Постанова

від 30.11.2023 по справі 160/18281/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 листопада 2023 року м. Дніпросправа № 160/18281/22

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

секретар судового засідання Бендес А.Г.

за участю представника відповідача Киселиці І.Ю.

розглянувши в режимі відеоконференції в м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "Технопрогрес"

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 року (головуючий суддя Сліпець Н.Є.)

в адміністративній справі №160/18281/22 за первісним позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до відповідача Приватного підприємства "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "Технопрогрес" про стягнення заборгованості,

та зустрічним позовом Приватного підприємства "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "Технопрогрес" до відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -

ВСТАНОВИВ:

Позивач за первісним позовом, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, звернувся 15.11.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Приватного підприємства «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес», просив:

- стягнути податковий борг з Приватного підприємства «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес» до бюджету у сумі 415 414,11 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

В обґрунтування первісного позову зазначено, що згідно даних ГУ ДПС у Дніпропетровській області за відповідачем рахується податковий борг у сумі 415 414, 11 грн., який виник внаслідок несплати донарахованих контролюючим органом сум грошових зобов`язань та несплаченої пені, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

21.11.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у адміністративній справі за первісним позовом, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та витребувано у позивача інформацію, щодо оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення №0071275030.

22.12.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов зустрічний позов Приватного підприємства «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес» до відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач за зустрічним позовом просив:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.07.2020 року №0071275030, що прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, в якому зазначено про нарахування Приватному підприємству «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес» штрафу в розмірі 295 652,53 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.07.2020 року №0071285030, що прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, в якому зазначено про нарахування Приватному підприємству «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес» штрафу в розмірі 18 978,54 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.11.2020 року №00/1948/0410, що прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, в якому зазначено про нарахування Приватному підприємству «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес» штрафу в розмірі 79 176,97 грн.

В обґрунтування зустрічного позову Приватним підприємством «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес» зазначено, що між сторонами вже розглядався спір про стягнення з підприємства податкової заборгованості та за результатами розгляду відповідного спору судом ухвалено рішення від 28.01.2021 року у справі №160/7625/20, яким відмовлено у стягненні такої заборгованості. Також, в обґрунтування зустрічного позову підприємством вказано, що позивачем за первісним позовом не надано до суду, належним чином оформлені докази надіслання податкових повідомлень-рішень, які долучені ним до первісного позову, а зміст наданих суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення позбавляє можливості встановити конкретні реквізити документа; деякі надані первісним позивачем рекомендовані повідомлення про вручення оформлені з порушенням вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, оскільки в них не вказано відомостей про вручення відповідних поштових відправлень. Первісним позивачем не надано пояснення з приводу сплачених відповідачем за первісним позовом у спірний період грошових коштів у розмірі 1 318 320,60 грн. на сплату податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а саме на погашення якої конкретно заборгованості вони були направлені. Також, зі змісту розрахунків нарахованих штрафних санкцій неможливо встановити підстави нарахування пені, розміри податкових зобов`язань на які нараховуються пеня.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 року первісний позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до відповідача Приватного підприємства "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "Технопрогрес" про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто податковий борг з Приватного підприємства "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "Технопрогрес" до бюджету у сумі 415 414,11 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, що обслуговують такого платника податків.

У задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "Технопрогрес" до відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовлено.

