Постанова

від 27.04.2023 по справі 910/18502/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2023 р. Справа№ 910/18502/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

За участю секретаря судового засідання Місюк О.П.

та представників сторін:

позивача - Пшевлоцький Ю.М., Осіпенко О.Ю.;

відповідача - Касьянов І.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідмастерс" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022

у справі №910/18502/21 (суддя - Ягічева Н.І.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Київстар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідмастерс"

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Київстар" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідмастерс" про стягнення грошових коштів в сумі 576237,86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання телекомунікаційних послуг №1-619/20 від 01.04.2020 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг, у зв`язку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідмастерс" виникла заборгованість у розмірі 541389,57 грн. Окрім цього, позивачем нараховано на суму основного боргу інфляційні втрати у розмірі 27016,68 грн та 3% річних у розмірі 7831,61 грн, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2021 відкрито провадження у справі №910/18502/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2021 розглядати справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 (повне рішення складено 23.01.2023) у справі №910/18502/21 позов Приватного акціонерного товариства "Київстар" задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідмастерс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги відповідач зауважує, що не замовляв послуг за спірним договором на суму 2220000,00 грн, а тому мав право відмовитися від їх оплати відповідно до п.п. 14 п. 35 Правил №295. В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про надання відповідачу послуг за договором у спірний період, тоді як рахунки на оплату та акти звірки підписані лише зі сторони позивача, а тому не свідчать про здійснення господарської операції. Протягом листопада 2020 року - липня 2021 року підприємство відповідача не контролювалось власником.

Крім того відповідач стверджує, що використання в діяльності позивача автоматизованої системи розрахунків за телекомунікаційні послуги не доводить факту надання послуг, оскільки використання інформаційно-комунікаційних систем під час оформлення первинних документів за фактом здійснення господарських операцій дозволено лише з 13.08.2022 (з моменту набрання чинності абз. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

На думку скаржника, місцевий господарський суд, в порушення вимог ч. 2 ст. 118, ч. 2 ст. 119 ГПК України, долучив до матеріалів справи відповідь на відзив на позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Київстар", оскільки вона подана з пропуском процесуального строку та без клопотання про продовження строку на подання відповіді на відзив.

Також відповідач вказує на те, що суд першої інстанції в порушення принципу диспозитивності господарського процесу, розглянувши заяву позивача про виправлення описки на стадії дослідження доказів, змінив предмет позову (уточнив позовні вимоги). При цьому апелянт стверджує, що заява про виправлення описки є по своїй суті заявою про зміну предмета позову.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 апеляційну скаргу у справі №910/18502/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідмастерс", суддею-доповідачем виявлено недоліки такої скарги, а саме відсутність доказів сплати судового збору за її подання у встановлених порядку та розмірі.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 апеляційну скаргу у справі №910/18502/21 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали.

Після усунення недоліків апеляційної скарги, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідмастерс" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі №910/18502/21, справу призначено до розгляду на 04.04.2023, надано позивачу строк на подання відзиву на апеляційну скаргу.

28.03.2023 від Приватного акціонерного товариства "Київстар" надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого позивач просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення залишити без змін.

Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги позивач зазначає, що в матеріалах справи наявні належні докази щодо суми замовлених відповідачем послуг та існуючої дебіторської заборгованості.

04.04.2023 на електронну адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідмастерс" адвоката Касьянова І.О. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського від 04.04.2023 відкладено розгляд справи №910/18502/21 на 27.04.2023.

На електрону адресу суду 06.04.2023 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідмастерс" Касьянова І.О. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon".

Ухвалою Північного апеляційного господарського від 10.04.2023 задоволено клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідмастерс" про проведення судового засідання у справі №910/18502/21 в режимі відеоконференції.

В судове засідання 27.04.2023, яке відбулося в режимі відеоконференції, з`явились представники сторін та надали пояснення по суті спору. Представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив суд відмовити у її задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Як вірно зазначено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.04.2020 між Приватним акціонерним товариством "Київстар" (оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідмастерс" (абонент), керуючись Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 та Умовами надання телекомунікаційних послуг Приватним акціонерним товариством "Київстар", затверджених оператором та опублікованих на офіційному Інтернет - сайті оператора, укладено договір №1-619/20 про надання телекомунікаційних послуг, за умовами п. 1 якого оператор зобов`язується надавати абоненту телекомунікаційні послуги, що вказані у замовленнях, а абонент зобов`язується їх оплатити.

