Рішення

від 24.04.2023 по справі 160/18281/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2023 року Справа № 160/18281/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. за участі секретаря судового засіданняБублич А.В. за участі: представників позивача представника відповідача Пономаренко О.О., Федущак Н.Ю. Киселиці І.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "Технопрогрес" про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом Приватного підприємства "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "Технопрогрес" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

УСТАНОВИВ:

15.11.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес», в якій просить суд:

- стягнути податковий борг з Приватного підприємства «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес» код ЄДРПОУ 30189645 до бюджету у сумі 415 414,11 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно даних ГУ ДПС у Дніпропетровській області за відповідачем рахується податковий борг у сумі 415 414, 11 грн., який виник внаслідок несплати донарахованих контролюючим органом сум грошових зобов`язань та несплаченої пені, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

21.11.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 09.02.2023 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України та витребувано у позивача інформацію, щодо оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення №0071275030.

21.12.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Приватного підприємства «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що позивачем не надано до суду, доказів, які б підтверджували повноваження представників останнього на посвідчення копій доказів, що долучені до відповідного позову, а за їх відсутності суд не може визнавати такі докази належними та допустимими. Позивачем не було надано до суду належним чином оформлені докази надіслання податкових повідомлень-рішень, які долучені ним до позову, а зміст наданих суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення позбавляє можливості суд встановити конкретні реквізити документа. Також, відповідачем вказано, що деякі надані позивачем рекомендовані повідомлення про вручення оформлені з порушенням вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, оскільки в них не вказано жодних відомостей про вручення відповідних поштових відправлень. Позивачем не надано пояснення з приводу сплачених відповідачем у спірний період грошових коштів у розмірі 1318320,60 грн. На сплату податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а саме на погашення якої конкретно заборгованості вони були направлені. Також, зі змісту розрахунків нарахованих штрафних санкцій неможливо встановити підстави нарахування пені, розміри податкових зобов`язань на які нараховуються пеня.

22.12.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов зустрічний позов Приватного підприємства «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач за зустрічною позовною заявою просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.07.2020 року №0071275030 що прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, в якому зазначено про нарахування Приватному підприємству «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес» штрафу в розмірі 295 652,53 грн. (двісті дев`яносто п`ять тисяч шістсот п`ятдесят дві грн. 53 коп.);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.07.2020 року №0071285030 що прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, в якому зазначено про нарахування Приватному підприємству «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес» штрафу в розмірі 18 978,54 грн. (вісімнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят вісім грн. 54 коп.);

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.11.2020 року №00/1948/0410 що прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, в якому зазначено про нарахування Приватному підприємству «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес» штрафу в розмірі 79176,97 грн. (сімдесят дев`ять тисяч сто сімдесят шість грн. 97 коп.).

В обґрунтування зустрічного позову Приватним підприємством «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес» зазначено, що між сторонами вже розглядався спір про стягнення з підприємства податкової заборгованості та за результатами розгляду відповідного спору судом ухвалено рішення від 28.01.2021 року у справі №160/7625/20, яким відмовлено у стягненні такої заборгованості. Також, в обґрунтування зустрічного позову підприємством вказано доводи аналогічні доводам заявленим у відзиві на первісну позовну заяву.

27.12.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду зустрічний позов Приватного підприємства «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес» залишено без руху, через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України та встановлено позивачу за зустрічним позовом строк для усунення недоліків.

28.12.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшла відповідь на відзив на первісну позовну заяву, відповідно до якої вказано, що рішеннями по справі №160/7625/20 рішення на підставі яких було стягнення, не були визнанні протиправними та скасовані, жодних доказів того, що відповідачем були оскаржені податкові повідомлення-рішення до суду не надано, тому пеня, яка є предметом стягнення в межах цієї справи є правомірною. Крім того, зазначено, що Податковим кодексом України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу. Питання правомірності нарахування пені за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань не може бути предметом доказування в межах розгляду справи про стягнення податкового боргу, оскільки правомірність рішень суб`єкта владних повноважень не є предметом позову в цих категоріях справ. Також, вказано, що податкові повідомлення-рішення на підставі, яких виник податковий борг направлені відповідачу з додержанням норм чинного законодавства.

17.01.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву, вирішено перейти до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи та призначено судове засідання на 07.02.2023 року о 11:20 год.

