Постанова

від 19.04.2023 по справі 922/2566/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2023 року м. Харків Справа № 922/2566/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Соляник Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача (апелянта): Дребот І.А. (поза межами суду), довіреність №22 від 27.03.2023;

від відповідача: Хом`як Р.В. (в приміщенні Господарського суду Хмельницької області), довіреність № Др-18-1222 від 27.12.2022;

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк", м.Харків (вх. №465 П/2),

на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.02.2023 у справі №922/2566/22 (суддя Добреля Н.С.),

за позовом Акціонерного товариства "Мегабанк", м.Харків,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю " Харківгаз Збут", м.Харків,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року Акціонерне товариство "Мегабанк" (надалі АТ "Мегабанк") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" (надалі ТОВ "Харківгаз Збут") про стягнення 180955,10грн заборгованості за договором оренди транспортних засобів №35GKHZ1567-1 від 14.11.2017, а також 34853,19грн нарахованої пені, що всього складає суму 215808,29грн.

Від відповідача до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшла заява про залишення позову без розгляду відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, з посиланням на те, що сторонами у договорі було передбачено вирішення спорів за договором оренди транспортних засобів №35GKHZ1567-1 від 14.11.2017 третейським судом.

Суд прийняв зазначену заяву як фактичне заперечення відповідача проти вирішення спору в господарському суді.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.02.2023 у справі №922/2566/22 позовна заява АТ "Мегабанк" про стягнення з відповідача вказаних вище сум залишена без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Ухвала господарського суду мотивована тим, що виходячи з умов договору оренди транспортних засобів №35GKHZ1567-1 від 14.11.2017 (п. 9.1.), між сторонами наявна третейська угода (застереження) про передачу всіх спорів за цим договором на вирішення третейського суду.

Крім того, суд зазначив про наявність заперечень відповідача проти вирішення спору у господарському суді, про те, що судом третейська угода не визнавалась недійсною та такою, що втратила чинність, а також про те, що у даному випадку позивачем не доведено, а судом не встановлено неможливості виконання третейської угоди (щодо розгляду спору саме третейським судом), тому наявні підстави для залишення позову без розгляду.

Не погодившись з постановленою ухвалою, АТ "Мегабанк" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківької області від 16.02.2023 у справі №922/2566/23 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач зазначає наступне:

- третейська угода щодо передачі спору на розгляд третейського суду не є відмовою від права на звернення до суду, а є угодою про обрання одного із способів вирішення спору;

- укладена між сторонами третейська угода (застереження) не відповідає однієї з умов, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України, оскільки не може бути виконана;

- в процесі розгляду справи позивач наголошував та підтвердив належними доказами наявність обставин, які свідчать про об`єктивну неможливість виконати третейську угоду;

- зокрема, Банк листом (вих. №788 від 15.08.2022) звернувся до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Слобожанська Перспектива" з проханням надати інформацію щодо функціонування вказаного третейського суду, порядку прийняття до розгляду позовних заяв та в цілому можливості здійснення судочинства; однак, будь-якої відповідь на вказаний лист Банком не отримано, що підтверджується трекінгом Укрпошта (лист повернуто за закінченням строку зберігання);

- Постійно діючий Третейський суд при Асоціації "Слобожанська Перспектива" знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8, що також підтверджується витягом з ЄДРЮОФОП; разом з цим, в процесі розгляду справи АТ "Мегабанк" повідомило суду про те, що є власником вказаного приміщення, яке 01.03.2020 Банк передав в оренду ТОВ "Асседо" на підставі договору оренди №01/03-20 зі строк дії до 31.01.2023; на цей час приміщення за актами-приймання передачі повернуто Банку;

- АТ "Мегабанк", як власнику цього приміщення, достеменно відомо про відсутність за вказаною адресою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Слобожанська Перспектива", що об`єктивно робить неможливим виконання третейської угоди;

- із тексту третейської угоди взагалі не визначено та не вбачається за якою адресою має розглядатися справа третейським судом, тобто відсутня вказівка на місце проведення арбітражу, що з огляду на правову позицію Великої Палати Верховного суду, викладену у справі №906/493/16 є достатнім доказом неможливості виконання третейської угоди;

