Рішення

від 13.04.2023 по справі 908/146/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 5/6/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2023 Справа № 908/146/23

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Монтикор (вул. Курсантська, буд. 1, м. Дніпро, 49051; код ЄДРПОУ 36207250)

До відповідача: Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь (вул. Північне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008; код ЄДРПОУ 00191230)

про стягнення 1 018 669,86 грн.,

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: Чапала Ю.О. (в режимі відеоконференції) - ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АЕ №1173660 від 13.01.2023;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

11.01.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Монтикор до Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь про стягнення 1018669,86грн.

11.01.2023 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/146/23 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 11.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/146/23 в порядку загального позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 5/6/23 та підготовче засідання призначено на 08.02.2023 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Явку представників сторін визнати обов`язковою.

Ухвалою суду від 08.02.2023 розгляд справи у підготовчому провадженні відкладено на 02.03.2023 на 11 год. 00хв.

Ухвалою від 02.03.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Перше судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 15.03.2023 о 12 год. 30 хв. з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь про витребування доказів від 25.02.2023 задоволено та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю Монтикор для огляду в судовому засіданні оригінал доданої до позову накладної №08/08 від 19.08.2022.

Ухвалю від 09.03.2023 заяву Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь № б/н від 03.03.2023 про забезпечення проведення судового засідання, призначеного на 15.03.2023 об 12:30 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи EasyCon задоволено. Вирішено судове засідання, призначене на 15.03.2023 об 12:30 год. проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів з використанням системи EasyCon.

У судовому засіданні 15.03.2023 оголошено перерву з розгляду справи по суті до 05.04.2023 об 11 год. 30 хв. У судовому засіданні 05.04.2023 оголошено перерву з розгляду справи по суті до 13.04.2023 об 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 13.04.2023 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 197, ч. 1 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, судове засідання 13.04.2023 проводилось в режимі відеоконференцзв`язку і фіксувалось з використанням підсистеми "Електронний суд».

Представник позивача у судове засідання не з`явився.

11.04.2023 до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі уповноваженого представника ТОВ «МОНТИКОР», в якій зазначено, що позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

З позовної заяви вбачається, що в обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 18.07.2022 між позивачем та відповідачем укладено договір № 20/2022/1694, відповідно до якого позивач зобов`язується поставити продукцію, а відповідач прийняти та оплатити за поставлений товар грошову суму передбачену договором. На виконання умов вказаного договору відповідачем 05.08.2022 було здійснено переплату 50 % на суму 910 000,80 грн. 19.08.2022 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 820 001,60 грн., що підтверджується накладною №08/08 від 19.08.2022 та товарно-транспортною накладною №08 від 18.08.2022. Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати залишку 50% не здійснив, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість за отриманий товар в сумі 910 000,80 грн. У зв`язку з простроченням відповідачем строку з оплати за отриманий товар, позивачем на підставі п.7.2. договору нараховано пеню в сумі 42 588,04 грн. та у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано інфляційні втрати в сумі 57 330,05 грн. та 3% річних в сумі 8 750,97 грн. На підставі ст. ст. 530, 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 174, 193, 232, 265 Господарського кодексу України, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у клопотаннях від 25.02.2023 та від 04.04.2023 пояснивши, що як вбачається з позовної заяви та поданих позивачем доказів, матеріальною підставою позову є здійснена позивачем поставка товару за видатковою накладною №08/08 від 19.08.2022. Так, відповідачем дійсно Довіреністю № 72094 від 18.08.2022 (також додана до позову) доручалось Халипу А.В. отримати від позивача спірний товар Мульди сталеві на суму 1 820 001,60 грн. Проте, як вбачається з накладної № 08/08 від 19.08.2022, наведений товар було отримано іншою особою, якій право на отримання товару не доручалося, а саме Пожуєвим О.В. Реквізитами документу (накладною № 08/08 від 19.08.2022) та звичаями ділового обороту не передбачено отримання товару більше ніж однією особою. Саме Пожуєв О.В. зазначений як особа, яка отримала товар від позивача. Проте нижче, під підписом особи, що отримала товар, міститься підпис та фамілія Халип О.В. Видаткова накладна, яка представником відповідача була отримана у відповідача має аналогічні реквізити - № 08/08 від 19.08.2022, проте відрізняється в частині реквізитів, якими визначено особу, що отримала товар (Борисенко, без ініціалів), а з боку позивача проставлена інша печатка "для документів". Також, як і в екземплярі позивача, наявна у відповідача видаткова накладна містить відомості щодо отримання товару доручається Халипу А.В. за Довіреністю № 72094 від 18.08.2022, проте будь-які підписи Халипа А.В. на видатковій накладній відсутні, а з боку відповідача видаткова накладна підписана особою, якій не доручалося вчинення правочину на отримання товару за спірним договором. Як вбачається з поданих позивачем письмових доказів, видаткові накладні не містять реквізитів, які б надали змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції та наявність в них відповідних повноважень. Отже, позивачем не доведено належним чином ні умов для оплати товару за договором, ні факту виконання зобов`язання належними сторонами. На підставі викладеного, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, заслухавши представника відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2022 між Товариства з обмеженою відповідальністю Монтикор (далі - Постачальник) та Публічним акціонерним товариством Запоріжсталь (далі - Покупець) укладено договір № 20/2022/1694, за умовами п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується передати, а Покупець прийняти та оплатити обладнання (далі Обладнання) на умовах, передбачених дійсним договором.