Рішення суду першої інстанції (в частині задоволення первісного позову) мотивоване тим, що податковий борг відповідача за первісним позовом підтверджується податковими повідомленнями-рішеннями №0071285030 від 06.07.2020 року, №0071275030 від 06.07.2020 року, №00/1948/0410 від 13.11.2020 року, №00/3235/0410 від 23.11.2020 року, №00/197281807 від 09.12.2021 року та розрахунком нарахованої пені відповідно до облікової картки платника податку відповідача за первісним позовом. Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем за первісним позовом суду не надано. Отже, відповідач за первісним позовом зобов`язаний погасити заборгованість в загальній сумі 415 414,11 грн. Позивач за первісним позовом надіслав відповідачу за первісним позовом податкову вимогу форми «Ю» від 15.01.2018 року №3568-17, яка надіслана та вручена відповідачу належним чином. На час розгляду справи вимога не оскаржена і не відкликана. Податковий борг обліковується за відповідачем з 2018 та не переривався, а лише зростав, тому нова вимога не складалася. Позивач за первісним позовом вжив усі заходи, передбачені ПК України, для стягнення податкового боргу з платника податків, контролюючим органом дотримані передумови для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості. Щодо суми у розмірі 1 318 320,60 грн. на сплату податкових зобов`язань з податку на додану вартість суд встановив, що вказані кошти зараховувалися в рахунок погашення податкових зобов`язань, що виникли раніше.

В задоволенні зустрічного позову щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 06.07.2020 року №0071275030 та №0071285030, та від 13.11.2020 року №00/1948/0410 -відмовлено виходячи з того, що стягнення податкового боргу у даній справі №160/18281/22 стали інші камеральні перевірки та інші податкові повідомлення-рішення, які включають в собі частково попередній податковий борг у справі №160/7625/20.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.

Вказує, що суд не мав законних підстав стягувати відповідні грошові кошти в якості податкового боргу, оскільки до закінчення процедури їх судового оскарження вони є неузгодженими. Відсутні докази надіслання на адресу відповідача документів. Позивачем за первісним позовом не було надано до суду належним чином оформлені докази надіслання податкових повідомлень-рішень, які долучені ним до позову, а зміст наданих суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення позбавляє можливості встановити конкретні реквізити документа. Також, відповідачем за первісним позовом вказано, що деякі надані позивачем рекомендовані повідомлення про вручення оформлені з порушенням вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, оскільки в них не вказано відомостей про вручення відповідних поштових відправлень. Позивачем за первісним позовом не надано пояснення з приводу сплачених відповідачем у спірний період грошових коштів у розмірі 1 318 320,60 грн. на сплату податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а саме на погашення якої конкретно заборгованості вони були направлені. Також, зі змісту розрахунків нарахованих штрафних санкцій неможливо встановити підстави нарахування пені, розміри податкових зобов`язань на які нараховуються пеня. Зазначив, що між сторонами вже розглядався спір про стягнення з підприємства податкової заборгованості та за результатами розгляду відповідного спору судом ухвалено рішення від 28.01.2021 року у справі №160/7625/20, яким відмовлено у стягненні такої заборгованості.

У судовому засіданні представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) підтримав доводи апеляційної скарги. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити в задоволенні первісного позову, а зустрічний позов задовольнити, оскільки рішенням суду від 28.01.2021 року у справі №160/7625/20 вже розглянуто спір щодо стягнення податкового боргу (та відмовлено в задоволенні такого позову), однак позивач за первісним позовом повторно звертається до суду щодо стягнення сум.

Представник позивача за первісним позовом у судове засідання не прибув. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Приватне підприємство «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку ПП «ДЗСК «Технопрогрес» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість по деклараціях ПДВ та податковим повідомленням-рішенням, за результатами якої було складено акт перевірки №39776/04-36-50-30/30189645 від 24.06.2020 року.

Відповідно до висновків акту перевірки №39776/04-36-50-30/30189645 від 24.06.2020 року перевіркою термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість встановлено порушення вимог пункту 57.1 статті 57, пункту 57.3 статті 57 глави 2 розділу ІІ та пункту 203.2 статті 203 розділу V Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, у зв`язку з несвоєчасним поданням платіжних доручень до установи банку. Відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання передбачена пунктом 126.1 статті 126 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України. Загальна сума штрафу 314631,07 грн.