Перелік, обсяг послуг (у тому числі додаткових послуг оператора), технічні та організаційні умови їх надання зазначаються у замовленні. Окремі додаткові послуги оператора абонент може замовляти самостійно. Порядок замовлення додаткових послуг оператора визначається оператором у описі відповідної додаткової послуги оператора (п. 2 договору).

Відповідно до п. 4 договору оплата наданих послуг здійснюється на умовах наступної оплати: до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом. Розрахунковим періодом за договором є місяць (з 1-го по останнє число календарного місяця). Інформацію про належну до оплати суму абонент отримує у рахунку на оплату, що надсилається абоненту оператором до 10 числа місяця наступного за розрахунковим періодом за адресою, що вказана у відповідному замовленні. У разі, якщо абонент не отримає рахунок на оплату до 15 числа місяця наступного за розрахунковим періодом, інформацію про належну до сплати суму він може отримати за допомогою Системи самообслуговування та, у разі потреби, отримати у найближчому Центрі обслуговування абонентів рахунок на оплату.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом чотирьох років. Строк дії договору кожного разу продовжується на 1 рік, за умови, якщо до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не направить іншій стороні повідомлення у письмовій формі про припинення договору (п. 6 договору).

Пунктом 7 договору сторонами унормовано, що кожна із сторін має право розірвати договір або окреме замовлення, письмово попередивши про це іншу сторону за 30 днів до моменту розірвання. Замовлення, за яким ще не виконані інсталяційні роботи, може бути розірване абонентом лише у випадку прострочення оператором з вини останнього строку виконання інсталяційних робіт більше ніж на 60 днів, а оператором лише у випадку встановлення у процесі виконання інсталяційних робіт відсутності технічної можливості їх успішного закінчення.

Будь-які зміни та доповнення до договору вносяться за письмовою згодою сторін, за виключенням випадків зміни тарифів та/або умов надання послуг, які можуть змінюватися оператором у односторонньому порядку, а також випадків зміни реквізитів будь-якої зі сторін (п. 8 договору).

Додатком №1 від 01.05.2020 до договору сторонами були визначені додаткові умови надання послуг комерційного контакт-центру смс - розсилка.

01.04.2020 між сторонами було укладено замовлення №1 до договору №1-619/20 від 01.04.2020 Замовлення на послуги комерційного контакт-центру смс - розсилка. Тип замовлення - модифікація.

Пунктом 2.1 замовлення №1 визначений особовий рахунок №1000019387.

У п. 3 замовлення визначені послуги, що замовляються, а саме: розсилка sms повідомлень; тарифний план/пакет послуг: Звонковий центр/рассылка сообщений SMS 50000,00 грн без ПДВ; текст sms повідомлення: інформування клієнтів компанії про послуги/зміни/акції; додаткові умови: кількість смс повідомлень для розсилки необмежена. В одному смс повідомленні 70 символів кирилицею та 160 символів латинськими літерами. У разі помилки у тексті смс, а саме наявність у повідомленні латинськими літерами символів кирилицею, смс повідомлення тарифікується як повідомлення кирилицею. Абонент перевіряє текст повідомлення на помилки. Планова дата надання послуг: починаючи з 01.04.2020.

Пунктом 4 замовлення №1 сторони погодили плату за послуги: розсилка смс повідомлень, вартість інсталяційних робіт - 120,00 грн з ПДВ, абонентна плата за місяць 60000,00 грн з ПДВ.

29.05.2020 за особовим рахунком №1000019387 між сторонами укладено замовлення №2 до договору №1-619/20 від 01.04.2020 Замовлення на послуги комерційного контакт-центру смс - розсилка. Тип замовлення: нова послуга.