02.02.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду задоволено клопотання представника Приватного підприємства «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

07.02.2023 року у судовому засіданні задоволено клопотання представника відповідача за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого провадження та надано позивачу час для ознайомлення з текстом зустрічного позову та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 14.02.2023 року о 13:30 год.

14.02.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого вказано, що контролюючим органом було проведені камеральні перевірки з порушення питань порушення термінів сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість Приватного підприємства «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес», якою встановлено порушення вимог визначених пунктом 57.1, 57.3 статті 57 глави 2 глави 2 розділу ІІ пункту 203.3 статті 203 розділу V Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість. Жодного обґрунтування своєчасного виконання грошових зобов`язань по документах визначених у актах у зустрічному позові не наведено.

14.02.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Приватного підприємства «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес» надійшли пояснення щодо наданої відповіді на відзив, відповідно до яких вказано, що позивач за первісним позовом не вказав жодної норми чинного законодавства, яка скасовувала преюдиційне значення судового рішення між тими самими сторонами, а рішеннями суду в межах справи №160/7625/20 було встановлено необґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача податкової заборгованості. Також, позивачем не надано належним чином оформлені докази надіслання податкових повідомлень-рішень, які долучені ним до позову, а зміст наданих суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення позбавляє можливості встановити конкретні реквізити документа, що направлявся позивачем відповідачу.

14.02.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення без розгляду зустрічного позову.

Також, 14.02.2023 року у підготовчому судовому засіданні надано час для обміну та ознайомлення з поданими поясненнями, запереченнями на відповідь на відзив та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 07.03.2023 року о 10:00 год.

07.03.2023 року у підготовчому судовому засіданні усною протокольною ухвалою постановлено здійснити запит до відділу документального забезпечення Дніпропетровського окружного адміністративного суду з метою отримання справи за номером 160/7625/20 з метою огляду позовної заяви та додатків та оголошено перерву до 14.03.2023 року о 11:30 год.

14.03.2023 року у підготовчому судовому засіданні було досліджено матеріали справи №160/7625/20, усною протокольною ухвалою витребувано у позивача за первісним позовом додаткові докази по справі та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 04.04.2023 року о 11:00 год.

14.03.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Приватного підприємства «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес» надійшли додаткові пояснення по справі, відповідно до яких вказано, що з розрахунку вбачається, що позивач просить стягнути пеню за порушення строків оплати податкових зобов`язань, що нараховані за податковими деклараціями та податковими повідомленнями-рішеннями, при цьому позивачем жодних доказів існування даних документів не надано. Також, позивачем не обґрунтовано розмір податкової заборгованості.

24.03.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли письмові пояснення, відповідно до яких вказано, що податковий борг обліковувався по підприємству з 2018 року та не переривався, у зв`язку з чим відповідно до ст.59 ПКУ до ПП «ДЗСК «ТЕХНОПРОГРЕС» сформована податкова вимога від 15.01.2018 №3568-17, яка направлена на адресу платника засобами поштового зв`язку. Як вбачається з ІКП по підприємству податковий борг частково сплачувався, але жодного разу не був погашений повністю і збільшувався, у зв`язку з несплатою у встановлені терміни поточних податкових зобов`язань. Щодо технічної помилки у податковому повідомленні-рішенні від 09.12.2021 року №00/197281807 вказано, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави протиправності такого рішення.

24.03.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшли витребувані судом докази.

04.04.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Приватного підприємства «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес» надійшли пояснення стосовно наданих позивачем за первісним позовом доказів, відповідно до яких вказано, що позивач не надав докази направлення відповідної вимоги та документів, які підтверджують факт існування боргу.

04.04.2023 року у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 20.04.2023 року о 09:00 год., надано час для ознайомлення з наданими до суду документами.

20.04.2023 року усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача за первісним в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити первісний позов з підстав, зазначених в позовній заяві, відповіді на відзив та додаткових поясненнях та просив відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви з підстав зазначених у відзиві на зустрічний позов.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив підтримав, проти позову заперечував, просив/просила відмовити у його задоволенні в повному обсязі та просив задовольнити зустрічний позов, посилаючись на доводи наведені у зустрічному позові та додаткових поясненнях.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку наявність підстав для задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку ПП «ДЗСК «Технопрогрес» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість по деклараціях ПДВ та податковим повідомленням-рішенням, за результатами якої було складено акт перевірки №39776/04-36-50-30/30189645 від 24.06.2020 року.

