Ухвала

від 21.04.2023 по справі 202/7212/23

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/7212/23

Провадження № 1-кс/202/3207/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2023 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, дистанційно - в режимі відео конференції, клопотання старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань у місті Краматорську ОСОБА_6 , погоджене прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного 11.04.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023050010001069, у відношенні:

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 c. Погар, Львівської області, з вищою освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби за контрактантом, що обіймає посаду заступника командира 2 танкової роти з морально-психологічного забезпечення танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , посвідчення офіцера серії НОМЕР_2 , має звання «старший лейтенант», мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

20 квітня 2023 року старший слідчий Третього слідчого відділу (з дислокацією у місті Маріуполі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 , в якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, та у разі обрання альтернативного запобіжного заходу у виді застави у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Клопотання мотивовано тим, що старший лейтенант ОСОБА_5 , діючи у порушення вимог законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, порушуючи військову дисципліну, вчинив умисний злочин проти встановленого порядку несення військової служби за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 13.11.2022 на адресу начальника Полтавської обласної військової адміністрації ОСОБА_9 за підписом командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 спрямовано лист від 13.11.2022, у якому командир вказаної військової частини, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 07.03.2022 № 224 «Про затвердження переліку категорії товарів, що визнаються гуманітарною допомогою без здійснення без процедури визнання таких товарів гуманітарною допомогою у кожному конкретному випадку, на період воєнного стану та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань гуманітарної допомоги» просить визначити гуманітарною допомогою автомобіль Hyundai Tucson 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 з метою забезпечення автомобільним транспортом танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв`язку з військовою російською агресією проти України. У листі зазначено, що в`їзд на територію України буде здійснено через пункт пропуску «Шегині», дата перетину кордону - 14.11.2022. Крім того, у вказаному листі зазначено отримувача гуманітарної допомоги - танковий батальйон військової частини НОМЕР_1 та відповідального за отримання авто - ОСОБА_5 .

Таким чином, заступник командира 2 танкової роти з морально-психологічного забезпечення, будучи військовою службовою особою, був уповноважений командиром військової частини НОМЕР_1 на отримання гуманітарної допомоги - автомобіля Hyundai Tucson 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 .

Відповідно до акту приймання-передачі благодійної, гуманітарної допомоги Спілка Української молоді в України (код ЄДРПОУ 24546548) передала уповноваженому представнику військової частини НОМЕР_1 - заступнику командира 2 танкової роти з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 старшому лейтенанту ОСОБА_5 благодійну, гуманітарну допомогу - автомобіль Hyundai Tucson 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 .

В подальшому, у невстановлений в ході досудового слідства час, але не раніше 14.11.2022, на підставі вищезазначеного акту приймання-передачі благодійної, гуманітарної допомоги заступник командира 2 танкової роти з морально-психологічного забезпечення старший лейтенант ОСОБА_5 отримав від Спілки Української молоді в України (код ЄДРПОУ 24546548) благодійну, гуманітарну допомогу - автомобіль Hyundai Tucson 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 . При цьому, заступник командира 2 танкової роти з морально-психологічного забезпечення старший лейтенант ОСОБА_5 , будучи військовою службовою особою, будучи уповноваженим на отримання гуманітарної допомоги - автомобіля Hyundai Tucson 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 від Спілки Української молоді в України, після отримання зазначеного автомобіля, у відповідності до п. 1 Розділу ХІІ Інструкції, повинен був передати вказаний автомобіль комісії військової частини НОМЕР_1 для подальшого постановлення його на облік як військового майна у службі забезпечення та фінансово-економічному органі військової частини НОМЕР_1 з метою її подальшого використання задля забезпечення автомобільним транспортом танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 для здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони у зв`язку з військовою російською агресією проти України.

Разом з тим, після отримання з метою подальшої передачі комісії військової частини НОМЕР_1 для подальшого постановлення його на облік як військового майна у службі забезпечення та фінансово-економічному органі військової частини НОМЕР_1 автомобіля Hyundai Tucson 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 30.03.2023, у старшого лейтенанта ОСОБА_5 виник кримінальний протиправний умисел, спрямований на перевищення військовою службовою особою службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, що вчинені в умовах воєнного стану, а саме протиправну реалізацію автомобіля Hуundai Tucson 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 третім особам з метою особистого збагачення.