Відповідно до п. 3 замовлення №2 визначені послуги, що замовляються, а саме: розсилка sms повідомлень; тарифний план/пакет послуг: Звонковий центр/рассылка сообщений SMS 50000,00 грн без ПДВ; текст sms повідомлення: інформування клієнтів компанії про послуги/зміни/акції; додаткові умови: кількість смс повідомлень для розсилки необмежена. В одному смс повідомленні 70 символів кирилицею та 160 символів латинськими літерами. У разі помилки у тексті смс, а саме наявність у повідомленні латинськими літерами символів кирилицею, смс повідомлення тарифікується як повідомлення кирилицею. Абонент перевіряє текст повідомлення на помилки. Планова дата надання послуг: починаючи з 01.04.2020.

Пунктом 4 замовлення №2 сторони погодили плату за послуги: розсилка смс повідомлень, вартість інсталяційних робіт - 120,00 грн з ПДВ, абонентна плата за місяць 60000,00 грн з ПДВ.

Також, 29.05.2020 за особовим рахунком №1000057644 між сторонами укладено замовлення №2 до договору №1-619/20 від 01.04.2020 Замовлення на послуги комерційного контакт-центру смс - розсилка. Тип замовлення: нова послуга. Основна послуга: розсилка sms повідомлень; тарифний план/пакет послуг: Звонковий центр/рассылка сообщений SMS 50000,00 грн. Без ПДВ; текст sms повідомлення: інформування клієнтів компанії про послуги/зміни/акції; вартість послуг: вартість інсталяційних робіт 120,00 грн з ПДВ, абонентська плата за місяць 60000,00 грн з ПДВ.

Пунктом 4 замовлення №2 сторони погодили плату за послуги: розсилка смс повідомлень, вартість інсталяційних робіт - 120,00 грн з ПДВ, абонентна плата за місяць 60000,00 грн з ПДВ.

Додатками №1 до замовлень №2 до договору №1-619/20 від 01.04.2020 сторони погодили додаткові умови надання послуги комерційного контакт-центру смс-розсилка.

Відповідно до ч. 1 додатку №1 послуги комерційного контакт-центру смс-розсилка - організація оператором розсилки повідомлень на користь користувачів відповідно до обраного абонентом способу організації відправки, з використанням засобів програмно-апаратного комплексу та транспортної мережі (сукупність апаратних засобів, каналів з`єднання та іншої технологічної інфраструктури в т.ч. в сфері телекомунікації, необхідної для кінцевої доставки користувачам повідомлень, що формуються та надходять з програмно-апаратного комплексу, внаслідок чого доставлене повідомлення доступне для зчитування в кінцевому обладнанні користувачів в формі смс-повідомлень).

Договір, замовлення та додатки до договору були складені та підписані сторонами за допомогою системи електронного документообігу Star.Docs https://stardocs.kyivstar.ua/, порядок застосування якої передбачений наказами керівника (президента) Приватного акціонерного товариства "Київстар": №315 від 30.12.2016, №118 від 24.05.2017, №247 від 20.11.2018, №176-ОД/Н від 22.10.2019, №202-ОД/Н від 22.11.2019, №385 від 30.12.2016.

Позивач зазначає, що протягом періоду з 01.04.2020 по 31.05.2021 згідно замовлень відповідача №1 від 01.04.2020, №2, №2 від 29.05.2020 ним надано телекомунікаційні послуги на загальну суму 1318208,75 грн, на підставі чого відповідачу виставлені наступні рахунки-фактури: №600229898 від 30.04.2020; №601735727 від 31.05.2020; №603230962 від 30.06.2020; №606320631 від 31.07.2020; №607889639 від 31.08.2020; №609464083 від 30.09.2020; №611071595 від 31.10.2020; №612711948 від 30.11.2020; №614387994 від 31.12.2020; №616098429 від 31.01.2021; №617789333 від 28.02.2021; №604776072 від 31.03.2021; №606531045 від 30.04.2021; №607200995 від 31.05.2021; №603240419 від 30.06.2020; №606321021 від 31.07.2020; №607890029 від 31.08.2020; №609464473 від 30.09.2020; №611071985 від 31.10.2020; №612712338 від 30.11.2020; №614388384 від 31.12.2020; №616098740 від 31.01.2021; №617789644 від 28.02.2021; №604776383 від 31.03.2021; №606531355 від 30.04.2021; №607201305 від 31.05.2021.

