Постанова

від 20.04.2023 по справі 520/25071/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 р.Справа № 520/25071/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.,

Суддів: Кононенко З.О. , Калиновського В.А. ,

за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 року, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., м. Харків, повний текст складено 30.06.2022 року у справі № 520/25071/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна фінансово-промислова компанія "ВГІК"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна фінансово-промислова компанія "ВГІК", звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просило суд:

- визнати недійсним та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Харківській області від 22 жовтня 2021 року № 00226160728, яким ТОВ «Науково-технічна і фінансово-промислова компанія «ВГІК» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1460 230,00 грн. з яких 1168184,00 грн. основна сума та 292046,00 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- визнати недійсним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 22 жовтня 2021 року № 00226250728, яким до ТОВ «Науково-технічна і фінансово-промислова компанія «ВГІК» застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накпадних/розрахунків коригування до податкових накладних в сумі 31308,65 грн.;

- визнати недійсним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 22 жовтня 2021 року № 00226210728, яким до ТОВ «Науково-технічна фінансово-промислова компанія «ВГІК» застосовано штраф в сумі 4704,25 грн. за порушення вимог п.124.2 ст. 124 ПК Українив частині несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість;

- визнати недійсним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 22 жовтня 2021 року № 00226040728, яким до ТОВ «Науково-технічна фінансово-промислова компанія «ВГІК» застосовано суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1257900,00 грн., з яких 1051365,00 грн. основна сума та 206535,00 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- визнати недійсним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 22 жовтня 2021 року № 00227540718, яким TOB «Науково-технічна і фінансово-промислова компанія «ВГІК» збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені в розмірі 1068406,62 грн., з яких за податковим зобов`язанням 928795,41 грн., за штрафними санкціями 97593,37 грн., пеня 42097,84 грн.;

- визнати недійсним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 22 жовтня 2021 року № 00227560718, яким ТОВ «Науково-технічна і фінансово-промислова компанія «ВГІК» збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів у тому числі з військового збору, пені у сумі 83072,25 грн., з яких 73305,12 грн. за податковим зобов`язанням та 7114,03 грн. штрафні санкції, 2653,10 пені.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 року у справі № 520/25071/21 позов задоволено частково.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області:

- від 22 жовтня 2021 року № 00226160728, яким ТОВ «Науково-технічна і фінансово-промислова компанія «ВГІК» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1460 230,00 грн. з яких 1168184,00 грн. основна сума та 292046,00 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- від 22 жовтня 2021 року № 00226040728, яким до ТОВ «Науково-технічна і фінансово-промислова компанія «ВГІК» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1257 900,00 грн., з яких 1051 365,00 грн. основна сума та 206 535,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

В іншій частині в позові відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна і фінансово-промислова компанія ВГІК" сплачений судовий збір, в частині задоволення позовних вимог, у сумі 12405,00 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а також порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 року у справі № 520/25071/21, та ухвалити нове судове рішення яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що збільшення згідно спірних податкових повідомлень-рішень від 22.10.2021 року № 00226160728 та № 00226040728 ТОВ "Науково-технічна фінансово-промислова компанія "ВГІК" сум грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 1168 184,00 грн., та за платежем податок на прибуток підприємств на суму 1051 365,00 грн., а також застосування до позивача відповідних штрафних (фінансових) санкцій, здійснено податковим органом внаслідок встановлення за результатами перевірки позивача порушення ним пп.134.1.1 п.134.1 ст.134п.135.1 ст. 135 ПК України, а саме заниження суми доходів, що враховується при визначенні об`єкта оподаткування з податку на прибуток, та пп. «а» п.198.1, абз. 1, 2 пп.198.3 ст. 198, та п. 201.1, п.201.7 ст. 201 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість, що відбулось внаслідок безтоварних відносин позивача з контрагентами ТОВ «Новастейт 2020», ТОВ «ІДЕАЛІС», ПП «Промтехкабель», та ТОВ «Монтажтехпром».

Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Головним управлінням ДПС у Харківській області проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна фінансово-промислова компанія "ВГІК" ЄДРПОУ 34466831 (далі - ТОВ «НТ і ФП компанія ВГІК») з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, іншого законодавства за період з 01.01.2016 року по 30.06.2021 року, за результатами якої 28.08.2021 року складено акт перевірки № 14845/20-40-07-28-09/34466831, за висновками якого встановлено порушення позивачем:

- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134п.135.1 ст. 135 ПК України, п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290, занижено суму доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування декларації з податку на прибуток на загальну суму 5840920 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за результатами останнього (звітного) податкового періоду всього на суму 1051 365,00 грн.

- пп. «а» п.198.1, абз. 1, 2 пп.198.3 ст. 198, та п. 201.1, п.201.7 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1168184,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 1168184,00 грн.

Також було встановлено порушення: п. 124.1 ст. 124 ПК України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 1629,7 грн.; п.201.10ст.210 ПК України, в результаті чого порушено терміни реєстрації податкових накладних (розрахунків коригувань) у Єдиному реєстрі податкових накладних за жовтень, листопад 2018, серпень 2019, вересень 2019, листопад 2019 та лютий 2020 року на загальну суму ПДВ 305216,47 грн.; п.87.9 ст.87, п. 54.2 ст.54 , п.п.168.1.2., п.п.168.1.4, п.п. 168.1.5п. 168.1 ст.168 п.176.2 (а)ст. 176ПК України, неперерахування утриманого податку на доходи фізичних осіб у термін, встановлений для місячного податкового періоду за період липень 2018 року, жовтень 2018 року, січень 2019 рокутравень 2021 року у сумі 928 795,41грн. (строк сплати якого настав); пп.168.1.2, пп.168.1.5 п.168.1 ст.168,п.п.176.2 «а» п.176.2 ст.176, п.161 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України, а саме: неперерахування військового збору за лютий 2019 року - травень 2021 рокуу термін, встановлений для місячного податкового періоду, (строк сплати якого настав) у сумі 73305,12 грн.

Не погодившись з висновками вищевказаного акту перевірки, ТОВ «НТ і ФП компанія «ВПК» подало на нього заперечення, які відповідачем були залишені без задоволення.

На підставі висновків акту перевірки від 28.08.2021 року № 14845/20-40-07-28-09/34466831 відповідачем ухвалено податкові повідомлення рішення від 22.10.2021 року:

- № 00226160728 яким ТОВ «Науково-технічна і фінансово-промислова компанія «ВГІК» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1460 230,00 грн. з яких 1168184,00 грн. основна сума та 292046,00 грн. штрафні (фінансові) санкції;

- № 00226040728, яким до ТОВ «Науково-технічна і фінансово-промислова компанія «ВГІК» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1257 900,00 грн., з яких 1051 365,00 грн. основна сума та 206 535,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Вважаючи протиправними, зокрема, вищевказані податкові повідомлення-рішення № 00226160728 та № 00226040728, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у Харківській області від 22 жовтня 2021 року № 00226160728, та № 00226040728, суд першої інстанції виходив з їх протиправності.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в оскаржуваній частині, виходячи з наступного.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У відповідності до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій, в т.ч. з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Положеннями підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

З змістом п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Нормами статті 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ ПК України.