Відповідно до висновків акту перевірки №39776/04-36-50-30/30189645 від 24.06.2020 року перевіркою термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість встановлено порушення вимог пункту 57.1 статті 57, пункту 57.3 статті 57 глави 2 розділу ІІ та пункту 203.2 статті 203 розділу V Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, у зв`язку з несвоєчасним поданням платіжних доручень до установи банку. Відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання передбачена пунктом 126.1 статті 126 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України. Загальна сума штрафу 314631,07 грн.

На підставі висновків акту перевірки №39776/04-36-50-30/30189645 від 24.06.2020 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №0071285030 від 06.07.2020 року, яким нараховано штраф у сумі 18978,54 грн., за затримку сплати грошового зобов`язання та №0071275030 від 06.07.2020 року, яким нараховано штраф у сумі 295652,53 грн.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку ПП «ДЗСК «Технопрогрес» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за квітень-червень 2019 року, за результатами якої було складено акт перевірки №49498/04-36-04-10/30189645 від 17.09.2020 року.

Відповідно до висновків акту перевірки №49498/04-36-04-10/30189645 від 17.09.2020 року дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату ПП «ДЗСК «Технопрогрес» узгоджених сум податкових зобов`язань у зв`язку з несвоєчасним поданням платіжних доручень до установи банку. Відповідальність платника за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань передбачена пунктом 126.1 статті 126 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України. Загальна сума штрафу 85489,26 грн.

На підставі висновків акту перевірки №49498/04-36-04-10/30189645 від 17.09.2020 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №00/1948/0410 від 13.11.2020 року, яким нараховано штраф у сумі 79176,97 грн., за затримку сплати грошового зобов`язання.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку ПП «ДЗСК «Технопрогрес» з питання своєчасності подання податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2020 року, за результатами якої було складено акт перевірки №53449/04-36-04-10/30189645 від 20.10.2020 року.

Відповідно до висновків акту перевірки №53449/04-36-04-10/30189645 від 20.10.2020 року дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасне подання ПП «ДЗСК «Технопрогрес» податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2020 року. Відповідальність платника передбачена пунктом 120.1 статті 120 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки №53449/04-36-04-10/30189645 від 20.10.2020 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №00/3235/0410 від 23.11.2020 року, яким нараховано штрафні санкції у розмірі 340,00 грн.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку ПП «ДЗСК «Технопрогрес» з питання своєчасності подання податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2021 року, за результатами якої було складено акт перевірки №26879/04-36-18-07/30189645 від 25.10.2021 року.

Відповідно до висновків акту перевірки №26879/04-36-18-07/30189645 від 25.10.2021 року дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасне подання ПП «ДЗСК «Технопрогрес» податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2021 року. Відповідальність платника передбачена пунктом 120.1 статті 120 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки №26879/04-36-18-07/30189645 від 25.10.2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №00/197281807 від 09.12.2021 року, яким нараховано штрафні санкції у розмірі 340,00 грн.

Так, в інтегрованих картках платника податків Приватного підприємства «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес» обліковується податковий борг у сумі 415414,11 грн., який виник на підставі податкових повідомлень-рішень №0071285030 від 06.07.2020 року, №0071275030 від 06.07.2020 року, №00/1948/0410 від 13.11.2020 року, №00/3235/0410 від 23.11.2020 року, №00/197281807 від 09.12.2021 року та нарахованої пені.

Відповідач, за первісною позовною заявою, у добровільному порядку не погашає вищевказаний податковий борг, що і стало підставою для звернення з первісною позовною заявою до суду.

Позивач, за зустрічною позовною заявою, вважає податкові повідомлення-рішення №0071275030 від 06.07.2020 року, №0071285030 від 06.07.2020 року та №00/1948/0410 від 13.11.2020 року протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення із зустрічною позовною заявою до суду.

Вирішуючи правомірність нарахування податкового боргу та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, що стосується і юридичних осіб.

Згідно з положеннями ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з п. 38.1 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Водночас, згідно з п. 56.1. ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

При цьому, згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Суму податкового зобов`язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов`язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.

Відповідно до абз. 1 п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що на платника податків покладено обов`язок здійснити у встановлені строки сплату узгодженого грошового зобов`язання.

Несплачене у встановлений законом строк узгоджене грошове зобов`язання визначається сумою податкового боргу платника податків.

За несвоєчасну сплату платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання, такий притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах визначених Податковим кодексом України.

Так, передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених пунктом 126.1 статті 126 ПК України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов`язання у встановлені законом строки.