В підтвердження надання телекомунікаційних послуг позивачем, крім іншого, надано витяг з Білінгової системи щодо відправлення смс повідомлень Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідмастерс" по особовим рахункам №1000019387 та №1000057644 в період часу 01.12.2020 по 31.12.2020.

Втім, відповідач своїх зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати наданих телекомунікаційних послуг належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість у загальному розмірі 541389,57 грн, яка складається з 307908,96 грн боргу по особовому рахунку № 1000019387 та 233480,61 грн по особовому рахунку № 1000057644 , що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

В свою чергу відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що послуги за договором №1-619/20 від 01.04.2020 у спірні періоди позивачем не надавались, належних та допустимих доказів їх надання під час розгляду справи позивачем не надано.

Задовольняючи позовні вимоги господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивач протягом періоду з квітня 2020 року по грудень 2021 року надав відповідачу послуги за договором №1-619/20 від 01.04.2020 на загальну суму 1318208,75 грн, які частково оплачені на суму 776819,18 грн, а отже з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 541389,57 грн. Також місцевим господарським судом задоволені вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, з огляду на їх обґрунтованість, правильність нарахування та відповідність вимогам ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд погоджується з судом першої інстанції стосовно наявності підстав для задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 6 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов`язана сторона має право відмовитися від виконання зобов`язання у разі неналежного виконання другою стороною обов`язків, що є необхідною умовою виконання.

Законом України «Про телекомунікації» регулюється діяльності у сфері телекомунікацій, а також права, обов`язки та засади відповідальності фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у даній діяльності або користуються телекомунікаційними послугами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про телекомунікації» споживач телекомунікаційних послуг (споживач) - юридична або фізична особа, яка потребує, замовляє та/або отримує телекомунікаційні послуги для власних потреб.

Пунктом 5 частини 1 статті 33 вказаного Закону передбачено, що споживачі телекомунікаційних послуг зобов`язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умови надання телекомунікаційних послуг: 1) укладення договору між оператором, провайдером телекомунікацій і споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг, установлених національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформатизації; 2) оплата замовленої споживачем телекомунікаційної послуги (ст. 63 Закону України «Про телекомунікації»).

Згідно п. 16 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295 (в редакції чинний станом на час виникнення спірних правовідносин) надання послуг здійснюється на замовлення споживача на підставі укладеного договору.

Пунктами 52 - 54 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг унормовано, що скорочення переліку послуг або припинення їх надання здійснюється за ініціативою споживача або оператора, провайдера відповідно до цих Правил, інших актів законодавства. Операторам, провайдерам забороняється з власної ініціативи здійснювати скорочення переліку послуг або припинення їх надання з підстав, не передбачених цими Правилами, іншими актами законодавства. Оператор, провайдер здійснює скорочення переліку послуг за заявою споживача відповідно до договору на строк, зазначений у заяві, але не більш як на один рік. При цьому такий строк може змінюватися за окремою заявою споживача. Скорочення переліку послуг оплачується за тарифами, встановленими оператором, провайдером (для загальнодоступних послуг такий тариф не може перевищувати розміру абонентної плати за кожний місяць такого скорочення).

Як було зазначено, укладаючи спірний договір сторони керувались, крім іншого, Умовами надання телекомунікаційних послуг Приватного акціонерного товариства "Київстар" (далі - Умови).

Так, відповідно до п. 1.1 Умов послуги оператора - послуги рухомого (мобільного) зв`язку, послуги надання доступу в Інтернет, послуги фіксованого телефонного зв`язку, послуги передачі даних, надання в оренду каналів зв`язку, а також інші телекомунікаційні послуги, які можуть надаватися оператором. Особовий рахунок - рахунок, що відкривається абоненту у системі розрахунків оператора для обліку нарахованих та сплачених за послуги коштів. Корпоративний абонент може мати декілька особових рахунків за одним договором.

Умови регулюють відносини з приводу надання оператором будь-яких телекомунікаційних послуг та поширюються на усіх абонентів (п. 1.3).

