Постанова

від 28.04.2023 по справі 509/198/14-ц

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/639/23

Справа № 509/198/14-ц

Головуючий у першій інстанції Кочко В.К.

Доповідач Склярська І. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28.04.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Склярської І.В. ,

суддів: Комлевої О.С., Сегеди С.М.,

секретар Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 листопада 2019 року (під головуванням судді Кочко В.К.), за заявою акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання , у справі за позовом акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_1 , Овідіопольський районний сектор Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В СТ АН О В И В:

1.Описова частина

Короткий зміст

18 листопада 2019 року АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання (т. 2 а.с. 93).

Заява мотивована тим, що після перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, банк звернувся до суду першої інстанції з заявою про видачу судового рішення суду апеляційної інстанції, видачу виконавчих листів, проте суд повідомив про неможливість їх надання у зв`язку з тим, що цивільна справа надіслана до ВССУ.

Враховуючи наведене, термін перебування цивільної справи у суді касаційної інстанції, ухвалення нею постанови 11 вересня 2019 року, заявник просив задовольнити заяву та поновити строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання по справі №509/198/14-ц за позовом АТ «Ощадбанк» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 , терті особи: ОСОБА_1 , Овідіопольський районний сектор ГУ ДМС в Одеській області про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі заочного рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 30.01.2015 та рішення Апеляційного суду Одеської області від 25.05.2016.

Короткий зміст ухвали суду

Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 листопада 2019 року заяву АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання задоволено.

Поновлено строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання по справі №509/198/14-ц за позовом АТ «Ощадбанк» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2 , терті особи: ОСОБА_1 , Овідіопольський районний сектор ГУ ДМС в Одеській області про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі заочного рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 30.01.2015 р. та рішення Апеляційного суду Одеської області від 25.05.2016 року (т. 2 а.с. 104).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, 27.10.2020 ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду першої інстанції про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви.

Аргументи учасників справи

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначив, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права. Вказав, що 05 лютого 2015 року Овідіопольським районним судом Одеської області були видані три виконавчі листи у справі № 509/198/14-ц строком пред`явлення до виконання до 16 березня 2016 року.

Виконавчі листи постановою від 03 лютого 2016 року заступника начальника Овідіопольського ВДВС Овідіопольського РУЮ в Одеській області Химич О.М. були повернуті стягувачу (п. 4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження»).

При оскарженні рішення в касаційному порядку виконання рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 січня 2015 року не зупинялось, тому вважає, що відсутні поважні причини для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

В судове засідання суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи не з`явився. Зазначена ним причина неявки: укладання угоди про правову допомогу з адвокатом, враховуючи подання ним апеляційної скарги у жовтні 2020 року, достатності часу для отримання належної правової допомоги, не є поважною.

(2) Позиція інших учасників

Відзив на апеляційну скаргу до суду не подавався.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник банку доводи апеляційної скарги не визнав, просив ухвалу суду залишити без змін, пояснивши, що банк був зобов`язаний за законом ч. 1 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження повернути суду першої інстанції виконавчі документи, внаслідок розгляду апеляційної скарги іпотекодавця, апеляційного перегляду рішення суду.

2.Мотивувальна частина

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши суддю-доповідача, представника банку, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Рішенням Овідіопольського районного суду м. Одеси від 30 січня 2015 року (описку виправлено ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 лютого 2020 року), ухваленим в порядку заочного розгляду справи, позов задоволено. Суд ухвалив:

Звернути за укладеним між акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 . Іпотечним договором від 29 грудня 2007 року в рахунок погашення за укладеним між АТ «Державний ощадний банку України» та ОСОБА_1 . Договором відновлювальної кредитної лінії №2268-н від 28 грудня 2007 року кредитної заборгованості в загальній сумі 1630983,37 грн, стягнення на предмет іпотеки, а саме: на садовий будинок, що розташований за адресом: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку загальною площею 0,0692 га, для ведення садівництва, кадастровий номер 5123783500:01:001:1188, що розташована за адресом: АДРЕСА_1 , шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій;

Визначити вищий пріоритет АТ «Державний ощадний банк України» на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29 грудня 2007 року як єдиного іпотекодержателя на садовий будинок та земельну ділянку кадастровий номер 5123783500:01:001:1188, що розташовані за адресом: АДРЕСА_1 ;

