Ухвала

від 28.04.2023 по справі 520/1913/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

28 квітня 2023 р. Справа № 520/1913/23

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, клопотання представника відповідача, Головного управління ДПС у Рівненській області, про залишення позовної заяви без розгляду з причин пропуску строку звернення до суду по адміністративній справі за позовом Дочірнього підприємства "Ваговий контроль України" до Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Дочірнє підприємство "Ваговий контроль України", з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7360865/39220122 від 20.09.2022 року.

Ухвалою суду від 01.03.2023 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі за позовом Дочірнього підприємства "Ваговий контроль України" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Також, ухвалою суду від 21.03.2023 року залучено в якості відповідача - Головне управління ДПС у Рівненській області по даній справі, яке приймало оскаржуване в цій справі рішення.

Разом з позовною заявою представником позивача подано клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, в якому просив суд поновити строк звернення до суду з позовом, пропущений з поважних причин.

Також, представником Головного управління ДПС у Рівненській області через систему "Електронний суд" надіслано заяву про залишення позову без розгляду, в якій просив суд залишити позов без розгляду з підстав пропуску позивачем тримісячного строку звернення до суду, встановленого частиною 4 статті 122 КАС України.

Після відкриття провадження у даній справі суд встановив, що позовну заяву представником позивача подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 КАС України, а тому адміністративний позов підлягає залишенню без руху.

Щодо клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частин 1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).

Позивач оскаржує рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №7360865/39220122 від 20.09.2022 року.

Судом встановлено, що 22.09.2022 року позивач звертався до ДПС України зі скаргою на рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН №7360865/39220122 від 20.09.2022 року (а.с. 12 - 14).

Рішенням ДПС України від 30.09.2022 року № 49655/39220122/2 скаргу ДП "Ваговий контроль України" залишено без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін (а.с. 15).

Згідно положень частини 4 статті 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до п.42.4 ПК України, датою вручення платнику податків документа є дата, зазначена у квитанції про доставку у текстовому форматі, що відправляється з електронного кабінету автоматично та свідчить про дату та час доставки документа платнику податків. У разі якщо доставка документа відбулася після 18 години, датою вручення документа платнику податків вважається наступний робочий день. Якщо доставка відбулася у вихідний чи святковий день, датою вручення документа платнику податків вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.

Як зазначено позивачем, вказане рішення, прийняте ДПС України за результатами розгляду скарги, отримано підприємством 30.09.2022 року.

Отже, відлік строку звернення до суду з даним позовом розпочинається з 01.10.2022 року та складає три місяці з вказаної дати. Проте до суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся лише 18.01.2023 року шляхом направлення позовної заяви поштою (а.с. 32), тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, встановленого частиною 4 статті 122 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання, в якому він просить суд визнати поважними причини пропуску строку на подання адміністративного позову та поновити строк звернення до суду з даним позовом зважаючи на те, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" введено на території України з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року воєнний стан, який триває на даний час. Беручи до уваги особливий режим, що склався в Україні через введення воєнного стану, зважаючи, що строк звернення припав на період масових ракетних атак на енергосистему України, регулярні аварійні відключення електроенергії, відсутність Інтернету, телефонного зв`язку, неможливості використання транспорту через ракетне ураження території України, позивач не мав можливості своєчасно вчинити необхідні процесуальні дії та подати до суду адміністративний позов у встановлений статтею 122 КАС України строк.

Суд звертає увагу, що встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до адміністративного суду здійснюється у розумних межах та лише у виняткових, особливих випадках, виключно за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав, свобод або законних інтересів.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 640/20314/20 (постанова від 02.12.2021) досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.

Правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 120/5780/20-а.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває на даний час.

В постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 Верховний Суд зазначив, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків щодо звернення до суду з позовними заявами, апеляційними й касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого ст. ст. 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При застосуванні процесуальних норм слід уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначений підхід неодноразово був застосований Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 травня 2021 року у справі № 1.380.2019.006107, від 22 липня 2021 року у справі № 340/141/21, від 16 вересня 2021 року у справі № 240/10995/20 та від 12 вересня 2022 року у справі №120/16601/21-а.

В той час, Верховний Суд в постанові від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 зробив висновок, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв`язку із запровадження такого, не може безумовно вважатись поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.

Також в ухвалі від 06.09.2022 у справі №420/16598/21 з приводу оцінки доводів щодо поважності причин пропущення процесуального строку для звернення до адміністративного суду з підстав запровадженого воєнного стану зазначено, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку у всіх абсолютно випадках.

Суд зауважує, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду обґрунтовано лише посиланням на введення на території України воєнного стану з 24.02.2022 року, що за його твердженнями, унеможливило своєчасно звернутися до суду у визначений статтею 122 КАС України строк.

Однак, жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення з цим позовом до суду саме через обмеження, впроваджені у зв`язку з введенням воєнного стану, військовою агресією російської федерації проти України, представник позивача разом з клопотанням суду не надав. Наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом не можуть вважатися поважними, оскільки не підтверджені жодними належними доказами.

Оскільки суд та всі учасники заявленого спору діють в однакових умовах воєнного стану, сам по собі факт дії воєнного стану не свідчить про поважність пропуску строку для звернення до суду, поновлення строків це виняток, а воєнний стан - загальна умова для всіх.

Враховуючи наведені обставини та те, що відділення пошти та суд працювали, належних обґрунтувань обставин і доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, починаючи з жовтня 2022 року, позивачем в клопотанні про поновлення строку звернення не наведено, як і не підтверджено жодними доказами неможливості своєчасного звернення до суду з причин введення воєнного стану, суд дійшов висновку, що позивачем пропущений встановлений частиною 4 статті 122 КАС України тримісячний строк звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 161 КАС України, а саме надати до суду інше клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням причин пропуску такого строку, відмінних від тих, що зазначені позивачем в клопотанні, поданому з позовом, а також надати належні докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.

Суд зауважує, що згідно положень п.14, 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд також зауважує, що заява представника Головного управління ДПС у Рівненській області про залишення позовної заяви без розгляду з причин пропуску строку звернення до суду буде розглядатись після надання позивачем документів на виконання цієї ухвали суду.

Керуючись положеннями ст. ст. 122, 123, 160, 161, 171, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Дочірнього підприємства "Ваговий контроль України" до Головного управління ДПС у Харківській області, Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.

Надати позивачу термін - не більше п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду іншого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом із зазначенням причин пропуску такого строку, відмінних від тих, що зазначені позивачем в клопотанні, поданому з позовом, а також належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску такого строку.

Повідомити позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви у визначений термін.

Роз`яснити позивачу, що у разі усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, суд продовжує розгляд справи. У разі, якщо позивачем у встановлений судом строк не усунуто недоліків позовної заяви, позовна заява залишається без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.В.Шевченко