Постанова

від 27.04.2023 по справі 499/1018/22

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/1018/22

Провадження № 2-а/499/3/23

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2023 року смт.Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області в складі: головуючого судді Тимчука Р.М. за участю секретаря судового засідання Скаковець Т.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Одеській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача - адвокат Проніна Ольга Олександрівна діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Одеській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, в якому представник позивача просив: скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії БАД№ 00739541 від 10.11.2022 Відділення поліції № 1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.121-1 та ч.1 ст.121 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі. Провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги представник позивача посилається на те, що приблизно о 16.00 години 10.11.2022, ОСОБА_1 було зупинено транспортний засіб ВАЗ 21061, державний номер НОМЕР_1 з метою заміни водяної помпи на автомобілі, що відбувалось на узбіччі автомобільної дороги у районі вул. Армійська, смт Петрівка, Березівського району Одеської області. Отже, під час ремонту ТЗ без пробліскових маячків на автомобілі до позивача під`їхали поліцейські відділення поліції № 1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області Трофименко та Спеваков та склали протокол та постанову про адміністративне правопорушення серії БАД№ 00739541 від 10.11.2022 року за керування транспортним засобом, на якому відсутні брудозахисні фартухи або бризговики, за якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.121-1 та ч.1 ст.121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00грн.

Позивач вважає, що під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 245, 279, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. Вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав.

Протокол не містить посилання на прізвища, адреси свідків, не зважаючи на те, що позивач просив занести таки відомості до протоколу, як вимагає ст.256 КУпАП та вказує на порушення порядку складення даного протоколу.

Відповідно до ч.1 ст.47 КАС України представник позивача 22 березня 2023 року надала заяву про зміну підстав позову та посилались на такі обставини.

Копію оскаржуваної постанови позивачу не вручено, акт огляду транспортного засобу не складався. До участі у справі про адміністративне правопорушення залучались свідки, а також проводилась відеозйомка. Однак, постанова не містить посилання на прізвища, адреси свідків, в тому числі свідка ОСОБА_2 яка сиділа на передньому пасажирському сидінні в автомобілі, не зважаючи на те, що позивач просив занести таки відомості до протоколу, як вимагає ст.256 КУпАП та вказує на порушення порядку складення даного протоколу.

Ознайомившись із відзивом на позовну заяву відповідач врешті визначився, що відеозйомка проводилась під час складання постанову про адміністративне правопорушення серії БАД№ 739541 від 10.11.2022 року, що є предметом спору по даній справі, та залучив оптичний диск із трьома відеофайлами до матеріалів даної справи. Адже ці самі відеозаписи у якості доказу використовується по іншій справі № 499/951/22, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення за протоколом про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.І ст.130 КУпАП.

Разом з тим, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять інформації про назву технічніх приладів чи засобів з функцією фото-, відеозйомки, на які у період часу 14:00 по 16:00 10.11.2022 здійснювалась фіксація складання постанови за ч.1 ст. 121 КУпАП щодо ОСОБА_1 .

З метою з`ясування даного факту мною було направлено адвокатський запит № 4 від 18.01.2023, на який отримано лист Відділення поліції № 1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області від 30.01.2023, з якого вбачається, що відеозапис проводився не на боді камеру поліцейського, а на 2 різні пристрої відеореєстратор та мобільний телефон, а також надано СД-диск з відеофайлами, аналогічними тим, що залучено відповідачем, отже відеозйомка не є безперервною.

Таким чином, із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі. Зазначене кореспондує із позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 18.07.2019 по справі № 216/5226/16-а.

На підтвердження порушення позивачем п. 31.4.7 «е» Правил дорожнього руху у матеріалах справи про адміністративне правопорушення не має жодного доказу, огляд автомобіля не проведено, наявність чи відсутність грязезахисних фартухів і бризковиків нічим не підтверджена. Вважаю за необхідне зауважити, що в оскаржуваній постанові не конкретизовано якого саме бризовика або грязезахисного фартуху не має в автомобілі, а тому неконкретизоване звинувачення в адміністративному правопорушенні порушує право на захист, оскільки особа не знає від чого захищатись.

Крім того, в керівництві з технічного обслуговування і ремонту автомобіля ВАЗ 21061 містяться лише такі деталі з назвою "бризковик", «бризковик передного бамперу правий», "бризковик передка центральний", «бризковик лівий», які є елементами кузову та вони були у наявності під час складання постанови. Інформація щодо наявності задніх бризковиків відсутня, тобто заводська комплектація ВАЗ 21061 гумові бризковики не передбачала. Це позивач підтвержує світлинами, а також скриншотом сторінки 134 Керівництва з технічного обслуговування і ремонту автомобіля ВАЗ 2103, 2106 та їх модифікацій (в повному обсязі Керівництво з технічного обслуговування... знаходиться за посиланням https://vnx.su/content/avto/vaz/2106_3r.html),

Оскільки протокол та постанова в справі про адміністративне правопорушення за ст.121-1 та ч.1 ст.121 КУпАП були складені одночасно, то позивачу не було надано можливості ознайомитися з матеріалами справи та доказами, звернутися за правовою допомогою до адвоката, чим порушено право на захист, внаслідок чого були обмежені його права, визначені в ст.268 КУпАП, що є порушенням вимог ст.ст. 278, 279 КУпАП. В порушення ст.280 КУпАП, обставини скоєння правопорушення поліцейським не були з`ясовані. На підставі ч. 1 ст. 14 КУпАП представник позивача та позивач вважають, що дії поліцейських щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладення адміністративного стягнення є незаконними, склад адміністративного правопорушення відсутній.