Відповідно до п. 2.1. договору, кількість, номенклатура обладнання зазначаються у специфікаціях до цього договору, які є його невід`ємною частиною (далі Специфікації).

Кількість, комплектність, упаковка та маркування обладнання повинні відповідати нормам, узгодженим сертифікатами виробника, діючими стандартами (ТУ, ГОСТ, технічній документації) для даного виду обладнання, а також спеціальним технічним вимогам, якщо такі встановлені угодою сторін, відображеним у специфікаціях. Допустимі відхилення показників якості обладнання від вищезазначених норм, можуть бути встановлені за угодою сторін, відображеною у специфікаціях (п. 2.3. договору).

Поставка обладнання здійснюється видами транспорту, зазначеними у специфікаціях (п. 3.1. договору).

Умовами п.п. 3.2, 3.3 договору визначено, що Постачальник зобов`язується поставити обладнання на умовах поставки, визначених у специфікаціях у відповідності із міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів Інкотермс в редакції 2010 року. Строк поставки обладнання визначається у специфікаціях.

Право власності на обладнання та ризик випадкового знищення або пошкодження обладнання переходить від Постачальника до Покупця з дати поставки обладнання. (п. 3.6 Договору)

Згідно п.п. 4.1, 4.3 договору поставка обладнання здійснюється за цінами, які визначені у відповідності з умовами поставки, визначеними у специфікації, та включає в себе всі податки, збори та інші обов`язкові платежі, а також вартість тари, пакування, маркування та інші витрати Постачальника, пов`язані з поставкою обладнання.

В пунктах 5.1-5.3 договору встановлено, що оплата Покупцем обладнання здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в договорі. Оплата за поставлене обладнання буде здійснюватись протягом строку, вказаного у специфікації, який відраховується з моменту поставки обладнання та надання документів, зазначених в п. 6.3 Договору. Датою оплати обладнання вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Покупця.

Відповідно до п. 6.3 договору, Постачальник зобов`язаний надати Покупцеві до початку приймання обладнання оригінали наступних документів: рахунок на оплату обладнання; видаткову накладену; транспортні та супровідні документи; пакувальні документи; паспорт виробника (у випадку, якщо Постачальник не є виробником); сертифікат санітарно-гігієнічного висновку і сертифікат радіологічної безпеки (у передбачених законодавством випадках). Постачальник зобов`язаний надати Покупцю в електронній формі податкову накладну на всю суму податкових зобов`язань, що виникають у Постачальника в день виникнення податкових зобов`язань по ПДВ.

