Рішення

від 18.04.2023 по справі 335/870/23

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/870/23 2/335/871/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2023 р. Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Шалагінової А.В.,

за участі секретаря судового засідання Савченко О.І.,

представника позивача адвоката Журавльова Д.І.,

представника відповідача адвоката Щербини К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 8 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, б. 107Б, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Журавльова Дениса Ігоровича до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «НАПОЛЕОН» про стягнення інфляційних втрат за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

31.01.2023 через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника адвоката Журавльова Д.І. до ОСОБА_2 , ТОВ «НАПОЛЕОН» про стягнення інфляційних втрат за договором позики.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.04.2021 у справі № 335/7868/20 з відповідачів солідарно на користь позивача стягнуто суму грошових коштів розміром 1410753,60 грн., що еквівалентно 50080 доларів США за курсом, встановленим ПАТ КБ «Приватбанк» станом на 14.09.2020, 50% річних за несвоєчасне повернення суми позики розміром 294870,63 грн. за період з 15.04.2020 по 14.09.2020, штраф за порушення строків повернення позики у розмірі 20000 грн., а всього 1725624,23 грн. Рішення набрало законної сили 27.05.2021. За вказаним рішенням були видані виконавчі листи, які 06.08.2021 були звернуті до примусового виконання приватному виконавцю Безмагоричних М.А. Рішення було виконане 01.08.2022 шляхом перерахування грошових коштів на рахунок приватного виконавця.

Внаслідок тривалого невиконання рішення відбулось знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів. За період з 28.05.2021 по 01.08.2022 втрати від інфляції склали 389059,63 грн. відповідно до наведеного у позові розрахунку.

Посилаючись на положення ст. 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), а також правові висновки Верховного Суду в аналогічних справах просив стягнути солідарно з відповідачів суму інфляційних втрат за період з 28.05.2021 по 01.08.2022 розміром 389059,63 грн. (а.с. 1-4).

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав з тих підстав, що позивач, зловживаючи своїми процесуальними правами, не повідомив при подання позовної заяви про наявність в Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя цивільної справи № 335/4646/22 (суддя Рибалко Н.І.) зі спору між тими самими сторонами про стягнення 50% річних за несвоєчасне повернення позики. Тобто, фактично предметом у обох позовах є той самий договір позики та рішення суду від 27.04.2021. З урахуванням положень п. 2 ч. 2 ст. 44, п. 10 ч. 3 ст. 175, п. 3 ч. 1 ст. 186 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) вважав, що провадження у справі відкрито помилково, а тому просив відмовити в задоволенні позову.

Судом проведено такі процесуальні дій у цій справі.

Ухвалою від 01.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження; розпочато підготовче провадження та призначено підготовче засідання (а.с. 39).

Ухвалою від 20.03.2023 закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті на 18.04.2023 на 11:30 год.

22.03.2023 надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 на позов.

Інші заяви по суті справи не надходили.

У судове засідання позивач не з`явився, направив до суду свого представника.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, що викладені у позові.

Відповідач-1 ОСОБА_2 до суду не з`явився, направив до суду свого представника.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову з підстав, що викладені у відзиві на позов.

Представниквідповідача-2 ТОВ «Наполеон» у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Враховуючи положення ст. 223 ЦПК України суд вважав за можливе розглянути справу за його відсутності.

Заслухавши пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

25.03.2019 між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено Договір позики між фізичними особами (далі Договір позики), відповідно до якого Позикодавець (позивач) передав, а Позичальник (відповідач-1) прийняв у власність грошові кошти у сумі 1 357 168,00 грн., що еквівалентно 50 080,00 доларів США за курсом продажі, встановленим ПАТ КБ «Приватбанк» станом на день укладання Договору (1 долар США = 27,10 грн.).

Також, 25.03.2019 між ТОВ «НАПОЛЕОН» в особі директора ОСОБА_2 (далі Поручитель) та позивачем ОСОБА_1 був укладений Договір поруки (далі Договір поруки), відповідно до якого Поручитель зобов`язується відповідати перед Позикодавцем за виконання усіх зобов`язань ОСОБА_2 , що виникли з Договору позики між фізичними особами, який був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Строк виконання зобов`язання за основним Договором було встановлено до 14.04.2020.

У зв`язку із невиконанням умов основного Договору, ОСОБА_1 звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «Наполеон» про стягнення грошових коштів, штрафу та відсотків річних за неналежне виконання зобов`язань за договорами позики та поруки.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.04.2021 у справі № 335/7868/20 з відповідачів солідарно на користь позивача стягнуто суму грошових коштів розміром 1410753,60 грн., що еквівалентно 50080 доларів США за курсом, встановленим ПАТ КБ «Приватбанк» станом на 14.09.2020, 50% річних за несвоєчасне повернення суми позики розміром 294870,63 грн. за період з 15.04.2020 по 14.09.2020, штраф за порушення строків повернення позики у розмірі 20000 грн., а всього 1725624,23 грн.

Рішення набрало законної сили 27.05.2021 (а.с. 1017).