На підставі висновків акту перевірки №39776/04-36-50-30/30189645 від 24.06.2020 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №0071285030 від 06.07.2020 року, яким нараховано штраф у сумі 18978,54 грн., за затримку сплати грошового зобов`язання та №0071275030 від 06.07.2020 року, яким нараховано штраф у сумі 295 652,53 грн.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку ПП «ДЗСК «Технопрогрес» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за квітень-червень 2019 року, за результатами якої було складено акт перевірки №49498/04-36-04-10/30189645 від 17.09.2020 року.

Відповідно до висновків акту перевірки №49498/04-36-04-10/30189645 від 17.09.2020 року дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату ПП «ДЗСК «Технопрогрес» узгоджених сум податкових зобов`язань у зв`язку з несвоєчасним поданням платіжних доручень до установи банку. Відповідальність платника за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань передбачена пунктом 126.1 статті 126 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України. Загальна сума штрафу 85489,26 грн.

На підставі висновків акту перевірки №49498/04-36-04-10/30189645 від 17.09.2020 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №00/1948/0410 від 13.11.2020 року, яким нараховано штраф у сумі 79176,97 грн., за затримку сплати грошового зобов`язання.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку ПП «ДЗСК «Технопрогрес» з питання своєчасності подання податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2020 року, за результатами якої було складено акт перевірки №53449/04-36-04-10/30189645 від 20.10.2020 року.

Відповідно до висновків акту перевірки №53449/04-36-04-10/30189645 від 20.10.2020 року дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасне подання ПП «ДЗСК «Технопрогрес» податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2020 року. Відповідальність платника передбачена пунктом 120.1 статті 120 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки №53449/04-36-04-10/30189645 від 20.10.2020 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №00/3235/0410 від 23.11.2020 року, яким нараховано штрафні санкції у розмірі 340 грн.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку ПП «ДЗСК «Технопрогрес» з питання своєчасності подання податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2021 року, за результатами якої було складено акт перевірки №26879/04-36-18-07/30189645 від 25.10.2021 року.

Відповідно до висновків акту перевірки №26879/04-36-18-07/30189645 від 25.10.2021 року дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасне подання ПП «ДЗСК «Технопрогрес» податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2021 року. Відповідальність платника передбачена пунктом 120.1 статті 120 глави 11 розділу ІІ Податкового кодексу України.

На підставі висновків акту перевірки №26879/04-36-18-07/30189645 від 25.10.2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №00/197281807 від 09.12.2021 року, яким нараховано штрафні санкції у розмірі 340,00 грн.

Так, в інтегрованих картках платника податків Приватного підприємства «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес» обліковується податковий борг у сумі 415414,11 грн., який виник на підставі податкових повідомлень-рішень №0071285030 від 06.07.2020 року, №0071275030 від 06.07.2020 року, №00/1948/0410 від 13.11.2020 року, №00/3235/0410 від 23.11.2020 року, №00/197281807 від 09.12.2021 року та нарахованої пені.

Відповідач, за первісною позовною заявою, у добровільному порядку не погашає вищевказаний податковий борг.

Позивач, за зустрічною позовною заявою, вважає податкові повідомлення-рішення №0071275030 від 06.07.2020 року, №0071285030 від 06.07.2020 року та №00/1948/0410 від 13.11.2020 року протиправними, вказує, що рішенням суду від 28.01.2021 року у справі №160/7625/20 вже розглянуто спір щодо стягнення податкового боргу (та відмовлено в задоволенні такого позову), однак позивач за первісним позовом повторно звертається до суду щодо стягнення сум.

Суд першої інстанції первісний позов задовольнив та стягнув податковий борг, в задоволенні зустрічного позову - відмовив.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Статтею 66 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, що стосується і юридичних осіб.

Згідно з положеннями ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з п. 38.1 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 75.1. ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки-цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п.п. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України, штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо, зокрема, платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Водночас, згідно з п. 56.1. ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

При цьому, згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов`язаний сплатити суму податкового зобов`язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Суму податкового зобов`язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов`язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.