У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Вищевикладене узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 10.12.2019 року у справі № 821/865/16, адміністративне провадження №К/9901/19380/18.

З розрахунку штрафних санкцій до актів перевірки №39776/04-36-50-30/30189645 від 24.06.2020 року та №49498/04-36-04-10/30189645 від 17.09.2020 року вбачається, що Приватним підприємством «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес» несвоєчасно сплачено зобов`язання з податку на додану вартість, відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість та податкових повідомлень-рішень перелік, яких наведений у вказаних актах перевірки та копії яких наявні в матеріалах справи.

Водночас, в обґрунтування протиправності спірних у зустрічному позові податкових повідомлень-рішень №0071275030 від 06.07.2020 року, №0071285030 від 06.07.2020 року та №00/1948/0410 від 13.11.2020 року позивач за зустрічним позовом вказує на неналежне оформлення доказів надсилання таких податкових повідомлень-рішень.

Так, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу

Відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Суд звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.03.2020 року по справі №804/1318/18 та постанові від 24.09.2019 року по справі №825/1109/19, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, суд зазначає, що відповідачем за зустрічним позовом до матеріалів справи долучено копії актів перевірки №39776/04-36-50-30/30189645 від 24.06.2020 року та №49498/04-36-04-10/30189645 від 17.09.2020 року про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість, на підставі висновків яких винесено податкові повідомлення-рішення №0071275030 від 06.07.2020 року, №0071285030 від 06.07.2020 року та №00/1948/0410 від 13.11.2020 року.

При цьому, контролюючим органом на підтвердження направлення та отримання вказаних податкових повідомлень-рішень надано до суду копії рекомендованих повідомлень про вручення, зі змісту яких вбачається, що податкові повідомлення-рішення №0071275030 від 06.07.2020 року, №0071285030 від 06.07.2020 року, №00/1948/0410 від 13.11.2020 року, №00/3235/0410 від 23.11.2020 року, №00/197281807 від 09.12.2021 року були направлені ПП «ДЗСК «ТЕХНОПРОГРЕС» на поштову адресу: вул.Титова, буд.3, кв. оф.36, м.Дніпро, 48055 та отримано підприємством - 20.07.2020 року, 28.11.2020 року, 04.12.2020 року, 20.12.2021 року, що підтверджується підписом у відповідній графі.

Крім того, надаючи тлумачення положенням статті 42.2 та Порядку №1204 щодо вручення/надіслання документів контролюючим органом платнику податку Верховний Суд, використовуючи свою попередню судову практику, висловив правову позицію в постанові від 26.07.2022 справа №640/3437/21, за якою надіслане контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків, яка відповідає даним Державного реєстру та облікової картки платника, вважається врученим також у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення. Контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов`язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки (наприклад також, постанови від 12.02.2020 справа №826/17798/18, від 23.09.2021 справа №640/8096/19).

Також Верховний Суд у справі №640/3437/21 звернув увагу, що Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 23.05.2022 справа №810/3116/18 зазначено, що відповідно до пункту 42.2. статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Постійне неотримання поштової кореспонденції, яка направляється контролюючим органом на адресу платника податків є зловживанням останнім правом платника податків бути повідомленим контролюючим органом щодо прийнятих стосовно нього рішень.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.

У постанові від 09.10.2018 справа № 820/1864/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. При цьому відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 30.10.2019 справа №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію.

При цьому суд ураховує, що позивач за зустрічним позовом не вказував на наявність об`єктивних обставин, які б унеможливлювали отримання рекомендованих поштових відправлень контролюючого органу, клопотань з цього приводу заявлено не було.

Враховуючи встановлені обставини, зважаючи на наведену судову практику, не знаходять свого підтвердження доводи позивача за зустрічним позовом про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з підстав ненадання доказів вручення.

Щодо доводів позивача за зустрічним позовом про недоліки податкових повідомлень-рішень, суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що під час складення податкових повідомлень-рішень №0071275030 від 06.07.2020 року, №0071285030 від 06.07.2020 року та №00/3235/0410 від 23.11.2020 року контролюючим органом допущено технічну помилку.

Зміст вказаної технічної помилки полягає у зазначенні помилкової дати та номеру акта перевірки №25192/04-36-50-30/ НОМЕР_1 від 17.06.2020 року замість правильного №39776/04-36-50-30/30189645 від 24.06.2020 року та №26879/04-36-18-07/30189645 від 12.11.2021 року замість правильного №26879/04-36-18-07/30189645 від 25.10.2021 року, у зв`язку із чим, суд вважає необґрунтованим посилання позивача за зустрічним позовом на те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі не тих актів, які було отримано позивачем.