За вказаним рішенням були видані виконавчі листи, які 06.08.2021 були звернуті до примусового виконання приватному виконавцю Безмагоричних М.А. У цей же день вказаним приватним виконавцем були відкриті відповідні виконавчі провадження щодо боржників ОСОБА_2 та ТОВ «НАПОЛЕОН» (а.с. 1820, 2223, 25).

Рішення було виконане 01.08.2022 шляхом перерахування грошових коштів на рахунок приватного виконавця, у зв`язку із чим останнім у цей же день винесено постанови про закінчення виконавчих провадження щодо боржників ОСОБА_2 та ТОВ «НАПОЛЕОН» (а.с. 21, 26, 31).

Отже, строк невиконання відповідачами рішення суду становить з 28.05.2021 (наступний день після набрання рішенням суду законної сили) до 01.08.2022 (день виконання рішення).

Позивач вказує, що за цей період відбулись інфляційні процеси, внаслідок яких грошові кошти були знецінені, а тому просив суд стягнути з відповідачів солідарно інфляційні втрати за вказаний період.

Надаючи оцінку підставам позову, суд враховує такі положення чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановленихстаттею 11цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, а й завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особіта інші юридичні факти.

За змістом ст.ст. 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Ці висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постановах від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц, від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17, від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Відповідачі у спірний період мали грошові зобов`язання перед позивачем, визначені договором позики та підтверджені рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 27.04.2021 у справі № 335/7868/20 (провадження 2/335/400/2021), яке набрало законної сили 27.05.2021, про стягнення з відповідачів на користь позивача суми загальним розміром 1725624,23 грн., а також судових витрат.

З огляду на те, що відповідачі порушили вказане грошове зобов`язання, що підтверджується наявними у цій справі копіями матеріалів виконавчого провадження, у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення відповідно до статті 625 ЦК України.

Отже, позивач правомірно просить стягнути з відповідачів втрати від інфляції як міру відповідальності, визначену ч. 2 ст. 625 ЦК України, за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за рішенням суду.

Разом із тим, визначаючи період, за який підлягають стягненню інфляційні втрати, позивач не врахував, що 24.02.2022 на усій території держави введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Росії проти України.

У п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи, що спір виник саме з підстав прострочення виконання відповідачами грошових зобов`язань за договором позики, тому суд вважає, що стягнення інфляційних втрат на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України слід здійснювати за період з 28.05.2021 (день набрання рішенням суду законної сили) по 23.02.2022 (до введення воєнного стану).

Індекс інфляції, або індекс споживчих цін показник, що характеризує зміни загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Розраховуючи розмір інфляційних втрат за цей період суд виходить із індексу інфляції, що встановлювався щомісячно у вказаний період, а саме: червень 2021 р. 100,2; липень 2021 р. 100,1; серпень 2021 р. 99,80; вересень 2021 р. 101,2; жовтень 2021 р. 100,9; листопад 2021 р. 100,8; грудень 2021 р. 100,6; січень 2022 р. 101,3; лютий 2022 р. 101,6.

Отже, сума, яку належить стягнути з відповідачів, складає 108888,58 грн., яка розрахована таким чином:

(100,2 : 100) х (100,1 : 100) х (99,8 : 100) х (101,2 : 100) х (100,9 : 100) х (100,8 : 100) х (100,6 : 100) х (101,3 : 100) х 1725624,23 1725624,23 = 86208,95 грн. (за період червень 2021 р. січень 2022 р.);

((101,6 : 100) х 1725624,23 1725624,23) : 28 (кількість днів у лютому 2022р.) х 23 (дні до 24.02.2022) = 22679,63 грн. (за період з 01.02.2022 до 24.02.2022);

86208,95 + 22679,63 = 108888,58 грн.

Суд відхиляє аргументи відповідача-1 щодо зловживання позивачем процесуальними правами при звернення до суду із даними позовними вимогами, оскільки інша справа, що перебуває в провадженні Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя, стосується стягнення з відповідачів 50% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання. У цій справі предметом розгляду є стягнення інфляційних втрат. Тобто, предмет спору у справах є різним.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 108888,58 грн., яка підлягає стягненню з відповідачів солідарно.

Також, з відповідачів на користь позивача згідно з положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, що документально підтверджені (а.с. 32), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, тобто по 544,44 грн. з кожного відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82,89,141,247, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Журавльова Дениса Ігоровича до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «НАПОЛЕОН» про стягнення інфляційних втрат за договором позики задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «НАПОЛЕОН» на користь ОСОБА_1 інфляційні втрати за період з 28 травня 2021 року по 23 лютого 2022 року розміром 108888 (сто вісім тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 58 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог розміром 544 (п`ятсот сорок чотири) грн. 44 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАПОЛЕОН» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог розміром 544 (п`ятсот сорок чотири) грн. 44 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення постановлені в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 18 квітня 2023 р.

Повний текст рішення складено 28 квітня 2023 р.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач-1 ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

Відповідач-2 Товариство з обмеженою відповідальністю «НАПОЛЕОН», ЄДРПОУ 31686183, адреса місцезнаходження: пр. Соборний, буд. 200, кв. 26, м. Запоріжжя, 69019.

Суддя А.В. Шалагінова