Згідно п. 2.4.1 Умов договір з контрактним абонентом вважається укладеним з моменту підписання сторонами договору та замовлення. Договір з корпоративним абонентом складається з наступної сукупності документів: договору та замовлення, що укладені сторонами у письмовій формі, цих умов, Політики справедливого користування послугами компанії, розміщеної за посиланням https://kyivstar.ua/uk/about/important_data, а також фактично обраних (шляхом надання згоди в установленому законодавством порядку) абонентом тарифних планів для контрактних абонентів (для рухомого (мобільного) зв`язку) та умов окремих додаткових послуг оператора. Договір з корпоративним абонентом вважається укладеним у момент підписання сторонами замовлення.

Розрахунки за послуги здійснюються з виставленням рахунків за умови замовлення їх отримання абонентом шляхом надання оператору відповідної письмової заяви або у порядку, передбаченому в договорі. Деталізовану інформацію про належну до сплати суму абонент отримує за допомогою системи самообслуговування або в центрі обслуговування. Додаткову інформацію про належну до сплати суму контрактний абонент або корпоративний абонент отримує поштою (у тому числі електронною), якщо таке інформування передбачене у договорі (п. 7.10 Умов).

Надання абоненту деталізованої інформації про нараховані до оплати суми здійснюється на постійній основі за допомогою системи самообслуговування. Контрактний абонент або корпоративний абонент раз на місяць додатково отримує деталізовану інформацію про нараховану до сплати суму поштою (у тому числі електронною) у разі, якщо таке інформування передбачено договором (п. 7.20 Умов).

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем 01.04.2020 укладено договір №1-619/20 про надання телекомунікаційних послуг. 01.04.2020 та 29.05.2020 між сторонами підписано замовлення №1 та №№2, 2,а отже, в силу положень п. 2.4.1 Умов надання телекомунікаційних послуг Приватного акціонерного товариства "Київстар", спірний договір вважається укладеним.

При цьому, положеннями замовлень №1, №2 (за особовим рахунком № 1000019387 ) і №2 (за особовим рахунком № 1000057644 ) до договору визначено умови та вартість надання послуг, а також порядок оплати, який передбачав обов`язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідмастерс» здійснювати щомісячну оплату за послуги Приватного акціонерного товариства "Київстар" у відповідності до послуг, що надавались за кожним із замовлень (починаючи з 01.04.2020 та 01.06.2020 по замовленнях №1, №2 за особовим рахунком № 1000019387 , а також з 01.06.2020 по замовленню №2 за особовим рахунком № 1000057644 ).

Колегія суддів звертає увагу, що умовами договору №1-619/20 від 01.04.2020 не передбачено порядку виставлення та направлення позивачем відповідачу рахунків за надані послуги, а згідно Умов надання телекомунікаційних послуг Приватного акціонерного товариства "Київстар", деталізовану інформацію про належну до сплати суму абонент отримує за допомогою системи самообслуговування або в центрі обслуговування.

З наявних матеріалів справи слідує, що позивач, в межах договору та Умов, надав відповідачу послуги за період з квітня 2020 року по грудень 2021 року на загальну суму 1318208,75 грн, однак отримані відповідачем послуги оплачені лише частково на суму 776819,18 грн (536699,18 грн по особовому рахунку № 1000019387 та 240120,00 грн по особовому рахунку № 1000057644 ) про що свідчать:

- акти звірки взаєморозрахунків;

- довідка Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про надходження грошових коштів з 01.04.2020 по 31.12.2021 на поточний рахунок Приватного акціонерного товариства "Київстар" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідмастерс";

- виписка Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідмастерс" за період з 18.06.2020 по 01.12.2021 (отримана на вимогу суду);

- виписка Акціонерного товариства «Міжнародний Резервний Банк» по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідмастерс" щодо розрахунків з контрагентом Приватним акціонерним товариством "Київстар" за період з 01.04.2020 по 01.12.2021 (отримана на вимогу суду);

- виписка Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» по рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідмастерс" щодо розрахунків з контрагентом Приватним акціонерним товариством "Київстар" за період з 01.04.2020 по 01.12.2021 (отримана на вимогу суду).