- з наведених підстав, а саме: з огляду на обізнаність Банка, як власника приміщення, про відсутність в приміщенні за адресою м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8 третейського суду; не зазначення в тексті третейської угоди про місце проведення арбітражу та враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного суду у справі №906/493/16, апелянт вважає, що укладена між сторонами третейська угода на дату звернення позивача до суду є невиконуваною, що зумовлює звернення позивача за захистом своїх права та охоронюваних законом інтересів саме до господарського суду, а тому у місцевого суду не було законних підстав для залишення позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.03.2023 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.03.2023 поновлено АТ "Мегабанк" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 16.02.2023 у справі №922/2566/22; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; призначено розгляд апеляційної скарги у справі №922/2566/22 на 19.04.2023 о 12:45 год.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу апеляційного суду 03.04.2023 від ТОВ " Харківгаз Збут", відповідач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги, просить залишити оскаржувану ухвалу без змін. Позиція відповідача ґрунтується на наступних обставинах:

- при укладанні договору оренди транспортного засобу №35GKHZ1567-1 від 14.11.2017 сторони в третейському застереженні чітко визначили, що всі спори, які виникають за цим договором, розглядаються Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Слобожанська Перспектива" у відповідності з його Регламентом; тобто, у даному випадку сторони погодили як порядок вирішення спору, так і найменування третейського суду, при цьому, на цей час третейське застереження є дійсним, чинним та виконуваним;.

- відповідно до інформації з відкритих аналітично-інформаційних систем юридична особа Асоціація "Слобожанська Перспектива" (код ЄДРПОУ 35475082) зареєстрована 18.01.2008; керівником організації є Жиляєв Костянтин Анатолійович; наявна повна інформація про її засновників; станом на 02.04.2023 організація не перебуває в процесі припинення; відсутня заборгованість по податкам; тобто, третейський суд є діючою організацією та не припинений у встановленому законом порядку.

- посилання АТ "Мегабанк" на повернення приміщення за адресою: м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8 у користування Банку у зв`язку з припиненням договору оренди, на думку відповідача, не мають відношення до визначення можливості функціонування Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Слобожанська Перспектива", оскільки зміна місця розташування судовими органами не припиняє і не змінює їх повноважень на здійснення правосуддя, а свідчить лише про зміну місця його проведення;

- позивачем не надано належних доказів на підтвердження його спроб встановити поточне місцезнаходження Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Слобожанська Перспектива", припинення його діяльності тощо.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.04.2023 задоволено клопотання представника ТОВ "Харківгаз Збут" адвоката Хом`яка Р.В. про участь у судовому засіданні, призначеному на 19.04.2023 о 12:45 год по справі №922/2566/22, в режимі відеоконференції, проведення якої доручено Господарському суду Хмельницької області.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.04.2023 задоволено клопотання представника АТ "Мегабанк" адвоката Дребот І.А. про участь у судовому засіданні, призначеному на 19.04.2023 о 12:30 год по справі №922/2566/22 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

19.04.2023 на адресу апеляційного суду від АТ "Мегабанк" надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів на підтвердження неможливості розгляду позову Банк про стягнення з відповідача заборгованості третейським судом, а саме: докази відправки на адресу Постійно діючого Третейського суді при Асоціації "Слобожанська Перспектива" повторного листа з проханням визначити порядок роботи суду та докази направлення позовної заяви про стягнення заборгованості з ТОВ "Харківгаз Збут", а також трекінги Укрпошти з відмітками про не вручення кореспонденції.

Позивач зазначає, що вказані документи не могли бути подані до суду під час подання апеляційної скарги, оскільки були отримані вже після її подання.

Розглянувши клопотання АТ "Мегабанк" про долучення до матеріалів справи нових доказів, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.

За приписами ч.ч. 1, 3, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Отже, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи.

