Постанова

від 22.11.2023 по справі 540/7502/21

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2023 р.м. ОдесаСправа № 540/7502/21

Перша інстанція: суддя Єфіменко К.С.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Турецької І. О.,

суддів Шевчук О. А., Шеметенко Л. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року у справі за позовом Приватного підприємства «ЛЕК-СТАР» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У листопаді 2021 року Приватне підприємство «ЛЕК-СТАР» (далі ПП «ЛЕК-СТАР») звернулось до суду першої інстанції з позовом до Державної податкової служби України (далі ДПС України) в якому просило:

-визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України від 12.11.2021 за №3370267/40440224 про неврахування таблиці даних платника податку від 08.11.2021 за №9333822061, яка врахована рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі) про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 11.11.2021 №3362561/40440224 за,;

-зобов`язати врахувати таблицю даних платника податків, зареєстрованої у контролюючому органі 08.11.2021 зa №9333822061;

-зобов`язати протягом десяти днів з дня набрання судовим рішенням у даній справі законної сили подати до суду звіт про його виконання.

Обґрунтовуючи вимоги платник податків зазначає, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість не відповідає вимогам щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії та породжує його неоднозначне трактування, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або здійснення обов`язку платника податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Так, підставою для прийняття спірного рішення стала наявність у контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій. Однак суб`єкт владних повноважень не конкретизує, яка саме інформація та по яким операціям.

Тому, враховуючи, що спірне рішення є протиправним наявні підстави для його скасування та зобов`язання врахувати таблицю даних платника податків, а також встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, позов ПП «ЛЕК-СТАР» задоволено частково.

Суд визнав протиправним та скасував рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України від 12.11.2021 за №3370267/40440224 про неврахування таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 08.11.2021 за №9333822061, врахованої згідно із рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 11.11.2021 №3362561/40440224.

Зобов`язав ДПС України врахувати таблицю даних платника податків, подану ПП «Лек-Стар», зареєстрованої у контролюючому органі 08.11.2021 зa №9333822061.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції указав, що Державною податковою службою України не зазначено, яка саме податкова інформація свідчить про здійснення позивачем ризикових операцій. Спірне рішення не містить будь-яких доводів щодо того в чому полягає ризиковість операцій, які здійснюються позивачем.

До того ж, суб`єкт владних повноважень не надав доказів того, що, станом на дату прийняття спірного рішення, було наявне рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Тому, за висновком суду першої інстанції, оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Крім того, суд вважав, що наявні у позивача основні засоби повністю відповідають тим видам економічної діяльності, які були заявлені у таблиці даних та позивач надав на розгляд відповідачу всі необхідні пояснення та документи з метою врахування таблиці даних платника податку, які не мали дефекту форми, змісту або походження.

Також суд першої інстанції вважав, що вимога позивача про зобов`язання врахувати таблицю даних платика податків також підлягає задоволенню, оскільки рішення про її неврахування є протиправним.

Водночас, суд відмовив у встановленні судового контролю за виконанням судового рішення, оскільки вважав, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлений загальний порядок виконання судового рішення та у суду відсутні підстави вважати, що такий порядок не дасть очікуваного результату або, що відповідач буде створювати перешкоди для його виконання.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині задоволених вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Обґрунтування доводів апеляційної скарги зводиться до того, що спірне рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість прийнято виключно в межах діючого законодавства та з дотриманням усіх необхідних критеріїв.

При цьому, апеляційна скарга не містить обгрунтувань в чому саме полягає неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

ПП «Лек-Стар» не скористалось правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

У зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, розглянута в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи.

ПП «Лек-Стар» є юридичною особою та зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21.04.2016.

Основним видом діяльності ПП «Лек-Стар» є: 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів.

08.11.2021 ПП «Лек-Стар» направило до ДПС України таблицю даних платника податку із зазначенням у ній видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010); коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) товариством, а також коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що придбаваються підприємством.

Рішенням ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 11.11.2021 №3362561/40440224, за результатами розгляду таблиці даних платника податку, зареєстрованої у контролюючому органі 08.11.2021 за №9333822061, відповідно до пункту 16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, прийнято рішення про її врахування.

Проте, комісією ДПС України прийнято рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 12.11.2021 №3370267/40440224, відповідно до пункту 19 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі Порядок №1165).

Так, ДПС України прийняла рішення про неврахування таблиці даних ПП «Лек-Стар», яка була зареєстрована у контролюючому органі 08.11.2021 за № 9333822061 та яка була врахована ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, згідно з рішенням комісії від 11.11.2021 №3362561/40440224.

Підставою неврахування таблиці даних визначено наявність в органах ДПС України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для її задоволення, з огляду на таке.

ДПС України у своїй скарзі вважає, що спірне рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, прийнято виключно в межах діючого законодавства та з дотриманням усіх необхідних критеріїв.

Аналізуючи такий довід, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 Таблиця даних платника податку зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Пунктом 12 Порядку №1165 встановлено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (пункт 13 Порядку №1165).

Згідно пункту 14 Порядку №1165 таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Відповідно до пунктів 15-18 Порядку №1165, Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Отже, Таблиця даних платника податків це та додаткова інформація, яку подає платник ПДВ з метою убезпечити себе від блокування податкової накладної чи розблокувати таку, якщо її реєстрація уже призупинена.

Рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити чітку підставу для такого неврахування.

Так, у спірному рішенні про неврахування таблиці даних платника податку указано про наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.

Слід зазначити, що оскаржуване рішення Державної податкової служби України про неврахування таблиці даних платника податку є актом індивідуальної дії.

Так, правовий акт індивідуальної дії це виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків лише чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому (яким) він адресований.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

У свою чергу, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 року по справі №822/1878/18, від 03 червня 2021 року по справі №2040/7098/18.

Отже, суб`єкт владних повноважень необґрунтував, у процесі провадження якої поточної діяльності, під час виконання яких покладених на контролюючі органи завдань і функцій, він отримав податкову інформацію, що, на його думку, свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини сформулював висновок, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Крім того, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Так, Європейський суд з прав людини в п. 36 рішення по справі «Суомінен проти Фінляндії» №37801/97 від 01 липня 2003 року вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Головною ознакою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість). Це означає, що суб`єкти владних повноважень, які видають такі акти повинні чітко формулювати конкретні юридичні волевиявлення, задля розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних справ або питань, що виникають у сфері державного управління. Крім того, вони повинні чітко визначати адресата конкретної особи або осіб, виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами, а також такі акти повинні чітко відповідати нормам чинного законодавства.

Узагальнюючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, що свідчить про наявність підстав для відмови в задоволенні апеляції.

Підсумовуючи викладене та враховуючи те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є всі підстави, відповідно до статті 316 КАС України, для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Розподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України, не здійснюється.

Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 325, 328 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2023 року у справі за позовом Приватного підприємства «ЛЕК-СТАР» до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя О. А. Шевчук

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 22.11.2023.