Загальні підходи до оцінки недоліків форми рішення сформульовані Верховним Судом у постановах від 19.05.2020 у справі №820/2300/18, від 30.04.2020 у справі №810/384/16, від 17.03.2020 у справі №808/4140/15, від 25.01.2019 у справі №812/1112/16, у яких Верховний Суд звертав увагу, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

З огляду на викладене, не зважаючи на наведені недоліки допущені контролюючим органом під час складання актів камеральної перевірки та спірних податкових повідомлень-рішень, з урахуванням того, що позивачу були направлені та вручені вказані акти перевірки, за наслідками чого підприємство було обізнано про підстави застосування штрафної санкції, водночас помилка в оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не вплинула на правомірність визначеної санкції, суд дійшов висновку, що наведені недоліки не можуть бути самостійною підставою для скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Щодо доводів позивача за зустрічним позовом про протиправність спірних податкових повідомлень-рішень з підстав наявності рішення суду у справі №160/7625/20, суд зазначає наступне.

Так, судом встановлено, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зверталось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес», в якому просило стягнути з відповідача податковий борг на користь держави в сумі 930795,24 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 року в справі №160/7625/20 у задоволені позову відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.12.2021 року у справі №160/7625/20, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 року в адміністративній справі №160/7625/20 - залишено без змін.

Так відповідно, до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 року в справі №160/7625/20 встановлено наступне:

«Враховуючи вказане, за відсутності доказів, які підтверджують повноваження осіб, що посвідчували надані суду з боку позивача документи суд не може визнати такі докази належними та допустимими та, як наслідок, не може обґрунтовувати ними судове рішення.

Також, на підтвердження наявності податкового боргу у відповідача позивачем не було надано суду належним чином оформлені докази надіслання податкових повідомлень-рішень, які долучені ним до позову, а зміст наданих суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення позбавляє можливості суд встановити конкретні реквізити документа, що направлявся позивачем відповідачу.

Більш того, деякі надані позивачем рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення взагалі оформлені з порушенням вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, оскільки в них не вказано жодних відомостей про вручення відповідних поштових відправлень (дату вручення та прізвище отримувача).

Окрім цього, позивачем на неодноразові вимоги суду не було надано пояснення з приводу сплачених відповідачем у спірний період грошових коштів у розмірі 1318320,60грн. (в подальшому дана сума за заявою представника відповідача була збільшена до 1519295,84грн.) на сплату податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а саме на погашення якої конкретно заборгованості вони були направлені. Зазначені ж представником позивача відомості про зарахування даних коштів на раніше нараховану заборгованість відповідача в порядку черговості без наявності в матеріалах справи доказів її існування позбавляє можливості суд встановити конкретні податкові зобов`язання, на погашення яких вони були направлені. Вказані обставини додатково свідчать про необґрунтованість позовних вимог позивача, в частині стягнення з відповідача податкової заборгованості з оплати податку на додану вартість.

Суд, також, не бере до уваги вказані позивачем розрахунки нарахованих відповідачу штрафних санкцій, оскільки з їх змісту неможливо встановити: підстави для нарахування пені саме у вказані ним періоди; розміри податкових зобов`язань, на які нараховується пеня; розмір пені, який застосовувався в кожному конкретному випадку, а вказані недоліки позбавляють можливості суд перевірити їх обґрунтованість.».

Тобто, зі змісту вищевказаного судового рішення вбачається, що у стягненні податкового боргу було відмовлено зокрема, з підстав відсутності повноважень у посвідченні доказів, неподання позивачем пояснень щодо виникнення податкового боргу та неможливості судом встановити конкретні податкові зобов`язання, при цьому у вказаному рішенні відсутнє дослідження підстав виникнення вказаного податкового боргу.