Відповідно до ухвали суду від 22.03.2023 року у справі замінено неналежних відповідачів Департамент патрульної поліції Національної поліції України та Відділення поліції № 1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області (в особі поліцейських Трофименко та Спеваков) на належного відповідача - Головне управління Національної поліції у Одеській області.

У судове засідання представник позивача не з`явилася проте надала клопотання провести розгляд у її відсутність та у відсутність позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з`явились, надали на адресу суду відзив на позовну заяву, вважають, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню та в обґрунтування своїх заперечень зазначили наступне.

ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що основними повноваженнями поліції є, зокрема, виявлення та припинення адміністративних правопорушень, а також регулювання дорожнього руху та контроль за дотриманням Правил дорожньою руху його учасниками.

10.11.2022 перебуваючи у складі групи реагування патрульної поліції поліцейський СРПП ВП №1 Березівського РВП ГУНП в Одеській області Сергій Трофіменко разом з капітаном поліції Спєваковим Д.І. приблизно о 14. год.15 хв. знаходячись за адресою: Одеська область Березівський р-н, смт. Петрівка, вул. Армійська біля буд.36, помітили автомобіль марки ВАЗ 21061 н.з. НОМЕР_1 , водій якого керував транспортним засобом в якого були відсутні передбачені конструкцією грязезахисні фартухи або бризговики.

Водієм вищезазначеного транспортного засобу був ОСОБА_1 .

Правовідносини, які виникли між сторонами в цій справі, врегульовані нормами Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, Законом України «Про дорожній рух», Законом України «Про Національну поліцію», Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 1.9. Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

. Відповідно до п. 31.1. ПДР технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації.

Пунктом 31.4.7 Правил дорожнього руху передбачено, що забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, грязезахисні фартухи або бризковики.

Таким чином зазначені вимоги ПДР України покликані забезпечити безпеку водіїв інших транспортних засобів від сторонніх предметів, які можуть вилетіти з-під колес автомобіля, як то бруд, каміння, гравій та інше і пошкодити автомобіль, що рухається позаду чи спричинити ускладнення керування ним шляхом значного забруднення оглядового скла.

Так, пояснивши водію суть правопорушення, права та обов`язки, співробітники поліції відносно ОСОБА_1 склали постанову про адміністративне правопорушення серії БАД №00739541 від 10.11.2022 за керування транспортним засобом, на якому відсутні грязезахисні фартухи або бризковики та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 121-1 та ч.1 ст.121 КупАП та накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

В графі «до постанови додається» як докази по зазначеній справі зазначено - відеоматеріал.

Тобто в даній адміністративній справі наявні докази на підтвердження здійсненого правопорушення.

Від отримання оскаржуваної постанови ОСОБА_1 відмовився в присутності свідків (вбачається з відеоматеріалу).

Співробітниками поліції 11.11.2022 року рекомендованим листом на адресу позивача було направлено оскаржену постанову (докази на підтвердження - фіскальний чек Укрпошти).

У своїй позовній заяві представник позивача намагається ввести суд в оману зазначаючи що позивач здійснив вимушену зупинку ТЗ з метою заміну запасної частини автомобіля та не керував ним.

Однак як вбачається з відео, поліцейська машина рухається за машиною позивача, а вже потім машина позивача зупиняється на вимогу поліцейського.

Як вбачається з доказів по справі поліцейський просив позивача ознайомитись з постановою, а також надати свої пояснення, на що останній відповів відмовою . Також не зрозуміло що заважало позивачу зателефонувати адвокату.

З огляду на вищевикладене вважають, що на ОСОБА_1 було правомірно складено постанову серії БАД № 00739541 від 10.11.2022 за порушення ст. 121-1 та ч.1 ст.121 КУпАП.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 10.11.2022 року поліцейським Трофименко С.С. було винесено постанову, згідно якої ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 121, та накладено адміністративне стягнення штраф у розмірі 340,00 грн.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 10.11. 2022 року о 14 годині 15 хвилин Одеська область Березівський р-н, смт. Петрівка, вул. Армійська біля буд.36 керував транспортним засобом в якого були відсутні грязезахисні фартуки або бризковики, чим порушив п.31.4.7 «є» Правил дорожнього руху.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до положень статті 1 КУпАП основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно статті 6 Закону України «Про Національну поліцію», поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини 1статті 7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.

У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання (пункт 8 частини 1статті 23 Закону України «Про Національну поліцію»).

Статтею 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, стаття 125, частини перша, друга і четверта статті 126 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Крім того, Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07 листопада 2015 року затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, пунктом 4 якої визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Також, визначено, що постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Пунктом 11 частини 1статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306(із змінами та доповненнями).

