Ухвала

від 08.06.2023 по справі 520/25071/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 червня 2023 року

м. Київ

справа № 520/25071/21

адміністративне провадження № К/990/18672/23

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023 у справі №520/25071/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Науково-технічна і фінансово-промислова компанія «ВГІК» до ГУ ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2022, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 22.10.2021 №00226160728, яким ТОВ «Науково-технічна і фінансово-промислова компанія «ВГІК» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1 460 230,00 грн (податкове зобов`язання - 1168184,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 292046,00 грн); №00226040728, яким ТОВ «Науково-технічна і фінансово-промислова компанія «ВГІК» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на 1257900,00 грн (податкове зобов`язання - 1051365,00 грн, штрафні (фінансові) санкції - 206535,00 грн). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

23.05.2023 відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу на вищезазначені судові рішення, в якій підставою касаційного оскарження зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Згідно з абзацами першим, другим пункту 4 частини другої статті 330 КАС у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС передбачено підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

Обґрунтовуючи цю підставу касаційного оскарження, відповідач вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права (підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункти 198.1, 198.3 статті 198, пункти 201.1, 201.7 статті 201 Податкового кодексу України), порушили норми статті 73 КАС та не врахували висновки Верховного Суду у постановах від 16.04.2020 у справі № 520/1536/19, від 18.03.2020 у справі № 826/8114/15, від 19.05.2021 у справі № 815/1021/16, від 12.02.2021 у справі № 820/1953/16, від 04.12.2019 у справі № 826/15729/17, від 07.04.2021 у справі № 813/1200/18.

У наведених вище постановах висновки Верховного Суду, якщо їх узагальнити, полягають в тому, що правові наслідки у вигляді права платника податків на податковий кредит наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання платником податків у господарській діяльності, що, у свою чергу, пов`язано з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника податків; господарські операції повинні відповідати економічному змісту, відображеному в укладених платником податків договорах, та підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені щодо такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою для бухгалтерського та податкового обліків. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, а в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліків, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виснував, що ТОВ «Науково-технічна і фінансово-промислова компанія «ВГІК» спростувало належними та допустимими доказами викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу про безтоварність операцій позивача з придбання товарів (лист оцинкований, автогума, труба в асортименті, арматура в асортименті, квадрат в асортименті, круг в асортименті, кутик в асортименті) у ТОВ «Новастейт 2020», ТОВ «ІДЕАЛІС», ПП «Промтехкабель», ТОВ «Монтажтехпром». Такого висновку суди дійшли на підставі оцінки наданих позивачем господарських договорів, первинних документів, що були складені на господарські операції, вчинені у межах цих договорів, та на підставі яких позивач сформував дані бухгалтерського та податкового обліку. На користь такого висновку суди також оцінили надані позивачем докази щодо використання придбаних товарів у власній господарській діяльності.

У касаційній скарзі ГУ ДПС зазначає, що такий висновок суди першої та апеляційної інстанцій зробили без надання оцінки доводам контролюючого органу та без дослідження усіх недоліків спірних операцій. Крім того, відповідач посилається на висновки Верховного Суду без взаємозв`язку зі встановленими судами обставинами у справі, які стали підставою для часткового задоволення позову.

Такі доводи відповідача щодо підстави касаційного оскарження ухвалених у справі № 520/25071/21 судових рішень лежать у площині оцінки судами першої та апеляційної інстанцій доказів у справі, а не у площині правильного застосування норм матеріального права, і можуть стосуватися підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328, частини другої статті 353 КАС (відповідно до доводу про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при оцінці доказів у справі), яка, однак, ГУ ДПС у касаційній скарзі не вказана.

Вимога норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС щодо зазначення у касаційній скарзі підстави (підстав) касаційного оскарження не обмежується вимогою щодо формального зазначення відповідного пункту частини четвертої статті 328 КАС, а стосується наявності (існування) відповідної підстави касаційного оскарження. Таке тлумачення норми абзацу першого пункту 4 частини другої статті 330 КАС підтверджується положеннями частини першої статті 328 КАС щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у випадках, передбачених КАС.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Враховуючи наведене вище, касаційна скарга ГУ ДПС підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження судових рішень у цій справі.

Керуючись пунктом 4 частини другої статті 330, пунктом 4 частини п`ятої статті 332, статтею 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2022 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.04.2023 повернути.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення з касаційною скаргою на зазначені вище судові рішення в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяЄ.А. Усенко