Водночас, така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку, передбаченому ст. 269 ГПК України, незалежно від причин неподання стороною таких доказів. Саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення зазначеної норми процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якої є однозначність та передбачуваність (такий висновок викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.01.2021 у справі №908/3359/19, від 03.11.2021 у справі №915/951/20).

Судовою колегією враховується, що надані позивачем до матеріалів справи: лист АТ "Мегабанк" №3158 від 28.02.2023, опис вкладення у цінний лист з фіскальним чеком АТ "Укрпошта" від 28.02.2023, опис вкладення у цінний лист з фіскальним чеком від 06.03.2023, роздруковані виписки трекінгу Укрпошти, та інші докази щодо пересилання поштової кореспонденції на адресу Постійно діючого Третейського суді при Асоціації "Слобожанська Перспектива" не існували станом на момент розгляду справи господарським судом першої інстанції та постановлення оскаржуваної ухвали (16.02.2023), що виключає можливість долучення таких доказів до матеріалів справи та надання їм правової оцінки судом апеляційної інстанції.

У судовому засіданні апеляційної інстанції 19.04.2023 були присутні представниця позивача (апелянта) поза межами суду, а також представник відповідача в приміщенні Господарського суду Хмельницької області.

Представниця позивача (апелянта) підтримала доводи та вимоги апеляційної скарги, просила скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до господарського суду першої інстанції.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві, просив залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема про залишення позову (заяви) без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частиною 1 ст. 269 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частини 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

14.11.2017 між АТ "Мегабанк" (орендодавець) та ТОВ "Харківгаз Збут" (орендар) було укладено договір оренди транспортного засобу від №35GKHZ1567-1, за умовами якого орендодавець передає орендареві майно, зазначене в п. 1.2. договору (три легкових автомобіля) у користування за плату на певний строк (п. 1.2. договору).

Порядок передачі майна в оренду та його повернення, а також плата за користування майном передбачені розділами 2, 3 договору.

У розділі 9 сторони погодили третейське застереження.

Зокрема, у п. 9.1. договору сторони домовились, що всі спори, що виникають за цим договором між сторонами, підвідомчі третейським судам та не заборонені чинним законодавством України на момент підписання цього договору, розглядаються Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Слобожанська Перспектива" у відповідності з його Регламентом. Сторони погоджуються, що розгляд спорів у Третейському суді буде здійснюватись одноособово. Сторони доручають Голові Третейського суду призначити третейського суддю зі списку суддів Третейського суду. Сторони ознайомленні з Регламентом Третейського суду".

Отже, сторони передбачили у договорі оренди транспортного засобу від №35GKHZ1567-1 від 14.11.2017 третейське застереження (угоду) щодо порядку розгляду всіх спорів, що можуть виникнути у зв`язку із цим договором, саме третейським судом.

Вказаний договір разом з третейським застереженням підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками товариств.

Як вже зазначалося раніше, у грудні 2022 року АТ "Мегабанк" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Харківгаз Збут" про стягнення 180955,10грн заборгованості за договором оренди транспортних засобів №35GKHZ1567-1 від 14.11.2017, а також 34853,19грн нарахованої пені, що всього складає 215808,29грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди транспортних засобів №35GKHZ1567-1 від 14.11.2017 в частині повної та своєчасної оплати за користування переданим в оренду майном.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2566/22.

03.02.2023 до господарського суду першої інстанції надійшла заява відповідача про залишення позову без розгляду, в якій останній зазначив, що у відповідності до п. 9.1. договору оренди транспортних засобів №35GKHZ1567-1 від 14.11.2017 всі спори, що виникають за цим договором між сторонами, підвідомчі третейським судам та не заборонені чинним законодавством України на момент підписання цього договору, розглядаються Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Слобожанська Перспектива" у відповідності з його Регламентом.