Відповідно до абз. 1 п. 87.1 ст. 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Згідно з п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що на платника податків покладено обов`язок здійснити у встановлені строки сплату узгодженого грошового зобов`язання.

Несплачене у встановлений законом строк узгоджене грошове зобов`язання визначається сумою податкового боргу платника податків.

За несвоєчасну сплату платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання, такий притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах визначених Податковим кодексом України.

Так, передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених пунктом 126.1 статті 126 ПК України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов`язання у встановлені законом строки.

У разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Вищевикладене узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 10.12.2019 року у справі № 821/865/16, адміністративне провадження №К/9901/19380/18.

Позивач за первісним позовом зазначає, що з розрахунку штрафних санкцій вбачається, що Приватним підприємством «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес» несвоєчасно сплачено зобов`язання з податку на додану вартість, відповідно до податкових декларацій з податку на додану вартість та податкових повідомлень-рішень перелік, яких наведений у вказаних актах перевірки та копії яких наявні в матеріалах справи.

Водночас, в обґрунтування протиправності спірних у зустрічному позові податкових повідомлень-рішень №0071275030 від 06.07.2020 року, №0071285030 від 06.07.2020 року та №00/1948/0410 від 13.11.2020 року позивач за зустрічним позовом вказує на неналежне оформлення доказів надсилання таких податкових повідомлень-рішень.

Так, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу

Відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Суд звертає увагу на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 20.03.2020 року по справі №804/1318/18 та постанові від 24.09.2019 року по справі №825/1109/19, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

Матеріали справи містять копії актів перевірки №39776/04-36-50-30/30189645 від 24.06.2020 року та №49498/04-36-04-10/30189645 від 17.09.2020 року про результати камеральної перевірки дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість, на підставі висновків яких винесено податкові повідомлення-рішення від 06.07.2020 року №0071275030, №0071285030 та від 13.11.2020 року №00/1948/0410 (а.с. 14-16, 21-22, 8, 12, 18 т.1).

При цьому, контролюючим органом на підтвердження направлення та отримання вказаних податкових повідомлень-рішень надано до суду копії рекомендованих повідомлень про вручення, зі змісту яких вбачається, що податкові повідомлення-рішення №0071275030 від 06.07.2020 року, №0071285030 від 06.07.2020 року, №00/1948/0410 від 13.11.2020 року, №00/3235/0410 від 23.11.2020 року, №00/197281807 від 09.12.2021 року були направлені ПП «ДЗСК «ТЕХНОПРОГРЕС» на поштову адресу: вул.Титова, буд.3, кв. оф.36, м.Дніпро, 48055 та отримано підприємством - 20.07.2020 року, 28.11.2020 року, 04.12.2020 року, 20.12.2021 року, що підтверджується підписом у відповідній графі.

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що ідентифікувати особу, яка отримала поштові відправлення неможливо, оскільки у поштових відправленнях зазначено лише підпис та не зазначено прізвище одержувача кореспонденції (а.с. 6, 7, 17, 20, 25, 29з/с, т.1)

З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що надаючи тлумачення положенням статті 42.2 та Порядку №1204 щодо вручення/надіслання документів контролюючим органом платнику податку Верховний Суд, використовуючи свою попередню судову практику, висловив правову позицію в постанові від 26.07.2022 справа №640/3437/21, за якою надіслане контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків, яка відповідає даним Державного реєстру та облікової картки платника, вважається врученим також у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення. Контролюючий орган, не маючи інших правових механізмів для отримання персональних даних про платника податків, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов`язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки (наприклад також, постанови від 12.02.2020 справа №826/17798/18, від 23.09.2021 справа №640/8096/19).