Дослідивши матеріали справи №160/7625/20, судом встановлено, що податковий борг з податку на додану вартість виник внаслідок несплати:

1) штрафних санкцій на загальну суму 152 711,18 грн., а саме: - штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення (форма ПС) №0024625041 від 02.05.2019 року, відповідно до акту перевірки №18939/04-36-50-41/30189645 від 04.04.2019 року на суму 2040,00 грн.; - штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення (форма Н) №0132115030 від 21.12.2019 року, відповідно до акту перевірки №4043/04-36-50-30/30189645 від 15.10.2019 року на суму 143199,71 грн.; - штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення (форма Н) №0042005030 від 15.05.2020 року, відповідно до акту перевірки №16201/04-36-50-30/30189645 від 06.04.2020 року на суму 7471,47 грн.;

2) самостійно нарахованих сум згідно наданих декларацій з ПДВ на загальну суму 384317,53 грн.

3) пені на загальну суму 55605,47 грн.

Доказів оскарження податкових повідомлень-рішень, дій щодо нарахування сум ПДВ та пені, які були підставою виникнення податкового боргу та звернення до суду в межах справи №160/7625/20, до суду не надано, а матеріали справи таких доказів не містять.

Також, суд звертає увагу на те, що підставою виникнення податкового боргу у справі №160/18281/22 стали інші камеральні перевірки та інші податкові повідомлення-рішення, які включають в собі частково попередній податковий борг, при цьому суд зазначає, що відсутнє судове рішення, що набрало законної сили, яким би було б визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виник податковий борг, що був підставою для звернення до суду в межах справи №160/7625/20, а тому, наразі вони є чинними, а отже, у межах розгляду даного спору, суд не має повноважень та підстав надавати оцінку діям податкового органу по їх прийняттю, процедурі надсилання позивачу, їх суті та порядку прийняття.

При цьому, предметом розгляду у справі №160/18281/22, є саме податковий борг, який виник на підставі податкових повідомлень-рішень №0071285030 від 06.07.2020 року, №0071275030 від 06.07.2020 року, №00/1948/0410 від 13.11.2020 року, №00/3235/0410 від 23.11.2020 року, №00/197281807 від 09.12.2021 року та нарахованої пені, які є чинними, а позивачем не наведено обставин вчасної сплати таких зобов`язань, з огляду на що, та з урахуванням наведених вище норм ПК України, що регулюють спірні правовідносини, судом не встановлено порушень з боку податкового органу при їх винесенні.

Насамперед, всі доводи позовної заяви стосуються порушень з боку податкового органу при прийнятті/надсиланні податкових повідомлень-рішень на підставі яких виник податковий борг в межах справи №160/7625/20, яка в цьому випадку не має преюдиційного значення для вирішення цього спору, оскільки підстави виникнення податкового боргу не є тотожними.

Щодо інших податкових повідомлень-рішень №00/3235/0410 від 23.11.2020 року, №00/197281807 від 09.12.2021 року та декларацій поданих позивачем, які зазначені в актах перевірки позивачем жодних заперечень не надано та такі рішення не оскаржуються в межах зустрічного позову.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про те, що суми податкового боргу на які нараховано штрафні санкції є узгодженими, оскільки жодних доказів на спростування вказаного не надано та матеріали справи не містять.

Враховуючи вищезазначене, а також те, що позивачем допущено несвоєчасну сплату грошових зобов`язань, суд дійшов висновку про те, що контролюючий орган правомірно застосував до позивача штрафні (фінансові) згідно спірних податкових повідомлень-рішень, а відтак відсутні підстави для їх скасування, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Також, у відповідності до пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається: при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом; при нарахуванні контролюючим органом за результатами перевірки податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, у разі виявлення його заниження - на суму такого заниження, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження, та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження); при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, у тому числі у разі внесення змін до податкової звітності внаслідок самостійного виявлення платником податків помилок відповідно до статті 50 цього Кодексу, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання. при виявленні контролюючим органом за результатами перевірки заниження податковим агентом податкового зобов`язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків та/або несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) податковим агентом утриманих (нарахованих) податків до або під час виплати оподатковуваного доходу на користь нерезидента або іншого платника податків - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податковим агентом суми податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом; у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість - починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів.