Отже, твердження відповідача про відсутність в матеріалах справи доказів, які б свідчили про замовлення відповідачем послуг за договором та їх надання відповідачу у спірний період є неспроможними та спростовуються наведеним вище.

Також суд звертає увагу, що шляхом підписання замовлення на послуги сторонами досягнуто домовленості щодо переліку послуг, які повинні надаватись за спірним договором. Поряд з цим в матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до позивача стосовно скорочення переліку послуг або припинення їх надання, тоді як оператору, в силу вимог п. 52-54 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, забороняється з власної ініціативи здійснювати таке скорочення або припинення.

Посилання скаржника на відсутність у законного власника контролю над Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідмастерс", що слідує з наявної в матеріалах справи копії обвинувального акту у кримінальному провадженні №12020100080004372 від 24.11.2021, не впливає на кваліфікацію спірних правовідносин, оскільки жодним чином не спростовує питання невиконання відповідачем умов договору про надання телекомунікаційних послуг та оплати наданих послуг. До того ж, станом на час укладення спірного договору, заявок та додатків до договору (01.04.2020, 29.05.2020, 01.05.2020 відповідно) ОСОБА_1 (законний власник, за твердженням відповідача) перебувала на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідмастерс".

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає, що встановлені у справі обставини приводять до переконливого висновку про необхідність застосування при розгляді даної справи доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Доктрина venire contra factum proprium базується на принципі добросовісності. Наприклад, у статті I.-1:103 Принципів, визначень і модельних правил європейського приватного права вказується, що поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України). Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цього принципу (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону.

Згідно з ст. 13 ЦК України, визначивши межі здійснення цивільних прав, закон встановлює, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд; при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов`язків. Таким чином, особа не може отримувати переваги від недобросовісної поведінки.

Судом апеляційної інстанції враховується, що відповідач частково оплачував надані послуги за договором, а відтак своїми діями та поведінкою погодив надані послуги. Таким чином, заперечуючи проти отримання наданих позивачем послуг в межах даної справи, поведінка відповідача суперечить добросовісності, оскільки не відповідає попередній його поведінці, тоді як позивач розумно покладався на неї.

Північний апеляційний господарський суд констатує, що обставини справи свідчить, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідмастерс", яке частково здійснювало оплату за отримані послуги, а під час розгляду справи заперечує факт їх надання/отримання, в такий спосіб діє недобросовісно та з порушенням меж здійснення цивільних прав, встановлених ст. 13 ЦК України, що не відповідає ані конституційним принципам, ані загальним принципам права, встановленим ст. 3 ЦК України.

Враховуючи обставини даного спору та поведінку відповідача, який займає взаємовиключні позиції з метою невиконання зобов`язань за договором, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення основної суми заборгованості за договором.

При цьому в ході апеляційного перегляду оскаржуваного рішення колегія суддів звертається до категорії стандарту доказування та відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.

Дослідивши всі матеріали справи в їх сукупності суд апеляційної інстанції вважає, що надані позивачем докази, в підтвердження позовних вимог, є більш вірогідними ніж доводи наведені відповідачем в їх спростування.

Отже, твердження скаржника з приводу ненадання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження факту надання послуг за договором у спірний період спростовуються встановленими вище обставинами справи.

Стосовно доводів відповідача про те, що використання в діяльності позивача автоматизованої системи розрахунків за телекомунікаційні послуги не доводить факту надання послуг, оскільки використання інформаційно-комунікаційних систем під час оформлення первинних документів за фактом здійснення господарських операцій дозволено лише з 13.08.2022, суд відмічає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг (згідно із Законом №2435-IX від 19.07.2022). Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг (згідно із Законом №1724-VIII від 03.11.2016).

Відповідно до пп. 20 п. 39 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, оператори, провайдери зобов`язані використовувати сертифіковані на відповідність вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій автоматизовані системи розрахунків за послуги.

Відповідно до пп. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про телекомунікації» оператори телекомунікацій зобов`язані вести достовірний облік телекомунікаційних послуг, що надаються споживачеві.

