб заправки автомобілів в першу чергу між продавцем ПММ та покупцем талонів на ПММ необхідно укласти договір. У ньому в обов`язковому порядку вказуються: марка та вид ПММ; загальна вартість; спосіб отримання (в даному випадку - талони); термін дії талонів, після закінчення якого вони можуть бути обмінені на грошові кошти або інші талони; перелік АЗС, які відпускають паливо; момент переходу права власності.

Після укладення договору підприємство перераховує грошові кошти на банківський рахунок підприємства АЗС.

За договором після оплати вартості ПММ право власності на них переходить від продавця до покупця. На момент переходу до покупця права власності оформляється витратна накладна. На підставі акту прийому-передачі ПММ передаються на зберігання постачальнику. Тільки після цього підприємство отримує талони на паливо.

В цьому випадку талон не є засобом платежу, а підтверджує право водія від імені покупця на отримання вже сплаченого палива, що зберігається на АЗС.

Форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів встановлює їх емітент, але обов`язково в талоні мають бути вказані його серійний та порядковий номер (пп. 10.3.3.1 Інструкції № 281).

Враховуючи зазначене,твердження позивача, що придбані за талоном 20 літрів бензину фактично стали його власністю з моменту їх оплати і перебували у відповідача на відповідальному зберіганні, є безпідставними, оскільки талон не є засобом платежу, а підтверджує право водія від імені покупця на отримання вже сплаченого палива, що зберігається на АЗС.

Натомість, до матеріалів справи представником відповідача були надані документи, на підтвердження того, що у період з квітня по червень 2022 року, у зв`язку з відсутністю постачання нафтопродуктів через військову агресію проти України, автозаправна станція ПАТ «УКРНАФТА» у смт Петрове, майже не здійснювала роздрібний продаж нафтопродуктів для покупців, оскільки в умовах наявного дефіциту нафтопродуктів першочерговим завданням було забезпечення заправок транспорту Збройних Сил України, Державної служби з Надзвичайних ситуацій, правоохоронних органів, автомобілів медичних закладів та інших суб`єктів критичної інфраструктури.

Зважаючи, що дії відповідача щодо введення обмежень відпуску нафтопродуктів не суперечать нормам чинного законодавства, і є його правом як суб?єкта господарської діяльності, відсутні підстави вважати, що вони були неправомірними по відношенню до позивача. Недоведеність вини відповідача, виключає цивільно-правову відповідальність останнього згідно ст.1167 ЦК України.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 5, 6ст.81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1ст.80 ЦПК).

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Положеннями статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Так, обґрунтовуючи відсутність підстав для стягнення моральної шкоди, суд зазначив, що позивачем належним чином не доведений факт заподіяння йому саме відповідачем моральних страждань, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням, а також не зазначено, з чого позивач виходив при оцінюванні заподіяної йому шкоди.

Суд першої інстанції, встановивши, що позивач був у повній мірі поінформований представниками відповідача про заборону відпуску нафтопродуктів в будь-яку іншу тару, ніж паливний бак автотранспорту на підставі Наказу начальника ВРНП у Кіровоградській області ПАТ «УКРНАФТА» Бровченко А.В. № 15 від 25.04.2022, а також ураховуючи відсутність належних та допустимих доказів про вину відповідача у спричиненні йому моральних страждань, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вмотивованості висновків, апеляційний суд виходить з того, що у справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення має бути залишено без змін.

Керуючись ст. ст.367,368,374,375,381-384,390 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новгородківського районного суду Кіровоградської області від 05 грудня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови у випадку, передбаченомуст.389 ЦПК України.

Головуючий суддя А.М. Головань

Судді О.Л. Дуковський

Л.М. Дьомич