Виселити ОСОБА_2 з садового будинку, що розташований за адресом: АДРЕСА_1 ;

Зобов`язати Овідіопольський РС ГУ ДМС України в Одеській області зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за адресою садового будинку;

Розподілені судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2016 року за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 січня 2015 року скасовано в частині задоволення вимог про зняття ОСОБА_2 з реєстраційного обліку, постановлено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог АТ «Державний ощадний банк України» про зобов`язання Овідіопольського РС ГУ ДМС України в Одеській області зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за садовим будинком, що розташований за адресом: АДРЕСА_2 , відмовлено; в іншій частині рішення суду залишено без змін.

12 серпня 2016 року АТ «Державний ощадний банк України» до Овідіопольського районного суду Одеської області подав заяву про видачу виконавчих листів та рішення суду апеляційної інстанції (т. 1 а.с. 309).

У наведеній заяві банк посилається на вимоги ч. 1 ст. 48 Закону України Про виконавче провадження, щодо повернення раніше виданих виконавчих документів з підстав апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції (т. 1 а.с. 309-310) та додав до заяви повернуті державним виконавцем виконавчі листи (т. 1 а.с. 311-313), які, враховуючи доводи апеляційної скарги, також не могли бути пред`явлені до виконання, оскільки знаходилися в матеріалах справи, яка перебувала в суді касаційної інстанції.

30 серпня 2016 року на заяву про видачу виконавчих листів надійшла відповідь Овідіопольського районного суду Одеської області від 25 серпня 2016 року, за змістом якої видати виконавчі листи у справі № 509/198/14-ц є неможливим, так як справа надіслана до касаційної інстанції 26 липня 2016 року за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення судів першої та апеляційної інстанцій (т. 1 а.с. 315).

Постановою Верховного Суду від 11 вересня 2019 року за результатами розгляду касаційної скарги ОСОБА_2 рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 січня 2015 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2016 року в частині вимог про виселення ОСОБА_2 скасовано; ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову АТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2 про виселення; в іншій частині рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 січня 2015 року у незміненій частині при апеляційному перегляді та рішення апеляційного суду Одеської області від 25 травня 2016 року залишено без змін.

24 жовтня 2019 року АТ «Державний ощадний банк України» до Овідіопольського районного суду Одеської області подав заяву про видачу виконавчих листів.

Тобто, 12 серпня 2016 року та 24 жовтня 2019 року представник АТ «Державний ощадний банк України» здійснив передбачені законодавством дії для отримання виконавчих документів у справі № 509/198/14-ц. Вказані виконавчі листи отримані після повернення справи з касаційної інстанції, що в свою чергу позбавило стягувача можливості пред`явити виконавчі документи до примусового виконання протягом строку визначеного Законом України Про виконавче провадження - трьох років.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Суд першої інстанції наведені банком обставини обґрунтовано визнав поважними та дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення заяви.

Слід зазначити, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції була предметом апеляційного перегляду за апеляційною скаргою ОСОБА_4 , яка діяла від імені ОСОБА_2 , доводи яких (апеляційних скарг) є ідентичними. Постановою суду апеляційної інстанції від 01.10.2020 апеляційна скарга залишена без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.

Суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (ст. 129-1 Конституції України).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012).

За змістом визначеного статтею 18 ЦПК України імперативного припису судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Глоба проти України» №15729/07 від 5 липня 2012 року вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції серед іншого (inter alia) захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній із сторін. Відповідно виконанню судових рішень не можна перешкоджати, відмовляючи у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконує вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Таким чином, причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є поважними, що має наслідком поновлення пропущеного строку. Остаточне судове рішення не може залишатися невиконаним на шкоду одній із сторін, в даному випадку на шкоду стягувача АТ «Державний ощадний банк України».

Щодо суті апеляційної скарги

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має правозалишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України).

Таким чином, за наведених обставин, доводи апеляційної скарги є такими, що висновків суду не спростовують, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції, як така, що ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права - без змін.

Щодо судових витрат

Судові витрати, понесені апелянтом, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу, з підстав залишення судового рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями367,374-375, 382 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 28 квітня 2023 року.

Головуючий І.В. Склярська

Судді О.С. Комлева

С.М. Сегеда