Враховуючи, що на момент розгляду цього спору судом першої інстанції відповідна третейська угода (застереження) між позивачем та відповідачем є укладеною у передбачений діючим законодавством спосіб та на виконання їх власного волевиявлення, а також є чинною та не є такою, що не може бути виконана, з метою забезпечення виконання п.9.1 договору відповідач наполягав на вирішенні спору з позивачем саме третейським судом в порядку, передбаченому Законом України "Про третейські суди". У зв`язку з цим відповідач просив суд залишити позовну заяву без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

06.02.2023 позивач подав до господарського суду письмові заперечення щодо залишення позовної заяви без розгляду, в яких наголошував на існуванні обставин, що підтверджують об`єктивну неможливість виконати третейську угоду, з огляду на наступне.

Зважаючи на введений в країні військовий стан, військові дії, обстріли міста Харкова, а також зміну місцезнаходження АТ "Мегабанк" у зв`язку в веденням процедури ліквідації, Банк листом (вих. №788 від 15.08.2022) звернувся до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Слобожанська Перспектива" з проханням надати інформацію щодо функціонування третейського суду, порядку прийняття до розгляду позовних заяв та в цілому можливості здійснення судочинства; відповідь на вказаний лист Банком не отримано, що підтверджується трекінгом Укрпошта (лист повернуто за закінченням строку зберігання).

АТ "Мегабанк" вважає, що за відсутності відповіді третейського суду позивач позбавлений можливості подати позовну заяву до третейського суду.

Крім того, з інформації, розміщеній в мережі Інтернет та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Постійно діючий Третейський суд при Асоціації "Слобожанська Перспектива" знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8. Разом з тим, АТ "Мегабанк" повідомило суд, що є власником вказаного приміщення та 01.03.2020 відповідно до договору оренди №01/03-20 передало приміщення в оренду ТОВ "Асседо" до 31.01.2023. На даний час приміщення за актами-приймання передачі повернуто Банку.

Тобто, АТ "Мегабанк" зазначає, що йому, як власнику приміщення, достеменно відомо про відсутність за вказаною адресою постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська Перспектива", що також об`єктивно робить неможливим виконання третейської угоди.

Також, за твердженням позивача, із тексту третейської угоди взагалі не вбачається за якою адресою має розглядатися справа третейським судом, тобто відсутня вказівка на місце проведення арбітражу, що в огляду на правову позиції Великої Палати Верховного суду викладену в справі №906/493/16 є достатнім доказом неможливості виконання третейської угоди.

З огляду на викладене, позивач вважає відсутніми правові підстави для залишення позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Проаналізувавши доводи, наведені у клопотанні відповідача про залишення позову без розгляду, а також заперечення позивача, які обґрунтовані неможливістю розгляду цього спору третейським судом, господарський суд першої інстанції 16.02.2023 постановив оскаржувану ухвалу у справі №922/2566/22, якою позовну заяву АТ "Мегабанк" залишив без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з наведеним висновком місцевого суду з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) унормовано, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 5 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) угода про передачу спору третейському суду допускається. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

За змістом ч. 1, 3 ст. 22 ГПК України спір, який відноситься до юрисдикції господарського суду, може бути переданий сторонами на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу. Будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст. 5 Закону України "Про третейські суди" юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Частинами 1, 4, 6, 9 ст.12 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди; третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена, зокрема, шляхом обміну листами; посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору; третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Згідно з ст. 12 Закону України "Про третейські суди" угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

У п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України закріплено, що суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.

Наведене вище дає підстави для висновку, що при вирішенні питання залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України господарському суду слід встановити наявність сукупності таких умов:

- існування арбітражної угоди, за якою позов у питанні, що порушене у державному суді, відноситься до компетенції арбітражу;

- від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді;

- встановлення судом дійсності, чинності та виконуваності третейської угоди.

Колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що у разі наявності третейської угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог ГПК України заперечення щодо розгляду спору в господарських судах, господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті.

Крім того, суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві третейського суду, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в третейській угоді вказівки на місце проведення третейського розгляду чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певного третейського суду чи регламенту, за яким має здійснюватися третейський розгляд.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що третейське застереження в п. 9.1. договору не містить конкретну адресу третейського суду, за якою повинні розглядатись спори між сторонами, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом.

Судом встановлено, що Постійно діючий Третейський суд при Асоціації "Слобожанська Перспектива" (код ЄДРПОУ 35475082) зареєстрований 18.01.2008, номер запису: 14801020000039273.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відносно Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Слобожанська Перспектива" (код ЄДРПОУ 35475082) відсутні дата та номер запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, та його місцезнаходженням є: 61057, м.Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що п. 9.1. договору оренди містить третейське застереження (угоду) щодо розгляду всіх спорів, які можуть виникнути між сторонами із умов цього договору Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Слобожанська Перспектива".

Тобто, позивач та відповідач за власним бажанням досягли згоди про можливість передачі спору по договору оренди транспортних засобів №35GKHZ1567-1 від 14.11.2017 на вирішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Слобожанська Перспектива", який знаходиться за адресою: м.Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8.

Третейське застереження є власним волевиявленням сторін договору і не може розцінюватися як встановлення обмеження їх прав. Наявність дійсного третейського застереження та обов`язковість звернення до третейського суду за наявності волі на розгляд справи третейським судом, не є обмеженням прав позивача, гарантованих ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 55 Конституції України. Проте, ухилення від виконання положень пункту договору про розгляд спору в третейському суді, має розглядатися як дії, що суперечать самій ідеї Закону України "Про третейські суди", яка полягає у гарантуванні у такому випадку учасникам господарських відносин права розраховувати на швидкий та ефективний спосіб вирішення господарського спору альтернативним шляхом (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12.08.2019 у справі №876/7/19).

Викладене в договорі оренди транспортних засобів №35GKHZ1567-1 від 14.11.2017 третейське застереження, не суперечить Конституції України та іншим нормам законодавства та не свідчить про обмеження права сторони на судовий захист.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що звернення фізичних та/або юридичних осіб до третейського суду є правомірним, якщо відмова від послуг державного суду відбулася за вільним волевиявленням сторін спору (рішення у справі "Девір проти Бельгії" від 27.02.1980).

Таким чином, укладення сторонами третейської угоди є не відмовою від можливого звернення до суду, а обранням сторонами договору третейського вирішення можливого спору (спорів) як особливої форми судового захисту, як це зазначено в ст. 3 Закону України "Про третейські суди", завданням третейського суду є захист майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних чи юридичних осіб шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до закону. У такому разі йдеться не про "делегування функцій судів" (яке забороняється ст. 124 Конституції України), а про третейський розгляд з метою захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб (ч. 1 ст. 1 названого Закону). Такий спосіб вирішення можливих спорів був обраний сторонами Третейської угоди свідомо і добровільно, й відтак підстав вважати його протиправним не вбачається (аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 11.10.2018 у справі 915/109/18).

З урахуванням вказаного, колегія суддів вважає, що такий спосіб вирішення можливих спорів був обраний сторонами третейської угоди свідомо і добровільно та відповідно до положень закону. Як вбачається із матеріалів справи, з боку АТ "Мегабанк" третейська угода викладена в договорі оренди транспортних засобів №35GKHZ1567-1 від 14.11.2017, підписана головою правління О.О. Шипіловим, підпис якого завірений печаткою Банку.

Крім того, спір виник між сторонами з господарських правовідносин та є приватноправовим, що не належать до переліку справ, які не можуть розглядати третейські суди відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про третейські суди".

Колегія суддів враховує, що сторони погодили у п. 9.1. договору оренди, що всі спори, що виникають за цим договором між сторонами розглядаються Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Слобожанська Перспектива", при цьому відповідач у передбачених п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України порядку та строк подав суду заперечення проти розгляду спору у господарському суді, а матеріали справи не містять відомостей про те, що третейська угода не може бути виконана.

Отже, у даному випадку, місцевий господарський суд, встановивши, що від відповідача своєчасно надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, а обставини недійсності, втрати чинності чи неможливості виконання п. 9.1. договору оренди транспортних засобів №35GKHZ1567-1 від 14.11.2017 відсутні, суд дійшов правомірного висновку, що спір у даній справі підпадає під наявне у договорі третейське застереження щодо розгляду справи у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації "Слобожанська Перспектива".

Доводи скаржника про те, що третейське застереження є угодою про обрання одного з видів способів вирішення спору, а також про те, що Банк вважає пріоритетним розгляд справи саме господарським судом, а не третейським судом, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки проявляючи волевиявлення щодо укладення договорів та погоджуючи їх умови, які не суперечать вимогам законодавства, сторона договору погоджується із обов`язковістю їх виконання в силу положень ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України.

Наявність дійсного третейського застереження та обов`язковість звернення до третейського суду за наявності волі на розгляд справи третейським судом, що її виявив відповідач, не є обмеженням прав позивача, гарантованих ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 55 Конституції України.

Норми Закону України "Про третейські суди" гарантують, у даному випадку, учасникам господарських відносин права розраховувати на швидкий та ефективний спосіб вирішення господарського спору альтернативним шляхом.

Зазначена правова позиція також викладена в постановах Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 913/17/18, від 22.05.2019 у справі № 756/3550/18 та від 25.06.2019 у справі № 911/1696/18.

Посилання скаржника на те, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не було враховано висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного суду від 28.08.2018 у справі №906/493/16 не приймаються апеляційним судом до уваги, оскільки суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, обґрунтовано врахував загальні висновки Верховного Суду, які повинні бути застосовані судами під час розгляду справ, у разі наявності між сторонами арбітражної угоди, у всьому іншому, обставини справи №906/493/16 не є релевантними з обставинами даної справи.

Так, у вказаній справі Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 18.10.2017 у справі №910/8318/16 шляхом його уточнення (доповнення) такими висновками: суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватись арбітражний розгляд. У разі невизначеності арбітражної установи сторона арбітражної угоди не має обов`язку перед зверненням до компетентного державного суду звертатися до однієї чи декількох арбітражних установ для того, щоб вони вирішили питання щодо своєї компетенції стосовно цього спору.

Колегією суддів встановлено, що у даному випадку сторонами було чітко визначення найменування третейського суду, на розгляд якому передаються спори стосовно укладеного договору, а саме - Постійно діючому Третейському суду при Асоціації "Слобожанська Перспектива", який знаходиться за адресою: м.Харків, вул. Донця-Захаржевського, буд. 6/8.

Будь-які докази щодо відсутності згаданого третейського суду чи помилки у назві суду, в матеріалах справи відсутні.

Апеляційний суд приходить до висновку, що у даному випадку відсутні помилки у назві конкретного третейського суду, а сама по собі відсутність в третейському застереженні конкретної адреси (місця розгляду спору) не є підставою для неможливості виконання такої угоди.

При цьому, як вже вказувалось раніше, будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності (ч. 3 ст. 22 ГПК України).

В обґрунтування неможливості звернення з позовом до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Слобожанська Перспектива" позивач посилається на те, що після введення в Україні воєнного стану вказаний третейський не функціонує належним чином, і на даний час достеменно не відомо його адреси місцезнаходження.

На підтвердження викладених обставин Банку посилається на направлення ним на адресу третейського суду листа №788 від 15.08.2023 з проханням надати інформацію щодо функціонування третейського суду, порядку прийняття до розгляду позовних заяв та в цілому можливості здійснення судочинства (а.с. 79 -80). Позивач зазначає, що відповідь на вказаний лист ним не було отримано, що підтверджується трекінгом Укрпошта - лист повернуто за закінченням строку зберігання.

Колегією суддів встановлено, що на підтвердження направлення вказаного листа позивачем до матеріалів справи лише надано лише роздруківку з веб-сайту Укрпошта (трекінг) щодо відстеження поштового відправлення №0100105068136, з якого вбачається, що вказане поштове відправлення повертається за зворотною адресою у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що належними доказами направлення документів адресату відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ (поштова квитанція, поштова накладна з інформацією про поштове відправлення чи фінансовий чек) та опис вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, видані відправникові поштового відправлення (вказана правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 15.02.2022 у справі № 916/1093/21).

Водночас, колегія суддів зазначає, що з огляду на відсутність належних доказів направлення (опису вкладення та фіскального чеку) відповідного листа на адресу третейського суду, яка була визначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8) роздруківка трекінгу Укрпошти не може бути належним та допустимим доказом відповідно до ст.ст. 76 - 77 ГПК України на підтвердження направлення такого листа на адресу третейського суду, оскільки не відображає ані вміст поштового пересилання, ані адреси отримувача такого поштового відправлення за трек-номером 0100105068136.

З огляду на викладене, враховуючи, що позивачем не надано до матеріалів справи належних доказів на підтвердження направлення вказаного листа №788 від 15.08.2023 та саме на адресу третейського суду, господарський суд позбавлений можливості належним встановити який лист було направлено позивачем та чи відповідає трекінг, на підставі якого поштове повідомлення було повернуто відправнику саме цьому листу, та на яку саме адресу було направлене відповідне поштове відправлення.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження звернення позивача до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Слобожанська Перспектива" із позовною заявою позивачем до матеріалів справи не надано.

В матеріалах справи також відсутні докази, що свідчили б про припинення або зупинення роботи відповідного третейського суду станом на момент звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що наданий Банком лист №788 датований 15.08.2023, водночас з даним позовом АТ "Мегабанк" звернулось до господарського суду 14.12.2023, тобто через 4 місяці після його направлення. Зазначені обставин свідчать про те, що позивачем надано неактуальну інформацію, яка могла змінитися на момент звернення з позовом до господарського суду.

Надані позивачем до апеляційного суду нові докази відправлення позовної заяви на адресу третейського суду не існували станом на момент розгляду справи господарським судом першої інстанції та постановлення оскаржуваної ухвали (16.02.2023), що в силу вимог ст. 269 ГПК України виключає можливість долучення таких доказів до матеріалів справи та надання їм правової оцінки судом апеляційної інстанції.

Одним з доводів апеляційної скарги є твердження скаржника про те, що АТ "Мегабанк" є власником приміщення за адресою: м.Харків, вул. Донця Захаржевського, 6/8, в якому знаходився третейський суд. Як вказує позивач, 01.03.2020 Банк передав вказане приміщення в оренду ТОВ "Асседо" на підставі договору оренди №01/03-20 зі строк дії договору до 31.01.2023, а на цей час приміщення за актами-приймання передачі повернуто Банку.

АТ "Мегабанк", як власнику цього приміщення, достеменно відомо про відсутність за вказаною адресою постійно діючого третейського суду при Асоціації "Слобожанська Перспектива", що об`єктивно робить неможливим виконання третейської угоди.

Колегія суддів зазначає, що на підтвердження зазначених вище обставин Банком було надано до матеріалів справи договір оренди №01/03-20 від 01.03.2020, укладений між АТ "Мегабанк" (орендодавець) та ТОВ "Асседо" (орендар), за умовами якого орендодавець передав орендареві нежитлові приміщення загальною площею 1661,40 кв.м., що розташовані у нежитловому будинку 6/8 за адресою: м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, у користування за плату на визначений цим договором строк (до 31.01.2023).

Крім того, позивачем надано до матеріалів справи акти прийому-передачі (повернення) від 28.02.2021, 02.03.2021, 11.05.2021, 30.04.2021, 30.06.2021, 31.07.2021, 30.09.2021, 01.10.2021 та від 31.12.2021, на підставі яких орендар - ТОВ "Асседо" повернув АТ "Мегабанк" вищевказані нежитлові приміщення.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що надані позивачем документи не підтверджують факту відсутності Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Слобожанська Перспектива" у приміщенні за адресою: м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8, оскільки:

по-перше, вказані договір оренди та акти приймання-передачі свідчать лише про передачу в оренду ТОВ "Асседо" нежитлових приміщень в цій будівлі загальною площею 1661,40 кв.м., однак, не підтверджують передачі в користування всієї будівлі (всіх приміщень) в цілому, що може свідчити про наявність інших приміщень в будинку, де розташований саме третейський суд;

по-друге, відомості Єдиного державного реєстру судових рішень свідчать про те, що в період 2020 2021 Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Слобожанська перспектива" приймалась низка рішень, зокрема від 28.04.2020 у справі №2/1234-2020, від 30.09.2021 у справі №2/1252-2021, від 06.09.2021 у справі №2/1251-2021, від 02.09.2021 у справі №2/1248-2021, від 12.07.2021 у справі №2/1246-2021, більшість з яких була прийнята саме за позовом АТ "Мегабанк", а тому позивачу не могло бути невідомо про дійсне місцезнаходження третейського суду, навіть у тому випадку, якщо третейський суд змінив фактичну адресу з 2020 року.