Згідно пункту 1.1 ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно пунктів 31.4.7 «е», 31.4.7 «є» ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності технічних несправностей і невідповідності вимогам, зокрема, у разі відсутності бризковиків та працездатного вогнегасника на легковому, вантажному автомобілі, автобусі.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Разом з тим, пункт 1статті 247 КУпАП вказує на те, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно статей73,74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статей 75,76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд звертає увагу про процесуальний обов`язок відповідача, передбачений частиною 2 статті 77 КАС України, щодо доказування правомірності винесення своєї постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Водночас, у разі надання посадовою особою суб`єкта владних повноважень доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність прийнятого останнім рішення, позивач повинен спростувати ці доводи.

Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Суд звертає увагу, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом його вчинення, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може вважатися беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки така по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує його фіксування.

Спеціальною нормою, яка регламентує порядок застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису є стаття 40 Закону України «Про національну поліцію».

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 40 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Головним управлінням Національної поліції в Одеській області було надано диск з відеозаписом.

На відеодиску, наявному в матеріалах справи, зафіксовано, що позивач рухався на автомобілі та був зупинений працівниками поліції та зафіксований подальші дії.

Верховний Суд у постановах від 13.02.2020 по справі №524/9716/16-а, від 05.03.2020 по справі №607/7987/17 дійшов висновку, що ч.3ст.283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. У разі відсутності у постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис згідно вимог статті 70 КАС України(у редакції, чинній на час ухвалення судами попередніх інстанцій рішень у цій справі), не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення.

У разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення від 10.11.2023 серії БАД № 739541 посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, наданий відповідачем відеофайл не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі № 428/2769/17.

Суд вважає безпідставними твердження позивача про те, що відповідачем не вжито дій щодо надання позивачу можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, оскільки письмового клопотання про розгляд справи про адміністративне правопорушення за участю адвоката позивач відповідачу не подавав та не зазначив про це в самій постанові.

Разом з тим, суд звертає увагу, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (стаття 245 КУпАП).

Зі змісту оскаржуваної постанови також вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з порушенням правил експлуатації транспортних засобів за відсутністю бризковиків.

Суд зазначає, що з наданого відеозапису не вбачається факту порушення позивачем пункту 31.4.7 «є» ПДР України та не підтверджує вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121 КУпАП.

У той же час, із оскаржуваної постанови встановлено, що відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення такі обставини не досліджувались, доказів того, що конструкція транспортного засобу позивача передбачає обов`язкову наявність бризговиків (посилання на ДСТУ тощо) не надано, що і не заперечується відповідачем.

В свою чергу позивач посилається, що в оскаржуваній постанові не конкретизовано якого саме бризовика або грязезахисного фартуху не має в автомобілі, а тому неконкретизоване звинувачення в адміністративному правопорушенні порушує право на захист, оскільки особа не знає від чого захищатись. Крім того, в керівництві з технічного обслуговування і ремонту автомобіля ВАЗ 21061 містяться лише такі деталі з назвою "бризковик", «бризковик передного бамперу правий», "бризковик передка центральний", «бризковик лівий», які є елементами кузову та вони були у наявності під час складання постанови. Інформація щодо наявності задніх бризковиків відсутня, тобто заводська комплектація ВАЗ 21061 гумові бризковики не передбачала. Це підтвержується світлинами, а також скриншотом сторінки 134 Керівництва з технічного обслуговування і ремонту автомобіля ВАЗ 2103, 2106 та їх модифікацій (в повному обсязі Керівництво з технічного обслуговування... знаходиться за посиланням https://vnx.su/content/avto/vaz/2106_3r.html).

При цьому, відповідач не був позбавлений можливості надати до суду докази того, що конструкція даного транспортного засобу передбачає наявність бризговиків, які не були встановлені всупереч вимогам чинного законодавства та державних стандартів, однак такі докази не надано та відповідно не спростовано надані позивачем витяги з інструкції про експлуатацію та обслуговування автомобіля, на яких обов`язкове використання бризковиків конструкцією даного автомобіля не передбачено.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 121, Головним управлінням Національної поліції в Одеській області подано суду не було.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

З огляду на те, що відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували вчинення позивачем адміністративного правопорушення, суд приходить висновку, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Досліджені обставини є такими, що підтверджують необґрунтованість винесеної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 121 КУпАП.

Тому з огляду на встановлені обставини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

В даному випадку справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо).

Так позивачем було сплачено судовий збір 496,20 грн., а отже судові витрати в сумі 496,20 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 77, 121, 139, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головне управління Національної поліції у Одеській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення -задовольнити.

Скасувати постанову серії БАД № 739541 від 10.11.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 121 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Одеській області на користь ОСОБА_1 496 гривень 20 коп. у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання ВПО: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Одеській області

місцезнаходження юридичної особи: м. Одеса, вул. Академіка Філатова, б.,15-А. Ідентифікаційний код 40108740.

Повний текст постанови складено 27.04.2023.

СуддяР. М. Тимчук