Задля реалізації свого кримінального протиправного умислу, спрямованого на протиправну реалізацію автомобіля Hуundai Tucson 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 третім особам, у період часу з 14.11.2022 по 30.03.2023, більш точного часу в ході досудового слідства встановлено не було, ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливим мотивом, з метою особистого збагачення перевищуючи свої службові повноваження як військової службової особи військової частини НОМЕР_1 , отримавши автомобіль Hyundai Tucson 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , не здійснив передачу вказаного автомобіля комісії військової частини НОМЕР_1 для подальшого постановлення його на облік як військового майна у службі забезпечення та фінансово-економічному органі військової частини НОМЕР_1 та здійснив його привласнення задля подальшої протиправної реалізації автомобіля Hуundai Tucson 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 третім особам.

Реалізуючи свій кримінальний протиправний умисел, спрямований на протиправну реалізацію автомобіля Hуundai Tucson 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 третім особам, у не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 30.03.2023, старший лейтенант ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливим мотивом, з метою особистого збагачення, розмістив на сайті «OLX» оголошення про продаж благодійної, гуманітарної допомоги - автомобіля Hуundai Tucson 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , отриманої ним з метою подальшої передачі комісії військової частини НОМЕР_1 для подальшого постановлення його на облік як військового майна у службі забезпечення та фінансово-економічному органі військової частини НОМЕР_1 .

В подальшому, з метою реалізації свого кримінального протиправного умислу, спрямованого на протиправну реалізацію автомобіля Hуundai Tucson 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 третім особам з метою особистого збагачення, не пізніше 12.04.2023, більш точного часу в ході досудового слідства встановлено не було, за допомогою вищевказаного оголошення на веб-сайті «OLX» старший лейтенант ОСОБА_5 підшукав для протиправної реалізації автомобіля Hуundai Tucson 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 покупця - ОСОБА_11 , який погодився придбати у останнього автомобіль Hуundai Tucson 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 за суму 5000 доларів США.

У подальшому, продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, спрямованого на протиправну реалізацію автомобіля Hуundai Tucson 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 третім особам, 12.04.2023 у період часу з 12 год. 30 хв. по 13 год. 30 хв. на автозаправці «ОККО», яка розташована за адресою: Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Мірошниченка, буд. 7, старший лейтенант ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливим мотивом, з метою особистого збагачення перевищуючи свої службові повноваження як військової службової особи військової частини НОМЕР_1 , зустрівся з ОСОБА_11 , з яким попередньо домовився про продаж раніше привласненого ним автомобіля Hуundai Tucson 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , який є благодійною, гуманітарною допомогою військової частини НОМЕР_1 , та отримав від останнього завдаток за подальший протиправний продаж зазначеного автомобіля у сумі 200 доларів США.

Продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, спрямованого на протиправну реалізацію автомобіля Hуundai Tucson 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 третім особам, 20.04.2023 у період часу з 13 год. 40 хв. до 14 год. 00 хв., перебуваючи біля кафе «Точка», що розташоване на ділянці траси між містами Дружківка - Костянтинівка автошляху Н 20 «Словянськ - Донецьк - Маріуполь», старший лейтенант ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом і проходячи її на посаді заступника командира 2 танкової роти з морально-психологічного забезпечення танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , тобто будучи військовою службовою особою, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливим мотивом, з метою особистого збагачення перевищуючи свої службові повноваження як військової службової особи військової частини НОМЕР_1 , зустрівся з ОСОБА_11 та отримав від останнього заздалегідь ідентифіковані засоби під час проведення слідчих (розшукових) дій у даному кримінальному провадженні - несправжні (імітаційні) засоби у вигляді грошових коштів у загальній сумі 4800 доларів США, купюрами номіналом по 100 доларів США з однаковими серією та номером - КВ 86817228 І, у кількості 48 шт., у якості другої частини раніше обумовлених грошових коштів у сумі 5000 доларів США за автомобіль Hуundai Tucson 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , передавши при цьому ОСОБА_11 автомобіль Hуundai Tucson 2005 року випуску, номерний знак НОМЕР_3 , VIN: НОМЕР_4 , тим самим протиправно реалізувавши вищевказаний автомобіль, який є благодійною, гуманітарною допомогою військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_11 , тим самим заподіявши істотної шкоди державі в особі військової частини НОМЕР_1 у розмірі 472 000 грн, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 426-1 КК України - перевищення військовою службовою особою службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду, що вчинені в умовах воєнного стану.