Відповідно до пункту 129.3. статті 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті): у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань; у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків; у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України); при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини). Нарахування пені, передбаченої підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, закінчується в день настання строку погашення грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки. Така пеня нараховується в день закінчення її нарахування за весь період заниження податкового зобов`язання, починаючи з дня, визначеного підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, по день закінчення. Нарахування пені, передбаченої підпунктом 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті, закінчується: у разі виявлення контролюючим органом факту несвоєчасної сплати, несплати (неперерахування) визначених податковим агентом сум податкових зобов`язань - у день сплати (погашення) податковим агентом цих сум податкових зобов`язань; у разі виявлення контролюючим органом факту заниження податковим агентом податкових зобов`язань при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів або інших платників податків - у день настання строку погашення податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки. Для податкових агентів, які занизили податкові зобов`язання при нарахуванні (виплаті) оподатковуваного доходу на користь нерезидентів, така пеня нараховується в день закінчення її нарахування за весь період заниження податкового зобов`язання, починаючи з дня, визначеного підпунктом 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті, по день закінчення. Для податкових агентів, які виплачують оподатковувані доходи на користь інших платників податків, така пеня нараховується за весь період заниження податкового зобов`язання, починаючи з дня, визначеного підпунктом 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті, по день настання строку погашення визначеного контролюючим органом податкового зобов`язання". У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Пунктом 129.4. статті 129 Податкового кодексу України передбачено, що на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. На суми заниження податкового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.2 та 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті, нараховується пеня за кожний календарний день заниження податкового зобов`язання, включаючи день настання строку погашення податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), нараховується пеня за кожний календарний день прострочення його сплати, починаючи з 91 календарного дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання, включаючи день погашення, із розрахунку 100 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день. На суми несвоєчасно сплачених та/або несплачених (неперерахованих) податковим агентом визначених податкових зобов`язань відповідно до підпункту 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті контролюючим органом нараховується пеня за кожний календарний день такої несплати (неперерахування), включаючи день погашення податкового зобов`язання, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Згідно пункту 129.5. статті 129 Податкового кодексу України зазначений розмір пені застосовується щодо всіх платників та всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов`язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

Відповідно до пункту 131.1. статті 131 Податкового кодексу України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Суми пені зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки (пункту 131.3. статті 131 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що контролюючим органом нараховано відповідачу пеню в загальному розмірі 20926,07 грн. за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання згідно податкових повідомлень-рішень, що підтверджується розрахунком пені та інформацією облікових карток платника податків, які містяться в матеріалах справи.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що в спірному випадку, відповідач за первісним позовом не здійснив сплату узгодженого податкового зобов`язання, у зв`язку із чим сума несплаченої пені складає 20926,07 грн.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається) (п.59.5 ст.59 ПК України).

Так, у зв`язку із наведеним, позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ю» від 15.01.2018 року за №3568-17, яка надіслана та вручена відповідачу належним чином. На час розгляду справи податкова вимога є не оскаржена та не відкликана.

Також, з наявних в матеріалах справи даних з ІКП платника податку вбачається, що податковий борг обліковувався по підприємству з 2018 року та не переривався, а лише зростав, тому нова вимога не складалась.

Щодо посилань про сплачені відповідачем за первісним позовом у спірний період грошових коштів у розмірі 1318320,60грн., суд зазначає, що відповідачем за первісним позовом жодного доказу на підтвердження вказаного до суду не надано, а з матеріалів справи, а саме наявної інформації з облікової картки платника податку вбачається, що вказані кошти зараховувались в рахунок погашення податкових зобов`язань, що виникли раніше.

Згідно підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями №0071285030 від 06.07.2020 року, №0071275030 від 06.07.2020 року, №00/1948/0410 від 13.11.2020 року, №00/3235/0410 від 23.11.2020 року, №00/197281807 від 09.12.2021 року та розрахунком нарахованої пені відповідно до облікової картки платника податку відповідача за первісним позовом.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем за первісним позовом суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний погасити заборгованість в загальній сумі 415 414,11 грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов`язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право позивача на звернення до суду з метою стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 87.11 статті 87 ПК України встановлено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

У спірному випадку позивач за первісним позовом вжив усі заходи, передбачені ПК України, для стягнення податкового боргу з платника податків, контролюючим органом дотримані передумови для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ходу судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими та підлягають задоволенню, при цьому вимоги за зустрічним позовом задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Також, оскільки у задоволенні зустрічного позову відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до Приватного підприємства "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "Технопрогрес" (49055, м. Дніпро, вул. Титова, буд.3, кв. (офіс) 36, код ЄДРПОУ 30189645) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути податковий борг з Приватного підприємства "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "Технопрогрес" до бюджету усумі 415 414,11 грн. (чотириста п`ятнадцять тисяч чотириста чотирнадцять грн. 11 коп) шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

У задоволенні зустрічної позовної заяви Приватного підприємства "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "Технопрогрес" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду буде складений 28.04.2023 року.

Суддя Н.Є. Сліпець