Відповідно до п. 44.2 ст.42 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Пунктом 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 4 Закону №996, бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на принципі відповідності доходів і витрат.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

При цьому, факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Суд зауважує, що реальність здійснення господарської операції повинна досліджуватися на підставі первинних документів, складених за результатами таких операцій та не може ґрунтуватися виключно на отриманій податковій інформації з баз даних податкового органу.

Податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган.

Колегія суддів зазначає, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку. Аналогічний правовий висновок був наведений Верховним Судом у постанові від 19 жовтня 2022 року справа № 160/8762/21.

З матеріалів справи встановлено, що правомірність формування ТОВ "Науково-технічна фінансово-промислова компанія "ВГІК" податкового кредиту відповідач ставить під сумнів, посилаючись на непідтвердження реальності господарських операцій (їх безтоварність) позивача з контрагентами ТОВ «Новастейт 2020», ТОВ «ІДЕАЛІС», ПП «Промтехкабель», та ТОВ «Монтажтехпром».

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій позивача з контрагентами повністю підтверджена належними первинними документами, а отже, позивач мав право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку при визначенні об`єкта оподаткування податком на додану вартість, у тому числі формування податкового кредиту. При цьому, суб`єктом владних повноважень не надано належних та допустимих доказів відсутності фактичного виконання господарських операцій, взаємопов`язаності позивача та контрагентів, несумісності предмета правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, відсутності розумних економічних або інших причин (ділової мети) придбання послуг у контрагента, що зумовлює необґрунтованість висновку суб`єкта владних повноважень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно договору поставки від 29.08.2019 року №29/08-2019, укладеного між ТОВ "Науково-технічна фінансово-промислова компанія "ВГІК" як покупцем, та ТОВ «Новастейт 2020» (колишня назва ТОВ «Еліт-Сервіс 2016») як постачальником, постачальник у відповідності до умов цього договору (п. 1.1) зобов`язався поставити та передати у власність покупцю товар, зазначений у додатках до даного договору (специфікаціях), які додаються до цього договору і є невід`ємною його частиною, а покупець зобов`язався прийняти його та оплатити згідно даного договору. Зазначено., що обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків. У пунктах 2.1, 2.2 договору зазначено, що умови поставки та терміни відвантаження вказуються в специфікаціях. У пункті 2.3 вказано, що податкова накладна оформлюється у відповідності з діючим податковим законодавством, та її реєстрація в ЄРПН здійснюється постачальником у відповідності до ПК України (протягом 14 днів) (т. 3, а.с. 180-182).

Згідно специфікації № 1 до вищевказаного договору №29/08-2019 від 29.08.2019 року сторони узгодили поставку товару лист оцинкований, кількість 21,996 т. ціна без ПДВ 21 916,67 грн.; сума без ПДВ 482079,00 грн.; ПДВ 20% 96415,80 грн. Всього з ПДВ 578494,80 грн. в тому числі ПДВ 20% 96415,80 грн. Умови оплати: 50% передоплата, 50% протягом 10 банківських днів з дати поставки товару (а.с. 183).

Згідно видаткових накладних від 29.08.2019 року №704, №703, №702, №701 постачальником ТОВ «Еліт-Сервіс 2016» покупцеві ТОВ "Науково-технічна фінансово-промислова компанія "ВГІК" поставлено товар лист оцинкований кількістю 5 т. за ціною без ПДВ 21 916,67 грн. на суму без ПДВ 109583,33 грн., ПДВ 21916,67 грн.; товар лист оцинкований кількістю 6 т. за ціною без ПДВ 21 916,67 грн. на суму без ПДВ 131500,00 грн., ПДВ 26300,00 грн.; товар лист оцинкований кількістю 5 т. за ціною без ПДВ 21 916,67 грн. на суму без ПДВ 109583,33 грн., ПДВ 21 916,67 грн.; товар лист оцинкований кількістю 5,996 т. за ціною без ПДВ 21 916,67 грн. на суму без ПДВ 131412,33 грн., ПДВ 26282,47 грн. (т. 3 а.с.184-187).

Отже, згідно видаткових накладних від 29.08.2019 року №704, №703, №702, №701 загальна сума ПДВ склала 96415,81 грн.

На підтвердження поставки вищевказаного товару, в матеріалах справи міститься також товарно-транспортна накладна від 29.08.2019 року №71/4 щодо перевезення товару від вантажовідправника ТОВ «Еліт-Сервіс 2016» (пункт навантаження Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Журналістів, 9) до вантажоодержувача ТОВ "Науково-технічна фінансово-промислова компанія "ВГІК" (пункт розвантаження Харківська об., смт. Золочів, вул. Привокзальна, 6) згідно супровідних документів на вантаж видаткові накладні: від 29.08.2019 року №704, №703, №702, №701 (т. 3 а.с. 189-189 з.б.).

Податковий орган зазначає, що за аналізом даних ДПС підприємством ТОВ «Новастейт 2020» (колишня назва ТОВ «Еліт-Сервіс 2016») на адресу ТОВ «НТ і ФП компанія «ВПК» зареєстровано податкові накладні у серпні 2019 року на суму ПДВ 96415,81 грн. з номенклатурою лист оцинкований.

Однак вказано, що в ході дослідження первинних документів, не встановлено сертифікатів якості товару, а товарно-транспортні накладні не містять адреси навантаження, міститься зазначення лише Дніпропетровська область, не містять дати і часу прибуття товару, та даних про розвантаження. Також зазначено, що проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності контрагента ТОВ «Новастейт 2020» встановлено обрив ланцюга постачання у ланках руху ТМЦ від постачальника/виробника/імпортера товарів.

На підставі вищевикладеного, податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «Новастейт 2020» (кол.ТОВ «Еліт-Сервіс 2016») здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов`язаних з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту.

З приводу наведеного колегія суддів зазначає, що наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та для відмови платнику ПДВ у формуванні податкового кредиту за рахунок сум цього податку у ціні придбаних товарів (послуг), якщо інші об`єктивні дані свідчать про зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 825/3419/14.

Одне лише посилання на відсутність у платника ПДВ документів на перевезення придбаного товару чи недоліки в їх заповненні не може бути достатньою підставою для позбавлення платника права на податковий кредит, якщо обставини у справі не викликають сумніву в тому, що поставка товару відбулася.

За змістом статті 1 Закону № 996-XIV обов`язковими для первинного документа є такі ознаки: він має містити відомості про господарську операцію; він підтверджує (фіксує) факт операції.

У свою чергу, господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 цього ж Закону).

Відповідно до абзаців двадцять п`ятого та двадцять шостого розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 (далі - Правила № 363), товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи; вона є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Пунктом 1.1 Правил № 363 встановлено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Документи, передбачені Правилами № 363, у тому числі товарно-транспортна накладна, не є документами первинного бухгалтерського обліку, які підтверджують придбання та/або продаж товарно-матеріальних цінностей (товару). Товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

При цьому, наявність первинних документів є обов`язковою, але не єдиною достатньою умовою для формування податкового кредиту, оскільки виконання зобов`язання за правочином зумовлює складання й інших документів.

Колегія суддів зазначає, що, як вказувалось вище, на підтвердження поставки вищевказаного товару лист оцинкований, в матеріалах справи міститься товарно-транспортна накладна від 29.08.2019 року №71/4 щодо перевезення товару від вантажовідправника ТОВ «Еліт-Сервіс 2016» (пункт навантаження Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Жкрналістів, 9) до вантажоодержувача ТОВ "Науково-технічна фінансово-промислова компанія "ВГІК" (пункт розвантаження Харківська об., смт. Золочів, вул. Привокзальна, 6), супровідними документами до якої зазначені документи на вантаж видаткові накладні: від 29.08.2019 року №704, №703, №702, №701. При цьому, зазначена ТТН містить відомості про транспортний засіб автомобіль Рено НОМЕР_1 ; причіп/напівпричіп НОМЕР_2 , підпис водія-експедитора, відповідальної особи, яка здала товар, печатку відправника, а також підпис та печатку вантажоодержувача ТОВ "Науково-технічна фінансово-промислова компанія "ВГІК". Крім того, зазначена ТТН містить дані про те, що усього відпуск товару здійснено на загальну суму 578 494,80 грн., у.т.ч. ПДВ 96 415,80 грн. (т. 3 а.с. 188-188 з.б.), що у свою чергу, узгоджується з даними специфікації № 1 до вищевказаного договору №29/08-2019 від 29.08.2019 року згідно якого сторони узгодили поставку товару лист оцинкований, на суму всього з ПДВ 578 494,80 грн. в тому числі ПДВ 20% 96 415,80 грн. (а.с. 183).

Тобто, колегія суддів зазначає, що вищевказана товарно-транспортна накладна містить необхідну і достатню інформацію про назву документа, дату його складання, найменування перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, ознаки, які дають можливість ідентифікувати вантаж та його вартість, у тому числі суму ПДВ, дані про автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер) , причіп/напівпричіп (реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів не знаходить підстав вважати вищевказаний документ таким, що викликає сумнів у тому, що поставка товару відбулася.

При цьому, Верховним Судом у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №440/3783/18 була наведена також позиція про те, що навіть відсутність товарно-транспортних накладних не є достатньою підставою для висновку про безтоварний характер операцій з поставки продукції, оскільки мова йде про правильність формування податкового кредиту за взаємовідносинами купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, а не за взаємовідносинами з перевезення.

У вищевказаній постанові Судом також зазначено про те, що паспорти та сертифікати якості не є документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, тобто не є первинними документами, на підставі яких формуються показники податкової звітності, а відтакїх відсутність не може однозначно свідчити про відсутність факту поставки товару.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів зазначає про безпідставність та необґрунтованість такої підстави висновку відповідача про відсутність реального факту поставки за вищевказаним договором як відсутність сертифікатів (паспортів) якості товару.

При цьому позивачем зазначено, а відповідачем не заперечується та не спростовано, що вищевказана господарська операція була відображена у бухгалтерському обліку позивача на рахунках: КТ631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» та Дт 201 «Сировина і матеріали», тобто наведені дані, які свідчать про зміни в структурі активів ТОВ «НТ і ФП компанія ВГІК», а також зазначено про використання придбаної продукції в якості сировини для виробництва продукції, враховуючи також те, що позивач є виробничим підприємством, та вказано про реалізацію позивачем готової продукції ТОВ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКА РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНА КОМПАНІЯ", ЄДРПОУ 34497655.

Судом першої інстанції також було встановлено, що матеріали справи містять докази відвантаження готової продукції кінцевим покупцям: ТОВ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКА РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНА КОМПАНІЯ", ЄДРПОУ 34497655 згідно договору поставки № 2 від 21.05.2018 р. за яким позивач (за текстом договору Продавець) виробив і передав в адресу Покупця готову продукцію; докази здійснення виробничого циклу з використання отриманої продукції задля подальшого відвантаження на користь кінцевого споживача, якому за період жовтень 2019 року на адресу ТОВ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКА РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНА КОМПАНІЯ" за договором поставки № 2 від 21.05.2018 р. відвантажена виготовлена продукція на загальну суму 2678568,00 грн. Також вказано, що факт здійснення поставки підтверджений видатковими накладними № 529 від 10.10.2019р., № 530 від 11.10.2019р., 553 від 30.10.2019р. 561 від 31.10.2019р.; товарнотранспортними накладними № 529 від 10.10.2021р., № 530 від 11.10.2019р., 553 від 30.10.2019р, 561 від 31.10.2019р., Дорученням 54 від10.10.2019р., 57 від 30.10.2019 рахунками-фактурами № 450 від 10.10.2019р.,451 від 11.10.2019р., 474 від 30.10.2019р., 475 від 31.10.2019р., а податкові накладні зареєстровані згідно встановленого Законом порядку в ЄДРПН згідно чинного законодавства. Крім того, в матеріалах справи міститься договір по ланцюгу постачання з АТ "ЕЛЕКТРОМАШИНА", (код ЄДРПОУ 00214868) № 1/08-2017 від 07.08.2017р. згідно якого позивач (за текстом договору Продавець) зобов`язався виробити і передати в адресу Покупця готову продукцію наступної номенклатури: щит ЕИВЦ 714452.076, флянець колекторний ЕИВЦ 712357024, остов траверси ЕИВЦ 301.337.073, вентилятор 8ВХ435014, остов 5ВХ035.087 ДРТ 10, щит підшипниковий ЕІВЦ 714452005, корпус колекторний ЛС 78221, остов траверси ЕИВЦ 301.337.030, щит ЕІВЦ 711342.119, щит ЛС 71452.012, ступиця ЛС 716252003,щит ЛС 342114, щит передній ЛС 342115, флянець колекторний ЕИВЦ 712357085, корпус колекторний кресл. ЛС-78231, втулка колекторна ЛС 357.009, флянець колекторний ЕИВЦ 712357023 та ін.

Також, судом першої інстанції встановлено, що за період жовтень 2019 року на виконання договору № 1/08-2017 від 07.08.2017р. позивач відвантажив АТ "ЕЛЕКТРОМАШИНА" готової продукції на загальну суму 781 432,40 грн. Поставка товару була фактично здійснена, оформлена згідно чинного законодавства, що встановлено: рахунками фактурами № 449 від 08.10.2019р.,442 від 03.10.2019р., 473 від 24.10.2019р., 461 від 23.10.2019р., 460 від 15.10.2019р, 488 від 30.10.2019р., 482 від 28.10.2019р.; видатковими накладними № 528 від 08.10.2019р. , № 521 від 03.10.2019р., 552 від 24.10.2019р. 548 від 23.10.2019р., 537 від 15.10.2019р., 566 від 30.10.2019р., 559 від 28.10.2019р., товарно-транспортними накладними № 528 від 08.10.2021р., № 521 від 03.10.2019р., 552 від 24.10.2019р, 548 від 23.10.2019р. 537 від 15.10.2019р. 566 від 30.10.2019р., 559 від 28.10.2019р., дорученням № 1480 від 02.10.2019р., 1542 від 15.10.2019, 1605 від 28.10.2019р., податкові накладні зареєстровані у встановленому Законом порядку в ЄДРПН згідно чинного законодавства.

Апеляційна скарга жодних доводів чи заперечень з боку Головного управління ДПС у Харківській області з приводу вищевказаних встановлених судом першої інстанції обставин не містить.

Разом з тим, наведене доводить зміни в структурі активів ТОВ «НТ і ФП компанія ВГІК», економічну необхідність/обґрунтованість відповідної господарської операції, і, відповідно факт реального вчинення такої господарської операції, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Що стосується відносин позивача з ПП «Промтехкабель», колегія суддів зазначає наступне.

Згідно договору №Т29/03 від 29.03.2020 року укладеного між ТОВ "Науково-технічна фінансово-промислова компанія "ВГІК" як покупцем, та ПП «Промтехкабель», як постачальником, постачальник у відповідності до умов цього договору (п. 1.1) зобов`язався передати у власність покупця товар, а покупець прийняти та оплатити його. Згідно п. 1.2 узгоджено, що товар поставляється покупцю партіями, асортимент, кількість, ціна яких вказується в специфікаціях (т. 3 а.с. 65-66).

Згідно специфікації №1 до вищевказаного договору №Т29/03 від 29.03.2020 року сторони узгодили поставку товару Труба 127х9 ГОСТ8732; кількість 16,8 т.; ціна з ПДВ 40850,00 грн.; загальна вартість 686280,04 грн., та Труба 76х10 ГОСТ8732; кількість 7,36 т.; ціна з ПДВ 42700,00 грн.; загальна вартість 314272,00 грн. (т. 3 а.с.67).

Згідно специфікації №2 до вищевказаного договору №Т29/03 від 29.03.2020 року сторони узгодили поставку товару Труба 127х9 ГОСТ8732; кількість 3,6 т.; ціна з ПДВ 40850,00 грн.; загальна вартість 147060,00 грн., Труба 76х10 ГОСТ8732; кількість 2,7 т.; ціна з ПДВ 42700,00 грн.; загальна вартість 115290,02 грн., та Труба 152х11 ГОСТ8732; кількість 3,8 т.; ціна з ПДВ 40850,00 грн.; загальна вартість 155230,00 грн. (т. 3 а.с.68).

Згідно специфікації №3 до вищевказаного договору №Т29/03 від 29.03.2020 року сторони узгодили поставку товару Труба 127х9 ГОСТ8732; кількість 1,1 т.; ціна з ПДВ 40850,00 грн.; загальна вартість 44935,00 грн., Труба 76х10 ГОСТ8732; кількість 0,9 т.; ціна з ПДВ 42700,00 грн.; загальна вартість 38430,00 грн. (т. 3 а.с.69).

Також, в матеріалах справи містяться видаткові накладні від 20.04.2020 року №502, №495, від 16.04.2020 року №501, №500,№499,№498, №497, №496, №494,№ 493, від 02.04.2020 року №441,№440, №439,№438,№436, №435, №434, №433,№432,№431, №430,№429,№428 згідно яких постачальником ПП «Промтехкабель» покупцеві ТОВ "Науково-технічна фінансово-промислова компанія "ВГІК" поставлено товар Труба 127х9 ГОСТ8732; Труба 152х11 ГОСТ8732; Труба 76х10 ГОСТ8732. При цьому зазначені видаткові накладні містять підписи та печатки директорів ПП «Промтехкабель» та - ТОВ «НТ і ФП компанія ВГІК (т. 3 а.с. 70-92).

На підтвердження поставки вищевказаного товару, в матеріалах справи містяться товарно-транспортні накладні від 20.04.2020 року №Р2004, від 16.04.2020 року №Р1604; від 02.04.2020 року №Р204, від 02.04.2020 року №Р0204 які містять дані про вантаж: Труба 127х9 ГОСТ8732; Труба 152х11 ГОСТ8732; Труба 76х10 ГОСТ8732, дані про вантажовідправника ПП «Промтехкабель» (пункт навантаження м. Дніпро, вул.. Кар`єрна, 3) до вантажоодержувача ТОВ "Науково-технічна фінансово-промислова компанія "ВГІК" (пункт розвантаження Харківська об., смт. Золочів, вул. Привокзальна, 6), супровідними документами до яких зазначені документи на вантаж видаткові накладні: від 20.04.2020 року №502, №495, від 16.04.2020 року №501, №500,№499,№498, №497, №496, №494,№ 493, від 02.04.2020 року №441,№440, №439,№438,№436, №435, №434, №433,№432,№431, №430,№429,№428. Також, зазначені ТТН містить відомості про транспортні засоби, причіп/напівпричіп, а також підписи та печатки директорів ПП «Промтехкабель» та - ТОВ «НТ і ФП компанія ВГІК» (а.с. т. 3 а.с. 93-96).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вищевказані документи містять усі необхідні реквізити, і зокрема, прізвище та ініціали осіб, що їх підписали, а саме директорів вищевказаних підприємств, їх посади та печатки юридичних осіб, що приймали участь у господарській операції, а тому висновки податкового органу про те, що товарно-транспортні та видаткові накладні не дають змоги ідентифікувати їх підписантів, та неможливо встановити ким відвантажено та ким одержано товар, є необґрунтованими та недоведеними.

При цьому колегія суддів зазначає, що як в акті перевірки, так і в апеляційній скарзі, містяться загальні посилання на відсутність в товарно-транспортних та видаткових накладних зазначення прізвища, імені і по-батькові, та посад, однак реквізитів таких документів не вказано. Водночас наявні в матеріалах справи товарно-транспортні та видаткові накладні такі відомості містять.

З огляду на викладене, є недоведеними висновки акту перевірки щодо недоліків таких документів.

При цьому позивачем також зазначено, а відповідачем не заперечується та не спростовано, що вищевказані господарські операції були відображені у бухгалтерському обліку позивача на рахунках: КТ631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» та Дт 201 «Сировина і матеріали», тобто наведені дані, які свідчать про зміни в структурі активів ТОВ «НТ і ФП компанія ВГІК», а також зазначено про використання придбаної продукції в якості сировини для виробництва продукції, враховуючи також те, що позивач є виробничим підприємством, та вказано про реалізацію позивачем готової продукції ТОВ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКА РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНА КОМПАНІЯ", ЄДРПОУ 34497655.

Судом першої інстанції також було встановлено, що за період квітень - червень 2020 року на адресу ТОВ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКА РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНА КОМПАНІЯ" на виконання договору поставки № 2 від 21.05.2018 р. позивач відвантажив продукцію на загальну суму 4965777,60 грн. Факт постачання товару підтверджується наступними документами: рахунками-фактурами № 179 від 14.04.2020р.,180 від 15.04.2020р., 211 від 29.04.2020р., 197 від 04.05.2020р.; видаткова накладна № 186 від 14.04.2020р. , № 187 від 15.04.2020р., 217 від 29.04.2020р. 204 від 04.05.2020р.; товарнотранспортними накладними № 186 від 14.04.2020р., № 187 від 15.04.2020р, 217 від 29.04.2020р, 204 від 04.05.2020р., Дорученнями № 16 від 25.04.2020р., № 15 від 13.04.2020р., податковими накладними, зареєстрованими відповідно вимог Закону в ЄДРПН згідно чинного законодавства. Судом першої інстанції встановлено виготовлення та постачання товару по ланцюгу на користь кінцевого споживача: АТ "ЕЛЕКТРОМАШИНА", ЄДРПОУ 00214868 за договором № 1/08-2017 від 07.08.2017р. згідно умов якого позивач (за текстом договору Продавець) зобов`язався виробити і передати в адресу Покупця готову продукцію наступної номенклатури: щит ЕИВЦ 714452.076, флянець колекторний ЕИВЦ 712357024, остов траверси ЕИВЦ 301.337.073, вентилятор 8ВХ435014, остов 5ВХ035.087 ДРТ 10, щит підшипниковий ЕІВЦ 714452005, корпус колекторний ЛС 78221,остов траверси ЕИВЦ 301.337.030, щит ЕІВЦ 711342.119, щит ЛС 71452.012, ступиця ЛС 716252003,щит ЛС 342114, щит передній ЛС 342115, флянець колекторний ЕИВЦ 712357085, корпус колекторний кресл. ЛС-78231, втулка колекторна ЛС 357.009, флянець колекторний ЕИВЦ 712357023 та ін. За період квітень - червень 2020 року згідно наданих до матеріалів справи доказів на користь АТ "ЕЛЕКТРОМАШИНА", ЄДРПОУ 00214868 на виконання Договору № 1/08-2017 від 07.08.2017р. відвантажено вищеперераховану продукцію на загальну суму1283912,03 грн. Факт передачі та постачання товару оформлений згідно чинного законодавства та підтверджується наступними документами: Рахунки-фактури № 222 від 05.05.2020р.,238 від 08.05.2020р., 249 від 18.05.2020р., 263 від 22.05.2020р., 273 від 29.05.2020р, 269 від 26.05.2020р.: видаткова накладна № 223 від 05.05.2020р. , № 244 від 08.05.2020р., 253 від 18.05.2020р. 267 від 22.05.2020р., 285 від 29.05.2020р., 280 від 26.05.2020р.; товарнотранспортні накладні № 223 від 05.05.2020р., № 244 від 08.05.2020р, 253 від 18.05.2020р., 267 від 22.05.2020р., 285 від 29.05.2020р., 280 від 26.05.2020р., Доручення № 435 від 12.05.2020р., № 498 від 26.05.2020, № 1605 від 28.10.2019р. Податкові накладні зареєстровані в ЄДРПН згідно чинного законодавства.

Апеляційна скарга жодних доводів чи заперечень з боку Головного управління ДПС у Харківській області з приводу вищевказаних встановлених судом першої інстанції обставин не містить.

Разом з тим, наведене доводить зміни в структурі активів ТОВ «НТ і ФП компанія ВГІК», економічну необхідність/обґрунтованість відповідної господарської операції, і, відповідно факт реального вчинення такої господарської операції, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Щодо відносин позивача з ТОВ «Монтажтехпром», колегія суддів зазначає наступне.

Згідно договору №2019/12-03-7 від 12.03.2019 року укладеного між ТОВ "Науково-технічна фінансово-промислова компанія "ВГІК" як покупцем, та ТОВ «Монтажтехпром», як постачальником, постачальник у відповідності до умов цього договору (п. 1.1) зобов`язався передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити його. Згідно п. 1.2 узгоджено, що найменування, асортимент, кількість, умови поставки, ціна і строки поставки вказується і погоджується сторонами в специфікаціях, які єневідємною частиною цього договору (т. 2 а.с. 167-171).

Згідно специфікації №1 до вищевказаного договору №2019/12-03-7 від 12.03.2019 року сторони узгодили поставку товару металопрокат в асортименті, кількістю 100 т. ціна разом 2937344,27 грн.; ПДВ 587468,85 грн.; Всього з ПДВ 3524813,13 грн. (т. 2 а.с. 172).

Згідно видаткової накладної №330/2603-27 від 26.03.2019 року на підставі договору №2019/12-03-7 від 12.03.2019 року постачальником ТОВ «Монтажтехпром» покупцеві ТОВ "Науково-технічна фінансово-промислова компанія "ВГІК" поставлено товар: Труба 80х40х3 кількість 0,687 т.; Труба 80х40х3 кількість 0,520 т.; Труба 80х40х2 кількість 0,830 т.; Труба 80х80х2 кількість 0,843 т.; Труба 80х80х3 кількість 0,951 т.; Труба d 76х3,5 кількість 0,459 т. на суму без ПДВ 90934,40 грн.; ПДВ 18186,88 грн.; Сума з ПДВ 109121,28 грн. (т. 2 а.с. 173).

Згідно видаткової накладної №330/2603-26 від 26.03.2019 року на підставі договору №2019/12-03-7 від 12.03.2019 року постачальником ТОВ «Монтажтехпром» покупцеві ТОВ "Науково-технічна фінансово-промислова компанія "ВГІК" поставлено товар: Труба 50х30х2 кількість 0,742 т.; Труба 50х50х2 кількість 0,683 т.; Труба 60х30х2 кількість 0,758 т.; Труба 60х30х2 кількість 0,721 т.; Труба 60х40х2 кількість 0,625 т.; Труба 60х40х3 кількість 0,797 т.; Труба 80х40х2 кількість 0,453 т.; Труба 80х40х2 кількість 0,895 т. на суму без ПДВ 117924,11 грн.; ПДВ 23584,82 грн.; Сума з ПДВ 141508,93 грн. (т. 2 а.с. 174). Окрім зазначених, в матеріалах справи містяться також інші видаткові накладні до договору №2019/12-03-7 від 12.03.2019 року, щодо поставки товару - Труби: від 11.04.2019 №330/1104-24, №330/1104-28,№330/1104-27, №330/1104-26, №330/1104-25, №330/1104-23, №330/1104-22, №330/1104-21, №330/1104-20, №330/1104-19 (т. 2 а.с. 176-185, 190-197).

На підтвердження поставки вищевказаного товару, в матеріалах справи містяться також товарно-транспортні накладні, які містять дані про перелічений вантаж: Труби з вищевказаними найменуваннями, дані про вантажовідправника ТОВ «Монтажтехпром» (пункт навантаження: м. Слов`янськ, вул. Ярмарочна, буд. 35) до вантажоодержувача ТОВ "Науково-технічна фінансово-промислова компанія "ВГІК" (пункт розвантаження Харківська об., смт. Золочів, вул. Привокзальна, 6), супровідними документами до яких зазначені документи на вантаж - вищеперелічені видаткові накладні. Також, зазначені ТТН містить відомості безпосередньо про вантаж, його кількість, вартість, суми ПДВ, про транспортні засоби, причіп/напівпричіп, підписи одержувачів, водіїв-експедиторів, а також підписи та печатки директорів ТОВ «Монтажтехпром» та ТОВ «НТ і ФП компанія ВГІК ( т. 2 а.с. 175, 186-189, 198-200).

В матеріалах справи містяться також квитанції про оплату ТОВ «НТ і ФП компанія ВГІК» вищевказаного товару (т. 2 а.с. 201-204).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вищевказані документи містять усі необхідні реквізити, і зокрема, такі як адреса навантаження, прізвище та ініціали осіб, що їх підписали, а саме директорів вищевказаних підприємств, їх посади та печатки юридичних осіб, що приймали участь у господарській операції, а тому висновки податкового органу про те, що товарно-транспортні та видаткові накладні не дають змоги ідентифікувати їх підписантів, та неможливо встановити ким відвантажено та ким одержано товар, є необґрунтованими та недоведеними.

При цьому колегія суддів зазначає, що як в акті перевірки, так і в апеляційній скарзі, містяться загальні посилання на відсутність в товарно-транспортних та видаткових накладних зазначення повної адреси навантаження, БІБ та посад, однак жодних реквізитів таких документів не вказано. Водночас наявні в матеріалах справи вищеперелічені товарно-транспортні та видаткові накладні такі відомості містять.

З огляду на викладене, є недоведеними висновки акту перевірки щодо недоліків таких документів.

Стосовно посилань податкового органу на відсутність сертифікатів (паспортів) якості товару, то колегія суддів зазначає, що як вказувалось вище, паспорти та сертифікати якості не є документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, тобто не є первинними документами, на підставі яких формуються показники податкової звітності, а відтакїх відсутність не може свідчити про відсутність факту поставки товару.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вказує про безпідставність та необґрунтованість такої підстави висновку відповідача про відсутність реального факту поставки за вищевказаним договором як відсутність сертифікатів (паспортів) якості товару.

При цьому позивачем також зазначено, а відповідачем не заперечується та не спростовано, що вищевказані господарські операції були відображені у бухгалтерському обліку позивача, та наявні дані про зміни в структурі активів ТОВ «НТ і ФП компанія ВГІК», а також зазначено про використання придбаної продукції в якості сировини для виробництва продукції, враховуючи також те, що позивач є виробничим підприємством, та вказано про реалізацію позивачем готової продукції ТОВ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКА РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНА КОМПАНІЯ", ЄДРПОУ 34497655.

Судом першої інстанції також було встановлено подальше постачання виготовленої продукції від позивача на користь споживача ТОВ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКА РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНА КОМПАНІЯ", ЄДРПОУ 34497655, з яким згідно наданого до матеріалів справи договору, укладений правочин поставки № 2 від 21.05.2018 р. за умовами якого позивач (за текстом договору Продавець) зобов`язався виробити і передати в адресу Покупця готову продукцію відповідної номенклатури. За період березень-червень 2019 року на адресу ТОВ "ДНІПРОПЕТРОВСЬКА РЕМОНТНО-МЕХАНІЧНА КОМПАНІЯ", ЄДРПОУ 34497655 на виконання умов Договору поставки № 2 від 21.05.2018 р. відвантажено продукції на загальну суму 3390841,92 грн. Судом першої інстанції встановлено, що факт постачання товару оформлений згідно чинного законодавства та підтверджується наступними документами: Рахунки-фактури № 221 від 07.06.2019р.,193 від 03.06.2019р., 165 від 14.05.2019р., 194 від 03.06.2019р., 222 від 10.06.2019р. видаткова накладна № 264 від 07.06.2019р. , № 237 від 03.06.2019р., 210 від 14.05.2019р. 236 від 03.06.2019р., 265 від 10.06.2019р.; товарнотранспортні накладні № 264 від 07.06.2019р., № № 237 від 03.06.2019р. 210 від 14.05.2019р., 236 від 03.06.2019р. 265 від 10.06.2019р., Доручення № 24 від 03.06.2019р., № 12 від 01.02.2019р., № 16 від 29.03.2019р., № 18 від 14.05.2019р., податкові накладні зареєстровані в ЄДРПН згідно чинного законодавства. Згідно договору № 1/08-2017 від 07.08.2017р. позивач (за текстом договору Продавець) зобов`язався виробити і передати в адресу АТ "ЕЛЕКТРОМАШИНА", ЄДРПОУ 00214868 готову продукцію, а саме: щит ЕИВЦ 714452.076, флянець колекторний ЕИВЦ 712357024, остов траверси ЕИВЦ 301.337.073, вентилятор 8ВХ435014, остов 5ВХ035.087 ДРТ 10, щит підшипниковий ЕІВЦ 714452005, корпус колекторний ЛС 78221,остов траверси ЕИВЦ 301.337.030, щит ЕІВЦ 711342.119, щит ЛС 71452.012, ступиця ЛС 716252003,щит ЛС 342114, щит передній ЛС 342115, флянець колекторний ЕИВЦ 712357085, корпус колекторний кресл. ЛС-78231, втулка колекторна ЛС 357.009, флянець колекторний ЕИВЦ 712357023 та ін. Судом першої інстанції встановлено, що за наданими до справи доказами, за період квітень - червень 2020 на користь АТ "ЕЛЕКТРОМАШИНА", ЄДРПОУ 00214868 на виконання умов договору № 1/08-2017 від 07.08.2017р. позивач відвантажив вищеперераховану, власно виготовлену продукцію на загальну суму 2288300,16 грн. Факт постачання товару оформлений згідно чинного законодавства та підтверджується наступними документами: Рахунки-фактури № 217 від 03.06.2019р.,234 від 14.06.2019р., 229 від 10.06.2019р., 245 від 21.06.2019р., 260 від 27.06.2019р, 159 від 02.05.2019р., 162 від 04.05.2019р., 166 від 08.05.2019р, 202 від 28.05.2019р., 161 від 03.05.2019р., 161 від 03.05.2019р, 152 від 22.04.2019р., 145 від 15.04.2019р., 154 від 24.04.2019р., 174 від 14.05.2019р., 182 від 17.05.2019р, 191 від 22.05.2019р., 123 від 04.04.2019р., 136 від 10.04.2019р.; видаткова накладна № 260 від 03.06.2019р. , № 278 від 14.06.2019р., 269 від 10.06.2019р. 284 від 21.06.2019р., 302 від 27.06.2019р., 202 від 02.05.2019р.. 207 від 04.05.2019р., 211 від 08.05.2019р., 245 від 28.05.2019р. 285 від 21.06.2019р, 289 від 24.06.2019р, 192 від 22.04.2019р., 184 від 15.04.2019р., 195 від 24.04.2019р., 218 від 14.05.2019р, 227 від 17.05.2019р., 233 від 22.05.2019р., 165 від 04.04.2019р., 176 від 10.04.2019р.; товарнотранспортними накладними № 260 від 03.06.2019р., № 278 від 14.06.2019р., 269 від 10.06.2019р., 284 від 21.06.2019р.,, 302 від 27.06.2019р., 202 від 02.05.2019р., 207 від 04.05.2019р. 211 від 08.05.2019р., 245 від 28.05.2019р., 285 від 21.06.2019р, 289 від 24.06.2019р., 192 від 22.04.2019р., 184 від 15.04.2019р. 195 від 24.04.2019р, 218 від 14.05.2019р., 227 від 17.05.2019р. 233 від 22.05.2019р., 165 від 04.04.2019р., 176 від 10.04.2019р., Дорученням № 852 від 10.06.2019р., № 626 від 02.05.2019р., № 774 від 28.05.2019р., № 551 від 15.04.2019р., № 671 від 14.05.2019р., № 496 від 04.04.2019р., податкові накладні зареєстровані в ЄДРПН згідно чинного законодавства.