Також Верховний Суд у справі №640/3437/21 звернув увагу, що Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 23.05.2022 справа №810/3116/18 зазначено, що відповідно до пункту 42.2. статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Постійне неотримання поштової кореспонденції, яка направляється контролюючим органом на адресу платника податків є зловживанням останнім правом платника податків бути повідомленим контролюючим органом щодо прийнятих стосовно нього рішень.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що обов`язку контролюючого органу щодо повідомлення платника податків про проведення відповідної перевірки кореспондує обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції або повідомлень, крім того, необізнаність платника з наказом про проведення перевірки через нехтування або ухилення від виконання такого обов`язку без поважних причин не може бути в подальшому розцінена на користь останнього.

У постанові від 09.10.2018 справа №820/1864/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 30.10.2019 справа №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію.

Водночас, позивач за зустрічним позовом посилається на те, що надані контролюючим органом повідомлення про вручення поштового відправлення не можуть бути доказом вручення Приватному підприємству "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "Технопрогрес" податкових повідомлень-рішень, оскільки відсутнє прізвище одержувача поштового відправлення.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги що постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку» від 05.03.2009 р. №270 затверджено Правила надання послуг поштового зв`язку.

При цьому, пунктом 78 Правил надання послуг поштового зв`язку визначено, що поштові відправлення, адресовані юридичним особам, можуть видаватися їх представникам, уповноваженим в установленому законодавством порядку на одержання поштових відправлень.

У разі коли під час надсилання реєстрованого поштового відправлення юридичній особі відправником поряд з юридичною особою як адресат було зазначено фізичну особу, таке відправлення може бути видане відповідній особі.

Отже, рекомендоване поштове відправлення, що направляється юридичній особі має бути вручене відповідному представнику.

Водночас, аналізуючи поштові відправлення, які надані контролюючим органом як доказ направлення вищезазначених податкових повідомлень-рішень, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що вони не містять прізвище особи, якій вручені поштові відправлення.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції з урахуванням пункту 78 Правил надання послуг поштового зв`язку, не можна дійти висновку, що вказані поштові відправлення вручені належним чином.

Як наслідок, відсутні підстави для висновку, що позивачем за зустрічним позовом порушені строки звернення до суду з позовом про оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень.

Щодо доводів позивача за зустрічним позовом про протиправність податкових повідомлень-рішень, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що під час складення податкових повідомлень-рішень №0071275030 від 06.07.2020 року, №0071285030 від 06.07.2020 року та №00/3235/0410 від 23.11.2020 року контролюючим органом допущено технічну помилку.

Суд першої інстанції зазначив, що зміст вказаної технічної помилки полягає у зазначенні помилкової дати та номеру акта перевірки №25192/04-36-50-30/30189645 від 17.06.2020 року замість правильного №39776/04-36-50-30/30189645 від 24.06.2020 року та №26879/04-36-18-07/30189645 від 12.11.2021 року замість правильного №26879/04-36-18-07/30189645 від 25.10.2021 року, тому суд першої інстанції дійшов висновку, що є необґрунтованим посилання позивача за зустрічним позовом на те, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі не тих актів, які було отримано позивачем.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що будь-яких виправлень, щодо допущеної технічної помилки податкові повідомлення-рішення №0071275030 від 06.07.2020 року, №0071285030 від 06.07.2020 року та №00/3235/0410 від 23.11.2020 року не містять.

Оскільки податкові повідомлення-рішення №0071275030, №0071285030 від 06.07.2020 року та №00/3235/0410 від 23.11.2020 року ґрунтуються на висновках актів перевірки які не були підставою для їх прийняття, то колегія суддів апеляційної інстанції вважає такі податкові-повідомлення рішення протиправними.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції не вважає вказані недоліки податкових повідомлень-рішень №0071275030, №0071285030 від 06.07.2020 року та №00/3235/0410 від 23.11.2020 року, окремими дефектами, які не впливають на суть справи.

Щодо наявності рішення суду у справі №160/7625/20, яке набуло законної сили, колегія суддів апеляційної зазначає наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зверталось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес», в якому просило стягнути з відповідача податковий борг на користь держави в сумі 930795,24 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 року в справі №160/7625/20 у задоволені позову відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.12.2021 року у справі №160/7625/20, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 року в адміністративній справі №160/7625/20 - залишено без змін.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 року в справі №160/7625/20 встановлено наступне:

«Враховуючи вказане, за відсутності доказів, які підтверджують повноваження осіб, що посвідчували надані суду з боку позивача документи суд не може визнати такі докази належними та допустимими та, як наслідок, не може обґрунтовувати ними судове рішення.

Також, на підтвердження наявності податкового боргу у відповідача позивачем не було надано суду належним чином оформлені докази надіслання податкових повідомлень-рішень, які долучені ним до позову, а зміст наданих суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення позбавляє можливості суд встановити конкретні реквізити документа, що направлявся позивачем відповідачу.

Більш того, деякі надані позивачем рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення взагалі оформлені з порушенням вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, оскільки в них не вказано жодних відомостей про вручення відповідних поштових відправлень (дату вручення та прізвище отримувача).

Окрім цього, позивачем на неодноразові вимоги суду не було надано пояснення з приводу сплачених відповідачем у спірний період грошових коштів у розмірі 1318320,60грн. (в подальшому дана сума за заявою представника відповідача була збільшена до 1519295,84грн.) на сплату податкових зобов`язань з податку на додану вартість, а саме на погашення якої конкретно заборгованості вони були направлені. Зазначені ж представником позивача відомості про зарахування даних коштів на раніше нараховану заборгованість відповідача в порядку черговості без наявності в матеріалах справи доказів її існування позбавляє можливості суд встановити конкретні податкові зобов`язання, на погашення яких вони були направлені. Вказані обставини додатково свідчать про необґрунтованість позовних вимог позивача, в частині стягнення з відповідача податкової заборгованості з оплати податку на додану вартість.

Суд, також, не бере до уваги вказані позивачем розрахунки нарахованих відповідачу штрафних санкцій, оскільки з їх змісту неможливо встановити: підстави для нарахування пені саме у вказані ним періоди; розміри податкових зобов`язань, на які нараховується пеня; розмір пені, який застосовувався в кожному конкретному випадку, а вказані недоліки позбавляють можливості суд перевірити їх обґрунтованість.».

Аналізуючи рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.01.2021 року в справі №160/7625/20 колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що в силу частини 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, у справі, що розглядається (№160/18281/22) суд першої інстанції зазначив, що в задоволенні зустрічного позову щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 06.07.2020 року №0071275030 та №0071285030, та від 13.11.2020 року №00/1948/0410 -відмовлено виходячи з того, що стягнення податкового боргу у даній справі (№160/18281/22) стали інші камеральні перевірки та інші податкові повідомлення-рішення, які включають в собі частково попередній податковий борг у справі №160/7625/20.

Колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, оскільки контролюючий орган не мав правових підстав для включення в зазначені податкові повідомлення-рішення (від 06.07.2020 року №0071275030 та №0071285030, та від 13.11.2020 року №00/1948/0410) сум податкового боргу, які рішенням у справі №160/7625/20 не були підтверджені.

При цьому, при розгляді справи №160/7625/20 встановлено, що контролюючим органом не було надано суду належним чином оформлені докази надіслання податкових повідомлень-рішень, які долучені ним до позову, а зміст наданих суду рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення позбавляє можливості суд встановити конкретні реквізити документа, що направлявся позивачем відповідачу.

Також судом першої інстанції у даній справі (№160/18281/22) встановлено, що Позивач за первісним позовом надіслав відповідачу за первісним позовом податкову вимогу форми «Ю» від 15.01.2018 року №3568-17, однак податкова вимога від 15.01.2018 року №3568-17 була доказом у справі №160/7625/20.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив обставини, зокрема, дію норми частини 4 ст.78 КАС України, що призвело до помилкового висновку про можливість задоволення первісного позову та відмову в задоволенні зустрічного позову.

Зокрема, у справі №160/7625/20 податковий борг з податку на додану вартість виник внаслідок несплати:

1) штрафних санкцій на загальну суму 152 711,18 грн., а саме:

- штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення (форма ПС) №0024625041 від 02.05.2019 року, відповідно до акту перевірки №18939/04-36-50-41/30189645 від 04.04.2019 року на суму 2040,00 грн.;

- штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення (форма Н) №0132115030 від 21.12.2019 року, відповідно до акту перевірки №4043/04-36-50-30/30189645 від 15.10.2019 року на суму 143 199,71 грн.;

- штрафних санкцій згідно податкового повідомлення-рішення (форма Н) №0042005030 від 15.05.2020 року, відповідно до акту перевірки №16201/04-36-50-30/30189645 від 06.04.2020 року на суму 7471,47 грн.;

2) самостійно нарахованих сум згідно наданих декларацій з ПДВ на загальну суму 384317,53 грн.

3) пені на загальну суму 55605,47 грн.

Водночас, підставою виникнення податкового боргу у справі №160/18281/22 стали камеральні перевірки та податкові повідомлення-рішення, які включають в собі частково попередній податковий борг.

Як наслідок, наявність рішення суду у справи №160/7625/20, яким відмовлено в задоволення позову про стягнення податкового боргу, не дає підстав для врахування контролюючим органом при подачі нового позову про стягнення податкового боргу, сум, які були включені в попередній податковий борг.

Матеріалами справи підтверджується, що контролюючим органом нараховано відповідачу (за первісним позовом) пеню в загальному розмірі 20 926,07 грн. за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання згідно податкових повідомлень-рішень.

Однак, матеріали справи дають підстави для висновку, що грошового зобов`язання згідно податкових повідомлень-рішень не є узгодженим.

Оскільки податковий борг відповідача (за зустрічним позовом) в загальній сумі 415414,11 грн. не знайшов підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, то рішення суду першої інстанції в частині задоволення первісного позову підлягає скасуванню.

Водночас, в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції знайшли підтвердження доводи апеляційної скарги про протиправність податкових повідомлень-рішень від 06.07.2020 року №0071285030, №0071275030 та від 13.11.2020 року №00/1948/0410, що дає підстави для задоволення зустрічного позову.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції вбачає підстави для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки наявні підстави для відмови у задоволенні первісного позову та задоволенні зустрічного позову.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку що рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов.

Виходячи з результатів апеляційного перегляду підлягають розподілу витрати у справі на користь Приватного підприємства "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "Технопрогрес" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, а саме витрати за сплату судового збору за подання апеляційної скарги в загальній сумі 18 207,50грн. (а.с. 116 з/с, 124 з/с т. 2).

Керуючись 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "Технопрогрес" задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 року скасувати.

У задоволенні первісного позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області відмовити.

Зустрічний позов Приватного підприємства "Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів "Технопрогрес" задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.07.2020 року №0071275030 що прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, в якому зазначено про нарахування Приватному підприємству «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес» штрафу в розмірі 295 652,53 грн. (двісті дев`яносто п`ять тисяч шістсот п`ятдесят дві грн. 53 коп.);

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.07.2020 року №0071285030 що прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, в якому зазначено про нарахування Приватному підприємству «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес» штрафу в розмірі 18 978,54 грн. (вісімнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят вісім грн. 54 коп.);

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.11.2020 року №00/1948/0410 що прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, в якому зазначено про нарахування Приватному підприємству «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес» штрафу в розмірі 79 176,97 грн. (сімдесят дев`ять тисяч сто сімдесят шість грн. 97 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 44118658) на користь Приватному підприємству «Дніпропетровський завод спецінструмента калібрів «Технопрогрес» (код ЄДРПОУ 30189645) судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в загальній сумі 18207 грн. (вісімнадцять тисяч двісті сім гривень) 50коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 30.11.2023 та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 30.11.2023.

В повному обсязі постанова виготовлена 05.12.2023.

Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова

суддяЛ.А. Божко

суддяО.М. Лукманова