Ухвала

від 28.04.2023 по справі 120/4938/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

28 квітня 2023 р.Справа № 120/4938/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк Михайло Васильович, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом фермерського господарства "Брусленівське" до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

24.04.2023 до суду надійшла позовна заява фермерського господарства "Брусленівське" до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

1. Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлено ставку судового збору в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 2684 гривні.

Як встановлено судом, позивачем (юридичною особою) заявлено позовну вимогу немайнового характеру про оскарження рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування від 21.09.2022 №7365341/32263201.

Отже, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, при зверненні до суду позивач мав би сплатити судовий збір в сумі 2684 гривні та додати відповідні докази про оплату судового збору до матеріалів справи.

Натомість, до позовної заяви не додано жодних доказів на підтвердження сплати позивачем судового збору у зазначеному вище розмірі.

Наведене є недоліком позовної заяви.

2. Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

У постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 640/20468/18 Верховний Суд здійснив системне тлумачення норм права, які регулюють питання обчислення строку звернення до суду в податкових спорах, висловивши правову позицію про те, що строки звернення до суду після застосування досудового порядку вирішення спору є коротшими, ніж звичайні строки.

Верховний Суд у вказаній постанові за результатом комплексного аналізу правового регулювання також зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.

Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18, від 26.11.2020 у справі 500/2486/19 та від 12.07.2022 у справі №420/5508/20, Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 12.07.2021 у справі № 120/2226/21-а.

Так, предметом даного адміністративного позову є визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації від 21.09.2022 №7365341/32263201 про відмову у реєстрації податкової накладної за № 2 від 03.08.2022.

Водночас, як зазначає позивач, рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області від 21.09.2022 №7365341/32263201 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 03.08.2022 було оскаржено позивачем в адміністративному порядку шляхом подання скарги до ДПС України. Тобто, позивач скористався процедурою адміністративного оскарження даного рішення.

Із матеріалів позовної заяви слідує, що рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН ДПС України від 20.10.2022 № 54862/32263201/2 скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване рішення комісії ГУ ДПС у Вінницькій області - без змін.

Оскільки, як КАС України так і ПК України передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, строк звернення до суду в даному випадку становить три місяці з моменту отримання позивачем рішення за результатами розгляду його скарги.

Отже, трьохмісячний строк звернення до суду в цьому випадку в позивача закінчився 21.01.2023.

Таким чином, звернувшись до суду лише 24.04.2023 з даним позовом, позивач пропустив тримісячний строк звернення для оскарження рішення комісії ГУ ДПС у Вінницькій області від 21.09.2022 №7365341/32263201, встановлений ч. 4 ст. 122 КАС України.

Водночас разом із позовною заявою позивачем подана заява про поновлення строку звернення до суду. Так, обґрунтовуючи причини пропуску такого строку позивач зазначає, що голові фермерського господарства Семенюк В.М. не було відомо про рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН ДПС України від 20.10.2022 № 54862/32263201/2 за результатами розгляду скарги з об`єктивних непереборних причин. Зокрема, посилається на те, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який надалі неодноразово продовжувався. Окрім того зазначає, що зважаючи на часті ракетні обстріли території Вінницької області, нанесення значної шкоди об`єктам критичної інфраструктури та, як наслідок, відключення електропостачання у тому числі в селі Бруслинів, ФГ "Брусленівське" змушене було призупинити свою господарську діяльність на невизначений період до стабілізації ситуації щодо постачання електроенергії. Позивач вказує, що голова ФГ ОСОБА_1 видала накази про призупинення дії трудових договорів з усіма працівниками фермерського господарства, включаючи і самого керівника. Таке призупинення трудових відносин було введено з 20.10.2022 і до відновлення можливості надати і виконувати роботу, але не довше, ніж до припинення чи скасування воєнного стану.

Позивач зазначає, що відновлення дії трудових договорів відбулось лише 01.02.2023 на підставі наказу голови ФГ "Брусленівське" № 01/02-1 від 01.02.2023. Таким чином, на період з 20.10.2022 р. по 31.01.2023 (включно) господарська діяльність позивача була фактично вимушено зупинена, що унеможливлювало вжиття будь-яких заходів для початку процедури судового оскарження.

Відтак, позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом, що обумовлюються введенням в Україні воєнного стану, поновити строк звернення до суду та відкрити провадження у справі за цим позовом.

Оцінюючи наведені позивачем причини пропуску зазначеного строку, суд зазначає наступне.

Дійсно, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/202, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб який неодноразово продовжувався. Таким чином, починаючи з 24.02.2022 і включно до дати звернення позивача до суду 24.04.2023 в Україні діяв (і діє до цього часу) воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану" (далі Закон № 389-VIII).

Згідно зі ст. 12-2 Закону № 389-VIII в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Однак, повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Отже, незважаючи на введення в Україні воєнного стану з 24.02.2022, Вінницький окружний адміністративний суд своєї роботи не припиняв, здійснював та здійснює свої повноваження, що визначені Конституцією та законами України. Окрім того, не лише суди, а а й усі інші органи державної влади на території Вінницької області, зокрема й органи податкової служби у спірний період (жовтень 2022 року - січень 2023 року) не припиняли своєї роботи.

Тобто, позивач не був позбавлений об`єктивної можливості звернутися до суду з позовом з метою захисту своїх прав чи інтересів, як і не був позбавлений можливості отримати необхідну правову допомогу.

Втім, як видно зі змісту поданої заяви (клопотання), основною причиною пропуску строку звернення до суду з даним позовом, на яку посилається позивач, є введення в країні воєнного стану та призупинення господарської діяльності фермерського господарства.

Однак, суд зазначає, що вказані причини пропуску не є тими об`єктивно непереборними обставинами, які перешкоджали йому звернутися до суду з цим позовом у встановлений законом строк. Долучені до своєї заяви копії наказів про призупинення дії трудових договорів з працівниками не є тими беззаперечними доказами, які вказують на унеможливлення звернення позивача до суду.

Суд зауважує, що відповідно до Закону України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 № 973-IV фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Як зазначено у статті 24 цього Закону, фермерське господарство самостійно визначає напрями своєї діяльності, спеціалізацію, організує виробництво сільськогосподарської продукції, її переробку та реалізацію, на власний розсуд та ризик підбирає партнерів з економічних зв`язків у всіх сферах діяльності, у тому числі іноземних.

Отже, призупиняючи на певний період свою господарську діяльність фермерське господарство (позивач) зобов`язане було усвідомлювати та припускати усі негативні наслідки власних дій.

Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 у справі № 240/3771/21 вказав на те, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.

В даному випадку суд вважає, що ті доводи, які викладені позивачем у поданій заяві про поновлення строку звернення до суду не дають підстав вважати поважними причини пропуску такого строку.

Більше того, навіть враховуючи доводи позивача що він відновив свою роботу лише 01.02.2023, однак із позовною заявою звернувся до суду лише 24.04.2023, що не можна вважати зверненням до суду "без зайвих зволікань".

Таким чином суд визнає неповажними підстави пропуску строку звернення до суду, які вказані в заяві позивача.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви шляхом надання суду:

- доказів сплати судового збору в розмірі 2684 грн. за наступними реквізитами: отримувач коштів: УК у м. Вінниці/отг м. Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших (додаткових) підстав, що можуть свідчити про поважність пропуску такого строку з підтверджуючими відповідні обставини доказами.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 172, 256, 293 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву фермерського господарства "Брусленівське" до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Встановити позивачу 10-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію даної ухвали направити позивачу (представнику позивача).

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяСлободонюк Михайло Васильович