Ухвала

від 27.04.2023 по справі 120/3701/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

27 квітня 2023 р. Справа № 120/3701/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про встановлення порядку виконання судового рішення по справі за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кравця Ростислава Юрійовича до Територіального управління Державної судової адміністрації в Вінницькій області (1), Державної судової адміністрації України (2) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кравця Ростислава Юрійовича до Територіального управління Державної судової адміністрації в Вінницькій області (1), Державної судової адміністрації України (2) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.09.2022 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18.04.2020 року по 01.07.2020 року із застосуванням щомісячного обмеження її розміру на підставі статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" із змінами та доповненнями, внесеними Законом України № 553-ІХ від 13.04.2020 року. Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації в Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену за період з 18.04.2020 року по 01.07.2020 року суддівську винагороду на підставі статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" з урахуванням виплачених у цей період сум та з утриманням із сум, що підлягають виплаті, передбачених законом податків та обов`язкових платежів. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Вінницькій області щодо не нарахування та невиплати судді ОСОБА_1 допомоги на оздоровлення за відпрацьований 2013-2014 рік. Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації в Вінницькій області нарахувати та виплатити судді ОСОБА_1 допомогу на оздоровлення за відпрацьований 2013-2014 рік. Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації в Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток (суддівську винагороду) за час вимушеного прогулу за період з 01.07.2020 року по 03.05.2022 року без урахування обмежень виплати суддівської винагороди у період з 18.04.2020 року по 01.07.2020 року на підставі статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" (зі змінами, внесеними згідно із Законом № 553- IX).

20.04.2023 року до суду надійшла заява позивача про встановлення порядку виконання судового рішення в частині виплати нарахованих сум, а саме шляхом безспірного списання суми в розмірі 1003798,01 грн. з відповідної бюджетної програми, головним розпорядником якої є ДСА України.

Обґрунтовуючи подану заяву позивач зазначила, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.09.2022 року виконати неможливо через відсутність у Територіального управління Державної судової адміністрації в Вінницькій області бюджетних асигнувань. В свою чергу, виконання судових рішень на користь суддів здійснюється за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів", головним розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.

Ухвалою суду від 21.04.2023 року вказану заяву призначено до розгляду у судовому засіданні на 11:30 год. 27.04.2023 року з повідомленням сторін.

Позивач та відповідач (1) у судове засідання 27.04.2023 року не з`явились, проте клопотали про розгляд заяви про встановлення порядку виконання судового рішення без їх участі.

Представник Територіального управління Державної судової адміністрації в Вінницькій області додатково вказав, що не заперечує проти задоволення заяви про встановлення порядку виконання судового рішення.

Відповідач (2) у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься у матеріалах справи.

Згідно з частиною 2 статті 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно із положеннями частина 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи у порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути заяву про встановлення порядку виконання судового рішення без участі заявника та осіб, які беруть участь у справі, за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Дослідивши зміст заяви про встановлення порядку виконання судового рішення та додані до неї матеріали, судом встановлено наступне.

Відповідно до розрахунку Державної судової адміністрації України нарахованої та виплаченої суддівської винагороди судді Вінницького міського суду Вінницької області Борисюк Інні Едуардівні згідно рішення суду від 08.09.2022 року в справі №120/3701/20-а, позивачу разом нараховано 2227233,82 грн.

28 грудня 2022 року виплачено на виконання рішення суду, в межах економії фонду суддівських винагород за 2022 рік - 1003798,81 грн. Заборгованість нарахованої, але не виплаченої суми становить - 1003798,01 грн.

21.02.2023 року Територіальне управління Державної судової адміністрації в Вінницькій області, з метою виконання судового рішення в добровільному порядку, звернулось із листом №04-27/720 до Державної судової адміністрації України у якому просили надати роз`яснення щодо визначення кодів економічної класифікації видатків для суддівської винагороди за рішенням суду та розглянути можливість додаткового виділення коштів для проведення розрахунків.

У відповідь на даний лист Державна судова адміністрація України повідомила, що бюджетні призначення, затверджені Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" для судової влади, повністю розподілені між судами, органами та установами системи правосуддя.

Додатково проінформували, що виконання судових рішень, ухвалених на користь суддів, здійснюється згідно із законодавством України за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів", головним розпорядником якої є ДСА України, у межах передбачених асигнувань на відповідний бюджетний період.

Для виконання рішення суду, яке набрало законної сили, стягувач чи виконавець мають право звернутися до суду із заявою про встановлення способу та порядку виконання судового рішення шляхом безспірного списання відповідної суми коштів з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів", головним розпорядником якої є ДСА України.

Листом №04-29/1189 від 07.04.2023 року Територіальне управління Державної судової адміністрації в Вінницькій області запропоновано позивачу звернутись до суду із заявою про встановлення способу та порядку виконання судового рішення шляхом безспірного списання відповідної суми коштів з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів", головним розпорядником якої є ДСА України, оскільки через відсутність бюджетних асигнувань рішення суду, яке набрало законної сили, виконати неможливо.

Визначаючись щодо заяви про встановлення порядку виконання судового рішення, суд виходить з наступного.

Як уже зазначалось судом вище, на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі №120/3701/20-а від 08.09.2022 року ОСОБА_1 нараховано 2227233,82 грн.

Проте, вказану суму виплачено частково. Інша частина нарахованих, однак не виплачених сум у розмірі 1003798,01 грн. є безспірною.

Вказане підтверджується, як ОСОБА_1 у поданій заяві про встановлення порядку виконання судового рішення, так і відповідачами, що відображено у змісті листів №11-3356/23 від 23.03.2023 року та №04-29/1189 від 07.04.2023 року.

Отже, суд, дослідивши надані заявником та наявні в матеріалах справи докази, зазначає, що останні свідчать про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду по справі №120/3701/20-а та підтверджують відсутність у відповідача (1) можливості виплатити нараховану, однак не виплачену суму у розмірі 1003798,01 грн.

Частиною 1 статті 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 378 КАС України).

Положеннями частин 2, 3 статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України (обов`язковість судових рішень).

Згідно із статтею 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" №4901-VI від 05.06.2012 року, держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган; державні підприємство, установа, організація.

Зазначені приписи чинного законодавства свідчать, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Разом з тим, суд звертає увагу, що завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ст. 2 КАС України).

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути ефективним як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення від 15.10.2009 у справі Юрій Миколайович Іванов проти України", п. 64).

Також, засіб юридичного захисту має бути ефективним в теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення від 18.12.1996 року у справі Аксой проти Туреччини (Aksoy v. Turkey), п. 95).

Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому, за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Верховний Суд у своїх висновках неодноразово посилався на те, що ефективний засіб правового захисту у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Ухвалення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав і забезпечення їхньої примусової реалізації, не відповідає положенням Конвенції та, відповідно, завданню адміністративного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року по справі №840/3112/18, від 16 лютого 2023 року по справі №640/16326/20.

Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, в якій опинився позивач після порушення.

Так, абзацом десятим пункту 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників" № 845 від 03.08.2011 передбачено, що в разі наявності в боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за такою бюджетною програмою.

При цьому, положення пунктів 28-34 Порядку №845 застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми у разі наявності асигнувань за такою програмою, достатніх для виконання виконавчого документа.

Отже, виконання рішення суду в даній справі, в частині нарахованої, однак не виплаченої суми у розмірі 1003798,01 грн., може здійснюватися за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів" Державною казначейською службою України, у випадку, якщо така сума є безспірною.

Як уже встановлено судом, нарахована сума у розмірі 1003798,01 грн., що залишається невиплаченою є безспірною.

З огляду на позицію відповідачів у справі, що відображені у листах №11-3356/23 від 23.03.2023 року та №04-29/1189 від 07.04.2023 року, виконання рішення суду у цій частині можливе рахунок коштів бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів і працівників апаратів судів", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, після встановлення судом відповідного способу і порядку виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.09.2022 року у справі №120/3701/20-а.

Судом констатовано, у межах розгляду даної заяви, відсутність заперечень як Територіального управління Державної судової адміністрації в Вінницькій області, так і Державної судової адміністрації України щодо виконання рішення шляхом списання суми коштів з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України.

Вказаними суб`єктами владних повноважень у листах №11-3356/23 від 23.03.2023 року та №04-29/1189 від 07.04.2023 року, одержаних ОСОБА_1 , висловлено погодження і роз`яснення можливості встановлення спосібу і порядку виконання даного рішення суду шляхом списання безспірної суми коштів.

Отже, встановивши наявність ускладнень виконання рішення суду від 08.09.2022 року у справі №120/3701/20-а, безспірність суми, що нарахована, однак не виплачена, з метою забезпечення реального виконання судового рішення і ефективного захисту прав позивача, суд дійшов переконання встановити наступний спосіб і порядок виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.09.2022 року у справі №120/3701/20-а шляхом списання безспірної суми коштів у розмірі 1003798,01 (один мільйон три тисячі сімсот дев`яносто вісім) грн. 01 коп. на користь ОСОБА_1 з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників".

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення порядку виконання судового рішення підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 14, 229, 246, 248, 256, 370, 378 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення порядку виконання судового рішення задовольнити.

Встановити наступний спосіб і порядок виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.09.2022 року у справі №120/3701/20-а шляхом списання безспірної суми коштів у розмірі 1003798,01 (один мільйон три тисячі сімсот дев`яносто вісім) грн. 01 коп. на користь ОСОБА_1 з бюджетної програми 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів", розпорядником якої є Державна судова адміністрація України, у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" та постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 року №845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників".

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Свентух Віталій Михайлович