Рішення

від 06.10.2022 по справі 294/1727/21

ЧУДНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/294/527/23

справа № 294/1727/21

РІШЕННЯ

(заочне)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року Чуднівський районний суд Житомирської області

у складі:

головуючого - судді Лесько М.О.

при секретарі Рижук В.А.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Чуднові цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Тютюнниківської гімназії Чуднівської міської ради Житомирської області про визнання незаконним наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача, зазначивши, щозгідно наказу № 37 від 23.08.1991 року призначена на посаду вчителя російської мови та літератури Тютюнниківської середньої школи, назву якої було згодом перейменовано на Тютюнниківську гімназію Чуднівської міської ради. З моменту призначення на посаду та у продовж виконання функціональних обов`язків, передбачених посадовою інструкцією, позивачем жодного разу не було допущено порушення вимог трудового законодавства, невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків.

02.11.2021 року за місцем роботи, позивач отримала повідомлення від роботодавця про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19. Вказаним повідомленням відповідач попередив позивача про відсторонення від роботи у випадку ненадання останньою інформації про отримання нею профілактичного щеплення від COVID-19 або документу про протипоказання до проведення щеплень.

08.11.2021 року наказом № 113 позивача було відсторонено від роботи на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати. Підставами видачі даного наказу стало вище вказане повідомлення про щеплення та акт про відмову позивача надати документ про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19. Позивач вважає, що даний наказ, яким її відсторонено від роботи є незаконним, так саме, як і підстави для його прийняття, у зв`язку з чим просить визнати незаконним та скасувати наказ про її відсторонення від роботи з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Позивач подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій одночасно зазначила, що свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у встановлений судом строк відповідач відзив не надав, про причини нез`явлення до суду не повідомив.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Згідно даних трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач працює в Тютюнниківській гімназії Чуднівської міської ради вчителем російської мови та літератури (а.с.15).

Згідно наказу відповідача №113 від 08.11.2021 позивача на підставі ст.46 КЗпП України, ч.2 ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06 квітня 2000 р. № 1645-ІІІ, наказом МОЗ «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники які підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» від 04.10.2021 № 2153, пунктом 41-6 Постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236, ОСОБА_1 вчительку зарубіжної літератури, відсторонити від роботи з 08 листопада 2021 року, на час відсутності щеплення проти COVID-19 без збереження заробітної плати. З таким наказом позивач була ознайомлена 08.11.2021, по що свідчить відповідний її запис у наказі (а.с. 17).

Трудовий спір, який у даному цивільному процесі розглядається судом, стосується встановлення законності наказу про відсторонення від роботи працівника закладу загальної середньої освіти й правомірності невиплати відповідному працівнику заробітної плати.

Вирішуючи питання щодо вимоги позивача про визнання незаконним та скасування наказу №113 від 08.11.2021 про відсторонення її від роботи, суд виходить з наступного:

Як визначено вст.46 КЗпП Українивідсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ст.10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» встановлено обов`язки громадян у сфері охорони здоров`я, серед яких зокрема передбачено: а) піклуватись про своє здоров`я та здоров`я дітей, не шкодити здоров`ю інших громадян; б) у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Згідно з частинами 1, 2ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»є обов`язковими і включаються до календаря щеплень профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Наказом МОЗ України від 04.10.2021 №2153відповідно до статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я»,статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженогоПостановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №267(в редакціїПостанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року №90) та з метою забезпечення епідемічного благополуччя населення України, попередження інфекцій, керованих засобами специфічної профілактики, затверджено «Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням».

Згідно Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, до вказаного переліку увійшли працівники центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів; місцевих державних адміністрацій та їх структурних підрозділів, закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

СамНаказ МОЗ України від 04.10.2021 №2153не містить положень про обов`язковість профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а лише затверджує «Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням» (в подальшому Перелік).

Обов`язковість профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, визначено відповідним Переліком, який підписаний Генеральним директором Директорату громадського здоров`я та профілактики захворюваності і який відповідно не уповноважений визначати окремі професії, виробництва та організації, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб.

Тобто, фактично обов`язковість профілактичних щеплень проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2наказом МОЗ України від 04.10.2021 № 2153для певних професій, виробництв та організацій не визначена, а затверджено лише «Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням».

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначено, що лише профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Тобто фактично з прийняттям відповідного наказу правове регулювання та визначення тих профілактичних щеплень, які є обов`язковими, не змінилось, а відтак відсторонення працівника, який входить до переліку затвердженогонаказом МОЗ України від 04.10.2021 №2153, є незаконним, оскільки саме до компетенції МОЗ України входить повноваження визначати Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, що відповідно і зобов`язує МОЗ самостійно визначати відповідні хвороби та інфекції.

В будь-якому випадку, відповідно до п.4 Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень, яке затвердженеНаказом Міністерства охорони здоров`я України 16.09.2011 № 595(у редакціїнаказу Міністерства охорони здоров`я України 11.08.2014 № 551) щеплення дозволяється проводити тільки зареєстрованими в Україні вакцинами/анатоксинами згідно з Календарем профілактичних щеплень в Україні, затвердженимнаказом Міністерства охорони здоров`я України від 16.09.2011 року № 595(у редакціїнаказу Міністерства охорони здоров`я України від 11.08.2014 № 551), та інструкціями із застосування вакцини або анатоксину, затвердженими в установленому порядку. Профілактичні щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 до вказаного Календаря профілактичних щеплень в Україні не включені, а відтак посилання та обґрунтування відповідачем необхідності наявності доказів щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, є незаконним.

Вказаний висновок ґрунтується та тому, що згідност.3 Конституції Українилюдина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно з ч.1ст.19 Конституції Україниправовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно ст.32 Конституції Україниніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбаченихКонституцією України.

Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно ст.286 ЦК України фізична особа має право на таємницю про стан свого здоров`я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні.

Забороняється вимагати та подавати за місцем роботи або навчання інформацію про діагноз та методи лікування фізичної особи.

Тобто вимога відповідача до позивача, щодо надання конфіденційної інформації була незаконною, а відтак правомірно відхилена позивачем, в той час відповідач, здійснюючи відсторонення позивача, мав би діяти відповідно до закону.

Стаття 46 КЗпП Українидопускає відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Положення п.5 ч.1ст.7 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»зобов`язують, а не надають право підприємствам, установам і організаціям усувати за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби від роботи, навчання, відвідування дошкільних закладів осіб, які ухиляються від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Враховуючи відсутність в оспорюваному наказі посилання, як на підставу його винесення, подання відповідної посадової особи державної санітарно-епідеміологічної служби про відсторонення позивачки від роботи, він є таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача про визнання незаконним та скасування наказу від 08.11.2021 №113 про відсторонення її від роботи є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд, вирішуючи питання щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача виплатити їй невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи, виходить із наступних норм права та мотивів їх застосування:

Як визначено в ч.1ст.94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Судом було встановлено, що з 08.11.2021 з дня відсторонення від роботи позивача, останній було призупинено виплату заробітної плати. Наказом відповідача №4 від 01.03.2022 у зв`язку із зупиненням дії Наказу МОЗ від 04.10.2021 № 2153 позивача було допущено до роботи з 01.03.2022 до завершення воєнного стану в України.

Отже, період незаконного відсторонення позивача від роботи, за який позивачу не була виплачена заробітна плата, становить з 08.11.2021 по 28.02.2022.

Оскільки судом встановлено, що на порушенняст.46 КЗпПУкраїни роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, позивач не виконувала покладені на неї обов`язки з ініціативи роботодавця, який не допускав її до виконання таких, тобто фактично мав місце простой не з вини працівника, то за позивачем мав зберігатись середній заробіток за аналогією з положеннями ч.2 ст.113 КЗпП України, який підлягає виплаті. При цьому не виконання позивачем своїх трудових обов`язків не може розцінюватись як вимушений прогул, оскільки позивач звільнена не була.

При цьому, розмір середнього заробітку визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарних місяці роботи.

Оскільки право позивача на працю з відповідною оплатою було безпідставно порушене відповідачем шляхом видання Наказу від 08.11.2021 № 113 про відсторонення її від роботи, тому ефективним способом порушеного права буде зобов`язання відповідача виплатити позивачу невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи, розрахунок якої має бути здійснено у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України для визначення середнього заробітку з моменту відсторонення по день фактичного допущення до роботи.

Також враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору, тому судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог стягується з відповідача.

Враховуючи викладене та керуючисьст.263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Тютюнниківської гімназії Чуднівської міської ради №113 від 08.11.2021 «Про відсторонення від роботи Катерини Щуцької».

Зобов`язати Відділ освіти Чуднівської міської ради Житомирського району Житомирської області (код ЄДРПОУ 42870829) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) середню заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи за період з 08 листопада 2021 року по 28 лютого 2022 року включно, обраховану відповідно до «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року.

Стягнути з Тютюнниківської гімназії Чуднівської міської ради (код ЄДРПОУ 22067766, адреса місцезнаходження: вул. Шкільна, 1, с. Тютюнники Чуднівської об`єднаної територіальної громади Житомирського району Житомирської області) в дохід держави судовий збір у розмірі 1816,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Чуднівським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження чи на перегляд заочного рішення, якщо апеляційна скарга чи заява про перегляд заочного рішення подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про перегляд заочного рішення чи апеляційної скарги, якщо їх не було подано. У разі подання заяви про перегляд заочного рішення чи апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після перегляду справи.

Суддя: М.О. Лесько