Так, сертифікація білінгової системи підтверджується сертифікатом відповідності на Автоматизовану систему розрахунків за телекомунікаційні послуги ACP «Peter-Servis BIS», ACP «DBSS» та ACP «Wide Coup Billing» №1473 серія СВ із додатками, якими підтверджено, що продукція випробувана і відповідає вимогам нормативних документів, зокрема ГСТУ (Галузевий стандарт України) 61-034:2013 «Автоматизовані системи розрахунків за телекомунікаційні послуги»).

Згідно вказаного сертифікату, вказана продукція може застосовуватися в ТМЗК оператором телекомунікацій Приватним акціонерним товариством «Київстар» для забезпечення попередньої обробки інформації, та автоматизації рахунків за телекомунікаційні послуги з споживачами при отриманні первинних даних від зовнішнього телекомунікаційного обладнання.

При цьому, відповідно до п.п 5.3.2.2 та 5.3.5.2 галузевого стандарту ГСТУ (61- 034:2013 «Автоматизовані системи розрахунків за телекомунікаційні послуги» передбачені вимоги до комплексу технічного забезпечення, яким встановлено, що зміна комплектності комплексу технічного забезпечення в межах, зазначених в технічних умовах (ТУ) або технічній специфікації (ТС), не потребує повторної перевірки відповідності Автоматизованої системи розрахунків (далі - АСР), а також яким передбачені вимоги до метрологічного забезпечення, відповідно до яких метрологічна експертиза АСР має бути проведена повторно лите у разі зміни базової функціональності Автоматизованої системи розрахунків.

Враховуючи, що змін у складі комплексу технічного забезпечення, базової функціональності або програмного забезпечення Автоматизованої системи розрахунків Приватним акціонерним товариством «Київстар» після отримання свідоцтва про державну метрологічну атестацію та сертифікатів відповідності не проводилось, що засвідчується довідками № 5076/03 від 21.02.2022 та №5077/03 від 21.02.2022, вказані свідоцтво та сертифікати є чинним з моменту видачі по даний час.

Таким чином, з огляду на відсутність доказів порушення позивачем ліцензійних умов в частині невідповідності роботи автоматизованих систем розрахунків (білінгових систем) за телекомунікаційні послуги вимогам нормативних документів у сфері телекомунікацій, доказів втручання в роботу Автоматизованої системи розрахунків сторонніх осіб, доказів вчинення позивачем порушень щодо зміни, або перекручування, або видалення інформації про послугу, і що ці дії призвели до зміни результатів розрахунків в автоматизованій системі розрахунків в частині здійснених відповідачу нарахувань за послуги, стягнення заборгованості за які є предметом розгляду даного спору, наведені вище доводи відповідача не знаходять свого підтвердження.

Щодо порушення судом першої інстанції вимог ч. 2 ст. 118, ч. 2 ст. 119 ГПК України при долученні до матеріалів справи відповіді на відзив на позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Київстар", колегія суддів відмічає слідуюче.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 відкрито провадження у справі №910/18502/21 та зокрема, запропоновано відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали надати суду відзив на позов, а позивачу у строк протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив на позов.

Відзив на позовну заяву від Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідмастерс» надійшов до суду першої інстанції 31.12.2021 (29.12.2021 відзив було направлено засобами зв`язку до суду та позивачу).

За повідомленням позивача, відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідмастерс» отримано Приватним акціонерним товариством "Київстар" 31.12.2021.

14.01.2022 Приватне акціонерне товариство "Київстар" направило до суду відповідь на відзив до якого долучено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Клопотання про поновлення строку на подання відповіді на відзив мотивовано перебуванням представника позивача у відпустці, особливістю віддаленого режиму роботи в новорічні свята, а також роботою в умовах карантинних обмежень, спричинених поширенням коронавірусної хвороби.

За приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Частиною 1 статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, суд може поновити процесуальний строк якщо визнає причини такого пропуску поважними.