Однак, враховуючи, що позивач не надав до матеріалів справи правовстановлюючих документів на будівлю за вказаною адресою або договору оренди, який укладений між Банком та Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Слобожанська перспектива", з якого вбачались умови укладеного між сторонами договору, та можливо було б встановити як взагалі факт укладання такого правочину, так і обставини припинення його дії, колегія суддів не може прийняти до уваги доводи АТ "Мегабанк" про те, що зазначений третейський суд користувався чи користується саме приміщеннями позивача, а також про те, що позивачу дійсно відомо про відсутність третейського суду за вказаною адресою.

До того ж, згідно наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформації по юридичні особі Асоціація "Слобожанська Перспектива" (код ЄДРПОУ 35475082) у останньої наявні засновники (учасники) ТОВ Медіа-центр "Новекс" (код ЄДРПОУ 32436791, місцезнаходження: 61002, м.Харків, вул. Алчевських (колишня назва Артема), буд. 46) та ТОВ "Балаклійське хлібоприймальне підприємство" (код ЄДРПОУ 33582325, місцезнаходження: 64205, Харківська обл., Балаклійський р-н, м.Балаклія, вул. Вторчерметівська, буд.1)

Як вбачається із інформаційної системи "Діловодство спеціалізованого суду" у вищевказаних справах за заявами АТ "Мегабанк" про видачу наказів на виконання рішень Постійно діючого Третейського суду при Асоціації "Слобожанська перспектива", ухвалених у період 2020 2021 рік, Банк, окрім іншого, самостійно посилався на фізичну адресу (для надсилання кореспонденції) цього третейського суду - м.Харків, вул. Алчевських (колишня назва Артема) 46.

Відтак, колегія суддів зазначає, що позивач не був обмежений в можливості направити відповідні запити на інші відомі АТ "Мегабанк" адреси третейського суду, у тому числі за місцезнаходженням його засновників, а також перевірити (підтвердити чи спростувати) наявність або відсутність третейського суду.

При цьому, колегія суддів зазначає, що залишення у даному випадку позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України не позбавляє позивача права на звернення до господарського суду за захистом порушеного права шляхом повторного подання позовної заяви у тому випадку, якщо останній належним чином підтвердить (відповідними доказами) вчинення ним дій, спрямованих на пошук суду (направлення запитів, листів, позову, отримання відповідей, відеофіксація, пояснення свідків тощо), але такі дії виявляться безрезультатними через відсутність третейського суду за відомими адресами.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявний між сторонами спір про стягнення заборгованості за договором оренди транспортних засобів №35GKHZ1567-1 від 14.11.2017, відповідно до умов цього договору з урахуванням третейської угоди (застереження), може бути розглянутий Постійно діючим Третейським судом при Асоціації "Слобожанська перспектива", тому оскільки відповідач у передбачених п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України порядку та строк подав суду заперечення проти розгляду спору у господарському суді, а матеріали справи не містять достовірних відомостей про те, що третейська угода не може бути виконана, у тому числі з наведених позивачем підстав (відсутності третейського суду за юридичною адресою), то позов АТ "Мегабанк" до ТОВ "Харківгаз у справі №922/2566/22 про стягнення заборгованості підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваній ухвалі висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга АТ "Мегабанк" задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Харківської області від 16.02.2023 у справі №922/2566/22 підлягає залишенню без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Мегабанк" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.02.2023 у справі №922/2566/22 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 16.02.2023 у справі №922/2566/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 28.04.2023.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Суддя В.В. Лакіза

Суддя О.В. Плахов