Пунктом 6.4. договору визначено, що Покупець вправі відмовитись від приймання поставленого обладнання до надання документів, зазначених у п. 6.3 договору.

Згідно пункту 7.2. договору, у випадку порушення більше ніж на 30 календарних днів строку оплати обладнання, Покупець сплачує пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє у відповідному періоді.

На виконання умов вказаного договору сторонами складена та підписана Специфікація № 1 від 18.07.2022, якою сторони узгодили, що Постачальник передає, а Покупець приймає та сплачує наступне обладнання: номенклатурний номер 600340801, мульда сталева V = 1,85 м3, 2022 року випуску, ЗС-7231Б у кількості 9 штук, ціна за одиницю 250 000,00 грн., загальна вартість 2 250 000,00 грн.; номенклатурний номер 600340802, мульда сталева V = 1,00 м3, 2022 року випуску, ЗС-7224 у кількості 4 штук, ціна за одиницю 129 167,00 грн., загальна вартість 516 668,00 грн..

Вартість обладнання становить 3 320 001,60 грн. з ПДВ.

Умовами п. 1 Специфікації № 1 сторони визначили, що обладнання поставляється автомобільним транспортом.

Обладнання постачається на умовах поставки DAP склад ПАТ «Запоріжсталь», у відповідності до міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів «Інкотермс» в редакції 2010 року. (п. 2)

Строк поставки згідно графіку поставки:

- мульда сталева V = 1,85 м3, у кількості 4 штук, у строк до 20.08.2022;

- мульда сталева V = 1,85 м3, у кількості 5 штук, у строк до 20.09.2022;

- мульда сталева V = 1,00 м3, у кількості 4 штук, у строк до 20.08.2022 (п. 5 Специфікації № 1).

Строк оплати поставленого обладнання: 50 % предоплати, за кожну партію поставки та 50 % оплати впродовж 5 календарних днів з моменту поставки обладнання та надання повного пакету документів згідно п. 6.3. договору. (п. 6 Специфікації № 1).

У пункті 8 Специфікації визначено, що вантажовідправником обладнання є Постачальник, вантажоодержувачем є Покупець. Реквізити вантажоодержувача: 69008, м.Запоріжжя, Південне шосе, 72, склад ПАТ «Запоріжсталь».

Відповідно до п. 9 Специфікації № 1, датою поставки вважається дата поставки на склад ПАТ Запоріжсталь з відміткою представника Покупця у видатковій накладній Постачальника.

Специфікація № 1 від 18.07.2022 підписана та скріплена печатками обох сторін.

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Аналогічні приписи містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Строком договору, відповідно до ст. 631 ЦК України, є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1. ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов Специфікації №1 від 18.07.2022 ПАТ Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь здійснило передоплату 50 % на суму 910 000,80грн., що підтверджується платіжним дорученням №701883 від 05.08.2022.

ТОВ Монтикор здійснено поставку обладнання на склад ПАТ Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь на суму 1 820 001,60 грн., що підтверджується видатковою накладною № 08/08 від 19.08.2022 та товарно-транспортною накладною №08 від 18.08.2022.

Відповідача зазначив, що ПАТ «ЗМК Запоріжсталь видало довіреність № 72094 від 18.08.2022, якою доручалось Халипу А.В. отримати від позивача спірний товар мульди сталеві на суму 1 820 001,60 грн. Проте, як вбачається з накладної № 08/08 від 19.08.2022, наведений товар було отримано іншою особою, якій право на отримання товару не доручалося, а саме Пожуєвим О.В. Реквізитами документу (накладною № 08/08 від 19.08.2022) та звичаями ділового обороту не передбачено отримання товару більше ніж однією особою. Саме ОСОБА_1 зазначений як особа, яка отримала товар від позивача. Проте нижче, під підписом особи, що отримала товар, міститься підпис та фамілія ХалипО.В.