Апеляційна скарга жодних доводів чи заперечень з боку Головного управління ДПС у Харківській області з приводу вищевказаних встановлених судом першої інстанції обставин не містить.

Разом з тим, наведене доводить зміни в структурі активів ТОВ «НТ і ФП компанія ВГІК», економічну необхідність/обґрунтованість відповідних господарських операцій, і, відповідно факт реального вчинення такої господарської операції, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Що стосується відносин позивача з ТОВ «ІДЕАЛІС», колегія суддів зазначає наступне.

Згідно договору поставки від 22.07.2019 №22-07-2019, укладеного між ТОВ "Науково-технічна фінансово-промислова компанія "ВГІК" як покупцем, та ТОВ «ІДЕАЛІС», як постачальником, постачальник у відповідності до умов цього договору (п. 1.1) зобов`язався поставити та передати у власність покупцю товар, зазначений у додатках до даного договору (специфікаціях), які додаються до цього договору і є невід`ємною його частиною, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар згідно даного договору (т. 3 а.с. 147-149).

Згідно специфікації №1 до вищевказаного договору №22-07-2019 від 22.07.2019 року сторони узгодили поставку товару автогума R22,5 у кількості 64 шт. ціна без ПДВ 10450,00 грн., сума без ПДВ 668800,00 грн.; ПДВ 20% 133760,00 грн., всього з ПДВ 802560,00 грн. (т. 3 а.с. 149 а).

Згідно специфікації №2 до вищевказаного договору №22-07-2019 від 22.07.2019 року сторони узгодили поставку товару автогума R22,5 у кількості 48 шт. ціна без ПДВ 10446,76 грн., сума без ПДВ 501444,48 грн.; ПДВ 20% 100288,90 грн., всього з ПДВ 601733,38 грн. (т. 3 а.с. 149 а).

Згідно видаткової накладної №324 від 25.07.2019 року на підставі договору №22-07-2019 від 22.07.2019 року постачальником ТОВ «ІДЕАЛІС», покупцеві ТОВ "Науково-технічна фінансово-промислова компанія "ВГІК" поставлено товар: автогума R22,5 у кількості 24 шт. ціна без ПДВ 10450,00 грн., сума без ПДВ 250800,00 грн.; ПДВ 50160,00 грн., всього з ПДВ 300960,00 грн. (т. 3 а.с. 155).

Згідно видаткової накладної №407 від 21.08.2019 року на підставі договору №22-07-2019 від 22.07.2019 року постачальником ТОВ «ІДЕАЛІС», покупцеві ТОВ "Науково-технічна фінансово-промислова компанія "ВГІК" поставлено товар: автогума R22,5 у кількості 40 шт. ціна без ПДВ 10450,00 грн., сума без ПДВ 418000,00 грн.; ПДВ 83600,00 грн., всього з ПДВ 501600,00 грн. (т. 3 а.с. 151).

Згідно видаткової накладної №48 від 14.11.2019 року на підставі договору №22-07-2019 від 22.07.2019 року постачальником ТОВ «ІДЕАЛІС», покупцеві ТОВ "Науково-технічна фінансово-промислова компанія "ВГІК" поставлено товар: автогума R22,5 у кількості 48 шт. ціна без ПДВ 10446,76 грн., сума без ПДВ 501444,48 грн.; ПДВ 100288,90 грн., всього з ПДВ 601733,38 грн. (т. 3 а.с. 153).

На підтвердження поставки вищевказаного товару, в матеріалах справи містяться також товарно-транспортні накладні №407 від 21.08.2019, №48 від 14.11.2019 року, №324 від 25.07.2019 року, які містять дані про вище перелічений вантаж: автогума R22,5, дані про вантажовідправника ТОВ «ІДЕАЛІС» (пункт навантаження: Київська обл.., м. Бровари, вул. Металургів, 22) до вантажоодержувача ТОВ "Науково-технічна фінансово-промислова компанія "ВГІК" (пункт розвантаження Харківська об., смт. Золочів, вул. Привокзальна, 6), супровідними документами до яких зазначені документи на вантаж - вищеперелічені видаткові накладні. №324 від 25.07.2019 року, №407 від 21.08.2019 року, та №48 від 14.11.2019 року. Також, зазначені ТТН містить відомості безпосередньо про вантаж, його кількість, вартість, суми ПДВ, про транспортні засоби, причіп/напівпричіп, підписи одержувачів, водіїв-експедиторів, а також підписи та печатки директорів ТОВ «ІДЕАЛІС» та ТОВ «НТ і ФП компанія ВГІК ( т. 3 а.с. 152,154,156,).

В матеріалах справи містяться також квитанції про оплату ТОВ «НТ і ФП компанія ВГІК» вищевказаного товару (т. 3 а.с. 157-160).

Колегія суддів зазначає, що вищевказані документи містять усі необхідні реквізити, і зокрема, такі як прізвище та ініціали осіб, що їх підписали, а саме директорів вищевказаних підприємств, їх посади та печатки юридичних осіб (деякі ТТН з боку ТОВ «ІДЕАЛІС» підписанні директором Коржуковим О.О.), а тому висновки податкового органу про те, що товарно-транспортні та видаткові накладні не дають змоги ідентифікувати їх підписантів, та неможливо встановити ким відвантажено та ким одержано товар, є необґрунтованими та недоведеними.

Проте, податковим органом зазначено, що підприємством ТОВ «ІДЕАЛІС» на адресу ТОВ «НТ і ФП компанія ВГІК» зареєстровані податкові накладні з номенклатурою: Автогума R22,5, однак, проведеним аналізом задекларованих ТОВ «ІДЕАЛІС» показників фінансової звітності встановлено, що на підприємстві відсутні основні фонди. ТОВ «ІДЕАЛІС» не надає звіти з екологічного, земельного, транспортного податку, у зв`язку з чим можливо дійти висновку, що на підприємстві відсутні відповідні ресурси, необхідні для здійснення вищенаведених господарських операцій.

Крім того, зазначено, що у Головного управління ДПС у Харківській області наявний протокол допиту директора ТОВ «ІДЕАЛІС» ОСОБА_1 від 16.03.2020 року у кримінальному провадженні №32019220000000096 від 30.09.2020 року, який повідомив, що ТОВ «ІДЕАЛІС» йому не відоме, та жодного відношення до фінансово-господарської діяльності ОСОБА_1 не має.

З приводу наведеного колегія суддів зазначає, що, як вказувалось вище, згідно пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченимипунктом 201.11статті 201 цього Кодексу.

Тобто, у податковому обліку понесені витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення та понесення витрат. І тільки за повної відсутності таких документів, або у разі, коли такі документи є недостовірними, тобто не відображають реальних подій (господарської операції), податковий кредит може вважатися не підтвердженим.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг), яка призвела до об`єктивної зміни складу активів такого платника, придбання такого товару (робіт, послуг) з метою використання у господарській діяльності, наявності первинних документів, які підтверджують понесені витрати, платник податку має право на віднесення податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності.

При цьому, наведені норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента (або іншого суб`єкта господарювання у ланцюгу постачання) за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу Українипередбачено, що податкове законодавство ґрунтується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом указаної норми, за умови подання платником податків усіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, дані податкового обліку вважаються сформованими платником податків правомірно (обґрунтовано).

Згідно частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Колегія суддів зазначає, що у разі надання податковим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суми податкового кредиту з податку на додану вартість, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення як протиправного, прийнятого контролюючим органом з підстав формування платником податків даних свого податкового обліку за наслідками фіктивних господарських операцій.

Тобто, контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам за умови доведення факту, що відомості, які містяться в таких документах, є недостовірними.

Європейський суд з прав людини, розглянувши справу «Інтерсплав проти України», вказав на те, що коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування податку на додану вартість, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування податку на додану вартість за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Таким чином, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, та податкового кредиту можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи. Аналогічний правовий висновок був наведений Верховним Судом у постанові від 11 квітня 2023 року у справі № П/811/520/17.

З огляду вищезазначене є безпідставними висновки податкового органу про відсутність у позивача права на віднесення податку на додану вартість до складу податкового кредиту за вищевказаними господарськими операціями з посиланням на порушення правил оподаткування контрагентами позивача ТОВ «Новастейт 2020» (кол.ТОВ «Еліт-Сервіс 2016»), ТОВ «ІДЕАЛІС», ПП «Промтехкабель», та ТОВ «Монтажтехпром».

Відповідно до позиції Верховного Суду, наведеної, зокрема у постанові від 19 квітня 2023 року у справі № 640/1146/19 норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

При цьому, колегія суддів зазначає, що норми податкового законодавства не визначають також певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

У постанові від 16.01.2018 року у справі № 820/4648/13-а Верховним Судом було також наведено правову позицію про те, що на реальність господарських операцій жодним чином не впливає наявність у контрагента платника податку виробничих, трудових та інших ресурсів, оскільки останній має право їх залучати на підставі цивільно-правових угод.

Податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону. Крім того, така інформація сама по собі не доводить наявності податкових правопорушень на які посилається контролюючий орган. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 19 жовтня 2022 року у справі № 160/8762/21.

Колегія суддів також зазначає, що саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків.

Висновок суду про реальність господарських операцій для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, об`єктивним обставинам вчинення господарської операції, повинен бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів.

Згідно частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У справі встановлено, що реальність господарських операцій позивача з контрагентами повністю підтверджена належними первинними документами. Водночас суб`єктом владних повноважень доказів які доводили б відсутність фактичного здійснення вищевказаних господарських операцій, невідповідність предмета правочинів, розумних економічних або інших причин (ділової мети) з напрямом господарської діяльності позивача, відсутності придбання послуг у цих контрагентів тощо, не надано.

Доводи відповідача про наявність у податкового органу протоколу допиту директора ТОВ «ІДЕАЛІС» ОСОБА_1 від 16.03.2020 року у кримінальному провадженні №32019220000000096 від 30.09.2020 року, який, за твердженням відповідача, надав пояснення про його непричетність до фінансово-господарської діяльності ТОВ «ІДЕАЛІС» самі по собі не доводять обґрунтованості висновків податкового органу про безтоварність господарських операцій між позивачем та зазначеним контрагентом.

Колегія суддів зазначає, що доказів існування вироку суду, яким надано правову оцінку діям контрагента позивача ТОВ «ІДЕАЛІС» немає.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що відповідно до положень частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою, проте відповідачем, всупереч вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, такого доказу як вирок надано не було.

Оцінка документів як письмових доказів здійснюється відповідно до положень процесуального принципу допустимості доказів, закріпленого в статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів зазначає, що сам факт отримання свідчень (пояснень) посадової особи суб`єкта господарської діяльності не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій, здійснених між платником та його контрагентом. Під час проведення господарських операцій платник податку може бути і необізнаним щодо дійсного стану правосуб`єктності свого постачальника і реально отримати від нього товари (роботи/послуги), незважаючи на те, що контрагент можливо і має намір щодо порушення податкового законодавства.

Таке правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному, зокрема, в постановах від 09.07.2020 у справі № 826/9561/17, від 04.09.2020 у справі № 1640/2783/18, від 25.09.2019 у справі № 817/992/15.

Аналогічний правовий висновок був наведений Верховним Судом у постанові від 11 квітня 2023 року у справі № П/811/520/17.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність формування ТОВ «НТ і ФП компанія ВГІК» податкового кредиту по господарських операціях, здійснених із ТОВ «ІДЕАЛІС».

З урахуванням вищевикладених встановлених у цій справі обставин, колегія суддів зазначає також про недоведеність відповідачем відсутності у ТОВ «НТ і ФП компанія ВГІК» правових підстав для формування податкового кредиту по господарських операціях, здійснених з рештою контрагентів, а саме ТОВ «Новастейт 2020» (кол. ТОВ «Еліт-Сервіс 2016»), ПП «Промтехкабель», та ТОВ «Монтажтехпром».

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані посиланням на обставини, викладені в акті перевірки. Ці обставини були перевірені судом першої інстанції з дослідженням в ході судового розгляд доказів, на підставі оцінки яких суд зробив правильний висновок про недоведеність висновків податкового органу.

З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції не знаходить правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що при прийнятті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 року у справі № 520/25071/21 суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 року у справі № 520/25071/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.М. МінаєваСудді З.О. Кононенко В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 28.04.2023 року