20.04.2023 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та в той же день повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколом огляду несправжніх (імітаційні) засоби у вигляді грошових коштів у загальній сумі 4800 доларів США; протоколами допиту свідка ОСОБА_11 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ; протоколом затримання та особистого обшуку особи ОСОБА_5 ; протоколом невідкладного обшуку транспортного засобу; вилученими документами.

Сторона обвинувачення посилається, що для досягнення мети і завдань кримінального провадження, на даний час виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного.

Так, в обґрунтування застосування запобіжного заходу у вигляді тримання щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання спробам:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що старший лейтенант ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 8 до 12 років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. При цьому, можливі посилання сторони захисту на відсутність на даний час спроб втечі підозрюваного будуть безпідставними, оскільки його належна процесуальна поведінка наразі обумовлена не його правосвідомістю, а відсутністю запобіжного заходу, що жодним чином не свідчить про неможливість переховування підозрюваного у разі не обрання йому запобіжного заходу.

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків або інших підозрюваних. Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. Крім цього, підозрюваний перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування.

-вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний, розуміючи що у разі визнання його винним у вчиненні особливо тяжкого злочину йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі, може самовільно залишити військову частину або місце служби, тобто вчинити інші кримінальне правопорушення, передбачені ст. 407-408 КК України.

Таким чином, застосування будь-якого іншого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного, та на думку слідчого будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану не будуть відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

На підставі викладеного, просить застосувати щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

В ході розгляду клопотання прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та наявність обґрунтованої підозри та обґрунтованих ризиків. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, також, з урахуванням майнового стану підозрюваного та обставин справи просив встановити заставу у розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання. Вважає, що підозра необґрунтована, остільки він самостійно за свої кошти придбав автомобіль. На його думку, ризики відсутні. Просив передати його на поруки командиру військової частини.

Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на необґрунтованість підозри та відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Просив застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід та передати підозрюваного на поруки командиру військової частини.

Особа, який представився по відеозвязку командиром військової частини, в якій проходить військову службу ОСОБА_5 - ОСОБА_16 , просив передати підозрюваного під його особисту поруку та заявив , що зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку та готовий нести процесуальні обов`язки у разі порушення підозрюваним покладених на нього зобовязань.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України, та вручення стороні захисту копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст. 278 КПК України та ч. 2 ст. 184 КПК України відповідно.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК.

Згідно ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 КПК України,на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Прокурор та слідчий довели, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 426-1 України, який є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років.

Із доданих матеріалів клопотання вбачається, що є всі підстави вважати повідомлення про підозру обгрунтованим, тому що достатньо підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду несправжніх (імітаційні) засобів у вигляді грошових коштів у загальній сумі 4800 доларів США; протоколами допиту свідка ОСОБА_11 протоколом допиту свідка ОСОБА_12 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , протоколом допиту свідка ОСОБА_14 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 ; протоколом затримання та особистого обшуку особи ОСОБА_5 ; протоколом невідкладного обшуку транспортного засобу; вилученими документами та іншими матеріалами клопотання в їх сукупності та взаємозв`язку.

Крім того, слідчим та прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 426-1 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.

Ризик, незаконно впливати на свідків, підтверджується тим, що ОСОБА_5 будучі знайомим зі свідками, може шляхом вмовлянь, погроз чинити вплив на свідків, щоб останні змінили свої показання, з метою уникнути кримінальної відповідальності.

Також, слідчий суддя вважає доведеним ризик, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, підтверджується тим, що оскільки ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби за контрактом, може, з метою переховуватись від органів досудового розслідування, може залишити розташування військової частини та вчинити інший злочин пов`язаний з військовою службою.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що ризик можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, слідчим та прокурором необґрунтовані та наразі нічим не підтверджені.