У судовому засіданні 15.03.2023 судом було досліджено оригінали документів, доданих позивачем до позову та встановлено, що оригінали видаткової накладної № 08/08 від 19.08.2022 та товарно-транспортної накладної №08 від 18.08.2022 відповідають належним чином завіреним копіям, які додані до позову. Також встановлено, що на видатковій накладній № 08/08 від 19.08.2022 містяться відбитки мокрих круглих печаток ТОВ «МОНТИКОР» та ПАТ «ЗМК Запоріжсталь та підписи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зі сторони ПАТ «ЗМК Запоріжсталь.

Отже, посилання відповідача, що на видатковій накладній не повинно бути двох підписів від ПАТ «ЗМК Запоріжсталь та те, що товар не може бути отримано двома особами, судом до уваги не приймається, оскільки саме товариство відповідача несе відповідальність за належне оформлення первинних документів. Крім того, у товарно-транспортній накладній №08 від 18.08.2022 у графі "Прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)" зазначено: інженер відділу поставок обладнання Халип О.В. та міститься підпис вказаної особи, який є ідентичний із підписом, що засвідчений довіреністю №72094 від 15.08.2022, та міститься відбиток мокрої трикутної печатки «Відділу поставок устаткування» ПАТ «ЗМК Запоріжсталь.

Також відповідач зазначив, що видаткова накладна № 08/08 від 19.08.2022, яка представником відповідача була отримана у відповідача має аналогічні реквізити - № 08/08 від 19.08.2022, проте відрізняється в частині реквізитів, якими визначено особу, що отримала товар (Борисенко, без ініціалів), а з боку позивача проставлена інша печатка "для документів". Також, як і в екземплярі позивача, наявна у відповідача видаткова накладна містить відомості щодо отримання товару доручається Халипу А.В. за Довіреністю № 72094 від 18.08.2022, проте будь-які підписи Халипа А.В. на видатковій накладній відсутні, а з боку відповідача видаткова накладна підписана особою, якій не доручалося вчинення правочину на отримання товару за спірним договором.

Однак, вказані твердження судом також не приймаються до уваги, оскільки при прийманні вказаного обладнання Постачальник на виконання п.6.3. договору передав Покупцю весь пакет документів та до початку приймання обладнання жодних заперечень щодо невірного оформлення документів від Покупця не надійшло. Крім того, у випадку порушення позивачем пункту 6.3. договору відповідач мав змогу відмовитись від прийняття обладнання, яким останній не скористався і фактично прийняв товар, що ним не заперечується.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що уповноважена особа ПАТ «ЗМК Запоріжсталь - Халип О.В. на підставі довіреності №72094 від 15.08.2022 отримала відповідне обладнання від ТОВ «МОНТИКОР», що підтверджується видатковою накладною № 08/08 від 19.08.2022 та товарно-транспортною накладною №08 від 18.08.2022.

Отже, повний розрахунок за поставлене обладнання за видатковою накладною №08/08 від 19.08.2022 з урахуванням положень п. 6 Специфікації № 1 від 18.07.2022 повинен був здійснений відповідачем впродовж 5 календарних днів з моменту поставки обладнання та надання повного пакету документів згідно п. 6.3. договору, а саме до 24.08.2022 включно.

ТОВ «МОНТИКОР» направило на адресу ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» досудову вимогу на суму 965 264,34 від 09.11.2022 за вих. №10-086 в якій зазначено, що заборгованість за договором №20/2022/1694 від 18.07.2022 становить 910 000,80 грн. та штрафні санкції передбачені розділом 7 договору становлять 55 263,54 грн. В разі невиконання вимог претензії матеріали будуть передані до Господарського суду для примусового стягнення як суми основного боргу та і штрафних санкцій відповідно розділу 9 договору та накладенню арешту на розрахунковий рахунок для забезпечення позову.

