Рішення

від 27.04.2023 по справі 686/3907/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 686/3907/23

Провадження № 2/686/2455/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого судді Палінчака О.М.,

за участю секретаря Цибульської Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна, представник Хмельницький апеляційний суд про відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

13 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна, представник Хмельницький апеляційний суд про відшкодування моральної шкоди в сумі 6 000000000000 грн. 00 коп., завданої йому невиконанням постанови суду від 12 грудня 2011 року у справі № 2270/14181/11 у період з 16 січня 2023 року по 13 лютого 2023 року, судові витрати та видатки і можливі податки, платежі та збори покласти на відповідача.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що вищевказане рішення суду залишається невиконаним з вини посадових і службових осіб відповідача та є триваючим в часі правопорушенням; невиконання рішення суду призвело до порушення перед ним права на судовий захист та на справедливий суд. Адекватне відшкодування моральної шкоди в такому випадку є одним із ефективних засобі юридичного захисту. Подача позовної заяви до суду про стягнення шкоди, завданої внаслідок невиконання рішення суду, є здійсненням волевиявлення позивача і заявлена моральна шкода розрахована за його внутрішнім переконанням з врахуванням позиції ЄСПЛ.

Ухвалою суду від 17 лютого 2023 року по справі відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

20 березня 2023 року представник відповідача Держави України в особі Хмельницького апеляційного суду надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, вказавши на їх безпідставність та необґрунтованість. Окрім того, відповідач вказав на те, що Хмельницький апеляційний суд не може бути визнаний належним відповідачем по цій справі, оскільки суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ та про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ.

Ухвалою судді від 21 березня 2023 року підготовче засідання по справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду справи, у позовній заяві зазначив про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача Хмельницького апеляційного суду в судове засідання не з`явився, відношення до позову висловив у відзиві на позов. У відзиві просив проводити розгляд справи без його участі.

У відповідності до вимог ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так,однією ізосновних засадсудочинства єзмагальність сторінта свободав наданніними судусвоїх доказіві удоведенні передсудом їхпереконливості (ст. 129 Конституції України).

З огляду на правові позиції Великої Палати Верховного Суду, що висловлені в постанові від 25 березня 2020 року по справі № 641/8857/17 держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (частина першастатті 167 ЦК України). Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України). Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (частина другастатті 48 ЦПК України). Державу представляють відповідні органи державної владив межах їх компетенціїчерез свого представника (частина четвертастатті 58 ЦПК України).

Отже, у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді (постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 року у справі № 5023/10655/11, від 21.08.2019 року у справі № 761/35803/16-ц, від 18.12.2019 року у справі № 688/2479/16-ц) зазвичай, орган, діями якого завдано шкоду.

Згідно статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог ст. 23 ч. ч. 1 та 2 п. 2 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до вимог ст. 23 ч. 3 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до вимог ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до вимог ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Аналізуючи зазначені норми права, наявні підстави для висновку, що в деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. І до його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинний зв`язок між двома першими елементами і вина завдавача шкоди. Відсутність хоча б однієї складової виключає обов`язок по відшкодуванню шкоди.

При цьому, саме на потерпілого покладається обов`язок доведення факту неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинного зв`язку між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. Відповідач же повинен довести відсутність своєї вини у завданні потерпілому шкоди.

Право на відшкодування моральної шкоди виникає у особи, у тому числі внаслідок неправомірних дій щодо неї або членів її сім`ї, якщо це призвело до фізичних і душевних страждань потерпілого.

У разі вирішення спору судом розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються моральні втрати особи, що призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Також враховуються обставини, що призвели до погіршення або позбавлення можливості реалізації особою своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Моральна шкода відшкодовується потерпілому (позивачеві) одноразовим платежем. Якщо договором або законом не передбачене багаторазове відшкодування моральної шкоди у спірних правовідносинах, то позови про таке відшкодування не підлягають задоволенню.(Постанова Великої Палати Верховного Суду у від 25 березня 2020 року (справа №641/8857/17).

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків ( ст.76 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

За ст. 82 ЦПК, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлені ці обставини. Правова оцінка, надану судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

14.11.2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Хмельницького міського відділу УМВС в Хмельницькій області, управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому про зобов`язання вчинення дій та стягнення моральної шкоди. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.11.2011 року у справі №2270/14181/11, яка залишена в силі ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 10.05.2012 року, адміністративний позов було задоволено частково та зобов`язано Хмельницький відділ УМВС України в Хмельницькій області невідкладно вклеїти фотографію в паспорт громадянина України ОСОБА_1 , який видати йому на руки та відмовлено в задоволенні позову в частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року визначено, що паспорт повинен був знаходитьсь на момент винесення рішення по справі у відповідача, оскільки останнього було зобов`язано видати позивачу паспорт, виданий Хмельницьким УМВС України в Хмельницькій області 27.07.1999 року, а не новий.

Рішення суду у справі №2270/14181/11 набрало законної сили та підлягає обов`язковому виконанню.

На підставі цього рішення 11 червня 2012 року суд видав виконавчий лист №2270/14181/11, який перебував у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області на виконанні (виконавче провадження №33223826).

Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 05 жовтня 2012 року замінив у виконавчому проваджені №33223826 боржникаХмельницький міський відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Хмельницькій області на Управління.

Постановою державного виконавця від 28 грудня 2018 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2270/14181/11, виданого 11 червня 2012 року Хмельницьким окружним адміністративним судом, закінчено на підставі п. 11 ч. 1ст. 39 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження».

Вищезазначені факти підтверджені Постановою Хмельницького апеляційного суду від 5 квітня 2021 року у справі №686/24767/20, де позивачем виступав ОСОБА_1 , а тому в порядку ст.82 ЦПК є доведеними в даному процесі.

Позивач звернувся до суду про відшкодування моральної шкоди, що завдана йому невиконанням рішення суду у справі № 2270/14181/11. На обґрунтування своїх вимог вказав, що моральна шкода, завдана йому, полягає у моральних стражданнях та переживаннях, які він переніс під час тривалого очікування на виконання рішення суду. Просив стягнути з відповідача на його користь 6000000000 000 гривень моральної шкоди за невиконання рішення суду у справі № 2270/14181/11 за період з 16 січня 2023 року по 13 лютого 2023 року.

Моральна шкода відшкодовується потерпілому (позивачеві) одноразовим платежем. Якщо договором або законом не передбачене багаторазове відшкодування моральної шкоди у спірних правовідносинах, то позови про таке відшкодування не підлягають задоволенню.

Схожі за змістом висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25 березня 2020 року (справа №641/8857/17).

Позивачем не зазначено, в чому саме полягає незаконність дій чи бездіяльність Держави Україна в особі Хмельницького апеляційного суду при невиконанні рішення суду у справі №2270/14181/11 за 12 грудня 2011 року.

Крім того, матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про те, що за період з 16січня 2023року по13лютого 2023року позивачу завдано моральної шкоди внаслідок невиконання постанови суду від 12 грудня 2011 року у справі №2270/14181/11.

ОСОБА_1 не довів склад цивільного правопорушення, що є юридичною підставою відповідальності держави Україна перед ним за завдані збитки.

Зважаючи на викладене, законодавчо встановлений порядок відшкодування моральної шкоди, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 23, 1166, 1167, 1173, 1174 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 15,81, 258, 354ЦПК України суд, -

ухвалив:

В позові ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Хмельницького апеляційного суду про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складання повного тексту рішення 27 квітня 2023 року.

Суддя: