Рішення

від 27.03.2023 по справі 504/397/18

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 504/397/18

Провадження № 2/504/148/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2023смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенко В.К.,

секретаря- Завади Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 5, позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 (процесуальні правонаступники вибулої (померлої) сторони (відповідача, співвідповідача) - ОСОБА_2 , - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ), ОСОБА_7 про поділ майна набутого подружжям за час шлюбу, виділення часток в натурі, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , яким просила суд поділити майно набуте подружжям за час шлюбу, визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на чверть частин у житловому будинку АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на чверть частин у житловому будинку АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на половину земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на половину земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на половину земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 право особистої приватної власності на половину земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов неодноразово уточнювався, і остаточно у вересні 2019 року позивач уточнила (зменшила) позовні вимоги, виключила зі складу позовним вимог земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та просила решту майна поділити у редакції первинного позову, додавши вимогу до ОСОБА_7 про визнання за нею право власності на одну другу житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , виділивши майно в натурі.

На обгрунтування своїх вимог заявниця вказує, що з квітня 1992 року вона та відповідач почали проживати разом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 від цих фактичних шлюбних відносин народився син- ОСОБА_4 .

07.08.1995 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб.

У 2018 році шлюб фактично припинений, подружжя почало проживати окрема, припинено ведення спільного господарства.

Заявниця стверджує, що за період шлюбу подружжям було придбано: половину частин житлового будинку АДРЕСА_1 , земельну ділянку за цією ж адресою, а також придбано земельну ділянку по АДРЕСА_2 .

Рух справи у суді:

Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 19.02.2018 року відкрито провадження у даній справ, призначено підготовче засідання.

01.08.2018 року позивач вперше уточнила свій позов.

Згідно поштового повідомлення 6750005168369 відповідач ОСОБА_2 отримав уточнений позов 05.10.2018 року особисто.

Про отримання 05.10.2018 року уточненого позову ОСОБА_2 підтвердив особисто у судовому засіданні 26.11.2018 року.

У травні 2019 року вдруге позивач уточнила позовні вимоги.

02.12.2019 року ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області закрито підготовче засідання, призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 подала клопотання про зупинення провадження у справі через смерть відповідача- ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що встановлено зі змісту свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 22.01.2020 року, актовий запис № 552.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 17.03.2020 року зупинено провадження до визначення правонаступників померлого відповідача - ОСОБА_2 .

Позивач подав клопотання про заміну відповідача - ОСОБА_2 на правонаступників- ОСОБА_3 (мати ОСОБА_2 ) та ОСОБА_4 (син- ОСОБА_2 )., які, за твердженням позивача, своєчасно прийняли спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 .

Аналогічне клопотання про заміну сторони у справі подано адвокатом Журик Т.В. в інтересах ОСОБА_3 .

Зокрема, ОСОБА_3 просила замінити відповідача ОСОБА_2 на його правонаступників:

ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

На мотивування свого клопотання ОСОБА_3 надала у додатку до заяви фотокопію спадкової справи № 53/2020 заведеної до майна ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З матеріалів цієї спадкової справи дійсно вбачається, що спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняли: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 12.04.2021 року поновлено провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_7 про поділ майна набутого подружжям за час шлюбу, виділення часток в натурі; залучено до участі у справі в якості процесуальних правонаступників вибулої (померлої) сторони (відповідача, співвідповідача) ОСОБА_2 , - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Цією ж ухвалою судом зазначено, що ОСОБА_3 за наявними у справі матеріалами не має процесуального статусу сторони чи третьої особи, і тому не вправі користуватись правами, визначеними ст. 43 ЦПК України.

Тому клопотання адвоката Журік Т.В. в інтересах ОСОБА_3 про заміну відповідача ОСОБА_2 на правонаступників не може бути не тільки задоволено, а і ініційоване.

Пізніше представник позивача- адвокат Міщенко С.В. неодноразово подавав уточнення до позовної заяви, однак у силу того, що ухвалою суду від 02.12.2019 року закрито підготовче засідання справу призначено до судового розгляду, суд розглядає вимоги позову в редакції вересня 2019 року.

ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , подали заяву про розгляд справи у свою відсутність (т.2 а.с 21-23).

Представник органу нотаріату подав заяву про розгляд справи у свою відсутність (т. 2 а.с 83).

ОСОБА_4 неодноразово був сповіщений, у судове засідання не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив.

Представник позивач адвокат Міщенко С.В. мав приймати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проте у день та час розгляду справи на зв`язок із судом не вийшов, причини поважності суду не повідомив.

Представник ОСОБА_3 адвокат СтахановаМ.Д. подала заяву про розгляд справи у свою відсутність (т.2 а.с 76)

Суд, з урахуванням тривалості розгляду справи в суді вважав можливим розглянути справу за наявними у ній доказами.

Позиція суду та релевантні джерела права:

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 уклали шлюб 07.08.1995 року, що встановлено судом зі змісту свідоцтва про одруження серіх НОМЕР_2 виданого 07.08.1995 року Красносільською сільською радою Комінтернівського району Одеської області (т.1 а.с 10).

01.11.2007 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі- продажу придбав у власність земельну ділянку площею 0,0688 га яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122782600:04:001:0132. (т.1 а.с 11-12).

01.11.2007 року ОСОБА_2 на підставі договору купівлі- продажу придбав у власність одну другу частину житлового будинку з надвірними господарчими будівлями та спорудами, який розташована за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с 14-15).