Щодо доводів підозрюваного та його захисника про необґрунтованість підозри, суд зазначає, що на даній стадії кримінального провадження судом лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати оцінку допустимості та належності доказів, зібраних органом досудового розслідування, оскільки справа не розглядається судом по суті пред`явленого обвинувачення.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 р. у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 р., «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 р.).

Слідчий суддя також враховує доводи сторони захисту, викладені на користь підозрюваного, але у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому досудовому розслідуванні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, у відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя вважає неможливим застосувати до підозрюваного жодного більш м`якого запобіжного заходу, виходячи з наступного.

Так, домашній арешт не може бути застосований до підозрюваного ОСОБА_5 , який є військовослужбовцем, оскільки такий вид запобіжного заходу включає покладення обов`язку, як перебування за місцем проживання, а з урахуванням того, що місцем проживання підозрюваного є с. Погар Львівської області, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту виключає виконання ОСОБА_5 обов`язків військовослужбовця в умовах воєнного стану та по суті є взаємовиключними. Крім того, з урахуванням відстані, перебування особи за місцем проживання у Львівській області, не за місцем розташування військової частини та органу досудового розслідування, фактично унеможливить здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного під час дії запобіжного заходу та ускладнить досудове розслідування, тим більше в умовах військового стану.

На думку слідчого судді запобіжний захід у вигляді передачі підозрюваного на поруки командиру військової частини, про який просить сторона захисту, не може бути застосований тому що відповідно до ст.180 КПК України особиста порука полягає в наданні особами, яких слідчий суддя вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те що вони поручаються за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків відповідно до ст. ст.194 ,КПК і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу, а при розгляді клопотання, особа , яка виявила бажання бути поручителем, перебувала в судовому засіданні онлайн навіть не із приміщення суду, і слідчий суддя був позбавлений можливості перевірити належним чином особу поручителя та зробити висновок про відповідність цієї особи критеріям, передбаченим ст.180 КПК України. Також обов`язковою умовою застосування такого запобіжного заходу є письмове зобов`язання поручителя про те що він поручається за виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та ознайомлення з відповідальністю у разі порушення підозрюваним обов`язків, які на нього покладені.

Таким чином, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність підстав, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме, що застосування запобіжного заходу у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою відповідає конкретній меті, визначеній у КПК України, та застосовується у звязку із наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та є необхідним та достатнім для запобігання існуючим ризикам і жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, у зв`язку з чим вважає, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з урахуванням особи підозрюваного, суд вважає за можливе визначити підозрюваному відповідний розмір застави.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4 ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».

Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями - серйозністю злочину, ризику втечі та ін.

З урахуванням наведеного вище, слідчий суддя визначаючи підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави вважає, що така має бути співмірною із матеріальним становищем особи та вчиненим ним діянням, а також наслідками, які воно спричинило чи могло спричинити.

ОСОБА_5 , який є військовослужбовцем, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.426-1 КК України, який вчинено в умовах воєнного стану, за який покарання передбачено до 12 років позбавлення волі, що відповідно до ст.12 КК України відносить інкримінований злочин до особливо тяжких кримінальних правопорушень.

Тому, слідчий суддя, враховуючи обставини та тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , його майновий та сімейний стан та ризики, передбачені ст.177 КПК України, які суд вважає обґрунтованими та доведеними, вважає за доцільне визначити підозрюваному заставу в розмірі 300 (трьохста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що склада є 805 200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) грн. 00 коп., що відповідає межі застави, встановленій п.2 ч.5 ст.182 КПК України з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого ОСОБА_5 підозрюється.

Окрім того, у разі внесення застави, на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 132, 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят днів) днів до 19 червня 2023 року включно.

Встановити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу у розмірі 300 (трьохста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 805 200 (вісімсот п`ять тисяч двісті) грн. 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26239738 , Код банку отримувача (МФО) 820172.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_5 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , наступні обов`язки:

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду;

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_5 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді діє по 19 червня 2023 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1