Ухвала

від 25.04.2023 по справі 920/243/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про зупинення провадження

25.04.2023м. СумиСправа № 920/243/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,

Розглядається в порядку загального позовного провадження справа № 920/243/23

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Ефективні рішення Суми (вул. Реміснича, буд. 35-2, м. Суми, 40004),

про визнання припиненими трудових відносин, виключення відомостей з реєстру,

представники учасників справи:

від позивача ОСОБА_1 ;

від відповідача не з`явився;

УСТАНОВИВ:

Позивач подав позовну заяву (вх. № 888 від 10.03.2023), в якій просить суд: 1) визнати трудові відносини ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю Ефективні рішення Суми припиненими у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України; 2) виключити з Єдиного державного реєстру дані про фізичну особу ОСОБА_1 , як керівника ТОВ Ефективні рішення Суми.

Ухвалою від 28.03.2023 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/243/23; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 25.04.2023, 12:00; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Копія ухвали суду про відкриття провадження від 28.03.2023, що була надіслана відповідачу за місцезнаходженням, повернута до суду з відміткою пошти від 01.04.2023 "адресат відсутній за вказаною адресою".

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Предметом спору у справі є вимоги про: визнання припиненими трудових відносин ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю Ефективні рішення Суми, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України; виключення з Єдиного державного реєстру даних про фізичну особу ОСОБА_1 , як керівника ТОВ Ефективні рішення Суми.

Позовні вимоги обґрунтовані бездіяльністю відповідача щодо вирішення питання про звільнення директора товариства за власним бажанням, що є порушення права позивача на працю та права на припинення трудових відносин.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де тотожними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.

Суд встановив, що ухвалою від 19.01.2023 Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу №448/362/22 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостиська зернова компанія», Яворівської районної державної адміністрації про визнання припиненими трудових відносин з товариством за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України і відносин представництва, зобов`язання вчинити дії (виключити з ЄДР відомості про позивача як директора товариства); призначила справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 22 лютого 2023 року. Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в ухвалі від 07.12.2022 дійшла висновку про передачу на розгляд Великої Палати Верховного Суду цієї справи, оскільки вважає за необхідне відступити від правових висновків, викладених в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 січня 2022 року у справі № 911/719/21, та вказати, що «розгляд позову про визнання трудових відносин припиненими на підставі статті 38 КЗпП України за позовом члена виконавчого органу (директора) необхідно здійснювати в порядку цивільного судочинства».

В Єдиному державному реєстрі судових рішень станом на 25.04.2023 відсутнє судове рішення Великої Палати Верховного Суду по справі №448/362/22.

Також, ухвалою Верховного Суду від 19.12.2022 відкрито касаційне провадження з перегляду судових рішень постановлених у справі №127/27466/20 за позовом директора до товариства та реєстратора про визнання директора звільненим з посади керівника товариства за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України та зобов`язання товариства провести зміну керівника і подати заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі, щодо виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про зайняття директором посади керівника товариства.

Позовні вимоги у справі № 127/27466/20 обґрунтовані тим, що позивач у визначений законом строк направив засновникам товариства заяву про звільнення та доклав усіх зусиль для скликання загальних зборів учасників цього товариства для вирішення питання щодо зміни керівника, повідомивши засновників про його ініціювання, проте останні залишили без розгляду заяву позивача про звільнення, чим порушили його трудові права, гарантовані Конституцією України, а державний реєстратор відмовив у здійсненні державної реєстрації щодо зміни відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, а саме заміни керівника товариства.

Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2023 справу №127/27466/20 передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини третьої статті 302 Господарського процесуального кодексу України з підстав необхідності відступу від висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 24.12.2019 у справі №758/1861/18 та від 17.03.2021 у справі №761/40378/18.

Ухвала про передання мотивована тим, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор, виконавчий орган), як будь-який інший працівник, дійсно має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні, втім рішення про таке звільнення має бути прийняте загальними зборами товариства. При цьому таке повідомлення слід здійснити шляхом фактичного (безпосереднього) подання оригіналу заяви про звільнення саме роботодавцю як юридичній особі (відповідач у справі), а не її учасникам, як про це зазначено у постанові КЦС ВС від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, зі здійсненням її реєстрації в журналі вхідної кореспонденції товариства або шляхом надіслання на юридичну адресу роботодавця рекомендованим листом з описом вкладення. Дата реєстрації відповідної заяви у журналі вхідної кореспонденції або дата отримання поштового відправлення товариством буде встановлювати строк, з якого почнеться відлік строку попередження про звільнення.

Колегія суддів вважає, що оскільки положення КЗпП України не містять приписів про відлік початку перебігу двотижневого строку повідомлення роботодавця про звільнення, цей строк слід обчислювати з моменту отримання відповідної заяви роботодавцем, а не з моменту її направлення, оскільки цей двотижневий строк є гарантією прав роботодавця мати час здійснити заміну працівника.

Разом з цим колегія суддів акцентує увагу на тому, що звільнення посадової особи товариства певним чином ускладнює процес розірвання трудових відносин, адже директор товариства є не лише найманим працівником юридичної особи, а й виконує функції щодо управління нею. Порядок призначення та звільнення директора суттєво відрізняється від порядку, установленого для інших працівників, оскільки керівник є одноосібним виконавчим органом або входить до складу виконавчого органу юридичної особи, якщо це передбачено статутом товариства.

На переконання колегії суддів, у разі звільнення директора, який є одноосібним виконавчим органом, товариство лишається без органу управління, на який законом покладено керівництво поточною діяльністю товариства, вчинення дій від його імені без довіреності, а звільнення директора без призначення іншої особи на цю посаду може призвести до блокування діяльності товариства. Відповідно, призначення та звільнення керівника відбувається на підставі прийнятого рішення загальних зборів учасників товариства і за правовими наслідками відрізняється від припинення трудового договору, визначеного трудовим законодавством.

На думку колегії суддів, оскільки керівник (директор) товариства є виконавчим органом юридичної особи, звільнення (зміна) якого повинне супроводжуватися прийняттям (призначенням) нового директора, його право на звільнення кореспондує визначеному статтею 32 Закону № 2275-VIII обов`язку скликати загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення (поштовим відправленням з описом вкладення) про це кожному учаснику товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників із зазначенням дати, часу та місця проведення, а також порядку денного, в якому одним з питань (або єдиним питанням) буде розгляд заяви керівника про звільнення. Тобто для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України та подати / надіслати її роботодавцю, а й за власною ініціативою як виконавчий орган товариства скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких поставити питання щодо свого звільнення, або ініціювати таке звільнення, якщо скликання загальних зборів віднесено до компетенції іншого органу / посадової особи товариства.

Колегія суддів погоджується з тим, що у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника останньому з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду, однак вважає, що належним та ефективним способом захисту його прав та законних інтересів у такому випадку буде не вимога про визнання трудових відносин припиненими (визначення юридичного факту), про що йдеться у постановах КЦС ВС від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 та від 17.03.2021 у справі № 761/40378/18, а вимога припинити такі трудові відносини за рішенням суду, які (трудові відносини) будуть припинені саме з дати набрання судовим рішенням законної сили, адже констатація ретроспективно припинення трудових відносин певною датою у минулому, зокрема через два тижні після написання / подання заяви про звільнення, як у цій справі, по суті зводиться до встановлення факту припинення цих правовідносин з відповідної дати без прийняття загальними зборами товариства відповідного рішення.

На переконання колегії суддів, підхід, коли суд констатує відсутність рішення загальних зборів про звільнення з посади керівника (виконавчого органу), втім установлює факт припинення трудових відносин на дату закінчення двотижневого строку, наданого на завчасне повідомлення про звільнення, не свідчить про існування у сторін юридичного спору з можливістю захистити трудові права, які при такому підході не є порушеними. Колегія суддів вважає, що встановлення такого факту необхідне лише для примушення державного реєстратора зареєструвати виключення відомостей щодо керівника (директора) з державного реєстру.

При цьому колегія суддів вважає, що право на припинення трудових відносин на посаді директора (виконавчого органу) товариства саме за рішенням суду і саме з дати набуття ним (рішенням) чинності враховує можливість товариства доводити інші підстави звільнення, які можуть бути відрізнятись від підстав звільнення за власним бажанням.

Ураховуючи специфіку реалізації права звільнитися з посади керівника (директора) товариства саме за рішенням загальних зборів товариства, колегія суддів звертає увагу на те, що встановлений КЗпП України двотижневий строк може бути недостатнім для вирішення питання зміни керівника та визначення підстав звільнення. На думку колегії суддів, такий строк має бути розумним, тобто таким, що надає обом сторонам реальну можливість вирішити спірне питання припинення трудових відносин без зловживання правом, а також акцентує увагу на помилковості підходу, за якого в усіх випадках констатується припинення трудових відносин через два тижні після подання / надіслання заяви про звільнення за власним бажанням, якщо на цей час рішення загальними зборами не прийнято.

При цьому, на думку колегії суддів, оскільки товариство не може діяти без директора (тобто без виконавчого органу), його зміна обов`язково повинна супроводжуватися призначенням нового директора, а разом із вимогою припинити трудові відносини повинна заявлятись вимога про визначення особи, яка тимчасово (до прийняття загальними зборами рішення про призначення нового директора) виконуватиме обов`язки керівника товариства. Однак законодавством це питання не врегульоване.

В іншому випадку, за висновками колегії суддів, зобов`язання державного реєстратора здійснити дії щодо виключення відповідних відомостей про юридичну особу, а саме про керівника (директора), буде примушенням державного реєстратора здійснити дії, які суперечать, зокрема, статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», яка надає державному реєстратору лише право зареєструвати зміну керівника (директора) на підставі відповідного рішення загальних зборів товариства. Також виключення відомостей про керівника (директора) товариства без заміни на нового / іншого керівника (директора) буде порушувати публічний порядок, адже згідно зі статутом керівник наділений багатьма повноваженнями, зокрема підписання податкової, статистичної та іншої звітності, платіжних та інших фінансових документів, здійснення від імені товариства будь-яких дій, які не суперечать чинному законодавству, тощо. Крім того, прийняття судового рішення з констатацією визнання керівника товариства звільненим ретроспективно з визначеної судом дати та зі значним перебігом часу до моменту виключення відомостей щодо нього з відповідного державного реєстру (коли повноваження директора і припиняються для третіх осіб) породжуватиме юридичну невизначеність в частині моменту припинення здійснення керівником (директором) своїх повноважень.

Ухвалою від 15.03.2023 Велика Палата Верховного Суду прийняла до розгляду справу № 127/27466/20, призначила справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження на 17 травня 2023 року.

Виходячи з викладеного, оскільки правовідносини у справі № 920/243/23 є подібними правовідносинам у справах № 448/362/22 та № 127/27466/20, що переглядаються в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду, господарський суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній справі до перегляду судових рішень у справах № 448/362/22 та № 127/27466/20 в касаційному порядку.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 182, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1.Зупинити провадження у справі № 920/243/23 до перегляду судових рішень у справах № 448/362/22 та № 127/27466/20 в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

2.Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складений 28.04.2023.

СуддяД. В. Вдовенко