Судом встановлено, що інша половина цього самого житлового будинку належить ОСОБА_7 на підставі договору купівлі- продажу від 28.08.2014 року.

Ця частина будинку розташована на земельній ділянці кадастровий номер 5122782600:04:001:0180, та земельній ділянці кадастровий номер 5122782600:04:001:0181.

Шлюб між подружжям розірваний рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 22.02.2018 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що встановлено судом зі змісту свідоцтва про смерть повторно виданого 22.01.2020 року Лиманським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина.

З матеріалів спадкової справи № 53/2020 заведеної 19.02.2020 року до майна ОСОБА_2 вбачається, що спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняли: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

В матеріалах справи присутній висновок ФОП ОСОБА_9 від 09.07.2019 року про технічну можливість виділу в натурі часток сторін у спірному житловому будинку.

Інші докази у справі відсутні.

Згідно ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу, майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування, майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно частини третьої статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 63 СК України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно частини першої статті 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. При тому, що не має значення за ким зареєстровано таке майно, оскільки спільна сумісна власність розповсюджується на майно і у тому випадку, коли право власності на нього майно зареєстровано лише за одним з подружжя.

Згідно з пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання шлюбу недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що при поділі майна враховують також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї, як це визначено частиною четвертою статті 65 СК України.

Таким чином, при розподілі майна подружжя між подружжям буде поділено не тільки майно, яке належить їм на праві спільної сумісної власності, а і борги подружжя (кредити і т. д.) та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Крім того, за загальним правилом застосування презумпції спільності майна подружжя, згідно зі статтею 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, і позивач не зобов`язаний доводити належність набутого за час шлюбу майна до майна подружжя. Той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов`язаний довести обставини, що її спростовують.

Зазначена правова позиція також висловлена у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року № 6-843цс17.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування презумпції спільної сумісної власності майна набутого у шлюбі.

Таким чином, суд дійшов до висновку, оскільки спірні земельна ділянка та половина житлового будинку придбані за час зареєстрованого шлюбу, вони є предметом спільної сумісної власності подружжя, і відповідач не спростував належними та допустимими доказами цю презумпцію.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Виходячи зі змісту положень ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Таким чином, законодавцем встановлений певний порядок набуття права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, - нотаріальний порядок.

Лише у випадку неможливості оформлення права власності на спадщину в нотаріальному порядку, спадкоємець має право на судовий захист свого невизнаного, оспорюваного чи порушеного права.

За загальним правилом до складу спадщини входять всі права спадкодавця, що не припинились у зв`язку із смертю.

Таким чином власність спадкодавця ОСОБА_2 підлягає успадкуванню у загальному порядку.

За життя ОСОБА_2 заповіту не складав.

Отже спадкування має відбуватись за законом.

Частка ОСОБА_2 підлягає розподілу між спадкоємцями які прийняли спадщину, тобто між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Що стосується позовних вимог щодо виділу в натурі часток співвласників суд вважає необхідним відмовити у цій частині позову, оскільки суду наданий висновок лише про можливість виділу в натурі часток двох співвласників спірного нерухомого майна, однак відсутні докази можливості виділу в натурі часток п`яти співвласників спірного нерухомого майна.

Клопотання про призначення судової будівельно - технічної експертизи не подавалось.

Що стосується вимог до ОСОБА_7 суд вважає, що вони не підлягають не тільки задоволенню, а і не могли бути ініційовані, оскільки ОСОБА_7 є окремим співвласником другої частини житлового будинку, володіє окремим земельними ділянками, і тому позовні вимоги до цього відповідача є безпідставними.

Судові витрати:

Позивач сплатила за позов 3721 грн. судового збору.

Стягненню з відповідачів полягає сума судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам і у пропорційно вартості поділеного між власниками нерухомого майна, тобто 1860,50 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. 12, ст.196-200, 353 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 , - задовольнити частково.

Визнати спільним сумісним майном набутим подружжям за час шлюбу:

Одну другу частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 53,2 кв.м., який складається з в тому числі житловою 36,2 кв.м., та надвірних господарчих бідувель і споруд під літ. «а, а1, г» - веранди, «Б,Е,Ж,И»-сараї, «В»- погріб, «Г» - літня кухня, «З» - вбиральня, 1-2 огорожа;

Земельну ділянку площею 0,0688 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122782600:04:001:0132.

Поділити майно набуте подружжям за час шлюбу.

Визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на одну четверту частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 53,2 кв.м., який складається з в тому числі житловою 36,2 кв.м., та надвірних господарчих бідувель і споруд під літ. «а, а1, г» - веранди, «Б,Е,Ж,И»-сараї, «В»- погріб, «Г» - літня кухня, «З» - вбиральня, 1-2 огорожа.

Визнати за ОСОБА_1 право особистої приватної власності на одну другу частину земельної ділянки площею 0,0688 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122782600:04:001:0132.

Визнати в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 право часткової власності на одну другу частину земельної ділянки площею 0,0688 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5122782600:04:001:0132, за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , виділивши кожному з них по одній восьмій у цій частці земельної ділянки.

Визнати в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 право часткової власності на одну шістнадцяту частину житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 53,2 кв.м., який складається з в тому числі житловою 36,2 кв.м., та надвірних господарчих бідувель і споруд під літ. «а, а1, г» - веранди, «Б,Е,Ж,И»-сараї, «В»- погріб, «Г» - літня кухня, «З» - вбиральня, 1-2 огорожа, за ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити повністю.

Стягнути ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1860,50 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 цього Кодексу, рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.К. Барвенко