Листом від 14.12.2022 за вих. №2022931 ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» повідомило ТОВ «МОНТИКОР» про те, що у зв`язку з військовими діями в Україні, які в свою чергу приводять до погіршення логістики та витрати ринків збитку, що зумовлює падіння виробництва, що впливає на фінансове положення ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь». Станом на 14.12.2022 заборгованість за поставлену продукцію перед ТОВ «МОНТИКОР» складає 910 000,80 грн. Також було запропоновано ТОВ «МОНТИКОР» оформити додаткову угоду про реструктуризацію простроченої кредиторської заборгованості.

Представник позивача зазначив, що запропонована відповідачем додаткова угода про реструктуризацію заборгованості за поставлене обладнання між сторонами не укладена.

Отже, у листі від 14.12.2022 за вих. №2022931 ПАТ «ЗМК «Запоріжсталь» також визнало заборгованість за договором №20/2022/1694 від 18.07.2022 за отриманий товар на суму 910 000,80 грн.

Разом з тим, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів здійснення оплати за отримане обладнання поставлене згідно видаткової накладної № 08/08 від 19.08.2022 на суму 910 000,80 грн. на підставі договору №20/2022/1694 від 18.07.2022, а отже заявлені вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Також у зв`язку з порушенням відповідачем строків оплати за отримане обладнання згідно договору, позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 42 588,04 грн.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 2 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Відповідно до статті 551 ЦК України, розмір неустойки встановлюється договором.

Згідно з п. 7.2. договору у випадку порушення більш ніж на 30 календарних днів строку оплати обладнання, Покупець виплачує пеню в розмірі 0,04% від суми заборгованості за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ діючої у відповідному періоді.

Суд перевіривши розрахунок пені, наданого позивачем, за допомогою КП Законодавство зазначає, що розрахунок здійснено з урахуванням строку оплати, визначеного у Специфікації № 1 від 18.07.2022 на підставі по видаткової накладної №08/08 від 19.08.2022 за період з 25.08.2022 по 20.12.2022 на суму 42 588,04 грн., отже зазначений розрахунок є вірним, відповідає вимогам чинного законодавства та сума пені в розмірі 42 588,04 грн. підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 8 750,97 грн. та інфляційні втрати у розмірі 57 330,05 грн.

Контррозрахунку вказаних сум відповідачем не надано.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевіривши розрахунок 3% річних за період з 25.08.2022 по 20.12.2022 наданий позивачем зазначає, що він є вірним, відповідає вимогам чинного законодавства, тому 3% річних в сумі 8 750,97 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до Інформаційного листа «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 17.07.2012 № 01-06/928/2012, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

Щодо розрахунку інфляційних втрат, суд зазначає наступне: враховуючи, що оплата за отримане обладнання повинна бути здійснена відповідачем до 24.08.2022 включно, то інфляційні втрати необхідно розраховувати з наступного місяця, а саме з вересня 2022.

З розрахунку інфляційних втрат, наданого позивачем до позову вбачається, що він здійснений з 25.08.2022 по 20.12.2022 на суму 57 330,05 грн., що є не вірним, а отже відповідно до розрахунку суду інфляційні втрати за період з вересня 2022 по грудень 2022 становить суму в розмірі 53 825,48 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до стаття 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь (вул. Північне шосе, буд. 72, м. Запоріжжя, 69008; код ЄДРПОУ 00191230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Монтикор (вул. Курсантська, буд. 1, м. Дніпро, 49051; код ЄДРПОУ 36207250) суму основного боргу за договором №20/2022/1694 від 18.07.2022 в розмірі 910 000 (дев`ятсот десять тисяч) грн. 80 коп., пеню в сумі 42 588 (сорок дві тисячі п`ятсот вісімдесят вісім) грн. 04 коп., інфляційні втрати в сумі 53 825 (п`ятдесят три тисячі вісімсот двадцять п`ять) грн. 48 коп., 3% річних в сумі 8 750 (вісім тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 97 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 15 228 (п`ятнадцять тисяч двісті двадцять вісім) грн. 43 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено: 24.04.2023.

СуддяК.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.