Північний апеляційний господарський суд звертає увагу, що позивач при зверненні до місцевого господарського суду із клопотанням про поновлення процесуальних строків на подання відповіді на відзив та долучення до матеріалів справи доказів керувався наданим принципом змагальності сторін, закріпленим ч. 3 ст. 2 ГПК України, надавши разом із клопотанням та відповіддю на відзив документи, які на думку останнього, спростовують доводи відповідача.

З огляду на наведене та враховуючи обгрунтованість клопотання представника позивача, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про поновлення процесуального строку та долучення до матеріалів справи відповіді на відзив на позовну заяву, та додаткових доказів. А відтак не знайшли свого підтвердження безпідставні доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Також колегія суддів критично сприймає твердження відповідача щодо зміни судом першої інстанції предмету позову за наслідками розгляду заяви позивача про виправлення описки, з урахуванням наступного.

Відповідно до положень ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Звертаючись до суду з даним позовом Приватне акціонерне товариство «Київстар» у прохальній частині позовної заяви просило суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідмастерс» заборгованість за договором про надання телекомунікаційних послуг у розмірі 576237,86 грн, з яких 541389,57 грн - сума основної заборгованості за телекомунікаційні послуги, 34848,29 грн - пеня від простроченої суми та судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 8643,57 грн.

При цьому до позовної заяви позивачем додано розрахунок суми заборгованості за особовим рахунком №1000019387 (основна сума заборгованості за договором 307908,96 грн, інфляційне збільшення у розмірі 15365,42 грн та 3% річних - 4454,14 грн) та особовим рахунком №1000057644 (основна сума заборгованості за договором 233480,61 грн, інфляційне збільшення - 11651,26 грн та 3% річних - 3377,47 грн).

В подальшому, 30.11.2021 позивачем подано до суду заяву про виправлення описки, згідно якої позивач повідомив, що під час підготовки позовної заяви в її тексті було допущено технічну описку, а саме заявлена до стягнення сума у розмірі 34848,29 грн помилково іменована пенею, хоча таку суму складають інфляційні нарахування та 3% річних та просив суд врахувати наведені обставини під час прийняття рішення.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Поряд з цим під час розгляду спору судом, зважаючи на предмет позову, суд перевіряє ціну позову з урахуванням розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються. Тобто, в прохальній частині позовної заяви позивачем може бути зазначена загальна сума позову, тоді як до позовної заяви позивач зобов`язаний надати розрахунок сум, що стягуються.

Відтак, в даному випадку, невірне зазначення позивачем у прохальній частині суми до стягнення у розмірі 34848,29 грн, як пені, тоді як в розрахунку суми заборгованості наведено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, не є зміною предмета позову, як помилково зазначає відповідач.

За наведеного, розглянувши заяву позивача про виправлення описки та врахувавши розрахунки до позовної заяви, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність описки, яку допустимо виправити.

Оскільки відповідач допустив прострочення оплати наданих телекомунікаційних послуг, позивачем нараховано та заявлено до стягнення за період з 20.01.2021 до 14.07.2021 інфляційні втрати у розмірі 27016,68 грн та 3% річних у розмірі 7831,61 грн.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за особовим рахунком № 1000019387 у період з 20.01.2021 по 14.07.2021 на суму 307908,96 грн та за особовим рахунком № 1000057644 у період з 20.01.2021 по 14.07.2021 на суму 233480,61 грн.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов`язання, перевіривши надані позивачем розрахунки сум 3 % річних та інфляційних втрат в межах заявленого періоду, колегія суддів встановила їх арифметичну вірність, а тому обґрунтованими до стягнення є заявлені позивачем суми 3% річних у розмірі 7831,61 грн та інфляційних втрат у розмірі 27016,68 грн.

З урахуванням усього вищезазначеного, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу наявності підстав для задоволення позову та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідмастерс" 541389,57 грн основного боргу, 27016,68 грн інфляційних втрат та 7831,61 грн 3% річних.

Усі інші доводи учасників справи, окрім викладених у мотивувальній частині постанови, суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про задоволення позову.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

За приписами статей 74, 76, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва 01.12.2022 у справі №910/18502/21 прийнято з повним та усебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідмастерс" не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідмастерс" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.12.2022 у справі №910/18502/21 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідмастерс".

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 28.04.2023.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов