Рішення

від 28.04.2023 по справі 540/7502/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 540/7502/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «ЛЕК-СТАР» (вул.Соборна,буд.187, с.Дар`ївка, Білозерський район, Херсонська область, 75032) до Державної податкової служби України (Львівська площа,8, м.Київ, 04053), за участю третьої особи Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (пр-т Ушакова,75,м. Херсон,73026) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

З позовом до Херсонського окружного адміністративного суду звернулось Приватного підприємства «ЛЕК-СТАР» до Державної податкової служби України, за участю третьої особи Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України від 12.11.2021 за №3370267/40440224 про неврахування таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 08.11.2021 за №9333822061, врахованої згідно із рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 11.11.2021 №3362561/40440224;

зобов`язати відповідача врахувати таблицю даних платника податків, подану приватним підприємством «ЛЕК-СТАР» (код ЄДРПОУ 40440224), зареєстрованої у контролюючому органі 08.11.2021 зa №9333822061;

зобов`язати відповідача протягом десяти днів з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили подати до суду звіт про його виконання.

В обґрунтування позовних вимог позивач, з покликанням на фактичні обставини справи, вказує, що рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Державної податкової служби України від 12.11.2021 за №3370267/40440224 є противоправним та підлягає скасуванню, оскільки в ньому відсутня конкретизація з боку Комісії, яка не тільки позбавляє права позивача на обґрунтоване та вмотивоване оскарження вказаного рішення, але і свідчить про недотримання комісією та Державною податковою службою України, як суб`єктом владних повноважень вимог Конституції України, щодо обов`язку діяти в межах повноважень, на підставі та у спосіб встановлений законодавством.

Ухвалою суду від 07.12.2021 року було відкрито провадження у справі №540/7502/21.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації.

Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 року № 11/0/9-22, відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», змінено територіальну підсудність судових справ Херсонського окружного адміністративного суду та визначено суд, якому визначається територіальна підсудність справи - Одеський окружний адміністративний суд.

24.03.2023 року адміністративна справа надійшла до Одеського окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, адміністративна справа №540/7502/21 передана на розгляд головуючому судді Єфіменку К.С.

Ухвалою суду від 29 березня 2023 року прийнято до свого провадження адміністративну справу №540/7502/21 та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін (ст. 262 КАС України).

Згідно з відзивами на позовну заяву відповідачі позов не визнають. В обґрунтування заперечень покликаються на те, що Комісією Державної податкової служби України, відповідно до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, прийнято рішення від 12.11.2021 року № 3370267/40440224 про неврахування таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 08.11.2021 за № 9333822061. Підставою для ухваленого рішення вказано: «наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій, виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приватне підприємство «ЛЕК-СТАР» згідно відомостей ЄДР провадить наступну діяльність:

10.41 Виробництво олії та тваринних жирів (основний);

01.50 Змішане сільське господарство;

01.63 Післяурожайна діяльність;

01.64 Оброблення насіння для відтворення;

10.42 Виробництво маргарину і подібних харчових жирів:

10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості:

10.62 Виробництво крохмалів і крохмальних продуктів;

10.73 Виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів;

10.81 Виробництво цукру;

10.84 Виробництво прянощів і приправ;

46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами;

46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

46.18 Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами;

46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту;

46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин;

46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами;

46.34 Оптова торгівля напоями;

46.35 Оптова торгівля тютюновими виробами;

46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами;

46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками;

46.90 Неспеціалізована оптова торгівля;

56.10 Діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування;

68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна;

38.32 Відновлення відсортованих відходів.

08.11.2021 позивачем направлено до Державної фіскальної служби України таблицю даних платника податку із зазначенням у ній видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010); коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) товариством, а також коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що придбаваються підприємством.

Рішенням Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 11.11.2021 №3362561/40440224 за результатами розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 08.11.2021 за №9333822061, відповідно до п.16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, прийнято рішення про її врахування.

Проте, комісією Державної податкової служба України рішенням про неврахування таблиці платника даних платника податку на додану вартість від 12.11.2021 №3370267/40440224 відповідно до п.19 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 08.11.2021 за № 9333822061, врахованої згідно з рішенням комісії від 11.11.2021 №3362561/40440224.

Підставою неврахування таблиці даних визначено наявність в органах Державної податкової служби України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій.

Не погодившись з рішенням від 12.11.2021 за №3370267/40440224, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваних рішень, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України; у чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції).

Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні: таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 2 Порядку №1165).

Пунктом 12 Порядку №1165 встановлено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (пункт 13 Порядку №1165).

Згідно пункту 14 Порядку №1165 Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України Про державну підтримку сільського господарства України, та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P

Відповідно до п.19 Порядку 1165 комісії контролюючих органів приймають рішення про неврахування таблиці даних платника податку (додаток 7), яку враховано, зокрема, в автоматичному режимі, що надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, якщо:

стосовно платника податку прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), визначених у пунктах 1-5 додатка 1.

Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку (пункт 20 Порядку №1165).

Згідно з пунктом 22 Порядку №1165 таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування.

Підставою для прийняття спірного рішення визначено «наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій», що не відповідає приписам п.19 Порядку 1165.

Суд зазначає, що оскаржене рішення відповідача є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Конституційний Суд України в рішенні від 8 червня 2016 року № З-рп/2016 зазначив, що принцип юридичної визначеності не виключає визнання за органом державної влади певних дискреційних повноважень у прийнятті рішень, однак у такому випадку має існувати механізм запобігання зловживанню ними. В даному конкретному випадку, наведений механізм полягає в обов`язку податкового органу визначити, чому подана платником податку інформація не прийнята, яка конкретно інформація, зазначена позивачем в таблиці даних платника податку є, на думку відповідача, недостовірною.

Відповідачем Державною податковою службою України не зазначено, яка саме податкова інформація свідчить про здійснення позивачем ризикових операцій.

Вказане рішення не містить буд-яких доводів щодо того, в чому полягає ризиковість операції, які здійснюються позивачем.

Доказів того, що станом на дату прийняття рішення від 12.11.2021 за №3370267/40440224 у контролюючого органу було наявне чинне рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку до суду не надано, а наявність таких обставин судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд прийшов до висновку, що наявні у позивача основні засоби повністю відповідають тим видам економічної діяльності, які були заявлені у Таблиці даних та позивач надав на розгляд відповідачу всі необхідні пояснення та документи з метою врахування таблиці даних платника податку, які не мали дефекту форми, змісту або походження.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що рішення Державної податкової служби України від 12.11.2021 за №3370267/40440224 року є протиправним та належить до скасування.

Згідно з ч.4 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 №7 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 №1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною фіскальною службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що врахування таблиці даних платника податку на додану вартість підлягає реєстрації у день її подання.

Крім того, оскільки оскаржене спірне рішення приймалось комісією ДПС України, тому вимога підлягає задоволенню шляхом зобов`язання саме ДПС України, врахувати таблицю даних платника податку на додану вартість, датою її подання до податкового органу

Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності своїх рішень, а тому останні підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, то суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1,2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення «Ліпісвіцька проти України» №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002, «Ромашов проти України» від 27.07.2004, «Шаренок проти України» від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно із статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Судом не встановлено, що загальний порядок виконання судового рішення не дасть очікуваного результату, або що відповідач буде створювати перешкоди для його (рішення) виконання і позивачем не надано жодних доказів на спростування зазначеної обставини.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення по справі та зобов`язання відповідача подати суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк у цій справі.

З огляду на вищевказане, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «ЛЕК-СТАР» (вул.Соборна, буд.187, с.Дар`ївка, Білозерський район, Херсонська область, 75032) до Державної податкової служби України (Львівська площа,8, м.Київ, 04053), за участю третьої особи Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (пр-т Ушакова,75,м. Херсон,73026) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України від 12.11.2021 за №3370267/40440224 про неврахування таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 08.11.2021 за №9333822061, врахованої згідно із рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 11.11.2021 №3362561/40440224;

Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа,8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) врахувати таблицю даних платника податків, подану приватним підприємством «Лек-Стар» (вул.Соборна,буд.187, с.Дар`ївка, Білозерський район, Херсонська область, 75032, код ЄДРПОУ 40440224), зареєстрованої у контролюючому органі 08.11.2021 зa №9333822061.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Лек-Стар» (вул.Соборна,буд.187, с.Дар`ївка, Білозерський район, Херсонська область, 75032, код ЄДРПОУ 40440224) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа,8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) сплачений судовий збір в розмірі 2270,00 грн.

В решті позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя К.С. Єфіменко